Постанова від 11 листопада 2026 р. у справі №672/1390/26 — Городоцький районний суд Хмельницької області

Суд: Городоцький районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №672/1390/26

Суддя: Пономаренко Л. Е.

Справа№672/1390/26

Провадження №3/672/286/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року м. Городок

Суддя Городоцького районного суду Хмельницької області Пономаренко Л.Е. з участю секретаря судового засідання Стебло Л.В., захисника Столяра М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВнП №1 ХРУП ГУНП у Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,

за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ставиться в вину те, що він 15.09.2026 о 19 год. 56 хв. в м.Городок, по вул.Т.Шевченка, 17, керував трициклом марки «Rogi» моделі RX3 без д.н.з. з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу газоаналізатор 6810 та у медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.5 ПДР – відмова особи, яка керує тз від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні, яке відбулося 09.10.2026 ОСОБА_1 зазначив, що винним себе не визнає. Стверджував, що протокол відносно нього був складений за ч. 1 ст.130 КУпАП, підпис на протоколі, якій розглядає суд, зроблений не його рукою. Протокол, складений за ч.2 ст.130 КУпАП йому не вручався.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Столяр М.В. вину свого підзахисного у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, зазначив, що працівниками поліції допущено ряд порушень. Наполягав, що відносно ОСОБА_1 був складений протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.

Допитаний в судовому засіданні старший сержант поліції ОСОБА_2 суду пояснив, що він складав протокол відносно ОСОБА_1 . Підтвердив, що дійсно склав протокол за ч.1 ст.130 КУпАП та вручив примірник ОСОБА_1 , а в подальшому з`ясував, що ОСОБА_1 раніше протягом року притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та пересклав протокол за ч.2 ст.130 КУпАП, який вже не був вручений ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника адвоката Столяра М.В., свідка, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані по справі докази в їх сукупності, суддя дійшов наступного висновку.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що після зупинення транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 водію було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, від чого водій відмовився. Працівниками поліції було складено відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП та примірник вручено водію. В ОСОБА_1 був наявний оригінал протоколу, який був йому вручений працівниками поліції.

Згідно протоколу, який надійшов до суду, вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Судом достовірно встановлено, що протокол, який направлений до суду, ОСОБА_1 не вручався, при ньому не складався, на ньому містяться заповнені графи, які зроблені не ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 254, 256 та 268 КУпАП, особа має знати, у чому саме її обвинувачують, давати пояснення, заявляти клопотання та користуватися правовою допомогою під час складання протоколу. Перекваліфікація з ч. 1 на ч. 2 ст.130 КУпАП погіршує становище особи, тому без її участі або належного виклику це робити заборонено. Копія протоколу має бути вручена під розписку. Перескладення документу в невідомий час в невідомому місці і не вручення його водієві тягне за собою визнання такого доказу недопустимим.

Наявність у водія оригіналу копії протоколу за ч. 1 ст. 130 з підписом інспектора повністю спростовує законність другого протоколу за ч. 2, складеного за тією самою подією та часом.

Відповідно до п.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а згідност.245КУпАП завданнями провадження у справах є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 1 і ч. 2ст. 7 КУпАП).

Статтею 62 ч.3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов`язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.

Враховуючи викладене та аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.Е.Пономаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua