Суд: Житомирський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №286/1624/26
Суддя: Бєлоусов А. Є.
УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №286/1624/26 Головуючий у 1-й інст. Кулініч Я. В.
Номер провадження №33/4805/1397/26
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бєлоусов А. Є.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року м. Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Бєлоусов А.Є., з секретарем судових засідань Воробей Д.О.,
за участі:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,
захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Ющенка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі (із застосуванням засобів відеоконференції) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Овруцького районного суду Житомирської області від 22.09.2026 у справі № 286/1624/26, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП):
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, має місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про попередні випадки притягнення до адміністративної відповідальності у справі відсутні, відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків у справі відсутні,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
Постановою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 22.09.2026 у справі № 286/1624/26 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 17000,00 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Також з ОСОБА_1 на користь держави було стягнуто 665,60 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 27.04.2026 року о 07 год 59 хв в с. Радчиці по вул. Правди, 1, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, водія відсторонено від права керування транспортним засобом.
2. Короткий зміст апеляційної скарги
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не погодився з постановою судді місцевого суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену постанову судді Овруцького районного суду Житомирської області скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 вважає постанову судді суду першої інстанції такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, вказує на те, що поліцейські не ознайомили його зі складеним протоколом про адміністративне правопорушення, огляд на стан алкогольного сп`яніння проходити не пропонували, а відеозапис з нагрудних камер співробітників поліції не містить відомостей про факт керування ним транспортним засобом.
Апелянт наголошує на тому, що розписка про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу «Драгер 6820» від 28.04.2026, розписка про роз`яснення прав та обов`язків від 28.04.2026, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Драгер 6820» не мітять його особистого підпису.
ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що подія відбувалась 27.04.2026, однак дата складання адміністративних матеріалів працівниками поліції зазначена як «28.04.2026», що не відповідає дійсності, тож вказує на те, що суддя місцевого суду поверхнево дослідив докази справи про адміністративне правопорушення.
Також апелянт стверджує, що поліцейські не роз`яснили йому суть вчиненого ним правопорушення, не зазначили, які саме ознаки алкогольного сп`яніння були у нього виявлені, обмежились лише констатацію факту, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а матеріали справи не містять доказів, на яких зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Окрім того, ОСОБА_1 вказує на те, що працівники поліції порушили порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять беззаперечних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а докази його винуватості є неповними, недопустимими, не відповідають вимогам ст. 251, 252 КУпАП.
3. Позиції учасників справи під час апеляційного розгляду
Під час апеляційного розгляду в судовому засіданні 09.11.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та адвокат Ющенко В.В. повністю підтримали подану апеляційну скаргу, задля обґрунтування своєї позиції посилались на аргументи, аналогічні викладеним у скарзі, просили постанову судді місцевого суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
4. Межі апеляційного перегляду
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
5. Обставини, встановлені під час розгляду справи суддею місцевого суду
Як убачається зі змісту постанови судді Богунського районного суду міста Житомира від 22.09.2026 у справі № 286/1624/26, суддя під час розгляду справи встановив, що органом, уповноваженим на складання протоколу, задля підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до протоколу, крім рапортів поліцейських, також були додані письмові та електронні докази, зокрема, відеозаписи з нагрудних камер співробітників поліції.
Дослідивши відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, суддя встановив, що працівники поліції підійшли до автомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , водія попросили надати для огляду документи на транспортний засіб, поліс обов`язкового страхування. У подальшому у поліцейських виникла обґрунтована підозра, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, зважаючи на ознаки, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення (запах алкоголю з порожнини рота). ОСОБА_1 співробітники поліції запропонували пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера або в медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовився від огляду. Водію повідомили про складення щодо нього адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в яких ОСОБА_1 в подальшому розписався, його відсторонили від керування транспортним засобом.
Суддя місцевого суду також встановив, що ОСОБА_1 під час судового засідання не висловлював заперечень щодо факту керування ним транспортним засобом, а на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції зафіксовано, що біля автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , окрім ОСОБА_1 , ніхто не перебував.
За таких обставин, враховуючи докази, які містять в матеріалах справи, суддя дійшов висновку про те, що докази, наявні в матеріалах справи в своїй сукупності свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки саме вказана особа керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджено актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
6. Обставини, встановлені апеляційним судом
Учасники справи під час апеляційного розгляду не заявляли клопотань щодо повторного дослідження обставин, встановлених суддею місцевого суду, а також щодо дослідження доказів, котрі не досліджувалися суддею місцевого суду.
У постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 382/1058/15-к (провадження № 51-2599км18) висловлені правові позиції, згідно з якими відсутність клопотання про дослідження доказів не зумовлює обов`язку апеляційного суду повторно досліджувати обставини, встановлені під час кримінального провадження, та передумов для здійснення судом свого права дослідити нові докази. Як убачається зі змісту ч. 7 ст. 294 КУпАП, така позиція може бути застосована й під час апеляційного провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Тож, здійснюючи апеляційний розгляд справи № 286/1624/26 суддя апеляційного суду в основу свого рішення покладає фактичні обставини, встановлені суддею місцевого суду. Основними доказами у справі, на підставі яких суддя місцевого суду ухвалив рішення щодо винуватості ОСОБА_1 , є: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 650927 від 27.04.2026; розписка про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу; розписка про ознайомлення прав та обов`язків, передбачених ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП; акт огляду особи на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.04.2026; постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7093581 від 27.04.2026 (на теперішній час скасована місцевим адміністративним судом); рапорт інспектора СРПП ВП № 1 Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Медведя М.; відеозапис, наявний на відповідному носії інформації. На вказаному відеозаписі зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, під час якого у водія транспортного засобу були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, після чого поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на це останній відповів відмовою. Також на відеозапису зафіксовано процедуру ознайомлення працівниками поліції ОСОБА_1 з матеріалами адміністративного правопорушення, під час якої ОСОБА_1 особисто ставив підписи у відповідних документах (дата відеозаписів позначена саме як 27.04.2026, а не інша)
7. Позиція судді апеляційного суду
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Ющенка В.В., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
На переконання судді апеляційного суду, суддя місцевого суду, здійснюючи розгляд матеріалів у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався вказаних вище вимог закону.
Згідно з правовими позиціями, викладеними у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди при розгляді зазначених категорій справ повинні враховувати, що диспозиції сформульованих норм, які використовуються під час розгляду таких справ, є бланкетними, у зв`язку з цим суди повинні ретельно з`ясовувати і зазначати, в чому саме полягали названі у статтях закону порушення; норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано; чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідкам.
Отже, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суддя (суд) вирішує в межах протоколу, складеного щодо цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.
Порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху (далі – Правила), затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 (зі змінами).
Положення п. 2.5. Правил визначають, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення, зокрема, стану алкогольного сп`яніння.
Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія, такий огляд здійснюється в закладах охорони здоров`я.
Відповідно до положень п. 6 розд. 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстр. У Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, зі змінами (далі – Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.
Зі змісту ст. 130 КУпАП вбачається, що об`єктивною стороною вчинення цього правопорушення є керування особою транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, або відмова особи від проходження у передбаченому законом порядку освідування на стан такого сп`яніння.
Ухвалюючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя місцевого суду всебічно та повно встановив обставини справи, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази, надані співробітниками поліції, та матеріали справи (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №650927 від 27.04.2026; розписка про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу; розписка про ознайомлення прав та обов`язків, передбачених ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.04.2026; постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7093581 від 27.04.2026, відповідно до якої на ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510,00 грн (на теперішній час постанова скасована місцевим адміністративним судом); рапорт інспектора СРПП ВП № 1 Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції М. Медведя; відеозапис, наявний на відповідному носії інформації).
Указаним доказам суддя надав належну правову оцінку у їх сукупності та за встановлених обставин дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, суддя місцевого суду дослідив у судовому засіданні відеозапис з нагрудної камери працівника поліції і дійшов обґрунтованого висновку щодо підтвердженого факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
У постанові Верховного Суду від 07.12.2020 у справі № 728/578/19 (провадження № 51-3411км20) висловлені правові позиції, згідно з якими немає заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Наведений підхід до оцінки доказів не суперечить стандарту доказування «поза розумним сумнівом».
Як убачається зі змісту ст. 252 КУпАП, згідно з якою орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, така позиція може бути застосована й під час провадження у справах про адміністративні правопорушення.
На переконання судді апеляційного суду, суддя місцевого суду, дослідивши всі докази у справі, дійшла обґрунтованого висновку щодо відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому версія подій, відображена у протоколі співробітником поліції, доведена «поза розумним сумнівом».
Єдиною і достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в діянні такої особи складу відповідного адміністративного правопорушення.
Вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судді місцевого суду та не дають підстав вважати, що суддею під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення були порушені вимоги закону, які б призвели до неправильного вирішення справи.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами, яким була надана належна оцінка.
Доводи апелянта стосовно того, що працівники поліції не ознайомили його зі складеним протоколом про адміністративне правопорушення, не роз`яснили йому суть вчиненого ним правопорушення, не зазначили які саме ознаки алкогольного сп`яніння були у нього виявлені, не пропонували проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, а також те, що матеріали справи не містять доказів на яких зафіксовано факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано, що під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , поліцейські запитали у нього чи вживав він протягом доби алкоголь, оскільки відчули різкий запах алкоголю ротової порожнини ОСОБА_1 (одна з ознак алкогольного сп`яніння), після чого, працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та роз`яснено останньому суть вчиненого адміністративного правопорушення, проте водій транспортного засобу відмовився від проходження такого огляду. У подальшому, працівниками поліції були оформлені матеріали про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ознайомлено ОСОБА_1 із їх змістом.
Що стосується доводів апелянта з приводу того, що розписка про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу «Драгер 6820» від 28.04.2026, розписка про роз`яснення прав та обов`язків, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Драгер 6820» не містять особистого підпису ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки вони також спростовуються відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксований факт ознайомлення працівниками поліції ОСОБА_1 з матеріалами адміністративного правопорушення, під час якої ОСОБА_1 особисто ставив підписи у відповідних документах. Крім того, під час ознайомлення працівником поліції було поставлено ОСОБА_1 запитання чи є він православним, оскільки ОСОБА_1 в місцях для підпису особи у вказаних матеріалах ставив хрест. Тому апеляційний суд відхиляє доводи апелянта з цього приводу, оскільки саме такі відмітки у виді хреста містяться у зазначених ОСОБА_1 документах та не викликають сумніву їх походженні саме від ОСОБА_1 .
Неточність у даті скоєння правопорушення, котре ставиться в вину ОСОБА_1 (28.04.2025, хоча поліцейські зафіксували факт відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння 27.04.2025), відображена у протоколі, на яку посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі, не є порушенням такого ступеню серйозності, яке би дозволяло суду сумніватись у винуватості особи та вплинуло на загальну справедливість судового розгляду. Процедура складення поліцейськими матеріалів, що додаються до протоколу у справі про адміністративне правопорушення, зафіксована на відеозаписах, дата відеозаписів позначена саме як 27.04.2026, а не інша, що об`єктивно усуває сумніви, на які посилається апелянт.
В іншому, працівниками поліції в повній мірі були дотримані вимоги щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а зазначені у цьому документі відомості підтверджуються наявними в справі про адміністративне правопорушення письмовими та електронними доказами.
Разом із цим, апеляційний суд погоджується із твердженнями апелянта стосовно відсутності на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції відомостей про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, проте відсутність зафіксованого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом на відеозаписі, не спростовує факту керування ним даним транспортним засобом виходячи з такого.
ОСОБА_1 08.06.2026 звернувся до Овруцького районного суду Житомирської області із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якій просив постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7093581 від 27.04.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 5 ст. 121 КУпАП та піддано штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень, визнати протиправною та скасувати.
У вказаній позовній заяві ОСОБА_1 надав суду пояснення про те, він дійсно 27.04.2026 близько 08 год 05 хв керував легковим автомобілем «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в селі Радчиці по вул. Правди, буд. 1, та безпідставно був зупинений працівниками поліції, які запропонували йому надати документи на автомобіль, а потім сказали, що він їхав без пристебнутого ременя безпеки, при цьому не надали будь-яких доказів, відео фіксування не проводилось. Відповідне рішення Овруцького районного суду від 29.09.2026 у справі № 286/1886/26 міститься у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/140141420).
Таким чином, ОСОБА_1 підтвердив факт керування ним транспортним засобом 27.04.2026, а тому, враховуючи наявні в матеріалах справи докази на підтвердження відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, суддя суду першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
8. Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги
На переконання судді апеляційного суду, співробітниками поліції в повній мірі були дотримані вимоги закону щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а зазначені у процесуальних документах відомості підтверджені письмовими та електронними доказами, наявними в справі. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не є такими, що беззаперечно вказують на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді місцевого суду – без змін.
Ураховуючи вказане, суддя апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Овруцького районного суду Житомирської області від 22.09.2026 у справі № 286/1624/26 залишити без змін.
Керуючись ст. 7, 9, 130, 245, 246, 280, 284, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Овруцького районного суду Житомирської області від 22.09.2026 у справі № 286/1624/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Ця постанова судді апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення (постановлення), є остаточною, оскарженню не підлягає.
Повний текст цієї постанови складено, проголошено (надано для ознайомлення учасникам справи) 13.11.2026 о 09 год 45 хв.
Суддя А.Є. Бєлоусов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua