Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №753/15089/26
Суддя: Просалова О. М.
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15089/26
провадження № 3/753/4668/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" жовтня 2026 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Просалова О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу, 29 червня 2026 о 00 годині 13 хвилин по Бориспільському шосе в місті Києві, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Тойота» н/з НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, не стійка хода та нерозбірлива мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 29.06.2026 його безпідставно зупинили працівники поліції, перевірили документи та під час спілкування з ним нібито виявили ознаки сп`яніння. Почали безпідставно звинувачувати його що він перебуває в алкогольному сп`янінні, хоча це не відповідало дійсності. Працівники поліції не роз`яснили йому право, що позбавило його на права на захист. Пояснив свою відмову від проходження огляду тим, що поспішав додому.
Вислухавши пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №705670, відеозапис з нагрудних камер працівників поліції оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Вимогами ст. 251 КУпАП передбачено поняття доказів та порядок їх збирання у справі про адміністративне правопорушення, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов`язку на суд не передбачено.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини » (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.2016 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Згідно із п. 27 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Згідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою захисника та реалізовувати інші передбачені законом процесуальні права.
Згідно з п. 11 розділу І Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, працівник поліції зобов`язаний роз`яснити особі її права, передбачені ст. 268 КУпАП та відповідними статтями Конституції України, про що робиться відмітка у протоколі.
Таким чином, роз`яснення процесуальних прав є обов`язком працівника поліції, а не його правом, і має забезпечувати особі можливість усвідомлено реалізувати надані їй законом права під час оформлення адміністративних матеріалів.
Так, оглянувши запис з нагрудної камери поліцейського, встановлено, що запис розпочато на дорозі, тоді, як відповідно до вимог Інструкції, запис має бути з початку правопорушення, а саме, починаючи із зупинки транспортного засобу. Крім цього, матеріали відео запису не містять доказів роз`яснень особі його прав та обов`язків, що призвело до порушення його права на захист.
Судом враховується, що об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного).
В рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 Верховний Суд зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Судом враховується, що в матеріалах справи відсутні в повному обсязі докази, що водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції в процесі руху. Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів, що підтверджують факт порушення водієм правил дорожнього руху і як наслідок його законне зупинення за таке порушення.
Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, слід зазначити, що посадова особа органів поліції не відсторонювала ОСОБА_1 , від керування транспортного засобу, акта про відсторонення водія від управління транспортним засобом не надано.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що протокол серії ЕПР1 №705670 не підтверджений доказами та не може бути підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. При цьому сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
А тому, вважаю, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 247 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, провадження у даній справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 247, 283-285 КУпАП,-
П О С Т А Н О В И В:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua