Постанова від 11 листопада 2026 р. у справі №554/7037/24 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №554/7037/24

Суддя: Одринська Т. В.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/7037/24 Номер провадження 22-ц/814/198/26Головуючий у 1-й інстанції Сініцин Е. М. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрглобал Фінанс»

на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 березня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал Фінанс», звернувся до суду із позовною заявою до відповідача – ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача за кредитним договором №753560 від 17.11.2021 року, що укладений між відповідачем та ТОВ «Слон Кредит», право вимоги за яким відступлено позивачу за договором факторингу №0308-23-1 від 03.08.2023 року, у розмірі 90 309,64 грн, з яких 34 735,21 грн – заборгованість за сумою кредиту, 8 683,30 грн – заборгованість за сумою відсотків за ставкою 25% в день та 46 891,13 грн – заборгованість за сумою відсотків за ставкою 85% річних, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі сплати судового збору 2 422,40 гривень та 5 000,00 грн на правову допомогу.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 26 березня 2025 року в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал Фінанс» – відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, його в апеляційному порядку оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал Фінанс»., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що платіжне доручення № 11769 від 17.11.2021 містить електронний підпис АТ КБ «Приватбанк» та засвідчує, що переказ проведено 17.11.2021 банком на платіжну картку відповідача, яка збігається з маскою картки вказаної у кредитному договорі.

Вказує на те, що в матеріалах справи містяться всі необхідні докази, які дають можливість встановити факт заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним №753560 від 17.11.2021 що укладений між відповідачем та ТОВ «Слон Кредит».

Підписавши кредитний договір, позичальник погодився з усіма умовами.

Зазначає, що відповідач відповідно до умов договору своєчасно суму кредиту, нараховані відсотки своєчасно не повернув, таким чином вважає, що позивач правомірно вимагає дострокового повернення заборгованості.

Також вказує, що позивач є новим кредитором (фактором), який отримав документи від первісного кредитора ТОВ «Слон Кредит» в обсязі, передбаченому договором факторингу.

Зазначає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості та Реєстр боржників до Договору Факторингу, відповідно до усталеної практики Верховного Суду, є належним доказом її розміру.

Відтак, вказує на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в позові ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» за недоведеністю.

Просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення районного суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Відзив на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції.

Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи категорію справи, ціну позову розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.ч.1,2,3,5 ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами ч.1 ст.264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване судове рішення таким вимогам відповідає.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, позивачем – ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал Фінанс» надані наступні докази: копію кредитного Договору від 17.11.2021 року №753560 з додатками; заява-анкета від 17.11.2021 року; паспорт споживчого кредиту; платіжне доручення №11769 від 17.11.2021 року; Договір факторингу №0308-23-1 від 03.08.2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал Фінанс»; Акт прийому-передачі Реєстру боржників від 03.08.2023 року; Витяг з Реєстру боржників від 03.08.2023 року; розрахунок заборгованості, виготовлений ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал Фінанс», а також установчі документи сторін при укладанні договорів про їх організаційну-правову форму.

Відмовляючи в позові ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс», суд першої інстанції визнав, що кредитний договір підтверджує виникнення правовідносин між відповідачем і ТОВ «Слон Кредит», проте, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та банківські виписки, позивач не надав доказів перерахування й отримання коштів: платіжне доручення № 11769 від 17.11.2021.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Кредитор, який заявляє вимоги про стягнення коштів за кредитним договором, зобов`язаний надати суду докази на підтвердження надання позичальнику кредиту.

При цьому за правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Отже, 17.11.2021 між ТОВ «Слон» та ОСОБА_1 було укладено договір № 753560 про надання споживчого кредиту.

Згідно з умовами договору сума кредиту складає 43750,00 грн, тип кредиту – кредит, строк кредиту 1096 днів, з кінцевим поверненням 17.11.2024, кошти кредиту нвадаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання).

Вказаний договір ОСОБА_2 підписав за допомогою власноручного підпису.

03.08.2023 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал Фінанс» укладено договір факторингу № №0308-23-1 від 03.08.2023, за умовами якого, ТОВ «Слон Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Укрглобал - Фінанс» за плату, а ТОВ «ФК «Укрглобал - Фінанс» приймає належні ТОВ «Слон Кредит» права грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Слон Кредит» і боржниками.

На підтвердження переходу до позивача ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» права вимоги до відповідача, позивачем надано до матеріалів справи Реєстр від 03.08.2023 року, відповідно ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 90309,64 грн.

На підтвердження наявності заборгованості позивачем надано до матеріалів справи розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за договором № 753560 від 17.11.2021, складений представником ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінас» - адвокатом Руденко К.В., згідно з яким заборгованість відповідача складає 90309,64 грн, з яких: 10032,75 грн заборгованість за основним боргом, 16826,32 грн заборгованість по відсоткам.

На підтвердження надання первісним кредитором кредиту ОСОБА_1 на підставі договору №753560 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17.11.2021 року ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» додано платіжне доручення №753560 від 17.11.2021 року.

Проте, вказаний лист не є первинними бухгалтерськими документами відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», створеним безпосередньо під час банківської операції по перерахуванню коштів.

ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» не надало суду доказів на підтвердження належності рахунку № 5168742730451501 саме відповідачу, та надходження на його рахунок грошових коштів на підставі договору №753560 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17.11.2021.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором складений самим позивачем, а тому не може бути належним та допустимим доказом на підтвердження факту надання відповідачці кредиту.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» фактично виклало обставини справи та опис наданих ними документів до позовної заяви, проте, не навів будь-яких доводів на спростування висновків суду першої інстанції щодо ненадання доказів на підтвердження перерахування ТОВ «Слон Кредит» коштів на рахунок відповідача ОСОБА_1 на підставі договору №753560 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17.11.2021.

Також, представник ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» не порушував питання щодо витребування відповідних доказів у суді першої та апеляційної інстанціях.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком районного суду, що позивачем не надані належні докази, а саме - первинні документи, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та за якими можливо встановити обставини, що зазначені стороною.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс».

Доводи апеляційної скарги фактично, зводяться до незгоди позивача з оцінкою судом першої інстанції доказів у справі, неправильним, на його думку, встановленням обставин справи та не містять посилань на неправильне застосування норм матеріального права.

Європейський суд з прав людини також вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (§23рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Отже, доводи, наведені у апеляційній скарзі, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга представника ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» підлягає залишенню без задоволення, а рішення районного суду - залишенню без змін.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи немає.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» – залишити без задоволення.

Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 березня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 12 листопада 2026 року.

Головуючий Т.В. Одринська

Судді: О.О. Панченко

В.П. Пікуль

Оригінал: reyestr.court.gov.ua