Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №695/1685/25 — Черкаський апеляційний суд

Суд: Черкаський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання фізичної особи недієздатною

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №695/1685/25

Суддя: Карпенко О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року

м. Черкаси

Справа № 695/1685/25

Провадження № 22-ц/821/1780/26

Категорія: 331010200

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Василенко Л.І., Сіренка Ю.В.

за участю секретаря: Широкової Г.К.

учасники справи:

заявник: ОСОБА_1 ,

представника заявника: адвокат Чирва Оксана Володимирівна,

заінтересовані особи: орган опіки та піклування Золотоніської міської ради Черкаської області, ОСОБА_2 ,

представник заінтересованої особи: адвокат Король Олег Анатолійович,

представник ОСОБА_2 : адвокат Кривов`яз Іван Григорович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 травня 2026 року (ухваленого під головуванням судді Ушакової К.М., присяжних: Штанько Р.В., Паєвської Н.О., в приміщенні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, повний текст рішення складено 22 травня 2026 року) у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Золотоніської міської ради Черкаської області, ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, -

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання недієздатною фізичної особи і призначення опікуна, заінтересовані особи: орган опіки та піклування Золотоніської міської ради Черкаської області, ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

В обґрунтування заяви зазначив, що він є рідним племінником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його батько, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним братом ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 є особою з інвалідністю другої групи внаслідок психічного розладу, який отриманий в період проходження військової служби в 1984-1986 роках. Вперше інвалідність другої групи ОСОБА_2 внаслідок психічного розладу була встановлена в 1986 році. Із 08.11.2004 друга група внаслідок психічного розладу ОСОБА_2 була встановлена (безтерміново) та за рівнем обмеження життєдіяльності, вказана особа має обмеження самообслуговування, обмеження здатності контролювати свою поведінку та потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16.01.2023 у справі № 695/1003/22 заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна задоволено. Визнано ОСОБА_2 недієздатним. Встановлено над ОСОБА_2 опіку та призначено його опікуном ОСОБА_2 . Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною сплив 17.02.2025.

Вказує, що всі обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_2 він виконував добросовісно, забезпечував належний догляд та утримання свого дядька, включаючи надання їжі, одягу, житла та інших необхідних речей. Належним чином дбав про підопічного, забезпечував необхідні побутові умови, забезпечував його доглядом та лікуванням. Саме за позовом ОСОБА_1 , який діяв в інтересах підопічного ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі № 580/10146/24 задоволено адміністративний позов частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі довідки №ФР43664 від 04.06.2024, яка йому видана, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення. Після винесення вказаного рішення розмір отриманої пенсії ОСОБА_2 збільшився майже на п`ять тисяч гривень.

Крім того, зауважує на тому, що у ОСОБА_2 і на теперішній час продовжується хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого він продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Враховуючи викладене вище, ОСОБА_1 просив суд визнати недієздатним ОСОБА_2 та призначити його опікуном над недієздатним ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.05.2026 заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Золотоніської міської ради Черкаської області, ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна – задоволено частково.

Визнано недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлено опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_2 – відмовлено.

Тимчасово покладено обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на орган опіки та піклування Золотоніської міської ради Черкаської області до вирішення питання про призначення опікуна в порядку, визначеному законодавством.

Судові витрати віднесено на рахунок держави.

Встановлено строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатним - два роки, який обчислювати з дня набрання рішенням законної сили.

Задовольняючи вимогу заявника про визнання ОСОБА_2 недієздатним, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 1710 від 17.12.2025 ДУ «ІНСТИТУТ СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ МОЗ УКРАЇНИ» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на стійкі, хронічні психічні розлади: судинна мільтиінфарктна (2018, 2020, 2024 - ГПМК) деменція (МКХ-10: F 01.1) на тлі шизофренії, параноїдної форми, безперервно-прогредієнтного типу перебігу (МКХ-10: F20.00). ОСОБА_2 за своїм психічним станом не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у зв?язку з чим його слід визнати недієздатним.

Відмовляючи у задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 суд першої інстанції врахував, що рішення Виконавчого комітету Золотоніської міської ради про погодження кандидатури опікуна належним чином не мотивовано, що свідчить про застосування суто формального підходу до вирішення питання про призначення заявника опікуном ОСОБА_2 , таке рішення видане без повного з`ясування обставин справи, оскільки не було враховано наявність інших родичів недієздатного, які б могли здійснювати опіку над ним.

За висновками суду, відсутність заперечень інших родичів щодо призначення опікуном ОСОБА_1 , без належного обґрунтування у поданні щодо необхідності призначення опікуном саме ОСОБА_1 , самі по собі не можуть бути підставою для задоволення заяви заявника в частині призначення його опікуном.

Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції тимчасово поклав на орган опіки та піклування Золотоніської міської ради Черкаської області обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вирішення питання про призначення опікуна в порядку, визначеному законодавством.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 22.06.2026 через засоби поштового зв`язку, ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим в частині відмови у задоволенні заяви про призначення його опікуном ОСОБА_2 , постановленим при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, просив змінити рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.05.2026 в частині призначення опікуном ОСОБА_2 його племінника – ОСОБА_1 , і ухвалити нове рішення про призначення опікуном ОСОБА_2 його племінника - ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що суд першої інстанції правильно зробив висновок про те, що ОСОБА_2 є недієздатною особою, яка не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними, а також про встановлення опіки над ОСОБА_2 . Водночас, в частині призначення опікуна суд дійшов необґрунтованого та помилкового висновку.

Суд першої інстанції не обґрунтував та не зазначив, які саме питання повинен був з`ясувати, але не з`ясував орган опіки та піклування під час перевірки можливості заявника, який перебуває у родинних відносинах з підопічним, здійснювати повноваження опікуна.

У матеріалах справи наявні докази того, що хоча у ОСОБА_2 і є рідний брат, але він є особою з інвалідністю 2 групи по зору (інвалід дитинства), відповідно до довідки МСЕК серії 5ЧК № 107145, а також має ряд інших захворювань. Таким чином, не може виконувати обов`язки опікуна.

Дружини та родичів першого ступеня споріднення ОСОБА_2 взагалі не має.

Скаржник зазначає, що свого дядька ОСОБА_2 , протягом останніх 15 років доглядає та утримує він, ОСОБА_1 , оскільки є єдиним близьким родичем другого ступеня споріднення.

До того ж, станом на теперішній час, окрім малолітнього сина ОСОБА_4 , 2018 року народження, на його утриманні нікого немає. Він виключно позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи (працює лікарем терапевтом в Комунальному підприємстві «Золотоніський міський центр первинної медико-санітарної допомоги (сімейної медицини)» Золотоніської міської ради), має можливість і бажання доглядати свого дядька ОСОБА_2 і бути його опікуном. Окрім того, він має медичну освіту та працює по спеціальності в Комунальному підприємстві «Золотоніський міський центр первинної медико-санітарної допомоги (сімейної медицини)» Золотоніської міської ради і займає посаду лікар-терапевт, що надає йому додаткову можливість надавати кваліфікований догляд дядьку.

Також, наголошує на тому, що він раніше вже був опікуном свого рідного дядька, виконував свої обов`язки добросовісно, забезпечував належний догляд та утримання свого дядька, включаючи надання їжі, одягу, житла та інших необхідних речей. Належним чином дбав про підопічного, забезпечував необхідні побутові умови, забезпечував його доглядом та лікуванням.

Вважає висновок органу опіки та піклування про доцільність призначення його опікуном вмотивованим та обґрунтованим.

Водночас, суд першої інстанції не обґрунтував, у зв`язку з чим у нього виникли сумніви у вказаному висновку.

До того ж, зауважує на тому, що він є посадовою особою органу місцевого самоврядування, є заброньованою особою (бронювання дійсне до 25.05.2027), що не перешкоджає йому бути опікуном, адже законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено заборони щодо призначення особи призовного віку опікуном над недієздатною особою.

Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив

Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в свою чергу є рідним братом ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (повторним) серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 .

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16.01.2023 у справі № 695/1003/22 визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним. Встановлено над ОСОБА_2 опіку та призначено його опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначено протягом двох років з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до висновку № 199 від 12.02.2025 ОСОБА_2 рекомендовано соціальні послуги: отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи. Висновок дійсний до 12.02.2026.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 5ЧК № 107145 ОСОБА_3 є особою з інвалідністю другої групи (безтерміново) по зору з дитинства.

Відповідно до довідки-характеристики № 54/4 від 11.11.2024 та довідки № 54 від 11.11.2024, виданої головою квартального комітету № 21, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає по АДРЕСА_1 разом з батьком ОСОБА_3 та дядьком ОСОБА_2 , за яким здійснює догляд. Працює в КП «Золотоніський центр первинної медико-санітарної допомоги (сімейна медицина) Золотоніської міської ради Черкаської області».

До того ж, факт реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 18530-2018 від 13.11.2018.

Як убачається з рішення від 24.01.2025 опікунська рада з питань захисту повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області, розглянувши заяву ОСОБА_1 щодо погодження його опікуном над ОСОБА_2 з метою подачі клопотання про продовження строку дії рішення суду від 16.01.2023 справа № 695/1003/22 про визнання фізичної особи недієздатною, зібрані документи, вирішила погодити кандидатуру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як опікуна над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з актом № 139 від 13.02.2025 ОСОБА_1 здійснює постійний догляд по АДРЕСА_1 за своїм дядьком ОСОБА_2 .

З дослідженого в судовому засіданні висновку судово-психіатричного експерта № 1710 від 17.12.2025 ДУ «ІНСТИТУТ СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ МОЗ УКРАЇНИ» вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на стійкі, хронічні психічні розлади: судинна мільтиінфарктна (2018, 2020, 2024 - ГПМК) деменція (МКХ-10: F 01.1) на тлі шизофренії, параноїдної форми, безперервно-прогредієнтного типу перебігу (МКХ-10: F20.00). ОСОБА_2 за своїм психічним станом не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно до військово-облікового документу ОСОБА_1 (Резерв+), наявного в матеріалах справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Має відстрочку від призову на військову службу (бронювання) до 25.05.2027.

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Що стосується клопотання, поданого представником заявника щодо долучення в суді апеляційної інстанції нових доказів, отриманих вже після постановлення судом першої інстанції рішення, колегія суддів не вбачає правових передумов для його задоволення, оскільки відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, виключає можливість прийняття їх апеляційним судом незалежно від причин їх неподання.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду оскаржується в частині відмови в задоволенні вимог заяви щодо призначення опікуном ОСОБА_1 над недієздатним ОСОБА_2 , тому відповідно до положень частини першої статті 367 ЦПК України законність судового рішення, ухваленого в іншій частині, апеляційний суд не перевіряє.

Зазначеним вище вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає не в повній мірі.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 40 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (ч.ч. 1-3 ст. 41 ЦК України).

Відповідно до статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов`язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 56 ЦК України).

Вимогами статті 58 ЦК України передбачено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до статті 62 ЦК України, опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Частиною першою статті 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Системний аналіз частини першої статті 60 ЦК України, частини першої статті 300 ЦПК України дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23 (провадження № 61-6358св24), від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23 (провадження № 61-9837св24), від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 (провадження № 61-16711св24).

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Відповідно до Правил опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99р. № 34/166/131/88 (далі -Правила), опіка (піклування) встановлюється також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад. У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.

Відповідно до п. 1.7 Правил, органи опіки та піклування вирішують, в тому числі, питання про встановлення і припинення опіки та піклування; ведуть облік щодо осіб, які потребують опіки (піклування); здійснюють нагляд за діяльністю опікунів і піклувальників; забезпечують тимчасове влаштування неповнолітніх та непрацездатних осіб, які потребують опіки (піклування); розглядають скарги на дії опікунів (піклувальників); вживають заходи щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою (піклуванням); беруть участь у розгляді судами спорів, пов`язаних із захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під опікою (піклуванням); установлюють опіку над майном у передбачених законом випадках; оформлюють належні документи щодо особи підопічного та щодо майна, над яким установлюється опіка; провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей та повнолітніх осіб, які потребують опіки і піклування.

Пунктом 3.1 Правил передбачено, що для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави для висновку, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Згідно зі статтею 64 ЦК України опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (частина перша статті 67 ЦК України).

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

На вказаному наголошено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2025 року у справі № 569/4466/23, провадження № 61-8894св25 та від 24 липня 2024 року у справі №727/597/24.

Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

Отже, можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи, суд зобов`язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.

Згідно з пунктом 4.3 Правил опіки та піклування, як правило, опікун (піклувальник) повинен проживати разом з підопічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на період виконання своїх обов`язків.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (частина друга статті 3 СК України).

Сімейний кодекс України регулює зокрема сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини, між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім`ї, визначеними у ньому (стаття 2 СК України).

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Кодекс законів про працю України передбачає, що близькими родичами чи свояками є батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя (стаття 25-1 КЗпП України).

Положеннями статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що близькі особи - це члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта. Члени сім`ї: особа, яка перебуває у шлюбі із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб`єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб`єктом; будь-які особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 у справі №205/4245/17 (провадження №61-17628св19).

Згідно з частиною 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розрізнено поняття «родичі» та «члени сім`ї».

До загальних ознак сім`ї належать: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом; взаємні права та обов`язки.

Разом з тим, ознаки членів сім`ї не можна розглядати окремо від підстав створення сім`ї, оскільки спільне проживання та побут та наявність взаємних прав та обов`язків можуть бути і у інших суб`єктів, які не є членами сім`ї.

Близькі члени родини (або близькі родичі) - законодавчий термін, що позначає родичів (членів сім`ї) особи, які мають особливі права та/або обов`язки через тісні стосунки з особою.

Отож, член сім`ї (у сімейно-правовому аспекті) - це особа, яка має тісний правовий зв`язок із сім`єю, що ґрунтується на шлюбі, спорідненні, усиновленні, інших формах влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, характеризується спільністю життя та інтересів, наявністю взаємних прав і обов`язків, передбачених сімейним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є рідним дядьком заявника, тобто членом сім`ї (близькою особою) і судом встановлений факт їхнього спільного проживання.

Відповідно до рішення від 24.01.2025 опікунська рада з питань захисту повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області, розглянувши заяву ОСОБА_1 щодо погодження його опікуном над ОСОБА_2 з метою подачі клопотання про продовження строку дії рішення суду від 16.01.2023 справа № 695/1003/22 про визнання фізичної особи недієздатною, зібрані документи, вирішила погодити кандидатуру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як опікуна над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В матеріалах справи міститься висновок № 199 від 12.02.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_2 рекомендовано соціальні послуги: отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи. Висновок дійсний до 12.02.2026.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не має дружини та родичів першого ступеня споріднення. У матеріалах справи наявні докази того, що у ОСОБА_2 є рідний брат ОСОБА_3 . Водночас, згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 5ЧК № 107145 ОСОБА_3 є особою з інвалідністю другої групи (безтерміново) по зору з дитинства, що свідчить про об`єктивну неможливість виконання ним обов`язків опікуна свого рідного брата ОСОБА_2 .

Вирішуючи заяву в частині призначення опікуном заявника, суд першої інстанції виходив із того, що рішення органу опіки та піклування не містить аналізу відносин заявника з ОСОБА_2 , відсутнє обґрунтування відповідності призначення його опікуном інтересам брата його батька, над яким просить встановити опіку, не зазначені причини неможливості брата недієздатного бути його опікуном, не проаналізована фізична можливість ним виконувати опікунські обов`язки з врахуванням його працевлаштованості, відсутні дані щодо обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна, перевірки умов життя майбутнього опікуна, його майнового стану, тому висновок органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном, без доведення відповідних умов, не може бути підставою для призначення його опікуном ОСОБА_2 .

Колегія суддів виходить із того, що, вирішуючи питання про призначення повнолітній особі опікуна або піклувальника, суд не діє самостійно. Орган опіки та піклування зобов`язаний подати до суду висновок про необхідність встановлення опіки та піклування щодо повнолітньої особи.

Документами, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, є довідки про стан здоров`я майбутнього опікуна, довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку, акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки, довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.

Отже, орган опіки і піклування, надаючи рекомендацію щодо призначення опікуна недієздатній особі, має перевірити його можливість (побутову та фізичну) виконувати опікунські обов`язки.

З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки-характеристики № 54/4 від 11.11.2024 та довідки № 54 від 11.11.2024, виданої головою квартального комітету № 21, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає по АДРЕСА_1 разом з батьком ОСОБА_3 та дядьком ОСОБА_2 , за яким здійснює догляд. Працює в КП “Золотоніський центр первинної медико-санітарної допомоги (сімейна медицина) Золотоніської міської ради Черкаської області”.

Згідно з актом № 139 від 13.02.2025 ОСОБА_1 здійснює постійний догляд по АДРЕСА_1 за своїм дядьком ОСОБА_2 .

До того ж, колегія суддів враховує ту обставину, що відповідно до рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16.01.2023, ухваленого за результатами розгляду цивільної справи № 695/1003/22, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено його опікуном саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер і йому може бути надана лише оцінка в сукупності з іншими доказами у справі при вирішенні по суті питання, для якого він був складений.

Зважаючи на зміст рішення від 24.01.2025 опікунської ради з питань захисту повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області про погодження кандидатури опікуна ОСОБА_1 над ОСОБА_2 , відсутність інших осіб, які виявили бажання чи можливість здійснювати догляд та опіку над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для призначення опікуном ОСОБА_1 над недієздатним ОСОБА_2 .

Колегія суддів також приходить до висновку, що є некоректними посилання суду, що надане на адресу суду рішення про погодження кандидатури опікуна не містить відомостей про дослідження та врахування того факту, чи перебуває заявник на обліку як військовозобов`язаний та чи може бути призваний на військову службу під час загальної мобілізації, оскільки суд не позбавлений права звернутись до опікунської ради про надання обґрунтованого висновку щодо доцільності призначення опікуном особи чоловічої статі призовного віку. Крім того, обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України не є єдиним конституційним обов`язком громадянина України й не має переваг перед іншими конституційними обов`язками. Бажання заявника бути опікуном є однією із визначених законом вимог для призначення особи опікуном.

Введення військового стану в країні не зупинило дію актів Цивільного законодавства, що визначають порядок призначення опікуна та наразі не містять заборон або обмежень у контексті правовідносин цієї справи на призначення опікуном недієздатній особі його рідного племінника, який є особою чоловічої статі призовного віку. Сам по собі факт перебування заявника у статусі «військовозобов`язаний» і можливість бути призваним на військову службу під час мобілізації не може розглядатися як автоматична та безумовна перешкода для призначення військовозобов`язаної особи опікуном. Інше тлумачення призводило б до встановлення непередбаченого законом додаткового обмеження прав особи та суперечило б принципу рівності, закріпленому статтею 24 Конституції України, навіть з урахуванням особливостей правового режиму воєнного стану (стаття 64 Конституції України).

Як уже зазначалось вище, відповідно до військово-облікового документу ОСОБА_1 (Резерв+), наявного в матеріалах справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, ОСОБА_1 має чинну відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) строком до 25.05.2027. Зазначені обставини свідчать про дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства про військовий обов`язок та відсутність з його боку зловживань процесуальними чи суб`єктивними правами в умовах введеного в Україні воєнного стану та виконання обов`язку щодо захисту Вітчизни, передбаченого ст. 65 Конституції України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, і помилково відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо призначення його опікуном ОСОБА_2 . Враховуючи інтереси недієздатної особи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для призначення ОСОБА_1 опікуном його недієздатного дядька.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За приписами п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції скасуванню в оскаржуваній частині, із ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 258,374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 травня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Золотоніської міської ради Черкаської області, ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - скасувати в частині відмови у задоволенні вимог заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про призначення його опікуном над ОСОБА_2 - задовольнити.

Встановити над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) опіку та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) його опікуном з метою захисту прав та законних інтересів підопічного.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Л.І. Василенко

Ю.В. Сіренко

/повний текст постанови суду виготовлений 13 листопада 2026 року/

Оригінал: reyestr.court.gov.ua