Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №686/20117/25 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: купівлі-продажу

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №686/20117/25

Суддя: Грох Л. М.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/20117/25

Провадження № 22-ц/820/1641/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю апелянтки та її представника,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Хмельницького нотаріального округу Хмельницької області Оксанюк Аліна Анатоліївна, Служба у справах дітей Ярмолинецької селищної ради, виконавчий комітет Ярмолинецької селищної ради як орган опіки та піклування, про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним та визнання особи покупцем, визнання права власності на майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Стефанишина С.Л. від 30 квітня 2026 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в :

У липні 2025 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідачів, вказувала, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 . В шлюбі у них народилася донька ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). 13.10.2015 року шлюб між ними розірвано рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області по справі № 689/1555/15-ц.

25.02.2020 року позивачка уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_3 , актовий запис № 6 вчинений Ярмолинецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

У цьому шлюбі у них з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_6 , в зв`язку з чим по 2024 рік позивачка перебувала у відпустці по догляду за дитиною.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , батько її доньки ОСОБА_2 , загинув при виконанні військового обов`язку з захисту України від збройної агресії російської федерації. В зв`язку з цим її донька ОСОБА_2 отримала 06.05.2022 року одноразову грошову допомогу сім`ї загиблого в сумі 7500000 грн.

З метою збереження цих коштів доньки вона вирішила придбати їй нерухомість (квартири), якою дитина зможе розпорядитися самостійно по досягненні повноліття.

Одночасно отриману грошову допомогу доньки потрібно було зняти з рахунку та конвертувати у валюту з метою збереження від інфляції. Зважаючи на існуючі банківські обмеження, вона здійснювала грошові перекази на картки своїх близьких та знайомих, які знімали готівку та передавали їй. Водночас виникли труднощі з отриманням дозволу органу опіки та піклування на придбання нерухомості для доньки.

Тоді за пропозицією ОСОБА_3 вона вирішила спочатку придбати нерухомість на своє ім`я, а по досягненні ОСОБА_2 повноліття віддарувати їй придбане за її ж кошти житло.

В кінці травня 2022 року вона уклала договір № 74 цільового пайового внеску у будівництво другого багатоквартирного ж/б по АДРЕСА_1 , згідно якого здійснила оплату за рахунок коштів доньки квартири загальною площею 46,3 кв.м у цьому будинку.

Також, на початку червня 2022 року сторони вирішили придбати квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 43,8 кв. м. Домовившись з продавцем ОСОБА_4 про ціну, вона вирішила купувати таке житло для доньки, але на той час вона доглядала молодшу доньку і не мала змоги часто відлучатися з селища Ярмолинці, щоб вирішувати поточні питання щодо купівлі квартири.

Крім того, на ім`я позивачки уже було придбано одну квартиру і оформлення другої потягло б сплату податку на надлишкову площу житла, а тому вона погодилася з пропозицією відповідача, що покупцем вказаної квартири буде він. На той час вони перебували у шлюбі та домовилися в подальшому, коли доньці виповниться 18 років, переоформити цю квартиру на її ім`я шляхом дарування.

07.06.2022 року було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 загальною площею 43,8 кв.м (бланк НСА № 466639), який посвідчено приватним нотаріусом Оксанюк А.А., між продавцем ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_3 .

Проте кошти, за які придбано вказану квартиру, належали малолітній доньці ОСОБА_2 і квартира придбавалася для неї.

На даний час її шлюб із відповідачем ОСОБА_3 розірвано рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 01.05.2025 року у справі №689/2576/24.

Після припинення шлюбних відносин та фактичного припинення сімейного побуту ОСОБА_3 відмовляється повернути спірну квартиру, переоформити її на користь дитини, чим порушує її майнові права та законні інтереси.

За наведеного, з метою захисту інтересів доньки ОСОБА_2 , просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 07.06.2022 року за адресою: АДРЕСА_3 , (номер запису про право власності - 47000885, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1719311368101), посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Оксанюк А.А., в частині зазначення покупцем ОСОБА_3 ; визнати покупцем за цим договором ОСОБА_2 та визнати за останньою право власності на спірну квартиру.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 квітня 2026 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Хмельницького нотаріального округу Хмельницької області Оксанюк Аліна Анатоліївна, Служба у справах дітей Ярмолинецької селищної ради, про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним та визнання особи покупцем, визнання права власності на майно відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати як незаконне та задовольнити її позов. На думку апелянтки, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність факту придбання спірної квартири не за спільні кошти подружжя, а за належні її доньці кошти, отримані як грошова допомога внаслідок загибелі її батька-військовослужбовця. Суд першої інстанції не дав належної оцінки поданим доказам, що підтверджують отримання її донькою ОСОБА_2 пільги як дитини загиблого військовослужбовця, призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги у розмірі 7,5 млн. грн. Нею також додано банківську виписку про здійснення операцій по рахунку, згідно якої протягом травня-червня 2022 року з банківського рахунку ОСОБА_1 знімалися кошти через касу банку, а також перераховувалися на рахунки інших осіб для зняття готівки, на цей же рахунок зараховано вказані 7,5 млн. грн. Ці особи як свідки підтвердили в суді перерахування їм коштів позивачкою для подальшого зняття та передачі готівки позивачці для придбання нею житла. Одним з цих свідків був брат відповідача.

Також відповідачем не надано суду доказів наявності у нього достатніх власних коштів для придбання спірної квартири та не спростовано доводи позивачки щодо походження коштів, використаних для її придбання. Зі змісту наданих відповідачем довідок про доходи вбачається, що за період з березня 2021 року по травень 2022 року відповідачу було нараховано 108406,55 грн. заробітної плати. Відомостей про наявність у ОСОБА_3 інших джерел доходу, значних заощаджень, депозитів чи інших грошових активів, за рахунок яких могла бути придбана квартира, матеріали справи не містять.

ОСОБА_1 з січня 2021 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною, а тому зарплата ОСОБА_3 фактично була єдиним джерелом доходу сім`ї з 4 осіб. Крім того, в період шлюбу подружжя здійснювало будівництво літньої кухні вартістю близько 1500000 грн., придбало два автомобілі вартістю від 14000 до 16000 доларів США.

Тож висновок суду першої інстанції про належність спірної квартири до спільного майна подружжя є помилковим.

У відзиві ОСОБА_3 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду - без змін. Вважає, що суд правильно встановив обставини справи, позивачка не довела належними та допустимими доказами, що фактично спірну квартиру було придбано не за спільні кошти подружжя, а за кошти дитини. З 2017 по 2020 рік він працював в Литві на транспортному підприємстві, його зарплата складала 3000 євро на місяць, що спростовує доводи апелянтки про відсутність у нього достатніх коштів для придбання спірної квартири вартістю 586000 грн.

В засіданні апеляційного суду апелянтка та її представник підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, будучи належно повідомленими про розгляд справи.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 . В шлюбі у них народилася донька ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). 13.10.2015 року шлюб між ними розірвано рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області по справі № 689/1555/15-ц.

25.02.2020 року позивачка уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_3 , актовий запис № 6 вчинений Ярмолинецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

У цьому шлюбі у них з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_6 , в зв`язку з чим по 2024 рік позивачка перебувала у відпустці по догляду за дитиною.

07.06.2022 року між продавцем ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 загальною площею 43,8 кв. м (бланк НСА № 466639), який посвідчено приватним нотаріусом Оксанюк А.А.

Згідно п.4 договору продаж вчинено за 586000 грн., які відповідач сплатив продавцю до підписання договору.

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 01.05.2025 року в справі № 689/2576/24 шлюб між сторонами розірвано.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачка не довела достатніми та допустимими доказами придбання спірної квартири саме за особисті кошти її доньки, отримані як грошова допомога внаслідок загибелі її батька-військовослужбовця, а отже, не спростувала презумпцію спільної сумісної власності подружжя на цю квартиру як придбану сторонами в шлюбі.

Доводи апеляційної скарги про помилковість цих висновків суду та доведеність факту придбання спірної квартири саме за кошти доньки позивачки, отримані як грошова допомога внаслідок загибелі її батька-військовослужбовця, є безпідставними.

Так, відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідків недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був вчинений без включення до нього недійсної частини.

Якщо при вирішенні позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним з підстав, що насправді покупцем є інша особа, суд встановить, що фактично майно було придбано за кошти іншої особи і для неї та що інших підстав для визнання цієї угоди недійсною немає, вказаний договір визнається недійсним лише в частині, що стосується покупця, і покупцем за цим договором визнається особа, за рахунок коштів якої і для якої фактично укладався цей договір.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Водночас статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Отже, за змістом наведених норм права діє презумпція спільності майна, набутого у шлюбі.

При цьому саме той з подружжя (чи інша особа), хто стверджує про належність майна, набутого в період шлюбу, до його особистої власності, має спростувати цю презумпцію спільності майна, набутого у шлюбі.

Суд першої інстанції правильно констатував, що спірна квартира АДРЕСА_2 , придбана на підставі договору купівлі-продажу від 07.06.2022 року між продавцем ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_3 , набута в період шлюбу сторін.

Згідно з пунктом 18 цього договору купівля ОСОБА_3 квартири вчиняється за згодою дружини ОСОБА_1 , справжність підпису на заяві якої засвідчена приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Оксанюк А.А. від 07.06.2022 року за № 2620.

У справі дійсно є дані про те, що донька позивачки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має право на пільги, передбачені ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як дитина загиблого ветерана війни (довідка Управління соцзахисту населення Хмельницької райдержадміністрації від 08.07.2022 року, а.с.20).

Згідно з довідкою Ярмолинецького ТВБВ № 10022/0104 АТ «Ощадбанк» № 16/25 від 12.05.2025 року ОСОБА_1 06.05.2022 року надійшли кошти на рахунок НОМЕР_1 в сумі 7,5 млн. грн., призначення платежу – одноразова грошова допомога сім`ї загиблого військовослужбовця (а.с.21).

За даними виписки про рух коштів вказаному рахунку (а.с.25-35) ОСОБА_1 впродовж травня 2022 року неодноразово знімала готівку з цього банківського рахунку, а також здійснила ряд грошових переказів в значних розмірах відповідачу ОСОБА_3 , а також іншим особам, в т.ч. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншим.

Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 дійсно підтвердили в суді першої інстанції здійснення їм грошових переказів позивачкою для подальшого зняття та передачі ними готівки позивачці для придбання житла для доньки.

Разом з тим, вказані свідки не були (і не могли бути) очевидцями того, як саме розпорядилася позивачка переданими коштами.

Тож вказані докази не є достатніми та допустимими на підтвердження використання саме коштів, отриманих на користь малолітньої доньки ОСОБА_2 як одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі військовослужбовця, для придбання квартири.

При цьому в справі немає даних, що ціна договору була сплачена шляхом перерахування коштів продавцю безпосередньо з спеціального рахунку позивачки НОМЕР_1 , на який надійшла грошова допомога доньці ОСОБА_2 .

В свою чергу письмова згода позивачки (згідно з пунктом 18 оспорюваного договору купівлі-продажу) як дружини покупця ОСОБА_3 на придбання спірної квартири, справжність підпису на заяві якої засвідчена нотаріально, підтверджує визнання нею правового режиму набутого майна як спільної сумісної власності сторін на час укладення договору купівлі-продажу квартири.

Тож за цих обставин суд першої інстанції правильно констатував, що позивачка не довела достатніми та допустимими доказами придбання спірної квартири за кошти її доньки (грошової допомоги внаслідок загибелі її батька-військовослужбовця), а отже, не спростувала презумпцію спільної сумісної власності подружжя на цю квартиру як придбану сторонами в шлюбі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по суті спору.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених доказах у справі, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 13 листопада 2026 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua