Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №461/8217/25 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №461/8217/25

Суддя: Бойко С. М.

Справа № 461/8217/25 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 22-ц/811/627/26 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Хоцяновича О.В.,

з участю: представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання інформації недостовірною й такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, зобов`язання до вчинення дій,

встановив:

08.10.2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати інформацію відносно ОСОБА_5 , яка опублікована ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 у відео під назвою « ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Кримінал захопив ІНФОРМАЦІЯ_18. ОСОБА_15 сидить під лавкою і виконує завдання криміналу. У Закарпатті ДСР є? Чи вони також під лавкою?», а саме: «У ОСОБА_8 є силова підтримка це ОСОБА_5 », - такою, що не відповідає дійсності, є недостовірною й такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 ;

визнати інформацію відносно ОСОБА_5 , яка опублікована ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 на YOUTUBE каналі: ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 у відео під назвою « ОСОБА_9 , а тепер новий ОСОБА_7 ? збільшує трафік під прикриттям ОСОБА_6 », а саме: « ОСОБА_10 прийшов, він використавши всі комунікації, контакти, кримінальні контакти, ОСОБА_11 , він зайшов на ринок, але ще раз кажу, цей ринок зробив ще цинічнішим, ще більш безпрецедентним, тобто трафік іде на 14 років, 16 років, щоб ви розуміли, 18 їх залишають. Кол-центри ідуть скеровані власне на українців. Нагадаю, хто не в темі, лише долучився, ОСОБА_5 - це людина котра взяла бійців ММА, бійців з боротьби, і приїхала з Харківщини аби покривати злочини ОСОБА_8 ». «ІНФОРМАЦІЯ_17» «Кол-центри це ОСОБА_10 », - такою, що не відповідає дійсності, є недостовірною й такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5 ;

визнати інформацію відносно ОСОБА_5 , яка опублікована ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_19 року на YOUTUBE каналі: ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 у відео під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 . Адреси коло-центрів. Як воєнком ОСОБА_12 віджимає бізнеси для конкурентів і веде колл-центри», а саме: «Отже ще раз по одному з напрямків ОСОБА_13 - кол-центрів. Мені писали що у нього немає кол-центрів, але у нього є кол-центри, якщо ОСОБА_14 говорить що в нього є кол-центри, значить вони є», - такою, що не відповідає дійсності, є недостовірною й такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5 ;

зобов`язати ОСОБА_4 спростувати зазначену недостовірну інформацію, опублікувавши відео із вибаченнями перед ОСОБА_5 на ІНФОРМАЦІЯ_5 , в соціальній мережі ТікТокІНФОРМАЦІЯ_16 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 та на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_9 в соціальній мережі Facebook не пізніше наступного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили в такий же спосіб, в який вона була розповсюджена.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у мережі інтернет на особистій веб-сторінці за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 , опублікував відео контент під назвою « ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Кримінал захопив ІНФОРМАЦІЯ_18. ОСОБА_15 сидить під лавкою і виконує завдання криміналу. У Закарпатті ДСР є? Чи вони також під лавкою?». В даному відео ОСОБА_16 стверджує наступне:

02 хв. 10 сек. «Щоб ніхто не говорив що ОСОБА_14 голослівний, ми знову звернемось за допомогою до мого телефона попри це скажу ще що у ОСОБА_6 є такий помічник ОСОБА_17 , ми про нього теж детальніше зупинимось, але є ще й силова підтримка, так ви правильно почули, силова підтримка. У ОСОБА_8 є силова підтримка це ОСОБА_5 . ОСОБА_18 »;

02 хв. 47сек. «Громадянин України ОСОБА_5 , уродженець міста Єреван, Вірменія, він прибув у місто Ужгород під час повномасштабного вторгнення, разом з ним прибула група осіб це громадянин України ОСОБА_19 він прописаний на Харківщині, уродженець теж не України і разом з ним прибула також група підтримки це права рука ОСОБА_20 це ОСОБА_21 , уродженець міста Харків.».

Крім, цього 03.10.2025 року на своєму ІНФОРМАЦІЯ_10 : ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_16 опублікував ще одне відео під назвою « ОСОБА_9 , а тепер новий ОСОБА_7 ? збільшує трафік під прикриттям ОСОБА_22 », де звучить наступне твердження:

0:15 «Але зараз хто прийшов? ОСОБА_10 прийшов, він використавши всі комунікації, контакти, кримінальні контакти, ОСОБА_11 , він зайшов на ринок, але ще раз кажу цей ринок зробив ще цинічнішим, ще більш безпрецедентним, тобто трафік іде на 14 років, 16 років, щоб ви розуміли, 18 їх залишають. Кол-центри ідуть скеровані власне на українців. Нагадаю хто не в темі, лише долучився, ОСОБА_5 - це людина котра взяла бійців ММА, бійців з боротьби, і приїхала з Харківщини аби покривати злочини ОСОБА_8 . ОСОБА_23 - це не кримінальний авторитет, це воєнком ІНФОРМАЦІЯ_18, полковник. І власне ОСОБА_20 залякав ОСОБА_6 , залякав воєнкома Закарпаття ……. ….Кол-центри це ОСОБА_10 …. .».

ІНФОРМАЦІЯ_19 року на каналі ОСОБА_16 в продовження попередніх відео на своєму ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 опублікував чергове відео під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_20», де стверджує наступне:

0:5 «Отже ще раз по одному з напрямків ОСОБА_24 - кол центрів. Мені писали що у нього немає кол центрів, але у нього є кол центри, якщо ОСОБА_14 говорить що в нього є кол центри, значить вони є . Це АДРЕСА_1 , це АДРЕСА_3…..» Аналогічні відео розміщені також на сторінці ОСОБА_4 в соціальній мережі ТікТок ІНФОРМАЦІЯ_16 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8 ІНФОРМАЦІЯ_11

Позивач зазначає, що ОСОБА_4 поширив недостовірну негативну інформацію щодо нього, яка принижує його честь та гідність, а також наносить шкоду його діловій репутації. Станом на 08.10.2025 року відеоролики переглянули понад 6000 осіб. Окрім цього, відеоролики розповсюдили на інших інтернет ресурсах, що свідчить про значну кількість їх переглядів. Внаслідок поширення неправдивої інформації мало місце порушення особистих немайнових прав на повагу до гідності і честі, ділової репутації позивача, оскільки така інформація спотворила та принизила ОСОБА_3 з боку громадськості та суспільства. Застосовуючи обман та наклеп, відповідач намагався переконати значну кількість громадян у протиправних діях позивача, які він ніколи не вчиняв, у нібито спочатку «силовій підтримці ОСОБА_6 », а в подальшому, у «залякуванні ОСОБА_6 », «залякуванні воєнкома Закарпаття», що в тому числі є навіть суперечливими твердженнями, оскільки мова йде спочатку ніби-то про «силову підтримку», а в наступному відео вже про «залякування», організації «колл центрів які завдають шкоди українцям» та причетність до якихось незрозумілих адрес, які за даними реєстру не мають відношення до позивача.

Вказує, що ця інформація не відповідає дійсності. Він є громадянином України, не має жодних відносин з ОСОБА_6 , не надає йому послуг з охорони, не співпрацює з ним і ніколи не надавав останньому «силову підтримку», тим більше не є організатором якихось «колл-центрів» чи «трафіків». Діяльності, пов`язаної з послугами телефонії, його підприємство не проводило, жодних підозр зі сторони правоохоронних органів він не отримував, жодних заяв щодо вчинення ним залякування ані від ОСОБА_6 , ані від воєнкома Закарпаття на адресу правоохоронних органів не надходило, про існування таких йому невідомо, він не притягувався до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення і не перебуває під слідством. Разом з цим, прив`язка імені ОСОБА_3 до «колл-центрів», « ІНФОРМАЦІЯ_12 », «покривання злочинів ОСОБА_8 » «залякування ОСОБА_6 , залякування воєнкома Закарпаття» є образливим й таким, що ганьблять його честь та гідність, наносять йому репутаційну шкоду.

Додає, що за даними відкритого пошукового запиту в мережі інтернет на сайті ІНФОРМАЦІЯ_13 встановлено, що за адресою, вказаною у відео від ІНФОРМАЦІЯ_19 року, а саме: АДРЕСА_2 , жодних юридичних осіб, пов`язаних з ОСОБА_25 , немає і він не має відношення до заявлених у відео адрес взагалі. Крім цього, у відеороликах, опублікованих відповідачем, містяться його (позивача) фотографії, опубліковані без його згоди.

Вважає, що висловлювання відповідача за формою є твердженнями та наклепом і не можна розцінювати ці висловлювання як критику, бо в них відсутня конструктивна оцінка дій або вчинків, за які позивач міг бути підданий цій критиці. При цьому, наголошує, що наявні лише констатація факту.

Зазначає, що поширена відповідачем інформація, яка не відповідає дійсності, стосується безпосередньо його (позивача) і має безумовним наслідком порушення його немайнових прав, розповсюджена інформація щодо нього, яка не відповідає дійсності, висловлена в брутальній, принизливій і непристойній формі, порочить його честь, гідність та ділову репутацію, він змушений вислуховувати безпідставні претензії зі сторони партнерів ТОВ «АРМ-БУД ПЛЮС», донорів Благодійного фонду «Армерія» та з боку особистих знайомих, які повірили в інформацію, поширену відповідачем.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 03 лютого 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_3 , просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норму статті 47-1 Закону України «Про інформацію» та помилково кваліфікував висловлювання як оціночні судження, зокрема, не розмежував фактичні твердження та оціночні судження, обмежившись загальним посиланням на свободу слова.

На переконання позивача, в опублікованих відео відповідачем поширено конкретні твердження про факти, зокрема: приписування йому покривання злочинів, твердження про організацію кол-центрів, твердження про кримінальний «трафік» із зазначенням строків покарання, твердження про тиск та залякування посадових осіб, зазначення конкретних адрес та локацій. Такі висловлювання мають конкретний зміст, стосуються перевірюваних фактів, містять звинувачення у вчиненні тяжких злочинів.

Звертає увагу, що поширена відповідачем інформація створює враження, що він є особою, причетною до злочинної діяльності.

Вважає, що суд першої інстанції взагалі не оцінив цей аспект, що є істотним порушенням норм матеріального права.

Додає, що в рішенні ЄСПЛ Allenet de Ribemont проти Франції встановлено, що публічні твердження, які формують уявлення про винуватість особи без вироку суду, порушують Конвенцію, а в рішенні ЄСПЛ Petrina проти Румунії зазначено, що представлення особи як злочинця без рішення суду є порушенням статті 8 Конвенції.

Вказує, що суд першої інстанції безпідставно визнав його публічною особою лише на підставі участі у підприємницькій діяльності та благодійної активності.

Наголошує, що його вимоги стосуються визнання інформації, оприлюдненої відповідачем щодо ОСОБА_5 , недостовірною й такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5 , і, відповідно, зобов`язати ОСОБА_4 спростувати зазначену недостовірну інформацію, опублікувавши відповідне відео із спростуванням в такий же спосіб, в який інформація була розповсюджена.

Звертає увагу, що в публікації відповідача зазначаються саме фактичні обставини, які можна перевірити, а отже, спірна інформація є твердженням про факти щодо позивача.

Додає, що навіть зазначені відповідачем адреси кол-центрів, які начебто мають відношення до позивача, відповідно до відкритої інформації не належать позивачу, окрім того, спірна інформація є недостовірною і в такому випадку не має значення наявність чи відсутність у позивача статусу публічної особи, оскільки закон не містить винятків з правила про спростування недостовірної інформації залежно від статусу особи, немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації.

Вважає, що у тому контексті та формі, як подана спірна інформація, така створює у стороннього об`єктивного спостерігача негативний образ позивача, як злочинця, особи, що вчиняє кримінальні правопорушення, а також, як особи, яка покриває чиїсь злочини та чинить тиск на посадових осіб у власних інтересах.

За позицією позивача, оскільки за характером висловлювань і вжитих словосполучень поширена відповідачем негативна інформація про позивача є фактичним твердженням, містить посилання на обставини, як такі, що реально існували, проте, правдивість такої інформації не має свого підтвердження, - така інформація принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, тому його права підлягають захисту шляхом її спростування.

Вважає, що доводи відповідача про те, що спірні висловлювання мають характер оціночних суджень, є безпідставними, оскільки окремі їх частини стосуються конкретних подій, фактів (нібито злочинної діяльності позивача) конкретної особи (позивача) та подаються як установлений факт.

17.04.2026 року відповідач ОСОБА_4 подав письмові пояснення, які по суті є відзивом на апеляційну скаргу, в яких відповідач заперечує доводи та вимоги апелянта.

В судове засідання апеляційного суду 20.10.2026 року обидві сторони з`явилися.

Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 29.10.2026 року о 12:50.

Заслухавши пояснення сторони позивача в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони відповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у мережі інтернет на особистій веб-сторінці за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 опублікував відео контент під назвою « ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Кримінал захопив ІНФОРМАЦІЯ_18. ОСОБА_15 сидить під лавкою і виконує завдання криміналу. У Закарпатті ДСР є? Чи вони також під лавкою?» В даному відео, ОСОБА_16 стверджує наступне:

02 хв. 10 сек. «Щоб ніхто не говорив що ОСОБА_14 голослівний, ми знову звернемось за допомогою до мого телефона попри це скажу ще що у ОСОБА_6 є такий помічник ОСОБА_17 , ми про нього теж детальніше зупинимось, але є ще й силова підтримка, так ви правильно почули, силова підтримка. У ОСОБА_8 є силова підтримка це ОСОБА_5 . Давайте детальніше .»

02 хв. 47сек. «Громадянин України ОСОБА_5 , уродженець міста Єреван, Вірменія, він прибув у місто Ужгород під час повномасштабного вторгнення, разом з ним прибула група осіб це громадянин України ОСОБА_19 він прописаний на Харківщині, уродженець теж не України і разом з ним прибула також група підтримки це права рука ОСОБА_20 це ОСОБА_21 , уродженець міста Харків.».

Крім, цього 03.10.2025 року на своєму ІНФОРМАЦІЯ_10 : ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_16 опублікував ще одне відео під назвою « ОСОБА_9 , а тепер новий ОСОБА_7 ? збільшує трафік під прикриттям ОСОБА_22 », де звучить наступне твердження:

0:15 «Але зараз хто прийшов? ОСОБА_10 прийшов, він використавши всі комунікації, контакти, кримінальні контакти, ОСОБА_11 , він зайшов на ринок, але ще раз кажу цей ринок зробив ще цинічнішим, ще більш безпрецедентним, тобто трафік іде на 14 років, 16 років, щоб ви розуміли, 18 їх залишають. Кол-центри ідуть скеровані власне на українців. Нагадаю хто не в темі, лише долучився, ОСОБА_5 - це людина котра взяла бійців ММА, бійців з боротьби, і приїхала з Харківщини аби покривати злочини ОСОБА_8 . ОСОБА_23 - це не кримінальний авторитет, це воєнком ІНФОРМАЦІЯ_18, полковник. І власне ОСОБА_20 залякав ОСОБА_6 , залякав воєнкома Закарпаття ……. ….Кол-центри це ОСОБА_10 …. .»

ІНФОРМАЦІЯ_19 року на каналі: ОСОБА_16 в продовження попередніх відео на своєму ІНФОРМАЦІЯ_14 опублікував чергове відео під назвою «АДРЕСА_20», де стверджує наступне:

0:5 «Отже ще раз по одному з напрямків ОСОБА_24 - кол центрів. Мені писали що у нього немає кол центрів, але у нього є кол центри, якщо ОСОБА_14 говорить що в нього є кол центри, значить вони є. Це АДРЕСА_1, це АДРЕСА_3…..» Аналогічні відео розміщені також на сторінці ОСОБА_4 в соціальній мережі ТікТок ІНФОРМАЦІЯ_16 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_15

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Також суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до статті 10 Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може бути предметом таких формальностей, умов, обмежень або санкцій, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського спокою, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Безсумнівно, пункт 2 статті 10 Конвенції дає можливість захищати репутацію інших осіб, тобто всіх людей, і цей захист поширюється і на політиків також, навіть коли вони не виступають як приватні особи; але в цьому разі вимоги такого захисту мають розглядатися у зв`язку з інтересами відкритого обговорення політичних питань (рішення ЄСПЛ від 08 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії»).

У статтях 3, 28 Конституції України визначено, що честь і гідність людини є найвищою соціальною цінністю та передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір (частини перша та друга статті 34 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції та практики ЄСПЛ щодо її застосування.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Під поняттям честі слід розуміти особисте немайнове благо, що є позитивною соціальною оцінкою особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності поведінки до загальноприйнятих уявлень про добро і зло та усвідомлення особою цієї оцінки.

Під поняттям гідності слід розуміти чинник моральної свідомості, який, водночас, відображає моральне ставлення індивіда до самого себе та суспільства до нього.

У свою чергу, діловою репутацією є усталена оцінка фізичної особи, що ґрунтується на наявній інформації про її позитивні та негативні суспільно значимі діяння у певній сфері, що відома оточуючим.

Відповідно до статті 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Слід відрізняти деякі висловлювання, які хоч і мають характер образи, однак, в цілому в надрукованому тексті є оціночними судженнями.

Частиною першою статті 30 Закону України «Про інформацію» передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Згідно із частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому медіа з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України, предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 08 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії»).

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини «Lingens v. Austria», заява № 9815/82, 08 липня 1986 року, свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе (§ 46).

За своїм характером судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто поширює інформацію, до змісту висловленої ним думки, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів тощо.

Крім того, у разі, якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати рекомендації, що містяться у Резолюції №1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція).

У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

Також, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду», при розгляді справ суди застосовують Європейську Конвенцію з прав людини і практику суду як джерело права. Так, статтею 10 Конвенції з прав людини встановлено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Право на свободу вираження поглядів є не лише основною засадою демократії, але і передумовою здійснення багатьох інших прав і свобод, що гарантуються Конституцією.

ЄСПЛ на підставі своєї практики застосування Конвенції встановив, що її 10 стаття обумовлює різний ступінь захисту для тих чи інших категорій вираження поглядів.

У рішенні від 07 лютого 2012 року «Аксель Спрінгер проти Німеччини» ЄСПЛ вказав, що приватна особа, невідома для громадськості, може вимагати особливого захисту свого права на приватне життя, в той час як публічних осіб така норма не стосується.

У справах «Лінгенс проти Австрії» (1986 року); «Обершлік проти Австрії» (1991 року), у яких йшлось про публічну критику політиків, ЄСПЛ дійшов висновку, що публічні діячі повинні бути відкритими для критики з боку своїх опонентів.

З аналізу вказаних рішень вбачається, що ЄСПЛ вважає порушенням статті 10 Конвенції з прав людини задоволення національними судами позовів публічних діячів про спростування поширеної проти них інформації та заборони поширення такої інформації, оскільки ступінь публічності, якого набули дії особи, ступінь її участі у публічній дискусії обумовлюють ступінь її толерантності, який вона повинна виявляти стосовно критики.

У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Позивач стверджує, що є власником ТОВ «АРМ-БУД ПЛЮС» та співзасновником благодійної організації «БЛАГОДІЙНЕ ТОВАРИСТВО «АРМЕРІЯ», яке з перших днів війни займається допомогою Збройним Силам України, допомогою військовослужбовцям та членам їх сімей, допомогою дітям позбавленим батьківського піклування та особам похилого віку. Також вказує, що має безліч подяк та нагород за активну громадську позицію та допомогу як Збройним Силам України так і іншим організаціям.

Із вказаного випливає, що позивач здійснює активну публічну громадську діяльність та, зважаючи на обставини, описані в позові, є відомим широкому колу осіб. Така особа, як і публічна особа, повинна бути готовою до підвищеного рівня критики, в тому числі, й у грубій формі, прискіпливої уваги суспільства і підвищеної зацікавленості суспільства його діяльністю та/або особистим життям.

ОСОБА_3 на момент поширення оспорюваної інформації був активним публічним громадським діячем, а отже, повинен був бути готовим до підвищеного рівня критики, в тому числі, й у грубій формі, прискіпливої уваги суспільства і підвищеної зацікавленості суспільства його діяльністю та/або особистим життям.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції, вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що інформація, яку позивач просить спростувати, по суті є висловленням оціночних суджень щодо можливої причетності позивача до певних подій, є критичною оцінкою його діяльності, оцінкою ситуації, вираженням суб`єктивної думки, в переважній більшості припущенням, які в цілому за стилістичним викладом не можна сприймати як інформацію про конкретні факти.

Суд першої інстанції доречно звернув увагу, що в даному випадку, якщо позивач вважає, що оціночні судження або думки відповідача принижують його гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, він вправі скористатися наданим законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу (власну) оцінку. Саме такий спосіб захисту своїх прав, на думку суду першої інстанції, з якою погоджується колегія суддів, буде адекватний та співмірний до стилю, форми, об`єму та суті інформації, поширеної відповідачем.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного спору і не вказують на допущення судом порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для скасування чи зміни рішення, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - залишити без змін.

У зв`язку з перебуванням суддів на навчанні у НШС України у період з 02 по 06 листопада 2026 року, повний текст постанови складений у перший робочий день після закінчення навчання - 09 листопада 2026 року.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 09 листопада 2026 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич

Оригінал: reyestr.court.gov.ua