Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №760/18087/26
Суддя: Коробенко С. В.
С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
___________________________________________________________________________________________
Провадження 2/760/17334/26
В справі 760/18087/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
І. Вступна частина
04 листопада 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Коробенка С.В.,
за участю секретаря Левіцької Н.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
ІІ. Описова частина
08 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (далі - Позивач) звернулося до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 75.937,50 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 02 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та Відповідачем шляхом обміну електронними повідомленнями укладено договір № 1931685 про надання споживчого кредиту, який Відповідач підписав одноразовим ідентифікатором K265, надісланим на номер телефону НОМЕР_1 . За договором Відповідачу надано кредит у розмірі 15.000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за стандартною ставкою 1% на день; кошти перераховано на картку Відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується документом надавача платіжних послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек». 28 травня 2025 року на підставі договору факторингу №01.02-11/25 Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» відступило Позивачу право вимоги за цим договором. Заборгованість за ним становить 49.050,00 грн, з яких: за тілом кредиту - 15.000,00 грн, за процентами - 26.550,00 грн, пеня - 7.500,00 грн.
Крім того, 29 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та Відповідачем у такий самий спосіб укладено договір про надання споживчого кредиту № 1964302, який Відповідач підписав одноразовим ідентифікатором X044. За цим договором Відповідачу надано кредит у розмірі 5.000,00 грн строком на 360 днів із підвищеною процентною ставкою 15 % на день за перший день користування кредитом, стандартною ставкою 3 % на день з другого дня та зниженою ставкою 1,5 % на день у випадках, передбачених договором; кошти перераховано на картку Відповідача № НОМЕР_3 . 27 червня 2025 року на підставі договору факторингу № 01.02-17/25 Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» відступило Позивачу право вимоги за цим договором. Заборгованість за ним становить 26.887,50 грн, з яких: за тілом кредиту - 5.000,00 грн, за процентами - 11.887,50 грн, пеня, штраф - 10.000,00 грн.
Відповідач свої зобов`язання за договорами не виконав. Позивач також просить стягнути з Відповідача судовий збір у розмірі 2.662,40 грн та розглядати справу без участі його представника.
18 червня 2026 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В. 13 липня 2026 року отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації Відповідача.
Ухвалою суду від 13 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 04 листопада 2026 року. Оскільки зареєстроване місце проживання Відповідача невідоме, його викликано до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку частини одинадцятої статті 128 ЦПК України.
17 серпня 2026 року до суду надійшли додаткові пояснення Відповідача від 10 серпня 2026 року, в яких він просить відмовити в задоволенні позову та закрити провадження у справі. Відповідач зазначає, що його не повідомлено про відступлення права вимоги, а тому відповідно до статті 516 ЦК України ризик настання несприятливих наслідків несе новий кредитор. На його думку, Позивач не надав первинних документів, оформлених відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які підтверджують перерахування саме кредитодавцями коштів на підставі кредитних договорів, а розрахунки заборгованості є односторонніми документами, які не підтверджують факту видачі кредиту. Відповідач також вважає, що витяги з реєстрів боржників не містять підписів сторін, а Позивач не надав доказів оплати права вимоги за договорами факторингу. Щодо неустойки в загальному розмірі 17.500,00 грн Відповідач посилається на те, що відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в період воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку її сплати. Одночасно Відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі.
У судове засідання 04 листопада 2026 року сторони не з`явилися. Позивач у позовній заяві та окремому клопотанні просив розглядати справу без участі його представника, Відповідач також просив розглядати справу без його участі. Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (частина друга статті 247 ЦПК України).
ІІІ. Мотивувальна частина
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення обставин справи.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Щодо укладення кредитних договорів та отримання кредитних коштів
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Згідно з частиною першою статті 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону).
За правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, договір, підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, є укладеним між сторонами правочином.
З матеріалів справи вбачається, що 02 грудня 2024 року о 12 год 51 хв між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі - Первісний кредитор-1) та ОСОБА_1 укладено договір № 1931685 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» (далі - Договір-1), підписаний Відповідачем одноразовим ідентифікатором K265. Згідно з пунктами 1.2-1.5.1 Договору-1 сума кредиту становить 15.000,00 грн, строк кредиту - 360 днів, тип процентної ставки - фіксована, стандартна процентна ставка становить 1 % на день та застосовується в межах строку кредиту. Відповідно до пункту 1.7.1 Договору-1 денна процентна ставка за весь строк користування кредитом становить 1 % на день ((54.000,00 грн / 15.000,00 грн) / 360 днів х 100 %). Договором-1 передбачено перерахування кредиту з використанням реквізитів платіжної картки Відповідача № НОМЕР_2 .
29 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» (далі - Первісний кредитор-2) та Відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту № 1964302 (далі - Договір-2), підписаний Відповідачем одноразовим ідентифікатором X044 о 19 год 29 хв. Згідно з пунктами 1.3-1.5.3 Договору-2 сума кредиту становить 5.000,00 грн, строк кредиту - 360 днів; підвищена процентна ставка становить 15 % на день і застосовується за перший день користування кредитом, стандартна - 3 % на день з другого дня користування кредитом до 28 грудня 2024 року включно, пільгова - 0,75 % на день з 29 грудня 2024 року до останнього дня строку кредиту. Згідно з пунктом 1.5.2.1 Договору-2 знижена процентна ставка 1,5 % на день застосовується в період дії стандартної ставки, якщо до 28 грудня 2024 року або протягом трьох календарних днів після цієї дати Споживач сплатить суму не менше першого платежу за графіком. Договором-2 передбачено перерахування кредиту з використанням реквізитів платіжної картки Відповідача № НОМЕР_3 .
В обох договорах і в анкеті-заяві до Договору-2 зазначено ті самі персональні дані Відповідача: паспорт № НОМЕР_4 , виданий 06 травня 2021 року органом 5316, РНОКПП НОМЕР_5 , номер мобільного телефону НОМЕР_1 , адреса в АДРЕСА_1 .
Згідно з листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек» від 28 травня 2025 року № 20250528-3985 на виконання договору про надання платіжних послуг, укладеного з Первісним кредитором-1, 02 грудня 2024 року о 12 год 53 хв 09 с на платіжну картку НОМЕР_2 успішно перераховано 15.000,00 грн. Згідно з листом цього ж надавача платіжних послуг від 09 липня 2025 року № 20250709-134 29 листопада 2024 року о 19 год 30 хв 06 с за дорученням Первісного кредитора-2 на платіжну картку НОМЕР_3 успішно перераховано 5.000,00 грн.
Доводи Відповідача про відсутність первинних документів, які підтверджують отримання ним кредитних коштів, суд відхиляє. Наведені листи надавача платіжних послуг містять номер договору про надання платіжних послуг, ідентифікатори транзакцій, код авторизації, банк-еквайра, точну дату і час перерахування та маску картки отримувача. Номери карток збігаються з реквізитами, зазначеними в договорах, а час перерахування коштів - з часом укладення договорів. Факт укладення договорів, належність йому зазначених карток чи неотримання на них коштів Відповідач не заперечує і доказів на спростування цих обставин не надав. Сукупність зазначених доказів відповідно до статті 80 ЦПК України є достатньою для висновку, що Договір-1 і Договір-2 укладено саме Відповідачем і кредитні кошти за ними він отримав.
Щодо переходу права вимоги
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Підпунктом 3 пункту 4.1 кожного з договорів передбачено право кредитодавця укладати договори щодо відступлення права вимоги або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача.
28 травня 2025 року між Первісним кредитором-1 (Клієнт) та Позивачем (Фактор) укладено договір факторингу № 01.02-11/25, відповідно до пункту 3.1.3 якого право вимоги переходить до Фактора з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі Реєстру боржників. Акт приймання-передачі Реєстру боржників підписано сторонами 28 травня 2025 року. Згідно з витягом з Реєстру боржників (Додаток 1 до договору факторингу) Позивачу відступлено право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) за договором № 1931685 від 02.12.2024 із загальною заборгованістю 49.050,00 грн, з яких за тілом кредиту - 15.000,00 грн, за процентами - 26.550,00 грн, штрафні санкції - 7.500,00 грн. Платіжною інструкцією від 29 травня 2025 року № 10076 Позивач сплатив Первісному кредитору-1 3.122.916,22 грн з призначенням «Оплата фінансування згідно Договору факторингу №01.02-11/25 від 28.05.2025».
27 червня 2025 року між Первісним кредитором-2 (Клієнт) та Позивачем (Фактор) укладено договір факторингу № 01.02-17/25, підписаний сторонами кваліфікованими електронними підписами. Згідно з витягом з Реєстру боржників до цього договору Позивачу відступлено право вимоги до Відповідача за договором № 1964302 від 29.11.2024 із загальною заборгованістю 26.887,50 грн, з яких за тілом кредиту - 5.000,00 грн, за процентами - 11.887,50 грн, штрафні санкції - 10.000,00 грн. Платіжною інструкцією від 01 липня 2025 року № 10110 Позивач сплатив Первісному кредитору-2 4.243.309,15 грн з призначенням «Оплата фінансування згідно Договору факторингу №01.02-17/25 від 27.06.2025».
Отже, доводи Відповідача про відсутність доказів оплати права вимоги та про непідписання реєстрів боржників не відповідають матеріалам справи.
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків; у цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Тобто неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає право виконати його первісному кредитору (постанова Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15). Відповідач не стверджує і не надав доказів того, що виконав зобов`язання за договорами на користь первісних кредиторів, а тому його посилання на неповідомлення про відступлення права вимоги підставою для відмови в позові не є.
Таким чином, Позивач набув право вимоги до Відповідача за Договором-1 і Договором-2. Водночас відповідно до статті 514 ЦК України обсяг прав Позивача не може перевищувати обсягу прав первісних кредиторів, а тому правомірність кожної складової заборгованості суд перевіряє виходячи з умов договорів та вимог закону.
Щодо заборгованості за тілом кредиту та процентами
Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.
Згідно з розрахунком заборгованості за Договором-1 жодного платежу Відповідач не здійснив; проценти нараховувалися за ставкою 1 % на день (по 150,00 грн) за 177 днів у період з 02 грудня 2024 року по 28 травня 2025 року, що становить 26.550,00 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості за Договором-2 жодного платежу Відповідач також не здійснив. Проценти нараховано: за перший день користування кредитом (29 листопада 2024 року) за підвищеною ставкою 15 % - 750,00 грн; за 29 днів з 30 листопада по 28 грудня 2024 року - спочатку за зниженою ставкою 1,5 % (2.175,00 грн), а 01 січня 2025 року, у зв`язку з невнесенням першого платежу, донараховано різницю до стандартної ставки 3 % (2.175,00 грн); за 181 день з 29 грудня 2024 року по 27 червня 2025 року за пільговою ставкою 0,75 % (по 37,50 грн) - 6.787,50 грн. Разом - 11.887,50 грн.
Отже, за обома договорами проценти нараховано виключно в межах погодженого строку кредитування (360 днів), який на дату відступлення права вимоги не сплив, і відповідно до умов договорів.
Договір-2 укладено 29 листопада 2024 року, тобто після 22 січня 2024 року, а тому заборона збільшення процентної ставки, встановлена абзацом першим пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», на нього не поширюється. Стандартна ставка 3% на день і умови застосування зниженої ставки погоджені сторонами при укладенні договору та розкриті в паспорті споживчого кредиту. Застосування стандартної ставки внаслідок невиконання Відповідачем умови про внесення першого платежу є настанням погодженої умови, а не одностороннім збільшенням фіксованої процентної ставки.
Суд також перевірив дотримання обмеження денної процентної ставки. Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» «денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях». Відповідно до частини п`ятої цієї статті «максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %». Обидва договори укладено після 20 серпня 2024 року, тому до них застосовується межа 1 %. Денна процентна ставка за Договором-1 становить 1 %, за Договором-2 за умови застосування стандартної ставки - 0,971 % ((17.475,00 грн / 5.000,00 грн) / 360 днів х 100 %). Отже, встановленого законом граничного розміру денної процентної ставки не перевищено.
Доводи Відповідача про те, що розрахунки заборгованості є односторонніми документами, суд не приймає. Розрахунки містять подобові нарахування з розподілом за видами заборгованості, відповідають умовам договорів і перевірені судом арифметично. Іншого розрахунку чи доказів сплати заборгованості Відповідач не надав.
Таким чином, з Відповідача підлягає стягненню: за Договором-1 - заборгованість за тілом кредиту в розмірі 15.000,00 грн та за процентами в розмірі 26.550,00 грн; за Договором-2 - заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5.000,00 грн та за процентами в розмірі 11.887,50 грн.
Щодо неустойки
Пунктами 6.4.1, 6.4.2 Договору-1 передбачено обов`язок Споживача в разі невиконання зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів сплатити штраф у розмірі 2.250,00 грн на четвертий день невиконання та 450,00 грн за кожний день невиконання починаючи з п`ятого дня; аналогічними пунктами Договору-2 - 500,00 грн та 100,00 грн відповідно. З розрахунків заборгованості вбачається, що за Договором-1 штраф нараховано з 05 по 17 січня 2025 року в загальному розмірі 7.500,00 грн, за Договором-2 - з 01 січня по 06 квітня 2025 року в загальному розмірі 10.000,00 грн, тобто за прострочення виконання грошових зобов`язань.
Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)». Воєнний стан, введений в Україні Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, триває.
Отже, доводи Відповідача в цій частині є обґрунтованими, і в стягненні неустойки за Договором-1 в розмірі 7.500,00 грн та за Договором-2 в розмірі 10.000,00 грн слід відмовити.
Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» підлягають частковому задоволенню - на загальну суму 58.437,50 грн, з яких за Договором-1 - 41.550,00 грн, за Договором-2 - 16.887,50 грн. У задоволенні решти вимог на суму 17.500,00 грн (неустойка) слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 30 квітня 2026 року № 106. Позов задоволено на 76,95 % (58.437,50 грн / 75.937,50 грн), тому з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2.048,84 грн.
ІV. Резолютивна частина
Керуючись ст.ст. 509, 512, 514, 516, 525, 526, 610, 629, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1077, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 128, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд вирішив:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1931685 від 02 грудня 2024 року у розмірі 41.550 (сорок одна тисяча п`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп., з яких:
- заборгованість за тілом кредиту - 15.000,00 грн;
- заборгованість за процентами - 26.550,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1964302 від 29 листопада 2024 року у розмірі 16.887 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн 50 коп., з яких:
- заборгованість за тілом кредиту - 5.000,00 грн;
- заборгованість за процентами - 11.887,50 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - про стягнення неустойки в розмірі 17.500,00 грн - відмовити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір у розмірі 2.048 (дві тисячі сорок вісім) грн 84 коп.
3. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ: 37616221.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання невідоме, фактична адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua