Постанова від 11 листопада 2026 р. у справі №572/333/25 — Рівненський апеляційний суд

Суд: Рівненський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №572/333/25

Суддя: Шимків С. С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2026 року

м. Рівне

Справа № 572/333/25

Провадження № 22-ц/4815/1700/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді – Шимківа С.С.,

суддів: – Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання – Хлуд І.П.,

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи – Військова частина НОМЕР_1 ,

– Міністерство оборони України,

–

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

– Головне управління Пенсійного фонду України

у Рівненській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 22 червня 2026 року (ухвалене у складі судді Березня Ю.В.,повний текст рішення суду складено 22 червня 2026 року) у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про встановлення факту перебування на утриманні, –

в с т а н о в и в :

У січні 2025 року ОСОБА_1 , через представника – адвоката Редзеля М.М., звернулася до Сарненського районного суду Рівненської області із заявою про встановлення факту перебування на утриманні.

Доводи заяви обґрунтовувала тим, що вона перебувала на повному утриманні її онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти 20 липня 2024 року.

Метою встановлення факту є отримання грошового забезпечення, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України №884 від 30.11.2016 року "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти".

Оскільки встановлення факту породжує юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення вказаного факту, а встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, просила заяву задовольнити.

Просили суд встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на повному утриманні її онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зник безвісти 20 липня 2024 року.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 22 червня 2026 року заяву представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області задоволено.

Встановлено факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на повному утриманні її онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти 20 липня 2024 року.

Рішення суду мотивовано доведеністю факту перебування заявниці ОСОБА_1 , яка є непрацездатною особою похилого віку, на повному фактичному утриманні онука ОСОБА_2 у період його служби.

Не погоджуючись із рішенням суду, Міністерство оборони України оскаржило його в апеляційному порядку.

У апеляційній скарзі вказує, що із самої заяви вбачається, що єдиною метою звернення ОСОБА_1 до суду було отримання грошового забезпечення військовослужбовця, який зник безвісти.

Отже саме можливість реалізації такого права після встановлення відповідного юридичного факту повинна була бути предметом судової перевірки.

Однак суд обмежився лише встановленням фактичних обставин щодо надання заявниці матеріальної допомоги її онуком, взагалі не перевіривши, чи породжує встановлення такого факту будь-які юридичні наслідки для заявниці на день ухвалення рішення.

При цьому рішення у справі постановлено 22 червня 2026 року, тобто в період дії нової редакції Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2025 року № 449, що застосовується з 1 лютого 2025 року), положення якої підлягали врахуванню судом при вирішенні питання про наявність юридичних наслідків встановлення заявленого факту.

Саме це законодавство підлягало врахуванню судом під час вирішення питання про існування юридичного інтересу заявниці.

Пунктом 4 Порядку прямо встановлено обов`язок командира військової частини відмовити у виплаті грошового забезпечення у разі звернення особи, яка не належить до осіб, визначених пунктом 1 цього Порядку.

Рішення суду про встановлення факту перебування особи на утриманні серед документів, на підставі яких приймається рішення про виплату грошового забезпечення, чинним Порядком не передбачене.

Таким чином, навіть після набрання законної сили рішенням суду заявниця не набуває права на отримання грошового забезпечення лише внаслідок встановлення факту перебування на утриманні, оскільки чинне законодавство більше не пов`язує виникнення такого права із самим фактом утримання.

Саме тому суд першої інстанції встановив юридичний факт, який після набрання рішенням законної сили не може бути використаний заявницею для реалізації того права, заради якого вона звернулася до суду.

За таких обставин відсутня одна з необхідних умов розгляду справи в порядку окремого провадження – існування юридичного інтересу.

Крім того, навіть за умови наявності юридичного інтересу висновок суду про перебування заявниці на повному утриманні онука є передчасним і не підтверджується належними та допустимими доказами.

Матеріалами справи встановлено, що заявниця отримувала пенсію за віком у розмірі 15 988,55 грн щомісячно.

Разом із тим суд не встановив розміру матеріальної допомоги, яка фактично надавалася онуком, не визначив співвідношення такої допомоги із власними доходами заявниці, не дослідив її структуру витрат та не навів мотивів, з яких дійшов висновку, що саме ця допомога, а не власна пенсія заявниці, була її основним і постійним джерелом засобів до існування.

Більше того, мотивувальна частина рішення містить висновки лише про оплату онуком окремих витрат заявниці, придбання продуктів харчування, лікарських засобів, оплату комунальних послуг та іншу матеріальну допомогу.

Такі обставини можуть свідчити про надання близькому родичу матеріальної підтримки, однак самі по собі не підтверджують перебування особи на повному утриманні у розумінні статті 31 Закону № 2262-ХІІ.

Фактично мотивувальна частина рішення не містить установлених судом обставин, які підтверджували б саме той юридичний факт, який зазначений у його резолютивній частині.

Крім того, суд залишив поза увагою, що заявниця перебуває у зареєстрованому шлюбі, а відповідно до статті 75 Сімейного кодексу України чоловік і дружина зобов`язані матеріально підтримувати один одного.

Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове – про відмову у задоволенні заяви.

06 серпня 2026 року ОСОБА_1 , через представника – адвоката Редзеля М.М., подала відзив на апеляційну скаргу у якому покликається на відсутність підстав для її задоволення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у порядку окремого провадження, визначений главами 1 і 6 розділу ІV ЦПК України.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових прав чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною сьомою статті 19 ЦПК України передбачено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав та інтересів заявника (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17).

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Предметом розгляду справи, яка переглядається в апеляційному порядку є встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні її онука ОСОБА_2 , який зник безвісти при виконанні обов`язків військової служби, з метою отримання відповідного матеріального забезпечення члена сім`ї військовослужбовця, що зник безвісти.

Механізм виплати грошового забезпечення, у тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці) врегульовано Порядком виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884.

Пунктом 7 вищезазначеного Порядку, у редакції чинній на час зникнення безвісти онука заявниці, визначено, що виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

З огляду на викладене, слід враховувати, що:

- встановлення судом факту перебування фізичної особи на утриманні прямо передбачено у пункті 2 частини першої статті 315 ЦПК України;

- Порядком виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884 (у редакції чинній на момент зникнення безвісти онука заявниці) визначено утриманців військовослужбовців як осіб, які мають право на отримання такого грошового забезпечення.

Отже, встановлення цього факту має юридичне значення для заявниці, оскільки слугує підставою для отримання нею відповідного грошового забезпечення.

За загальним правилом судом може бути встановлено факт перебування фізичної особи на утриманні іншої фізичної особи за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалася утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів для існування навіть коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, такої допомоги. Якщо крім такої допомоги, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Вищезазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, що висловлена ним у постанові від 13 січня 2021 року у справі №592/17552/18 (провадження № 61-8512св20).

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, особа, яка зникла безвісти взяла на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

У спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні судам необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі №520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.

Належних та допустимих доказів отримання заявницею постійної та систематичної матеріальної допомоги від онука ОСОБА_2 , яка була основним та постійним джерелом засобів до її існування, суттєво перевищувала пенсію, яку остання отримує, заявницею не надано, а судом не встановлено.

У наданих заявницею квитанціях про переказ коштів АТ КБ "ПриватБанк" одержувачем коштів вказано ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 (а.с. 25-38).

Квитанції про зняття коштів з банкоматів, скрін-шоти застосунку "Приват24" про придбання товарів та продуктів, не є належними доказами отримання заявницею допомоги він онука ОСОБА_2 , оскільки з них не можна встановити особу держателя платіжних карток, з яких знято кошти та факт отримання ОСОБА_1 таких коштів як допомоги від ОСОБА_2 .

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

У справі, яка переглядається в апеляційному порядку, заявницею не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, факту отримання нею від онука систематичної допомоги, яка була її основним і постійним джерелом засобів до існування, шляхом порівняння такої допомоги з іншими її доходами, зокрема її пенсією.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні ОСОБА_2 не підлягає до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, апеляційний суд зазначає наступне.

Порядок розгляду справ окремого провадження визначений статтею 294 ЦПК України, відповідно до частини сьомої якої при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи (частина третя статті 42 ЦПК України).

З огляду на викладене відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, можливе у справах позовного провадження, але у справах окремого провадження, тому з урахуванням особливостей розгляду цих справ, судові витрати не відшкодовуються.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 263/1265/18 та від 16.11.2022 у справі № 214/4179/21, постанова ОП КЦС від 25.03.2024 у справі № 161/9609/22.

За таких обставин, судові витрати, понесені Міністерством оборони України при поданні апеляційної скарги, слід залишити за заявником.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 22 червня 2026 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про встановлення факту перебування на утриманні відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Ковальчук Н.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua