Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №757/1483/25-ц — Печерський районний суд міста Києва

Суд: Печерський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №757/1483/25-ц

Суддя: Гуртова Т. І.

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/1483/25-ц

пр. № 2-3038/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду міста Києва Гуртова Т. І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович, про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог.

1. 02 січня 2025 року до Печерського районного суду міста Києва через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якої діє адвокат Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» Калінін С. К., до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (далі - відповідач) про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В. С. 26 грудня 2019 року вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3538, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованості за кредитним договором № 2428/4293DCLRG1PT від 02 липня 2015 року, укладеним із Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк», на загальну суму 41 782,95 грн.

3. Позивач вважає зазначений виконавчий напис таким, що вчинений із порушенням вимог законодавства. Свою позицію обґрунтовує тим, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині доповнення цього переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». За доводами позивача, з 22 лютого 2017 року нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливає з кредитних відносин, а чинна редакція переліку допускає вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Кредитний договір, наданий нотаріусу для вчинення оскаржуваного напису, нотаріально посвідчений не був.

4. Позивач також зазначила, що про вчинений виконавчий напис їй стало відомо лише після відкриття виконавчого провадження, копії виконавчого напису вона не отримувала, а безспірність заборгованості наданими нотаріусу документами не підтверджена.

5. З урахуванням наведеного позивач просила суд захистити її права як споживача та визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка Віктора Станіславовича № 3538 від 26 грудня 2019 року, а також стягнути з відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500,00 грн.

Процесуальні дії у справі.

6. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

7. Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву від 02 січня 2025 року про поновлення строку позовної давності, в якій вона просила визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та поновити такий строк.

8. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року у справі задоволено заяву позивача про забезпечення позову; у порядку забезпечення позову зупинено стягнення за виконавчим написом № 3538 від 26 грудня 2019 року, вчиненим приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В. С., за виконавчим провадженням № НОМЕР_3, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Ю. Д., до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

9. Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про причини неподання відзиву суду не повідомив. Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

10. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Ю. Д. письмових пояснень щодо позову не подав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

11. 02 липня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір з грейс періодами (рахунок) № 2428/4293DCLRG1PT, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 36 207,95 грн на строк 60 платіжних періодів із кінцевим строком повернення 21 липня 2020 року. Договір укладений у простій письмовій формі у двох примірниках, підписаний сторонами; нотаріального посвідчення цього договору матеріали справи не містять.

12. 02 жовтня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» укладено договір відступлення прав вимоги № 02/10/2019-ФА, на підставі якого право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до відповідача.

13. 26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В. С. на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3538. Цим написом запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованості за кредитним договором № 2428/4293DCLRG1PT від 02 липня 2015 року за період з 11 жовтня 2017 року по 29 листопада 2019 року в сумі 41 482,95 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту - 25 192,95 грн, прострочена заборгованість за процентами - 16 290,00 грн, а також 300,00 грн плати за вчинення виконавчого напису, а всього - 41 782,95 грн.

14. У виконавчому написі зазначено, що він набирає чинності з дати вчинення та має бути пред`явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом року з дня його вчинення.

15. На підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляком В. В. 29 квітня 2020 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3, яке в подальшому прийнято до виконання приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Пашковим Ю. Д. Ці обставини підтверджуються в тому числі змістом ухвали Печерського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року у цій справі та учасниками справи не заперечуються.

16. Згідно з листом Міністерства юстиції України від 25 травня 2021 року № 22297/ПІ-Л-2097/19.1.1 наказом Міністерства юстиції України від 07 серпня 2020 року № 2693/5, виданим у зв`язку з набранням законної сили рішень суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні нотаріальних дій, анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю на ім`я Кондратюка Віктора Станіславовича ; нотаріальну діяльність цього приватного нотаріуса припинено з 18 серпня 2020 року.

Правове обґрунтування та мотиви суду.

17. Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

18. Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

19. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на дату вчинення оскаржуваного виконавчого напису) передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

20. Тотожні за змістом правила закріплено у пунктах 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

21. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).

22. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 Перелік було доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», яким допускалося вчинення виконавчих написів за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

23. Водночас постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662, зокрема в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», визнано незаконною та нечинною.

24. Отже, станом на 26 грудня 2019 року - дату вчинення оскаржуваного виконавчого напису - Перелік не передбачав можливості вчинення виконавчого напису для стягнення заборгованості, що випливає з кредитних відносин, на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі. Чинна редакція Переліку допускає вчинення виконавчого напису за нотаріально посвідченими правочинами, що передбачають сплату грошових сум, за умови подання нотаріусу оригіналу нотаріально посвідченого договору.

25. Суд установив, що кредитний договір № 2428/4293DCLRG1PT від 02 липня 2015 року, який був наданий нотаріусу на обґрунтування стягнення, укладений у простій письмовій формі та нотаріально не посвідчений. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

26. За таких обставин суд дійшов висновку, що виконавчий напис від 26 грудня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 3538, вчинено за відсутності документа, за яким стягнення заборгованості могло провадитися у безспірному порядку, тобто з порушенням статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та вимог Переліку.

27. Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), відповідно до яких під час розгляду спору про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур вчинення виконавчого напису, а має перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити, чи справді на момент вчинення напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

28. Крім того, відповідні правові висновки щодо наслідків вчинення виконавчого напису за відсутності документа з Переліку викладено у постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) та від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), згідно з якими за відсутності серед наданих нотаріусу документів оригіналу нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, та належних первинних документів, що підтверджують безспірність суми боргу, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису. Не нотаріально посвідчений кредитний договір чи анкета-заява позичальника не можуть бути підставою для вчинення виконавчого напису.

29. Водночас вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається без виклику боржника, а тому безспірність заборгованості має бути підтверджена документами, поданими стягувачем. Матеріали справи не містять доказів того, що нотаріусу було подано документи, які підтверджували б безспірність заборгованості, а також доказів надіслання боржнику вимоги про сплату боргу та вручення їй копії виконавчого напису. Позивач розмір заборгованості заперечує, що виключає її безспірний характер у розумінні статті 88 Закону України «Про нотаріат».

30. Порушення нотаріусом установленого порядку вчинення виконавчого напису є самостійною та достатньою підставою для визнання такого напису таким, що не підлягає виконанню, незалежно від наявності або відсутності самої заборгованості.

31. Суд зазначає, що цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, на користь якої такий напис вчинено, у зв`язку з чим належним відповідачем у цій справі є стягувач за виконавчим написом. Питання про права, свободи, інтереси та обов`язки приватного нотаріуса Кондратюка В. С. цим рішенням не вирішується.

32. Відповідно до частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідач у цій справі відзиву на позовну заяву не подавав, про застосування позовної давності не заявляв. За таких обставин суд не має правових підстав застосовувати позовну давність з власної ініціативи, а подана позивачем заява від 02 січня 2025 року про поновлення строку позовної давності окремому вирішенню не підлягає.

33. Згідно з частиною сьомою статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. З огляду на висновок суду про задоволення позову підстави для скасування заходів забезпечення позову цим рішенням відсутні; такі заходи продовжують діяти в межах строку, встановленого частиною сьомою статті 158 ЦПК України.

34. Оцінивши в сукупності зібрані у справі докази за правилами статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Переліку, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

35. Позивач як споживач фінансових послуг звільнена від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Перелік пільг щодо сплати судового збору, наведений у статті 5 Закону України «Про судовий збір», не є вичерпним, а спір про визнання виконавчого напису, вчиненого за кредитним договором, таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 743/1481/21 (провадження № 61-7362св22).

36. Позивач судовий збір не сплачувала. Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З огляду на задоволення позову у повному обсязі та звільнення позивача від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», з відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, від сплати якого був звільнений позивач.

37. Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке. На виконання вимог статті 134 ЦПК України позивач у позовній заяві навела попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, - 5 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

38. На підтвердження розміру та обсягу наданої правничої допомоги позивачем подано: договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № б/н/24 від 04 листопада 2024 року, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Калінін і Партнери»; додаток № 1 до цього договору від 04 листопада 2024 року, яким визначено розмір гонорару; додаток № 2 - акт виконаних робіт (наданих послуг) від 02 січня 2025 року з детальним описом робіт; рекомендовані (мінімальні) ставки адвокатського гонорару, затверджені рішенням засновника Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» № 3/2018 від 17 липня 2018 року; платіжну інструкцію № 661316044 від 06 листопада 2024 року на суму 1 500,00 грн.

39. Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Отже, часткова оплата гонорару не є перешкодою для розподілу відповідних витрат.

40. Оцінюючи заявлений розмір витрат за критеріями частини четвертої статті 137 ЦПК України, суд враховує складність справи, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи (надання усної консультації з вивченням документів, складення адвокатського запиту приватному виконавцю, аналіз матеріалів виконавчого провадження, складення та подання позовної заяви з додатками, складення та подання заяви від 02 січня 2025 року), витрачений час та значення справи для позивача, і дійшов висновку, що заявлені витрати є пов`язаними з розглядом цієї справи, реальними, обґрунтованими та співмірними.

41. Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не заявлялося. Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу лише за клопотанням іншої сторони, на яку покладається обов`язок доведення неспівмірності таких витрат; з власної ініціативи суд це питання не вирішує.

42. З огляду на викладене витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 89, 133, 134, 137, 141, 158, 178, 258, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, статтями 18, 267 Цивільного кодексу України, статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат», частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович, про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем та зареєстрований в реєстрі за № 3538, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором № 2428/4293DCLRG1PT від 02 липня 2015 року на загальну суму 41 782 (сорок одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн 95 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

5. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року у справі № 757/1483/25-ц, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили відповідно до частини сьомої статті 158 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, оф. 301, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42642578.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович, місце проживання: 61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 25, оф. 1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.10.2026.

Суддя Тетяна ГУРТОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua