Постанова від 11 листопада 2026 р. у справі №607/22400/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №607/22400/26

Суддя: Воробель Н. П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2026 Справа №607/22400/26 Провадження №3/607/6152/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли від відділу поліції №2 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , не працює,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №034407 від 12.10.2026, 15.09.2026 приблизно о 22:40 ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , під час словесно конфлікту із матір`ю ОСОБА_2 ображав її нецензурною лайкою, чим такими діями вчинив домашнє насильство психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

У судовому засіданні 23.10.2026 ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз`яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Зазначив, що матір сварилася до нього, коли його дитина спала, та він попросив її піти, висловившись нецензурно. Вказав, що йому прикро щодо зазначених обставин та шкодує про те, що сталося.

У судове засідання 12.11.2026 ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Враховуючи викладене, відповідно до ст. 268 КУпАП справу слід розглянути у відсутності ОСОБА_1 .

У судове засідання 12.11.2026 потерпіла ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилася.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне зазначити таке:

відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі Закон), домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

На доведення вини ОСОБА_1 у вчиненому до матеріалів справи долучено:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №034407 від 12.10.2026;

- копію рапорту, який зареєстрований 15.09.2026 в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) відділу поліції №2 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області за №8175, відповідно до якого 15.09.2026 о 23:36 надійшло повідомлення зі служби 102 за зверненням ОСОБА_2 , яка повідомила про те, що син в стані алкогольного сп`яніння вчиняє конфлікт, погрожує. ЕМД не потрібно. Прибувши на місце події в АДРЕСА_1 , було встановлено, що 15.09.2026 приблизно о 22:45 за місцем спільного проживання, в будинку, який розділений на дві частини, син ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме виражався нецензурною лексикою, погрожував фізичною розправою, відносно своєї матері ОСОБА_2 . Після даного конфлікту син ОСОБА_1 зачинився в своїй половині будинку;

- копію пояснень ОСОБА_2 від 15.09.2026, згідно з якими 15.09.2026 приблизно о 22:45 її син ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, а саме, будучи в п`яному стані, обзивав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. Вона звернулася на лінію 102 для того, щоб притягнути до відповідальності її сина. Також зазначила, що подія відбувалася в присутності малолітньої дитини;

- копію пояснень ОСОБА_1 від 12.10.2026, відповідно до яких він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю донькою ОСОБА_3 , 2020 р.н., та матір`ю ОСОБА_2 , яка проживає в іншій частині будинку. Так, 15.09.2026 приблизно о 22:40 перебуваючи у своїй частині будинку, у нього з матір`ю, яка також там перебувала, відбулась словесна перепалка. Дана розмова тривала незначний період – 20 с, під час якої він можливо і висловився нецензурною лайкою, проте заподіяти будь-якої шкоди матері ОСОБА_2 на меті не мав. Також зазначив, що під час діалогу із матір`ю його донька перебувала в іншій кімнаті, де спала.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №034407 від 12.10.2026, у ньому зазначено, що внаслідок вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Водночас диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за умисне вчинення діянь домашнього насильства, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої.

Таким чином, формулювання «могла бути завдана шкода» не відповідає обов`язковій ознаці об`єктивної сторони правопорушення, оскільки закон вимагає встановлення факту реального настання шкоди, а не лише її ймовірності.

Крім того, потерпіла ОСОБА_2 , попри вжиття судом заходів щодо її повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, що позбавило суд можливості безпосередньо з`ясувати характер та наслідки спірних дій, зокрема наявність чи відсутність шкоди її психічному здоров`ю.

Також зі змісту письмових пояснень потерпілої не вбачається відомостей про заподіяння шкоди її психічному здоров`ю.

Водночас зі змісту письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 та пояснень ОСОБА_1 убачається, що між учасниками події виникла словесна суперечка. Однак факт виникнення словесного конфлікту не свідчить про вчинення домашнього насильства в розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та ст. 173-2 КУпАП. Для наявності складу адміністративного правопорушення необхідно встановити конкретні умисні дії фізичного, психологічного або економічного характеру, які за своїм змістом утворюють домашнє насильство, а також передбачені законом наслідки таких дій.

Відеозапису події або інших об`єктивних доказів до матеріалів справи не долучено.

Окрім того, суд враховує, що ні рапорт працівника поліції, ні протокол про адміністративне правопорушення самі по собі не є беззаперечними доказами вини особи, оскільки викладені в них обставини підлягають перевірці та підтвердженню іншими належними і допустимими доказами, які у даному випадку відсутні.

За таких обставин наявні у справі докази не є достатніми для беззаперечного висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходжу до переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252, 254, 255, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановила:

провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

CуддяН. П. Воробель

Оригінал: reyestr.court.gov.ua