Суд: Великоберезнянський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Шахрайство
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №298/1112/26
Суддя: Зизич В. В.
Справа № 298/1112/26
Номер провадження 1-кп/298/62/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року с-ще Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження 12026078070000003 від 9 лютого 2026 року,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тячів Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з базовою середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, несудимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст. 190, ч.1 ст.182, ч. 2 ст.182 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника – адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду зазначене кримінальне провадження, -
ВСТАНОВИВ:
20.01.2026 близько 16:00 год. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , зловживаючи довірою потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , під приводом того, що для отримання додаткового заробітку необхідно створити на її ім`я обліковий запис у банку «ПУМБ», та запевнивши, що вказані дії не пов`язані з оформленням кредиту, отримав від неї у тимчасове користування мобільний телефон, при цьому потерпіла не надавала згоди на використання її персональних даних для проходження електронної ідентифікації, авторизації у банківській системі чи оформлення будь-яких банківських продуктів.
Отримавши доступ до мобільного телефону потерпілої та встановленого у ньому мобільного застосунку «Дія», ОСОБА_3 , діючи умисно та усвідомлюючи, що всупереч установленій законом забороні використовує конфіденційну інформацію про особу без її згоди, без відома та згоди ОСОБА_6 використав конфіденційну інформацію про неї, а саме відомості про фізичну особу (персональні дані), збирання, зберігання, використання та поширення яких без згоди особи заборонено статтею 32 Конституції України, статтею 11 Закону України «Про інформацію» та Законом України «Про захист персональних даних», зокрема, її прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків і дані документа, що посвідчує особу, які містилися в електронних документах у застосунку «Дія», а також результати біометричної ідентифікації за зображенням обличчя потерпілої.
З використанням зазначеної конфіденційної інформації ОСОБА_3 пройшов електронну ідентифікацію та авторизацію в банківській системі, чим порушив гарантоване статтею 32 Конституції України право ОСОБА_6 на невтручання в її особисте життя та конфіденційність її персональних даних.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив незаконне використання конфіденційної інформації про особу, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КК України.
Крім того, 20.01.2026 близько 16:00 ОСОБА_3 , перебуваючи у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння потерпілій майнової шкоди та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів і з метою незаконного заволодіння чужим майном та обернення його на свою користь, зловживаючи довірою потерпілої ОСОБА_6 , яка довіряла йому як знайомій особі, пов`язаній із її родиною, оскільки ОСОБА_3 є співмешканцем племінниці її тещі, та вводячи потерпілу в оману, повідомив їй завідомо неправдиві відомості про мету своїх дій, а саме про те, що встановлення мобільного застосунку і створення на її ім`я облікового запису в банку «ПУМБ» необхідні виключно для отримання нею додаткового заробітку та не пов`язані з оформленням кредиту, приховавши при цьому свій справжній намір оформити на її ім`я кредит та заволодіти отриманими коштами, унаслідок чого потерпіла добровільно передала йому у тимчасове користування свій мобільний телефон та не контролювала його подальші дії.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , використовуючи персональні дані потерпілої та результати проведеної електронної ідентифікації, без відома і згоди ОСОБА_6 , яка не надавала згоди на оформлення на своє ім`я кредитних зобов`язань, авторизував мобільний застосунок «ПУМБ - Мобільний Банк 24/7» та оформив на її ім`я кредитний ліміт, унаслідок чого на відкритий на її ім`я банківський рахунок було зараховано кредитні кошти у сумі 7 000 грн.
Того ж дня, о 16:37 год. ОСОБА_3 , використовуючи зазначений застосунок, без відома та згоди потерпілої здійснив переказ грошових коштів з відкритого на її ім`я рахунку № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» на підконтрольну йому банківську картку АТ «ОТП Банк» № НОМЕР_2 , унаслідок чого на зазначену картку було зараховано 6 700 грн, а всього з рахунку потерпілої списано 6 967.33 грн, у тому числі комісію банку в сумі 267,33 грн.
У такий спосіб ОСОБА_3 протиправно та безоплатно обернув чужі грошові кошти на свою користь, отримавши можливість розпоряджатися ними як власними, та заподіяв потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 6 967,33 грн.
З метою приховування вчиненого ОСОБА_3 повернув потерпілій мобільний телефон, повідомивши, що зареєструватися нібито не вдалося, та видалив установлені ним застосунки.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України.
20.01.2026 близько 16:00 год. ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , зловживаючи довірою потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , під приводом того, що для отримання додаткового заробітку необхідно створити на її ім`я обліковий запис у банку «ПУМБ», та запевнивши, що ці дії не пов`язані з оформленням кредиту, отримав від неї у тимчасове користування мобільний телефон, при цьому потерпіла не надавала згоди на використання її персональних даних для проходження електронної ідентифікації, авторизації у банківській системі чи оформлення будь-яких банківських продуктів.
Отримавши доступ до мобільного телефону потерпілої та встановлених у ньому мобільних застосунків «ПУМБ - Мобільний Банк 24/7» та «Дія», ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи, що всупереч установленій законом забороні використовує конфіденційну інформацію про особу без її згоди, без відома та згоди потерпілої використав конфіденційну інформацію про неї, а саме відомості про фізичну особу (персональні дані), збирання, зберігання, використання та поширення яких без згоди особи заборонено статтею 32 Конституції України, статтею 11 Закону України «Про інформацію» та Законом України «Про захист персональних даних», зокрема її прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків і дані документа, що посвідчує особу, які містилися в електронних документах у застосунку «Дія», а також результати біометричної ідентифікації за зображенням обличчя потерпілої.
З використанням зазначеної конфіденційної інформації ОСОБА_3 пройшов електронну ідентифікацію та авторизацію в банківській системі, чим порушив гарантоване статтею 32 Конституції України право потерпілої на невтручання в її особисте життя та конфіденційність її персональних даних.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив незаконне використання конфіденційної інформації про особу, вчинене повторно, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 182 КК України.
Крім того, 20.01.2026 близько 16:00 ОСОБА_3 , перебуваючи у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння потерпілій майнової шкоди та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів і з метою незаконного заволодіння чужим майном та обернення його на свою користь, зловживаючи довірою потерпілої ОСОБА_7 , яка ставилася до нього з довірою як до близької до її сім`ї особи, оскільки ОСОБА_3 є співмешканцем її племінниці, ввів потерпілу в оману неправдивими запевненнями про те, що встановлення застосунку та створення облікового запису в банку «ПУМБ» необхідні лише для отримання нею додаткового заробітку, є безпечними та не пов`язані з кредитуванням, приховавши при цьому свій справжній намір оформити на її ім`я кредит і заволодіти отриманими коштами, унаслідок чого потерпіла добровільно передала йому свій мобільний телефон та не здійснювала контролю за його діями.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , використовуючи персональні дані потерпілої та результати електронної ідентифікації, без відома і згоди ОСОБА_7 , яка не давала згоди на отримання кредиту, авторизував мобільний застосунок «ПУМБ - Мобільний Банк 24/7» та оформив на її ім`я кредитний ліміт, на підставі якого на її банківський рахунок надійшли кредитні кошти у сумі 5 000 грн.
Того ж дня, о 16:53 год. ОСОБА_3 , використовуючи зазначений застосунок, без відома та згоди потерпілої здійснив переказ грошових коштів з відкритого на її ім`я рахунку № НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ» на підконтрольну йому банківську картку АТ «ОТП Банк» № НОМЕР_2 , унаслідок чого на зазначену картку було зараховано 4 800 грн, а всього з рахунку потерпілої списано 4 991,52 грн., у тому числі комісію банку в сумі 191,52 грн.
У такий спосіб ОСОБА_3 протиправно та безоплатно обернув чужі грошові кошти на свою користь, отримавши можливість розпоряджатися ними як власними, та заподіяв потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на суму 4 991,52 грн.
З метою приховування вчиненого ОСОБА_3 повернув потерпілій мобільний телефон під приводом невдалої реєстрації та видалив завантажені ним застосунки.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно (шахрайство), тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.
Окрім того, 21.01.2026 близько 17:00 ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , зловживаючи довірою потерпілої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , під приводом того, що для отримання додаткового заробітку необхідно створити на її ім`я обліковий запис у банку «ПУМБ», та запевнивши, що ці дії не пов`язані з оформленням кредиту, отримав від неї у тимчасове користування мобільний телефон, при цьому потерпіла не надавала згоди на використання її персональних даних для проходження електронної ідентифікації, авторизації у банківській системі чи оформлення будь-яких банківських продуктів.
Отримавши доступ до мобільного телефону потерпілої та встановлених у ньому мобільних застосунків «ПУМБ - Мобільний Банк 24/7» та «Дія», ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи, що всупереч установленій законом забороні використовує конфіденційну інформацію про особу без її згоди, без відома та згоди потерпілої використав конфіденційну інформацію про неї, а саме відомості про фізичну особу (персональні дані), збирання, зберігання, використання та поширення яких без згоди особи заборонено статтею 32 Конституції України, статтею 11 Закону України «Про інформацію» та Законом України «Про захист персональних даних», зокрема її прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків і дані документа, що посвідчує особу, які містилися в електронних документах у застосунку «Дія», а також результати біометричної ідентифікації за зображенням обличчя потерпілої.
З використанням зазначеної конфіденційної інформації ОСОБА_3 пройшов електронну ідентифікацію та авторизацію в банківській системі, чим порушив гарантоване статтею 32 Конституції України право потерпілої на невтручання в її особисте життя та конфіденційність її персональних даних.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив незаконне використання конфіденційної інформації про особу, вчинене повторно, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 182 КК України.
Разом з цим, 21.01.2026 близько 17:00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння чужим майном і обернення його на свою користь, зловживаючи довірою потерпілої ОСОБА_9 , яка знала його як знайомого та не мала підстав сумніватися в його добросовісності, ввів її в оману, запевнивши, що для отримання додаткового доходу необхідно створити на її ім`я обліковий запис у банку «ПУМБ», що ця процедура є безпечною та не пов`язана з оформленням кредиту, приховавши при цьому свій справжній намір оформити на її ім`я кредит та заволодіти отриманими коштами, унаслідок чого переконав потерпілу передати йому свій мобільний телефон та не контролювати його дії.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , використовуючи персональні дані потерпілої та результати електронної ідентифікації, без відома і згоди ОСОБА_10 , яка не погоджувалася на оформлення кредиту, авторизував мобільний застосунок «ПУМБ - Мобільний Банк 24/7» та оформив на її ім`я кредитний ліміт, унаслідок чого на її рахунок було зараховано 10 000 грн кредитних коштів.
Того ж дня, о 17:27 год. ОСОБА_3 , використовуючи зазначений застосунок, без відома та згоди потерпілої здійснив переказ грошових коштів з відкритого на її ім`я рахунку № НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ» на підконтрольну йому банківську картку АТ «Акцент-Банк» № НОМЕР_5 , унаслідок чого на зазначену картку було зараховано 9 600 грн, а всього з рахунку потерпілої списано 9 983,04 грн, у тому числі комісію банку в сумі 383,04 гри.
У такий спосіб ОСОБА_3 протиправно та безоплатно обернув чужі грошові кошти на свою користь, отримавши можливість розпоряджатися ними як власними, та заподіяв потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на суму 9 983,04 грн.
З метою приховування вчиненого ОСОБА_3 повернув потерпілій мобільний телефон, повідомивши неправдиві відомості про те, що реєстрація нібито не відбулася, та видалив установлені ним застосунки.
Таким чином, ОСОБА_3 скоїв заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно (шахрайство), тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.
В подальшому, 21.01.2026 близько 17.00 ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , зловживаючи дружніми відносинами та довірою потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , під приводом того, що для отримання додаткового заробітку необхідно створити на його ім`я обліковий запис у банку «ПУМБ», та запевнивши, що ці дії не пов`язані з оформленням кредиту, отримав від нього у тимчасове користування мобільний телефон, при цьому потерпілий не надавав згоди на використання його персональних даних для проходження електронної ідентифікації, авторизації у банківській системі чи оформлення будь-яких банківських продуктів.
Отримавши доступ до мобільного телефону потерпілого та встановлених у ньому мобільних застосунків «ПУМБ - Мобільний Банк 24/7» і «Дія», ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи, що всупереч установленій законом забороні використовує конфіденційну інформацію про особу без її згоди, без відома та згоди потерпілого використав конфіденційну інформацію про нього, а саме відомості про фізичну особу (персональні дані), збирання, зберігання, використання та поширення яких без згоди особи заборонено статтею 32 Конституції України, статтею 11 Закону України «Про інформацію» та Законом України «Про захист персональних даних», зокрема його прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків і дані документа, що посвідчує особу, які містилися в електронних документах у застосунку «Дія», а також результати біометричної ідентифікації за зображенням обличчя по терпілого.
З використанням зазначеної конфіденційної інформації ОСОБА_3 пройшов електронну ідентифікацію та авторизацію в банківській системі, чим порушив гарантоване статтею 32 Конституції України право потерпілого на невтручання в його особисте життя та конфіденційність його персональних даних.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив незаконне використання конфіденційної інформації про особу, вчинене повторно, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 182 КК України.
Крім того, 21.01.2026 близько 17:00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння потерпілому майнової шкоди та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів і з метою незаконного заволодіння чужим майном та обернення його на свою користь, зловживаючи дружніми стосунками та довірою потерпілого ОСОБА_11 , який спілкувався з ним як зі знайомим та довіряв йому, ввів потерпілого в оману, повідомивши неправдиві відомості про те, що створення облікового запису в банку «ПУМБ» призначене лише для отримання ним додаткового заробітку, є безпечним та не пов`язане з кредитуванням, умисно приховавши при цьому свій справжній намір оформити на ім`я потерпілого кредит та заволодіти отриманими коштами, унаслідок чого потерпілий добровільно передав йому свій мобільний телефон та не контролював його подальших дій.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , використовуючи персональні дані потерпілого та результати електронної ідентифікації, без відома і згоди ОСОБА_11 , який не надавав згоди на кредитування, авторизував мобільний застосунок «ПУМБ - Мобільний Банк 24/7» та оформив на його ім`я кредитний ліміт, на підставі якого на банківський рахунок потерпілого було зараховано кредитні кошти у сумі 10 000 грн.
Того ж дня, о 17:39 год. ОСОБА_3 , використовуючи зазначений застосунок, без відома та згоди потерпілого здійснив переказ грошових коштів з відкритого на його ім`я рахунку № НОМЕР_6 в АТ «ПУМБ» на підконтрольну йому банківську картку АТ «Акцент -Банк» № НОМЕР_5 , унаслідок чого на зазначену картку було зараховано 8 500 грн, а всього з рахунку потерпілого списано 8 839,15 грн, у тому числі комісію банку в сумі 339.15 грн.
У такий спосіб ОСОБА_3 протиправно та безоплатно обернув чужі грошові кошти на свою користь, отримавши можливість розпоряджатися ними як власними, та заподіяв потерпілому ОСОБА_11 майнову шкоду на суму 8 839,15 грн.
З метою приховування вчиненого ОСОБА_3 повернув потерпілому мобільний телефон, пославшись на нібито невдалу реєстрацію, та видалив завантажені ним застосунки.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно (шахрайство), тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.
У судовому засіданні ОСОБА_3 визнав себе винним по пред`явленому обвинуваченню за ч.1 ст.190, ч.2 ст. 190, ч.1 ст.182, ч. 2 ст.182 КК в повному обсязі, погодився із обставинами, викладеними в обвинувальному акті, та пояснив, що дійсно у січні місяці цього року вчинив шахрайство щодо потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , скориставшись їхньою довірою за допомогою їхніх мобільних телефонів створив їм мобільні банківські додатки, в яких використавши персональні дані потерпілих, оформив на них кредитні ліміти, а потім вказані кредитні кошти переказав на підконтрольні йому банківські картки, грошові кошти витратив на власні потреби. Зазначив, що потерпілі не знали про те, що він оформлює на них кредитні ліміти та про його намір заволодіти їхніми коштами, а також про використання ним в цілях отримання цих коштів їхніх персональних даних. Розуміє, що вчинив неправильно, щиро кається. Зазначив, що шкодує, що вчинив дані кримінальні правопорушення, зробив висновки з своїх дій, розкаюється у вчиненому, більше так вчиняти не буде, ствердивши, що шкоду потерпілим повністю відшкодував ще під час досудового розслідування, всі кошти повернув.
Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 12.11.2026 через канцелярію суду подали заяви про проведення судового розгляду за їхньої відсутності, вказючи, що претензій до обвинуваченого матеріального та морального характеру не мають, покарання залишають на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , визначивши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Отже, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 182 КК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, за ч. 1 ст. 182 КК України, як незаконне використання конфіденційної інформації про особу, за ч. 2 ст. 182 КК України, як незаконне використання конфіденційної інформації про особу, вчинене повторно. Вказані кримінальні правопорушення відповідно до ст.12 КК України є кримінальними проступками та нетяжкими злочинами.
Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст.66 КК України є щире каяття та сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
На переконання суду, щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 полягає в суб`єктивному ставленні останнього до вчиненого, зокрема, в тому, що він визнав факт вчинення кримінальних правопорушень та негативні наслідки таких, визнав свою провину у вчиненому повністю, висловив щирий жаль з приводу цього, усвідомив протиправність своєї поведінки, повністю відшкодував потерпілим спричинену шкоду.
Має місце активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення з боку обвинуваченого ОСОБА_3 , що полягає у тому, що останнім органу досудового розслідування та суду повідомлено про відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, під час судового розгляду провадження дано послідовні визнавальні показання.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст.12 КК України є кримінальними проступками та нетяжкими злочинами, розмір спричиненої потерпілим шкоди, факт повного відшкодування обвинуваченим шкоди, дані про особу обвинуваченого, зокрема його молодий вік, те, що останній є неодруженим, не перебуває на психіатричному та наркологічному обліках, непрацевлаштований, однак є працездатним, має місце постійного проживання, за яким не характеризується негативно, є несудимим і раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що таке обтяжують.
Враховуючи вищевикладені обставини, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 182 КК України у межах, встановлених у санкціях вказаних статей, у виді пробаційного нагляду та позбавлення волі.
Беручи до уваги вищенаведене, суд прийшов висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання за ч.1 ст.190 КК України покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік; за ч. 2 ст. 190 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки; за ч.1 ст.182 КК України покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки; за ч.2 ст.182 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, із застосуванням при визначенні остаточного покарання положень ч. 1 ст. 70 КК України та за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Водночас, враховуючи те, що ОСОБА_3 визнав вину у вчиненому, щиро розкаявся, надавав органу досудового розслідування та суду послідовні показання, якими викривав свої дії, повністю відшкодував потерпілим спричинену шкоду, з урахуванням позиції прокурора, який вважав за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, а також позицій потерпілих, які в поданих суду письмових заявах ствердили про відсутність у них до обвинуваченого претензій майнового та морального характеру, суд відповідно до ч.1 ст.75 КК України приходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання, а тому вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю один рік.
При цьому, на обвинуваченого ОСОБА_3 слід покласти обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
На переконання суду, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та даним про особу обвинуваченого.
З огляду на особу обвинуваченого, обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, визначену йому міру покарання, суд не знаходить підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлялися, процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368-371, 373, 374 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 182 КК України, і призначити:
- за ч.1 ст.190 КК України покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік;
- за ч. 2 ст. 190 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
- за ч.1 ст.182 КК України покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки;
- за ч.2 ст.182 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.
На підставі п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:
-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок іспитового строку ОСОБА_3 обраховувати з дня ухвалення вироку - з 12 листопада 2026 року.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази:
- DVD-R диск 111102-S1, який 01.05.2026 отримано в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів, що становлять банківську таємницю в м.Ужгород, а саме в AT «ОщадБанк»,
- інформація, яка міститься на CD-R диску LH3177CA06183776D2, який 28.05.2026 отримано в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів, що становлять банківську таємницю в м.Мукачево, а саме в AT КБ «ПриватБанк»,
- витяг із застосунку «ДІЯ» закордонний паспорт НОМЕР_7 , виданий на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 ,
- витяг із застосунку «ДІЯ» паспорт громадянина України НОМЕР_8 , виданий на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 ,
- витяг із застосунку «ДІЯ» реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , виданий на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,
- опитувальний лист/згода на взаємодію/інформаційне повідомлення/анкета-заява на отримання кредиту № 254f687d-742c-4e65-8ee9-7ce06f0f0517 від 05.02.2026,
- виписка по картковому рахунку НОМЕР_2 IBAN НОМЕР_10 , яку 04.03.2026 отримано в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів, що становлять банківську таємницю в м. Ужгород, а саме в AT «ОТП-Банк»,
- DVD-R диск 111102-S1, на якому міститься інформаціz по картковому рахунку № НОМЕР_5 , який 07.04.2026 отримано в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів, що становлять банківську таємницю в м. Дніпро, а саме в AT «A-Банк»,
- витяг із застосунку «ДІЯ» закордонний паспорт НОМЕР_7 , виданий на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 ,
- витяг із застосунку «ДІЯ» паспорт громадянина України НОМЕР_8 , виданий на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 ,
- витяг із застосунку «ДІЯ» реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , виданий на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,
- опитувальний лист/згода на взаємодію/інформаційне повідомлення/анкета-заява на отримання кредиту № 254f687d-742c-4e65-8ee9-7ce06f0f0517 від 05.02.2026,
- виписка по картковому рахунку НОМЕР_2 IBAN НОМЕР_10 , яку 27.03.2026 отримано в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів, що становлять банківську таємницю в м. Ужгород, а саме в AT «ОТП-Банк»,
- DVD-R диск 111102-S1, який 01.05.2026 отримано в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів, що становлять банківську таємницю в м.Ужгород, а саме в AT «ОщадБанк», - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua