Суд: Рівненський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про приватну власність, з них:
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №570/4683/25
Суддя: Боймиструк С. В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2026 року
м. Рівне
Справа № 570/4683/25
Провадження № 22-ц/4815/1460/26
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді – Боймиструка С.В., суддів: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.,
секретар судового засідання: Хлуд І.П.
за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Собчука Миколи Володимировича на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 15 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділення в натурі частки із домоволодіння та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна,
в с т а н о в и в:
У вересні 2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ домоволодіння в натурі, припинення права спільної часткової власності на житловий будинок, стягнення грошової компенсації, поділ земельної ділянки, встановлення земельних сервітутів та стягнення судових витрат.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є співвласником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Його право власності на частку будинку виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 31 травня 2014 року державним нотаріусом Рівненської районної державної нотаріальної контори за № 1-407. Інша частка житлового будинку належить відповідачці на підставі свідоцтва про право власності від 31 травня 2014 року за № 1-406. Крім того, сторони є співвласниками земельної ділянки площею 0,1700 га з кадастровим номером 5624685900:04:024:0672, розташованої за тією ж адресою, яка перебуває у їхній спільній сумісній власності.
Вказував, що між сторонами відсутня згода щодо порядку спільного володіння та користування зазначеним майном, а спільне проживання й утримання будинку фактично неможливі з огляду на тривалі конфліктні відносини, відсутність спільного побуту та розбіжності у поглядах на порядок утримання спільної власності.
Зазначав, що 30 грудня 2024 року за результатами проведення судової інженерно-технічної експертизи складено висновок експерта, яким запропоновано варіанти поділу нерухомого майна. Зокрема, за варіантом № 1 позивачу запропоновано виділити в натурі частину домоволодіння, що становить 46/100 часток та має вартість 798 612 грн, а відповідачці – частину в розмірі 54/100 часток вартістю 920 932 грн, із виплатою позивачу грошової компенсації за нерівність часток у розмірі 61 160 грн. Також експертом запропоновано поділ земельної ділянки на дві рівні за площею частини по 0,085 га кожна та встановлення земельних сервітутів для забезпечення можливості ремонту будинку і проведення водопроводу. Вважав, що запропонований варіант поділу є найбільш наближеним до пропорційності часток сторін у праві власності на домоволодіння, відповідає фактичному порядку користування земельною ділянкою та забезпечує можливість кожного зі співвласників самостійно користуватися виділеною йому частиною майна.
Просив суд:
1. Провести розподіл домоволодіння наступним чином:
Виділити належну - ОСОБА_3 в натурі частку 46/100 із домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що є у спільній частковій власності і визнати право приватної власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як на самостійний об`єкт нерухомого майна, що становить цілу ідеальну частку та складається з приміщень: коридор 1-2 прим. 1, площею 3,3 кв.м. (частина коридору 1-2), кухню 1-3, площею 6,2 кв.м., санвузол 1-4, площею 3,9 кв.м., коридор 1-8 прим. 1, площею 2,0 кв.м. (частина житлової 1-8), житлову 1-5, площею 19,5 кв.м., житлову 1-6, площею 18,1 кв.м., загальною площею приміщень – 53,0 кв.м., в тому числі житловою – 37,6 кв.м., сарай «Б» (приміщення 4), навіс «б1», вбиральню «Г», септик «Е», огорожу № 1, 1/2 частину огорожі № 3.
Виділити належну ОСОБА_1 в натурі частку 54/100 із домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що є у спільній частковій власності, і визнати право приватної власності на житловий будинок, що знаходиться за цією адресою, як на самостійний об`єкт нерухомого майна, що становить цілу ідеальну частку та складається з приміщень: коридор 1-1, площею 5,5 кв. м, коридор 1-2, площею 3,5 кв. м (частина коридору 1-2), житлову 1-7, площею 23,3 кв. м, житлову 1-8, площею 17,9 кв. м (частина житлової 1-8), загальною площею приміщень – 50,2 кв. м, у тому числі житловою – 41,2 кв. м; вхідні східці «а1», літню кухню «Б» (приміщення 1, 2 та 3), погріб «Пг/Б», навіс «б», колодязь «Д», ворота з хвірткою № 2, 1/2 частину огорожі № 3, вимощення І.
Для реалізації поділу в натурі ОСОБА_3 виконати будівельно-ремонтні роботи, а саме:
- влаштувати перегородку у приміщенні 1-2, розділивши його на приміщення 1-2, площею 3,5 кв. м та приміщення 1-2 прим. 1, площею 3,3 кв. м;
- влаштувати перегородку у приміщенні 1-8, розділивши його на приміщення 1-8 (житлова), площею 17,9 кв. м та приміщення 1-8 прим. 1, площею 2,0 кв. м, під коридор;
- закласти дверний проріз між приміщеннями 1-6 та 1-7;
- влаштувати вхід з двору у приміщення 1-2 прим. 1 і з приміщення 1-2 прим. 1 в приміщення 1-8 прим. 1;
- влаштувати (відновити) підведення води від колодязя до приміщення 1-4 будинку.
Для реалізації поділу в натурі ОСОБА_1 виконати будівельно-ремонтні роботи, а саме:
- влаштувати прибудову до своєї частини будинку для облаштування кухні з приміщення 1-1 влаштувати вхід в цю прибудову;
- влаштувати вхід з приміщення 1-2 в приміщення 1-8, або влаштувати вхід з приміщення 1-1 у приміщення 1-8, а приміщення 1-2 використовувати як допоміжне.
Для реалізації поділу в натурі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виконати будівельно-ремонтні роботи, а саме: влаштувати автономні інженерні системи: опалення, водопостачання, каналізації, газопостачання та електропостачання.
2. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 104,3 кв. м, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за нерівність часток при розподілі майна у розмірі 61 160 грн.
4. Поділити земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1700 га, з кадастровим номером 5624685900:04:024:0672 між співвласниками, виділивши в натурі:
- ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,085 га (850,0 кв. м), з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього лівого кута, по межі: 15,00 м; далі по лінії поділу: 10,65; 8,08; 3,00; 5,50; 5,10; 0,55; 2,61; 1,10; 7,35; 6,67; 0,27; 9,94; 2,25; 40,60; 6,68 м; далі по межі: 33,71; 14,54; 3,66; 45,99 (м), зображеної білим кольором з рожевим вкрапленням на Плані земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_2 :500, припинивши право спільної сумісної власності та визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на цей самостійний об`єкт нерухомого майна;
- ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,085 га (850,0 кв. м), з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього лівого кута, по межі: 19,15; 55,06; 30,03; 12,01; 22,93 (м); далі, по лінії поділу: 6,68; 40,60; 2,25; 9,94; 0,27; 6,67; 7,35; 1,10; 2,61; 0,55; 5,10; 5,50; 3,00; 8,08; 10,65 (м), зображені білим кольором із зеленим вкрапленням на Плані земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , масштаб 1:500, припинивши право спільної сумісної власності та визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на цей самостійний об`єкт нерухомого майна.
5. Встановити земельний сервітут № 1 площею 0,0006 га, з розмірами: 1,00; 6,50; 1,00; 5,50; 1,00 (м), на право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту на виділеній земельній ділянці, площею 0,0850 га, ОСОБА_3 .
Встановити земельний сервітут № 2 площею 0,0006 га, з розмірами: 1,00; 6,32; 1,00; 6,32; 1,00 (м), на право проводити та експлуатувати лінію комунікації (водопроводу) на виділеній земельній ділянці, площею 0,0850 га, ОСОБА_1 .
6. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які понесені позивачем у даній справі.
22 жовтня 2025 року ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області об`єднана в одне провадження вказана позовна заява та вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна.
На обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначала, що вона є співвласницею 1/2 частки домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Інша 1/2 частка домоволодіння належить відповідачу. Крім того, сторони є співвласниками земельної ділянки площею 0,1700 га з кадастровим номером 5624685900:04:024:0672, розташованої за вказаною адресою.
Вказувала, що до звернення відповідача до суду з первісним позовом сторони користувалися спільним домоволодінням відповідно до усної домовленості, непорозумінь щодо порядку спільного володіння та користування майном між ними не виникало. Водночас, реагуючи на пред`явлений відповідачем позов, вона вважає за необхідне запропонувати власний варіант поділу домоволодіння.
Зазначала, що 18 вересня 2025 року звернулася до ПП «Експерт-Рівне-Консалт» із заявою про проведення інженерно-технічної експертизи домоволодіння. За результатами її проведення судовим експертом Фурсовичем Михайлом Олександровичем складено висновок № 250918/1 ФМ від 24 вересня 2025 року, яким запропоновано варіант поділу домоволодіння між двома співвласниками у рівних частках (по 1/2).
Так, відповідно до запропонованого експертом варіанта ОСОБА_1 пропонується виділити частину домоволодіння, що становить 50,05/100 часток, а ОСОБА_3 – частину, що становить 49,95/100 часток. При цьому кожному зі співвласників виділяються окремі приміщення житлового будинку та господарські будівлі й споруди з урахуванням можливості утворення відокремлених частин будинку із самостійними виходами та їх переобладнання в ізольовані квартири.
Крім того, експертом запропоновано поділ земельної ділянки площею 0,1700 га з кадастровим номером 5624685900:04:024:0672 на дві рівні частини площею по 850 кв. м кожна, з визначенням їхніх меж та геометричних розмірів.
Вважала, що запропонований нею варіант поділу домоволодіння та земельної ділянки не передбачає відступу від ідеальних часток співвласників, є технічно можливим, справедливим та оптимальним, не порушує прав сторін і забезпечує можливість кожному з них самостійно користуватися виділеним майном. Також зазначала, що відповідач має у власності інше житло – житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами загальною площею 251,3 кв. м, розташований у місті Здолбунів Рівненської області, а також дві земельні ділянки за цією ж адресою.
Просила суд:
1. Провести поділ домоволодіння між Позивачкою і Відповідачем наступним чином:
1.1. виділити належну ОСОБА_1 в натурі частку 50,05/100 із житлового будинку, об`єкту житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 374159656246, загальною площею (кв.м) 104,9, житловою площею (кв.м) 81,5, за вказаною адресою, що є у спільній частковій власності і визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як на самостійний об`єкт нерухомого майна, що становить цілу ідеальну частку та складається з приміщень:
- по житловому будинку літ. "А-І": приміщення 1-8 площею 20,6 кв.м.;
- по прибудові літ. "а": приміщення 1-1 площею 18,2 кв.м.; приміщення 1-2 площею 7,2 кв.м,; приміщення 1-3 площею 6,2 кв.м.; приміщення 1-4 площею 3,9 кв.м.
- з надвірних будівель і споруд: Вхідні східці "літ а1"; Сарай-літня кухня "літ Б" (літня кухня); Погріб "Пг/Б"; Навіс "б"; 1/2 Навіс "б1"; Колодязь "літ Д"; Ворота з хвірткою "літ N2; 1/2 Огорожа "літ N3"; Вимощення "літ І".
1.2. Виділити належну ОСОБА_3 в натурі частку 49,95/100 із житлового будинку, об`єкту житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 374159656246, загальною площею (кв.м) 104,9, житловою площею (кв.м) 81,5, за вказаною адресою, що є у спільній частковій власності і визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як на самостійний об`єкт нерухомого майна, що становить цілу ідеальну частку та складається з приміщень:
- по житловому будинку літ. "А-1": приміщення 1-5 площею 19,5 кв.м.; приміщення 1-6 площею 18,1 кв.м.; приміщення 1-7 площею 23,3 кв.м.;
- з надвірних будівель і споруд: Сарай-літня кухня "літ Б” (сарай); 1/2 Навіс "б1"; Вбиральня "літ Г"; Септик "літ Е"; Огорожа "літ N1"; 1/2 Огорожа "літ N3".
2. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 374159656246, загальною площею (кв.м) 104,9, житловою площею (кв.м) 81,5, за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Поділити між співвласниками земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1096042556246, кадастровий номер 5624685900:04:024:0672, площа (га) 0,1700, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши в натурі:
3.1. ОСОБА_1 земельну ділянку площею 850 кв.м, що відповідає ідеальній частці 1/2, і позначена на плані земельної ділянки фіолетовим кольором та має геометричні розміри по периметру за годинниковою стрілкою від лівого нижнього кута (130,0°), в м: 85,090-6,066- 9,800-1,000-61,767-4,919-7,219-4,830-21,249-23,056.
3.2. ОСОБА_3 земельну ділянку площею 850 кв.м, що відповідає ідеальній частці 1/2 і позначена на плані земельної ділянки синім кольором та має геометричні розміри по периметру за годинниковою стрілкою від лівого нижнього кута (130,5°), в м: 21,249-4,830-7,219-4,919- 61,767-1,000-9,800-5,946-56,642-14,546-49,651 -11,100.
4. Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1096042556246, кадастровий номер 5624685900:04:024:0672, площа (га) 0,1700, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
5. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір в розмірі 8637,00 гри., витрати на проведення судової інженерно-технічної експертизи у розмірі 26 000,00 грн., послуг адвоката, орієнтовно в розмірі 42 000,00 грн.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 15 квітня 2026 року задоволено цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділення в натурі частки із домоволодіння.
Виділено належну ОСОБА_3 в натурі частку 46/100 із домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що є у спільній частковій власності і визнано право приватної власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як на самостійний об`єкт нерухомого майна, що становить цілу ідеальну частку та складається з приміщень: коридор 1-2 прим. 1, площею 3,3 кв.м. (частина коридору 1-2), кухню 1-3, площею 6,2 кв.м., санвузол 1-4, площею 3,9 кв.м., коридор 1-8 прим. 1, площею 2,0 кв.м. (частина житлової 1-8), житлову 1-5, площею 19,5 кв.м., житлову 1-6, площею 18,1 кв.м., загальною площею приміщень – 53,0 кв.м., в тому числі житловою – 37,6 кв.м., сарай «Б» (приміщення 4), навіс «б1», вбиральню «Г», септик «Е», огорожу № 1, 1/2 частину огорожі № 3.
Виділити належну ОСОБА_1 в натурі частку 54/100 із домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що є у спільній частковій власності і визнати право приватної власності на житловий будинок що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як на самостійний об`єкт нерухомого майна, що становить цілу ідеальну частку та складається з приміщень: коридор 1-1, площею 5,5 кв.м., коридор 1-2, площею 3,5 кв.м. (частина коридору 1-2), житлову 1-7, площею 23,3 кв.м., житлову 1-8, площею 17,9 кв.м. (частина житлової 1-8), загальною площею приміщень – 50,2 кв.м., в тому числі житловою - 41,2 кв.м.; вхідні східці «а1», літню кухню «Б» (приміщення 1,2 та 3), погріб «Пг/Б», навіс «б», колодязь «Д», ворота з хвірткою № 2, 1/2 частину огорожі № 3, вимощення І.
Для реалізації поділу в натурі, ОСОБА_3 виконати будівельно-ремонтні роботи, а саме:
влаштувати перегородку у приміщенні 1-2, розділивши його на приміщення 1-2, площею 3,5 кв.м. та приміщення 1-2 прим. 1, площею 3,3 кв.м.;
влаштувати перегородку у приміщенні 1-8, розділивши його на приміщення 1-8 (житлова), площею 17,9 кв.м. та приміщення 1-8 прим. 1, площею 2,0 кв.м., під коридор;
закласти дверний проріз між приміщеннями 1-6 та 1-7;
влаштувати вхід з двору у приміщення 1-2 прим. 1 і з приміщення 1-2 прим. 1 в приміщення 1-8 прим. 1;
влаштувати (відновити) підведення води від колодязя до приміщення 1-4 будинку.
Для реалізації поділу в натурі, ОСОБА_1 виконати будівельно-ремонтні роботи, а саме:
влаштувати прибудову до своєї частини будинку для облаштування кухні з приміщення 1-1 влаштувати вхід в цю прибудову;
влаштувати вхід з приміщення 1-2 в приміщення 1-8, або влаштувати вхід з приміщення 1-1 у приміщення 1-8, а приміщення 1-2 використовувати як допоміжне.
Для реалізації поділу в натурі, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виконати будівельно-ремонтні роботи, а саме: влаштувати автономні інженерні системи: опалення, водопостачання, каналізації, газопостачання та електропостачання.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 104,3 м. кв., що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за нерівність часток при розподілі майна у розмірі 61160 грн.
Поділити земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 0,1700 га, з кадастровим номером 5624685900:04:024:0672 між співвласниками, виділивши в натурі:
ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,085 га (850,0 кв. м.), з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього лівого кута, по межі: 15,00 м; далі по лінії поділу: 10,65; 8,08; 3,00; 5,50; 5,10; 0,55; 2,61; 1,10; 7,35; 6,67; 0,27; 9,94; 2,25; 40,60; 6,68 м; далі по межі: 33,71; 14,54; 3,66; 45,99 (м), зображеної білим кольором з рожевим вкрапленням, на Плані земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_2 :500 припинивши право спільної сумісної власності та визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на цей самостійний об`єкт нерухомого майна.
ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,085 га (850,0 кв. м.), з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього лівого кута, по межі: 19,15; 55,06; 30,03; 12,01; 22,93 (м); далі, по лінії поділу: 6,68; 40,60; 2,25; 9,94; 0,27; 6,67; 7,35; 1,10; 2,61; 0,55; 5,10; 5,50; 3,00; 8,08; 10,65 (м), зображені білим кольором із зеленим вкрапленням на Плані земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_2 :500 припинивши право спільної сумісної власності та визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на цей самостійний об`єкт нерухомого майна.
Встановити земельний сервітут № 1 площею 0,0006 га, з розмірами: 1,00; 6,50; 1,00; 5,50; 1,00 (м), на право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту на виділеній земельній ділянці, площею 0,0850 га, ОСОБА_3 .
Встановити земельний сервітут № НОМЕР_1 площею 0,0006 га, з розмірами: 1,00; 6,32; 1,00; 6,32; 1,00 (м), на право проводити та експлуатувати лінію комунікації (водопроводу) на виділеній земельній ділянці, площею 0,0850 га, ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 24 790 грн. 92 коп. понесених судових витрат.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Собчук М.В., не погоджується з ухваленим рішенням, вважає його необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню через неправильне встановлення обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що факт проведення позивачем ремонту спільного домоволодіння та отримання її згоди на здійснення невіддільних поліпшень не підтверджено належними й достовірними доказами (ст. 77, 79 ЦПК України). Суд фактично обмежився показаннями позивача, його дружини та робітника, не перевіривши ці обставини документально, зокрема чеками, накладними, актами виконання робіт, розписками та висновком про вартість поліпшень. Також апелянт зазначає, що суд не з`ясував фактичного землекористування сторонами.
Вказує, що суд, всупереч ст. 89 ЦПК України, безпідставно надав перевагу висновку експерта ОСОБА_5 , покладеному в основу первісного позову, не навівши мотивів відхилення висновку експерта Фурсовича М.О., на якому ґрунтуються зустрічні позовні вимоги, а також не мотивував відхилення запропонованого нею варіанта поділу.
Апелянт стверджує, що її варіант поділу домоволодіння є більш прийнятним, оскільки передбачає виділення частин, що відповідають ідеальним часткам (49,95/100 позивачу та 50,05/100 їй), не потребує реконструкції чи перебудови приміщень, забезпечує самостійний вхід до виділених частин і не передбачає грошової компенсації. Натомість варіант, прийнятий судом, передбачає відступ від ідеальних часток (46/100 та 54/100), стягнення з неї компенсації в розмірі 61 160 грн, виконання обома співвласниками значного обсягу будівельно-ремонтних робіт, облаштування автономних інженерних систем, а також виділення приміщень, які на час ухвалення рішення не існували як самостійні об`єкти нерухомого майна (коридори 1-2 прим. 1 і 1-8 прим. 1). Приміщення "коридор 1-1" площею 5,5 кв.м, яке виділяється їй, фактично є вхідними сходами. Тому, на її думку, висновок суду про можливість виділити кожному відокремлену частину за варіантом позивача не відповідає обставинам справи.
Щодо земельної ділянки апелянт вважає помилковим висновок суду про відповідність обраного варіанта фактичному землекористуванню, оскільки встановлені сервітути залишають частину ділянок у спільному користуванні, а конфігурація ділянок після поділу ускладнює їх раціональне використання та проходи до будинку й споруд. Окремо вона зазначає, що, згідно зі ст. 120 ЗК України, поділ земельної ділянки між сторонами має бути пропорційним до часток у праві власності на домоволодіння, а не порівну. Крім того, суд, встановлюючи сервітути, не визначив, чи є вони платними або безоплатними, постійними чи строковими, чим порушив вимоги ст. 98-100 ЗК України.
Апелянт також зазначає, що суд не врахував наявності у позивача іншого житла та земельних ділянок у м. Здолбунові (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав від 10.09.2025 № 442870103), а також її похилого віку, статусу ветерана праці, пенсії у розмірі 4 400 грн та її обмежених фізичних і матеріальних можливостей виконати покладені на неї рішенням роботи. На її переконання, спір по суті не вирішено, а вона втрачає комфортні умови проживання.
Вважає, що судом не вирішено, хто має компенсувати витрати, необхідні для виконання визначених робіт (будівельно-ремонтних робіт в спільному будинковолодінні, влаштування автономних інженерних системи опалення, водопостачання, каналізації, газопостачання та електропостачання).
Представник ОСОБА_3 - адвокат Сулковський Б.П. у відзиві на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вважає скаргу необґрунтованою й такою, що не містить підстав для скасування рішення.
Посилаючись на ст. 367 ЦПК України, зазначає, що апеляційний суд переглядає справу в межах доводів і вимог скарги, а відповідно до ст. 76-89 ЦПК України докази безпосередньо досліджує й оцінює суд першої інстанції. Сама по собі незгода сторони з оцінкою доказів не є підставою для скасування рішення, якщо суд дослідив надані докази, допитав сторони й свідків, оцінив кожен доказ окремо та в сукупності.
Щодо висновків експертів відзив стверджує, що за ст. 76, 77, 89 та 110 ЦПК України висновок експерта не має наперед встановленої сили і є одним із доказів. Суд першої інстанції, на думку позивача, навів мотиви на користь варіанта поділу за висновком експерта ОСОБА_5 : він хоч і передбачає відступ від ідеальних часток, але дає змогу виділити кожному співвласнику ізольовану частину будинку із самостійним входом; допускає технічне переобладнання приміщень; відповідає фактичному порядку користування, що тривалий час існував між сторонами; враховує кухню й ванну, створені позивачем за власні кошти, та можливість проживання його сім`ї з трьома малолітніми дітьми.
Апеляційна скарга, на думку позивача, не містить доводів про неправильність методики експертизи чи невідповідність висновку вимогам законодавства. Вона зводиться до прохання повторно оцінити докази. Обраний судом варіант забезпечує баланс інтересів співвласників і відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України).
Щодо поліпшень зазначає, що позивач за власні кошти облаштував у своїй частині будинку кухню та ванну, що підтверджено його поясненнями та показаннями свідків (дружини і особи, яка виконувала роботи). Відповідачка не заперечувала, що ці приміщення облаштував позивач, а лише зазначала, що не користувалася ними й надавала перевагу літній кухні. Ці обставини, на думку позивача, були враховані судом лише для вибору варіанта, який максимально зберігає існуючий порядок користування, мінімізує нові будівельні роботи та уникає нових конфліктів. Поділ не має здійснюватися механічно шляхом математичного розподілу площі. Апелянт не навела доказів, що встановлені судом обставини не відповідають дійсності. Запропонований нею варіант передбачає передачу їй приміщень, створених позивачем, що не відповідає ст. 3 ЦК України.
Щодо земельної ділянки та сервітутів відзив посилається на ч. 1 ст. 377 ЦК України: правовий режим ділянки є похідним від режиму нерухомого майна на ній, тому питання поділу ділянки не може вирішуватися окремо від поділу будинку. Суд врахував розташування будинку й господарських споруд, існуючий порядок користування, необхідність доступу кожного співвласника до своєї частини, підведення інженерних мереж і можливість обслуговування будівель. Сервітути (для ремонту й обслуговування частини будинку та для прокладення водопроводу від колодязя) є технічними й мінімально необхідними, не позбавляють власника права користування ділянкою (ст. 98-100 ЗК України). Апелянт не довела, що визначений порядок користування технічно неможливий або суперечить земельному законодавству.
Щодо наявності в позивача іншого житла, похилого віку відповідачки та її матеріального стану зазначає, що ці обставини не мають правового значення, бо предметом спору є захист права спільної часткової власності. Посилається на ст. 41 Конституції України та ст. 317, 319, 321 ЦК України: права співвласників рівні й не залежать від віку, майнового стану чи наявності іншого нерухомого майна. Позивач, за твердженням відзиву, у суді першої інстанції заявив про відмову від стягнення грошової компенсації за різницю у вартості часток, тому питання її сплати не було предметом вирішення й не вплинуло на рішення. Наведені апелянтом обставини мають, на думку позивача, емоційний характер і не спростовують фактів, встановлених судом.
Зустрічний позов, за відзивом, ґрунтувався на власному баченні відповідачки про зручніший спосіб поділу і не мав належного правового та доказового обґрунтування. Скарга не містить посилань на неправильне застосування норм матеріального права, а рішення ухвалено з дотриманням диспозитивності, права на ефективний судовий захист та верховенства права.
Щодо судових витрат зазначає, що позивач очікує понести витрати на правничу допомогу орієнтовно в розмірі 17 000 грн.
Відповідно до положень статті 367 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 (мати і син) є співвласниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 374159656246, загальна площа 104,9 кв.м, житлова 81,5 кв.м) і земельної ділянки площею 0,1700 га з кадастровим номером 5624685900:04:024:0672 (реєстраційний номер 1096042556246).
Житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , належить на правах приватної спільної часткової власності:
ОСОБА_3 1/2 частка, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого В.В. Кутецькою, державним нотаріусом Рівненської районної державної нотаріальної контори 31.05.2014р., р. №1-407;
ОСОБА_1 1/2 частка, на підставі Свідоцтва про право власності, посвідченого В.В. Кутецькою, державним нотаріусом Рівненської районної державної нотаріальної контори 31.05.2014р., р. №1-406.
Земельна ділянка, площею 0,1700 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 5624685900:04:024:0672 і на якій розміщено житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , належить на правах приватної спільної сумісної власності, на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.05.2014р.: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_3 з травня 2014 року проживає в будинку з дружиною, з якою має трьох малолітніх дітей. Відповідачка ОСОБА_1 у вересні 2023 року поселилася в цьому будинку, де проживає з донькою.
До складу садиби, крім земельної ділянки, входять: житловий будинок літ. «А-1», прибудова «а», вхідні східці «а1», сарай-літня кухня «Б», погріб "Пг/Б", навіс "б", навіс "б1", вбиральня "Г", колодязь "Д", септик "Е", огорожа №1, ворота з хвірткою №2, огорожа №3, вимощення І.
Будинок «А-1» складається з чотирьох житлових приміщень: 1-5, 1-6, 1-7, 1-8.
Прибудова «а» складається з коридора 1-1, коридора 1-2, кухні 1-3, санвузла 1-4.
Сарай-літня кухня «Б» складається з чотирьох частин: літня кухня 1, кладова 2, вхід в погріб 3, сарай 4.
Кухня і санвузол в частині будинку, яку займає сім`я позивача, облаштовані позивачем, і відповідачка факту їх створення позивачем не заперечувала. Вона пояснила, що не користувалася ними з власної волі, оскільки користується літньою кухнею.
Письмової домовленості між сторонами про порядок користування домоволодінням немає. Відповідачка пояснила, що користування здійснювалося за усною домовленістю.
Сторони подали до суду по одному варіанту поділу, підготовленому судовими експертами.
Варіант позивача за висновком експерта ОСОБА_5 від 30.12.2024 передбачає наступне (а.с. 34-38).
1.Першому співвласнику ( ОСОБА_3 ) пропонується виділити:
коридор 1-2 прим. 1, площею 3,3 кв.м. (частина коридору 1-2), кухню 1-3, площею 6,2 кв.м., санвузол 1-4, площею 3,9 кв.м., коридор 1-8 прим. 1, площею 2,0 кв.м. (частина житлової 1-8), житлову 1-5, площею 19,5 кв.м., житлову 1-6, площею 18,1 кв.м., загальною площею приміщень 53,0 кв.м., в тому числі житловою 37,6 кв.м.;
сарай "Б" (приміщення 4), навіс "б1", вбиральню "Г", септик "Е", огорожу №1, 1/2 частину огорожі №3, всього на суму 798 612 гривень, що становить 46/100 частки, яку можливо виділити в цілу ідеальну частку, як об`єкт нерухомого майна, присвоївши нову поштову адресу;
- другому співвласнику ( ОСОБА_1 ) пропонується виділити:
коридор 1-1, площею 5,5 кв.м., коридор 1-2, площею 3,5 кв.м (частина коридору 1-2), житлову 1-7, площею 23,3 кв.м., житлову 1-8, площею 17,9 кв.м., (частина житлової 1-8), загальною площею приміщень 50,2 кв.м., в тому числі житловою 41,2 кв.м.;
вхідні східці "а", літню кухню "Б" (приміщення 1, 2 та 3), погріб "Пг/Б", навіс "б", колодязь "Д", ворота з хвірткою №2, 1/2 частину огорожі №3, вимощення І, всього на 920 932 гривні, що становить 54/100 частки, яку можливо виділити в цілу ідеальну частку, як об`єкт нерухомого майна, присвоївши нову поштову адресу.
Компенсація першому співвласнику становить 61160 грн.
В даному варіанті необхідно виконати такі будівельно-ремонтні роботи:
першому співвласнику:
влаштувати перегородку у приміщенні 1-2, розділивши його на приміщення 1-2, площею 3,5 кв.м. та приміщення 1-2 прим. 1, площею 3,3 кв.м.;
влаштувати перегородку у приміщенні 1-8, розділивши його на приміщення 1-8 (житлова), площею 17,9 кв.м. та приміщення 1-8 прим. 1, площею 2,0 кв.м., під коридор;
закласти дверний проріз між приміщеннями 1-6 та 1-7;
влаштувати вхід з двору у приміщення 1-2 прим. 1 і з приміщення 1-2 прим. 1 в приміщення 1-8 прим. 1;
влаштувати (відновити) підведення води від колодязя до приміщення 1-4 будинку;
другому співвласнику:
влаштувати прибудову до своєї частини будинку для облаштування кухні і з приміщення 1-1 влаштувати вхід у цю прибудову;
влаштувати вхід з приміщення 1-2 в приміщення 1-8, або влаштувати вхід з приміщення 1-1 у приміщення 1-8, а приміщення 1-2 використовувати як допоміжне;
обом співвласникам:
влаштувати автономні інженерні системи опалення, водопостачання, каналізації, газопостачання та електропостачання.
2. Відповідно до запропонованого варіанту поділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (виділу в цілі ідеальні частки), враховуючи розташування будівель та споруд на земельній ділянці, вище перелічені вимоги, наявна технічна можливість, провести поділ земельної ділянки, площею 0,1700 га, з кадастровим номером 5624685900:04:024:0672, між двома співвласниками, у співвідношенні часток: 1/2 до 1/2, за адресою: АДРЕСА_1 :
першому співвласнику пропонується надати земельну ділянку, площею 0,085 га (850,0 кв.м.), з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього лівого кута, по межі: 15,00 м; далі по лінії поділу: 10,65; 8,08; 3,00; 5,50; 5,10; 0,55; 2,61; 1,10; 7,35; 6,67; 0,27; 9,94; 2,25; 40,60; 6,68 (м); далі по межі: 33,71; 14,54; 3,66; 45,99 (м), зображеної білим кольором з рожевим вкрапленням, на Плані земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , масштаб 1: 500, з варіантом поділу земельної ділянки (додаток №7);
другому співвласнику пропонується падати земельну ділянку, площею 0,085 га (850,0 кв.м.), з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього лівого кута, по межі: 19,15; 55,06; 30,03; 12.01; 22,93(м); далі, по лінії поділу: 6,68; 40,60; 2,25; 9,94; 0,27; 6,67; 7,35; 1,10; 2.61: 0.55: 5,10; 5.50; 3,00; 8,08; 10,65(м), зображеної білим кольором із зеленим вкрапленням на Плані земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , масштаб 1: 500, з варіантом поділу земельної ділянки (додаток №7).
Для обслуговування частини будинку (приміщення 1-7), яке запропоновано ОСОБА_1 , необхідно встановити земельний сервітут площею 0,0006 га, з розмірами: 1,00; 6,50; 1,00; 5,50; 1,00 (м), на право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту сервітут №1 на виділеній земельній ділянці, площею 0,0850 га, ОСОБА_3 (дивись Додаток №8).
Для можливості відновлення мережі водопроводу від колодязя "Д" до будинку (приміщення 1-4), яке запропоновано ОСОБА_3 , необхідно встановити земельний сервітут площею 0,0006га, з розмірами: 1,00: 6,32; 1,00; 6,32; 1,00(м), на право проводити та експлуатувати лінію комунікації (водопроводу) сервітут №2 на виділеній земельній ділянці, площею 0,0850 га, ОСОБА_1 (дивись Додаток №8).
Варіант відповідачки за висновком експерта Фурсовича М.О. від 24.09.2025 передбачає наступне (а.с. 67, 79-82).
частина №І (претендує відповідач - позивач за зустрічним позовом):
- по житловому будинку літ. "А-1": приміщення 1-8 площею 20,6 кв.м.;
- по прибудові літ. "а": приміщення 1-1 площею 18,2 кв.м.; приміщення 1-2 площею 7,2 кв.м.; приміщення 1-3 площею 6,2 кв.м.; приміщення 1-4 площею 3,9 кв.м.
з надвірних будівель і споруд: Вхідні східці "літ а1"; Сарай-літня кухня "літ Б" (літня кухня); Погріб "Пг/Б"; Навіс "б"; 1/2 Навіс "б1"; Колодязь "літ Д"; Ворота з хвірткою "літ N2; 1/2 Огорожа "літ N3"; Вимощення "літ І".
Частка виділених будівель та споруд становить 50,05/100 (0,5005).
частина №ІІ:
- по житловому будинку літ. "А-1": приміщення 1-5 площею 19,5 кв.м.; приміщення 1-6 площею 18,1 кв.м.; приміщення 1-7 площею 23,3 кв.м.;
- з надвірних будівель і споруд: Сарай-літня кухня "літ Б" (сарай); 1/2 Навіс "б1"; Вбиральня "літ Г"; Септик "літ Е"; Огорожа "літ №1"; 1/2 Огорожа "літ №3".
Частка виділених будівель та споруд становить 49,95/100 (0,4995).
Експертом запропоновано такий варіант поділу присадибної земельної ділянки між двома співвласниками у рівних частках (по 1/2) на дві відокремлені частини з урахуванням варіанту поділу житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1
Поділ відбувається таким чином (див. додаток до висновку рис. №3):
частина №І: виділити земельну ділянку площею 850 м.кв., що відповідає ідеальній частці 1/2. Ділянка, що виділяється позначена на плані фіолетовим кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою від лівого нижнього кута (130,0°), в м: 85,090-6,066-9,800-1,000-61,767-4,919-7,219-4,830-21,249-23,056.
частина №ІІ: виділити земельну ділянку площею 850 м.кв., що відповідає ідеальній частці 1/2. Ділянка, що виділяється позначена на плані синім кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою від лівого нижнього кута (130,5°), в м: 21,249-4,830-7,219-4,919-61,767-1,000-9,800-5,946-56,642-14,546-49,651-11,100.
Відповідно до статті 15 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 355 ЦК України встановлено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до частини четвертої статті 355 та частини першої статті 356 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Порядок поділу спільного майна встановлено у статтях 367 та 372 ЦК України.
Так, статтею 367 ЦК України визначено, що майно, яке є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
За статтею 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
За змістом частини третьої статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі поділу об`єкта нерухомого майна або виділу з нього частки формується нова реєстраційна справа з відкриттям відповідного розділу в Державному реєстрі прав.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 квітня 2025 року у справі № 357/3145/20 сформулювала такі висновки.
«6.19.1. У результаті поділу нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників потрібно визначити окрему площу, яка має складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України, а щодо житлових приміщень - також з врахуванням вимог частини першої статті 379 ЦК, частини першої статті 50 Житлового кодексу України.
…
6.20. Поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
6.21. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
6.22. У тих випадках, коли в результаті поділу співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13.
6.23. При цьому, вирішуючи питання поділу спільного майна або виділення частки з нього, суди повинні пам`ятати, що визначальним для цього є не усталений співвласниками порядок користування будинком, а розмір їх часток та технічна можливість поділу будинку відповідно до цих часток.
6.24. Крім того, слід пам`ятати, що згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.
6.25. Отже, добудови, прибудови або будь-які поліпшення житлового будинку, які зробив один із його співвласників без згоди іншого (інших), не можуть впливати на розмір часток співвласників при поділі цього будинку, а відтак і їх вартість, проте, якщо це технічно можливо, залишаються у володінні того, хто їх збудував.»
До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (стаття 377 ЦК України, стаття 120 ЗК України).
Приписами частини 1 та 2 ст.76 ЦПК України обумовлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 102 ЦПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
В силу частини 1 статті 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Висновок суду першої інстанції про вибір варіанта поділу за висновком експерта ОСОБА_5 колегія суддів вважає правильним, виходячи з такого.
Колегія враховує, що кухню та санвузол у прибудові «а» облаштував позивач, який з 2014 року проживає в будинку, тривалий час користується цими приміщеннями й забезпечує ними побутові потреби своєї сім`ї. Відповідачка поселилася в будинку лише у вересні 2023 року, і з цього часу мала змогу користуватися як літньою кухнею, так і кухнею в прибудові. Вона не заперечувала, що кухню й санвузол облаштував позивач, пояснюючи лише, що сама ними не користувалася, оскільки надавала перевагу літній кухні. Це узгоджується з показаннями свідків зі сторони позивача і зі сторони відповідача. У правовстановлюючих документах 2014 року (свідоцтва № 1-406 і № 1-407 від 31.05.2014) прибудова «а» окремо не зазначена. Сама по собі ця обставина не доводить час облаштування приміщень, але в сукупності з поясненнями сторін і показаннями свідків узгоджується з висновком, що кухню й санвузол облаштував позивач після початку проживання в будинку. Відсутність чеків, накладних чи актів про оплату робіт не спростовує цього, оскільки особа, яка облаштувала приміщення, і сам факт їх облаштування можуть бути встановлені на підставі сукупності доказів, зокрема показань свідків.
Водночас облаштування позивачем кухні й санвузла в прибудові «а» не порушує прав відповідачки та допускається у такому випадку згідно ч. 4, 5 ст. 357 ЦК, п. 6.24-6.25 постанови ВП ВС від 23.04.2025 у справі № 357/3145/20. Доказів порушення її прав унаслідок цього немає. Тому, якщо технічно можливо залишити ці поліпшення за позивачем, вони залишаються в його володінні (п. 6.25 постанови ВП ВС від 23.04.2025 у справі № 357/3145/20). Така технічна можливість підтверджена висновком експерта ОСОБА_5 щодо приміщень 1-3 і 1-4. Посилання суду першої інстанції на порядок користування, що склався, не є визначальним (п. 6.23), проте не призвело до неправильного вирішення справи, оскільки результат поділу відповідає розміру часток та технічній можливості поділу.
Варіант, запропонований відповідачкою за висновком експерта ОСОБА_6 , передбачає розподіл, близький до ідеальних часток (50,05/100 та 49,95/100). Проте п. 6.23 постанови ВП ВС вимагає, щоб поділ за такими частками був технічно можливим, а цього висновком не підтверджено. За цим варіантом позивач отримує лише житлові кімнати 1-5, 1-6, 1-7 та приміщення сараю «Б» (приміщення 4), а відповідачка всю прибудову «а» (приміщення 1-1 - 1-4, з кухнею і санвузлом, облаштованими позивачем), вхідні східці «а1», літню кухню «Б», колодязь «Д» та приміщення 1-8. У частині позивача, де проживає його сім`я з трьома дітьми, не передбачено ні кухні, ні санвузла, ні водопостачання, як і не визначено можливість та місце їх облаштування. Приміщення, які виділяються позивачу, мають вільний прохід у приміщення відповідачки; висновок не визначає ні можливості та місця облаштування окремого входу, ні мереж водопостачання, газопостачання, опалення й каналізації, ні необхідних робіт. За таких обставин відступ від ідеальних часток, допустимий (п. 6.20 постанови ВП ВС від 23.04.2025 у справі № 357/3145/20), є обґрунтованим. Суд першої інстанції не мотивував відхилення висновку ОСОБА_6 , але цей недолік усунуто в апеляційному порядку, а рішення в цілому є правильним.
Висновок ОСОБА_5 містить конкретний перелік будівельно-ремонтних робіт для кожного співвласника й для обох, визначає входи, автономні інженерні системи та їх розподіл. Він враховує не лише вартість виділюваних частин, а й їх функціональне призначення, фактичне облаштування домоволодіння та технічну можливість самостійного використання кожної з них. Він також відповідає п. 6.25 постанови ВП ВС: поліпшення залишаються за тим, хто їх створив, якщо це технічно можливо. Відповідачка отримує приміщення для облаштування кухні та літню кухню «Б», а крім того частину приміщення 1-2 в межах прибудови "а", де може облаштувати цю частину на власний розсуд, зокрема санвузол.
Щодо відступу від ідеальних часток колегія зазначає таке. За висновком експерта ОСОБА_5 , загальна вартість майна становить 1 719 544 грн, рівна половина 859 772 грн. Позивач отримує майно вартістю 798 612 грн, тобто на 61 160 грн менше за рівну частку, а відповідачка вартістю 920 932 грн, на 61 160 грн більше, що становить близько 3,6 % загальної вартості. Різниця між частинами (122 320 грн) поділена навпіл, і компенсація 61 160 грн присуджена позивачу. Такий відступ допустимий за п. 6.20 і 6.22 постанови ВП ВС і здійснений на користь відповідачки, тому розміром виділеної частки її права не порушені.
Позивач заявив, що не наполягає на компенсації йому 61 160 грн, однак відповідної заяви не подав, тому це питання підлягає вирішенню в стадії виконання рішення.
Земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності сторін (витяг із ДРРП від 31.05.2014). Відповідно до ст. 372 ЦК частки співвласників у праві спільної сумісної власності вважаються рівними, а за ч. 5 ст. 89 ЗК поділ такої ділянки здійснюється за умови попереднього визначення рівних часток, якщо інше не встановлено законом чи судом. Підстав для іншого співвідношення площ відповідачка не навела. Обидва висновки передбачають поділ порівну, по 850 кв.м, і сама відповідачка просила виділити по 850 кв.м кожному. Навіть якщо виходити з ч. 1 ст. 377 ЦК і ст. 120 ЗК, ідеальні частки сторін у будинку становлять по 1/2, а співвідношення 46/54 є наслідком обраного варіанта поділу з компенсацією. При цьому конфігурація ділянок допускає їх рівний поділ.
Не свідчать про неправильність і доводи про сервітути. Сервітут № 1 встановлено на ділянці позивача на користь відповідачки для встановлення риштувань і складування матеріалів з метою обслуговування виділеного їй приміщення 1-7. Сервітут № 2 встановлено на ділянці відповідачки на користь позивача для прокладення й експлуатації водопроводу від колодязя «Д», який виділяється відповідачці. Без нього подати воду в частину позивача неможливо. Площа кожного сервітуту становить лише 0,0006 га, межі й розміри визначені експертом, обмеження взаємні й співмірні. Апелянтка не довела, що вони унеможливлюють чи істотно ускладнюють використання її ділянки. Законодавство допускає як платні, так і безоплатні, як строкові, так і безстрокові сервітути. Вимог про встановлення плати жодна зі сторін не заявляла. Припинення обставин, що були підставою сервітуту, є підставою для припинення його дії.
Доводи про невизначеність порядку фінансування робіт також відхиляються. Рішенням на позивача покладено п`ять видів робіт (дві перегородки, закладення дверного прорізу між приміщеннями 1-6 і 1-7, два входи, відновлення водопроводу до приміщення 1-4), на відповідачку два (прибудова з входом, вхід з приміщення 1-2 у 1-8 або з 1-1 у 1-8), а автономні інженерні системи на обох. Кожен виконує роботи щодо виділеного йому об`єкта, а системи облаштовує у своїй частині. Рішення не покладає на жодного з них обов`язку фінансувати роботи, визначені для іншого, тому відсутність окремого розподілу витрат у резолютивній частині не свідчить про невирішеність спору.
Вік відповідачки, її пенсія, статус ветерана праці та наявність в іншого співвласника іншого житла не змінюють права кожного співвласника на поділ.
Доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і зводяться до іншої оцінки доказів, яку колегія вважає неправильною. Суд встановив, що запропонований позивачем варіант є тим, технічну можливість реалізації якого підтверджено, і який може бути здійснений з дотриманням чинних норм.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Собчука Миколи Володимировича залишити без задоволення.
Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 15 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови складений 13 листопада 2026 року.
Судді: Боймиструк С.В.
Ковальчук Н.М.
Шимків С.С.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua