Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №604/528/26 — Тернопільський апеляційний суд

Суд: Тернопільський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №604/528/26

Суддя: Хома М. В.

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 604/528/26Головуючий у 1-й інстанції Сіянко В.М.

Провадження № 22-ц/817/1138/26Доповідач - Хома М.В.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

секретар - Ліщак І.С.

з участю представника ОСОБА_1 - адвоката Кузнєцової М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 — ОСОБА_2 на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 2 липня 2026 року, ухвалене суддею Сіянко В.М. у цивільній справі №604/528/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, у якій просив встановити факт того, що він є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування заяви зазначав, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 жовтня 1964 року. У свідоцтві про одруження батьків прізвище його матері після одруження вказано ОСОБА_5 . Також у свідоцтві про його народження прізвище матері вказано « ОСОБА_6 ». Проте, у паспорті матері її прізвище вказано « ОСОБА_7 ».

Посилаючись на те, що вказані розбіжності перешкоджають належному підтвердженню родинних відносин між ним і матір`ю та усунути ці розбіжності в інший спосіб неможливо, просив встановити факт родинних відносин.

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 2 липня 2026 року у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Кузнєцова М.І., просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким заяву про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Вказує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість встановлення факту родинних відносин між особами, які є живими, оскільки положення статей 293, 315 ЦПК України не містять такого обмеження, а встановлення відповідного факту допускається за умови, що він має юридичне значення для заявника.

Зазначає, що суд не врахував стан здоров`я матері заявника, яка потребує постійного догляду, що підтверджується висновками лікарсько-консультативної комісії, у зв`язку із чим вона не має можливості особисто звернутися до органів державної реєстрації актів цивільного стану для виправлення розбіжностей у документах.

Вважає, що встановлення факту родинних відносин необхідне для реалізації прав заявника, а висновок суду про можливість усунення розбіжностей у позасудовому порядку не враховує фактичних обставин справи.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Кузнєцової М.І., яка доводи апеляційної скарги підтримала, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Обставини справи.

14 жовтня 1964 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 25, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу чоловіку залишено прізвище « ОСОБА_7 », дружині – « ОСОБА_6 ».

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 16 липня 1997 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис № 75. Його батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 21 липня 1998 року, батьками ОСОБА_8 також зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

Із паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого 05 квітня 1997 року Підволочиським РВ УМВС України в Тернопільській області, вбачається, що паспорт оформлено на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

9 жовтня 2024 року ОСОБА_3 склала заяву, посвідчену приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Коломійчуком О.І. та зареєстровану в реєстрі за № 1015, у якій підтвердила, що є матір`ю ОСОБА_1 та ОСОБА_8 . Також зазначила, що ОСОБА_1 є єдиною особою, яка може здійснювати догляд за нею, оскільки її дочка має інвалідність другої групи та проживає в іншій місцевості.

Відповідно до довідки Підволочиської селищної ради №999 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, до складу сім`ї ОСОБА_3 входять вона та її син ОСОБА_1 .

Згідно з листом Підволочиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області від 04 червня 2026 року № 108/25.7-04.1, за результатами перевірки відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян та паперового актового запису про шлюб встановлено, що 14 жовтня 1964 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після реєстрації шлюбу дружина залишила дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ». Відомостей про подальшу зміну нею прізвища на « ОСОБА_9 » або « ОСОБА_7 » в архіві відділу та Державному реєстрі актів цивільного стану громадян не виявлено.

Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_10 підтвердила, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , дошлюбне прізвище якої « ОСОБА_6 ».

З листа Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 31 жовтня 2026 року № 1626/25.9.1-07.5, адресованого ОСОБА_1 , вбачається неможливість внесення змін до актового запису про шлюб його батьків у розділі «наречена».

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

У частині першій статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частиною першою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, пункт 1) родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Така мета повинна мати правовий характер.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Об`єктом судового захисту при розгляді справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, є охоронювані законом інтереси, а предметом судової діяльності - встановлення юридичних фактів із метою забезпечення реалізації заінтересованими особами належних їм суб`єктивних прав.

Отже, для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи матиме він правові наслідки.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, провадження № 14-567цс18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 зроблено висновок, що встановлення факту, який має юридичне значення, в порядку окремого провадження допускається за умови, якщо цей факт породжує юридичні наслідки, його встановлення не пов`язане з подальшим вирішенням спору про право, а заявник не має іншої можливості належним чином підтвердити такий факт у передбаченому законом порядку.

Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23 наголосила, що метою встановлення юридичного факту є можливість скористатися правом, наданим заявнику законом. У справі окремого провадження суд підтверджує наявність юридичного факту, який є умовою реалізації права чи законного інтересу, проте не вирішує замість компетентного органу питання про наявність усіх передбачених законом підстав для реалізації такого права.

Із наведеного випливає, що для вирішення цієї справи необхідно з`ясувати, чи підтверджено наявність родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , чи має встановлення цього факту конкретне юридичне значення для заявника та чи можуть наявні в нього документи належним чином підтвердити цей зв`язок з огляду на виявлені розбіжності.

Як вбачається з матеріалів справи, у свідоцтві про народження ОСОБА_1 його матір`ю зазначено ОСОБА_5 . Таке саме прізвище матері міститься у свідоцтві про народження ОСОБА_8 . Водночас паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 виданий на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зі свідоцтва про одруження від 14 жовтня 1964 року та листа Підволочиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 04 червня 2026 року № 108/25.7-04.1 встановлено, що під час реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 ОСОБА_5 залишила своє дошлюбне прізвище. Відомостей про його подальшу зміну на « ОСОБА_9 » чи « ОСОБА_7 » у відповідному відділі ДРАЦС не виявлено.

Таким чином, розбіжність у прізвищі матері в актових документах та її паспорті є реальною і документально підтвердженою.

Водночас сама по собі відсутність у ДРАЦС відомостей про реєстрацію зміни прізвища не доводить, що особа, зазначена у свідоцтві про народження заявника як ОСОБА_5 , та особа, на ім`я якої видано паспорт як ОСОБА_3 , є різними особами.

Вирішальне значення в цій справі має оцінка не окремого документа ізольовано, а взаємного зв`язку всієї сукупності доказів.

Зокрема, нотаріально посвідченою заявою від 09 жовтня 2024 року ОСОБА_3 особисто підтвердила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 є її дітьми, а також повідомила про обставини надання їй допомоги сином. Зміст цієї заяви узгоджується з даними свідоцтв про народження, які містять однакові ім`я та по батькові матері, а також із відомостями довідки Підволочиської селищної ради про склад сім`ї, в якій ОСОБА_1 зазначений її сином.

Крім того, допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_10 підтвердила, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , дошлюбне прізвище якої – « ОСОБА_6 ». Наведені показання відповідають відомостям письмових доказів, суперечностей, які б давали підстави поставити під сумнів їх достовірність у частині підтвердження родинних відносин, судом першої інстанції не встановлено.

За таких обставин, сукупність наявних у справі доказів дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наявні розбіжності у прізвищах не спростовують цього висновку, а пояснюють необхідність судового підтвердження споріднення для використання відповідних документів у правовідносинах з іншими органами.

При цьому, колегія суддів не встановлює факту зміни ОСОБА_3 прізвища у певний час, не визнає недійсним жодного актового запису та не визначає, які саме відомості в ньому підлягають виправленню. Предметом заяви є виключно факт родинних відносин між конкретними фізичними особами, а не правомірність оформлення чи зміст окремого документа.

Відносно юридичної мети звернення до суду колегія суддів враховує, що заявник пов`язував необхідність підтвердження споріднення, зокрема, з оформленням догляду за матір`ю, яка за станом здоров`я потребує сторонньої допомоги, та подальшим вирішенням питання щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

На підтвердження відповідних обставин у матеріалах справи наявні медичні документи, а у нотаріально посвідченій заяві ОСОБА_3 наведено відомості про допомогу, яку їй надає син.

Пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено можливість отримання відстрочки за визначених законом умов для осіб, зайнятих постійним доглядом, зокрема, за хворими батьком або матір`ю, які потребують такого догляду.

Отже, підтвердження родинного зв`язку між особою, яка заявляє про здійснення догляду, і її матір`ю має безпосереднє значення для розгляду компетентним органом питання про застосування відповідних положень закону.

Таким чином, встановлення факту, про який просить ОСОБА_1 , має не абстрактне значення та не спрямоване виключно на можливе спадкування у невизначеному майбутньому. Заявник навів конкретну мету, пов`язану з необхідністю підтвердження існуючих родинних відносин для реалізації прав у зв`язку з доглядом за матір`ю.

Водночас питання про те, чи здійснює ОСОБА_1 постійний догляд у розумінні спеціального законодавства, чи відповідає він усім умовам надання відстрочки та чи підлягає така відстрочка оформленню, не є предметом розгляду цієї справи і вирішується в установленому законом порядку відповідним органом. Судове рішення про встановлення родинних відносин не створює для такого органу обов`язку ухвалити рішення про відстрочку, а лише підтверджує одну з юридично значущих обставин, необхідних для розгляду відповідного питання.

Подібний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 18 лютого 2026 року у справі № 463/2689/25, в якій залишено без змін рішення судів про встановлення факту родинних відносин між живими особами за наявності розбіжностей у написанні прізвищ у документах. Верховний Суд урахував, що такий факт необхідний заявнику для оформлення догляду, а його підтвердження не означає вирішення судом питання про надання відповідного правового статусу чи реалізацію інших прав.

Також у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 127/1738/19 Верховний Суд визнав помилковим формальний підхід, за якого наявність свідоцтва про народження сама по собі розцінювалася як перешкода для встановлення родинних відносин, хоча відмінності у прізвищах, зазначених у документах, ускладнювали реалізацію прав заявника. Суд наголосив на необхідності враховувати юридичну мету звернення та фактичну можливість підтвердити споріднення для реалізації відповідного права.

Наведені висновки підлягають врахуванню в цій справі, оскільки визначальними для її вирішення є саме наявність документально підтверджених розбіжностей у відомостях про одного з батьків, необхідність встановлення споріднення між живими особами та конкретна правова мета, для досягнення якої заявник звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, зокрема, послався на те, що мати заявника є живою, а тому розбіжності в документах можуть бути усунуті шляхом звернення до ДРАЦС або органу міграційної служби.

Однак, положення пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України не пов`язують можливість встановлення факту родинних відносин зі смертю одного з родичів. Така обставина сама по собі не виключає судового захисту за наявності передбачених законом умов.

Не може бути визначальним для відмови і саме посилання на існування адміністративних процедур зміни актових записів чи оформлення паспорта. Внесення змін до актового запису та встановлення судом факту родинних відносин мають різні предмети і правові наслідки. У першому випадку йдеться про зміну офіційних відомостей за наявності передбачених законом підстав, у другому – про підтвердження конкретного юридичного факту для здійснення особою своїх прав.

З матеріалів справи не вбачається, що наявні розбіжності зводяться лише до очевидної описки, яку заявник може самостійно усунути шляхом отримання повторного свідоцтва. Навпаки, орган ДРАЦС повідомив, що у відповідному актовому записі про шлюб дружина залишила прізвище « ОСОБА_6 », а відомостей про його подальшу зміну не виявлено. Тому без додаткового з`ясування обставин немає підстав вважати, що просте відновлення чи повторна видача актового документа дозволить засвідчити споріднення з особою, паспорт якої оформлено на прізвище « ОСОБА_7 ».

Сам факт існування передбаченого законодавством порядку внесення змін до актових записів не є свідченням того, що за конкретних обставин заявник має реальну можливість отримати в такому порядку документ, який усуне зазначену невідповідність і безпосередньо підтвердить заявлений ним родинний зв`язок. Суд першої інстанції, посилаючись на можливість звернення до відповідних органів, не обґрунтував, який саме документ та в якому порядку ОСОБА_1 міг би одержати для підтвердження того, що зазначена у його свідоцтві про народження ОСОБА_5 є тією самою особою, паспорт якої видано на ім`я ОСОБА_3 .

При цьому, колегія суддів враховує, що у свідоцтві про народження заявника зазначено відомості про його матір під прізвищем « ОСОБА_6 », тоді як документом, що посвідчує її особу, є паспорт на прізвище « ОСОБА_7 ». Відомості про зміну прізвища матері після реєстрації шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану відсутні.

За таких обставин, наявні документи, хоча й містять відомості про родинні відносини, не забезпечують однозначного документального підтвердження того, що зазначена у свідоцтві про народження заявника ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , на ім`я якої оформлено паспорт громадянина України, є однією особою.

Встановлення цього факту судом не підміняє передбаченого законом порядку внесення змін до актових записів цивільного стану, оскільки не передбачає виправлення їх змісту, а спрямоване на підтвердження існуючих родинних відносин для здійснення заявником своїх прав.

Колегія суддів також бере до уваги подані під час апеляційного розгляду заяву ОСОБА_1 від 30 жовтня 2026 року та лист Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 31 жовтня 2026 року №1626/25.9.1-07.5, з яких вбачається, що заявник звернувся до відповідного органу з питання внесення змін до актового запису про шлюб його батьків, однак йому роз`яснено, що він не належить до кола осіб, які відповідно до пункту 2.5 розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану мають право подавати заяву про внесення змін до відомостей щодо нареченої в такому актовому записі. Хоча зазначений лист не є рішенням про відмову у внесенні змін до актового запису та не виключає можливості звернення з відповідною заявою належного суб`єкта, його зміст додатково свідчить про те, що заявник не уповноважений самостійно ініціювати виправлення відповідних відомостей у записі про шлюб батьків.

При цьому, висновок колегії суддів про наявність підстав для встановлення факту родинних відносин ґрунтується насамперед на доказах, досліджених судом першої інстанції, які в сукупності підтверджують заявлений факт, його юридичне значення та наявність розбіжностей у документах.

Колегія суддів враховує і те, що обставини, які є предметом підтвердження в цій справі, не оспорюються заінтересованою особою. Наявність спору про походження заявника від матері чи про інше цивільне право за матеріалами справи не встановлено. Отже, заявлене питання за своїм характером може бути вирішене в порядку окремого провадження.

Отже, суд першої інстанції, визнавши наявність розбіжностей у документах та дослідивши докази споріднення, фактично зосередився на відсутності підтвердження попереднього звернення заявника до відповідних адміністративних органів, не надавши належного значення конкретній юридичній меті встановлення факту, змісту наявних розбіжностей та доказам, які в сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 .

За наведених обставин колегія суддів не погоджується з висновком районного суду про відсутність підстав для встановлення факту родинних відносин, оскільки такий висновок не відповідає встановленим у справі обставинам та ґрунтується на неправильному застосуванні положень процесуального закону, які регулюють розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

З урахуванням наведеного, наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 та встановлення факту, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 — ОСОБА_2 — задовольнити.

Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 2 липня 2026 року — скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 13 листопада 2026 року.

Головуюча Хома М.В.

Судді Гірський Б.О.

Храпак Н.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua