Постанова від 12 листопада 2026 р. у справі №358/805/26 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №358/805/26

Суддя: Оніщук Максим Іванович

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 358/805/26 Апеляційне провадження № 22-ц/824/13152/2026Головуючий у суді першої інстанції - Буравова К.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд в складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 20 травня 2026 року про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Богуславського районного суду Київської області із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_1 .

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 20.05.2026 позовну заяву повернуто позивачу (а.с. 58-60).

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що позовну заяву було подано згідно всіх технічних інструкцій, які передбачені Технічним описом програмного інтерфейсу (АРІ) електронного суду для корпоративних користувачів (версія 1.18).

Також вказує, що п. 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не має імперативного характеру та прямо не забороняє подавати позовну заяву «як додаток» (а.с. 63-64).

Ухвалами Київського апеляційного суду від 25.06.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Богуславського районного суду Київської області із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1 через систему «Електронний суд».

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 20.05.2026 позовну заяву повернуто позивачу (а.с. 58-60).

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» завантажена до підсистеми «Електронний суд» у вигляді відсканованого паперового документа у PDF-форматі не є електронним документом, а є електронною копією паперового документа, а тому не може братися судом до уваги як належним чином подана позовна заява. Суди приймають подані електронні документи як оригінали документів, а електронні копії паперових документів лише як завірені копії оригіналів документів.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважував, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року); процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

Позовна заява за формою і змістом повинна відповідати вимогам ст. 175 ЦПК України.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (ч. 2 ст. 175 ЦПК України).

Відповідно до частин п`ятої-дев`ятої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Згідно з пунктом 9 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС), процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 Положення про ЄСІТС).

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення про ЄСІТС).

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду (пункт 27 Положення про ЄСІТС).

У постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22, в якій апеляційну скаргу було повернуто з мотивів відсутності підпису особи, яка її подала, Велика Палата Верховного Суду висловила таку правову позицію: «Законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом. Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Фізична особа при зверненні до суду має чітко розуміти, що в неї є можливість через підсистему «Електронний суд» створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи, проте реєстрація офіційної електронної адреси для фізичної особи в ЄСІТС є добровільною, а кваліфікований електронний підпис має презумпцію його відповідності власноручному підпису, тому у такому випадку звернення до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є аналогічним безпосередньому зверненню до суду».

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулась до суду першої інстанції за допомогою системи «Електронний суд». До позовної заяви долучено протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, в якому зазначено, що документ «позовна заява про стягнення кредитної заборгованості» сформований в системі «Електронний суд» 05.05.2026 о 03:09:38 год. (а.с. 52-53).

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що позовна заява не є створеною із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду та не надіслана засобами відповідної підсистеми ЄСІТС, як встановлено у пункті 26 Положення № 1845/0/15-21.

Однак, такий висновок суду першої інстанції є помилковим, виходячи з наступного.

Інструкцією з використання підсистеми «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначено порядок використання підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», яку затверджено наказом ДП «Інформаційні судові системи» від 29.12.2023 № 230/0Д (далі - Інструкція).

Згідно Інструкції, АРІ Електронного суду - набір визначень підпрограм, протоколів взаємодії та засобів для створення програмного забезпечення, один із можливих інтерфейсів доступу до функціоналу Електронного суду.

Згідно розділу 14 Інструкції, розширений клієнтський доступ до підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надається корпоративним користувачам відповідно до умов Договорів про надання розширеного клієнтського доступу та цього Порядку. Доступ до підсистем Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надається Адміністратором шляхом надання можливості цілодобового використання API Електронного суду (далі - АРІ ЕС), яке належним чином забезпечує реалізацію можливості розширеного клієнтського доступу.

АРІ Електронного суду (програмний інтерфейс до підсистеми ЄСІТС) - це спеціалізований сервіс інтеграції, розроблений ДП «Центр судових сервісів», який дозволяє корпоративним користувачам, юридичним особам та установам з великим судовим навантаженням автоматизувати обмін даними та процесуальними документами із судовою системою України.

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було подано позовну заяву з додатками у відповідності з вимогами Положення про ЄСІТС та вищезазначеної Інструкції через систему «Електронний суд», яку підписано електронним цифровим підписом, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

У постановах від 25.12.2025 у справі № 380/1659/25 та від 06.03.2025 у справі № 240/24566/22 Верховний Суд відзначив, що усі документи, які надійшли до суду через сервіс «Електронний суд» вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.

Наведене свідчить про те, що позивач, належним чином реалізував передбачений процесуальним законом спосіб подання позову в електронній формі через ЄСІТС. При цьому електронний документ, створений у системі «Електронний суд» та скріплений кваліфікованим електронним підписом, у сукупності з доданими файлами становить єдиний електронний пакет документів, який надсилається суду та підтверджує волевиявлення особи на вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам по собі факт того, що текст позовної заяви був викладений у іншому форматуванні, аніж за допомогою вбудованого текстового редактора, не свідчить про відсутність кваліфікованого електронного підпису на апеляційній скарзі чи про неподання такого процесуального документа у належний спосіб.

З огляду на вищезазначене, слід зазначити, що застосовуючи процесуальні норми, суд має керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямоване на досягнення легітимної мети, уникаючи при цьому надмірного формалізму, що може призвести до нівелювання права особи на доступ до суду.

Отже, позовна заява з додатками була подана через офіційний електронний сервіс судової влади із використанням авторизованого електронного кабінету та кваліфікованого електронного підпису позивача, відповідала вимогам процесуального закону щодо її підписання, а тому у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для її повернення на підставі пункту 1 частини четвертої ст. 185 ЦПК України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 379 ЦПК України).

З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції, постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 371, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити.

Ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 20 травня 2026 року про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua