Суд: Тарутинський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №497/2461/26
Суддя: Кирилюк І. М.
Тарутинський районний суд Одеської області
_________________________________________________________________________
Справа №497/2461/26
Провадження по справі № 2/514/1335/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кирилюк І.М.,
при секретарі Мамо О.П.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 14 лютого 2014 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 зареєстрований шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тарутинського районного управління юстиції в Одеській області. У шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час перебування у шлюбі стосунки між сторонами погіршились. Подружжя припинили шлюбні відносини, вести спільне господарство, проживають окремо з лютого 2023 року. У зв`язку з цим, позивач вважає, що шлюб носить формальний характер. Спору щодо місця проживання спільної дитини не має, між ними досягнута домовленість , що син проживатиме з позивачем.
Позивач зазначила, що рішення розірвати шлюб з відповідачем є остаточним, тому просить строк на примирення не надавати.
Ухвалою суду від 12.10.2026 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач подала суду заяву про розгляд справи без її участі, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, з позовними вимогами згоден.
Оскільки сторони та учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України (далі – СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю.
Чоловік та жінка користуються однаковими правами щодо укладення шлюбу та його розірвання.
Згідно з ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. (ч.2 ст. 112 СК України).
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тарутинського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №10, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.9).
У шлюбі у подружжя народився син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 (а.с. 10).
Позивач зазначила, що подружнє життя у сторін не склалося, у зв`язку з чим між ними відсутнє взаєморозуміння, сторони припинили спільне проживання .
З лютого 2023 року позивач та відповідач не підтримують шлюбні відносини та не ведуть спільного господарства, стосунки припинені та подальше збереження шлюбу є неможливим. Між сторонами досягнуто згоди про місце проживання дитини з позивачем.
Вирішуючи відповідно до ст. 111 СК України необхідність вжиття заходів щодо примирення подружжя, суд ураховує, що закріплена у цій статті норма є диспозитивною.
У разі виявлення під час розгляду справи обставин або фактів, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та інтересів подружжя, їх дітей, суд може не застосовувати цю норму СК України.
Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов`язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Сторони не надали суду заяв про перенесення розгляду справи з наданням можливості врегулювати стосунки з метою збереження сім`ї. Позиція сторін у справі та встановлені обставини дають підстави для висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до примирення сторін.
Дослідивши письмові докази, вимоги та обґрунтування позовної заяви, з`ясувавши взаємостосунки сторін, мотиви розірвання шлюбу, беручи до уваги, що сторони є батьками неповнолітньої дитини, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами може бути припиненим шляхом його розірвання.
Згідно зі ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач у позовній заяві зазначила, що після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
За змістом ч. 2 ст. 114, ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
У позовній заяві ОСОБА_6 просила понесені нею судові витрати не розподіляти за результатом судового розгляду справи. Керуючись принципом диспозитивності (ст. 13 ЦПК України ), суд вирішив судові витрати залишити за позивачем.
Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 13, 259, 259, 354 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладений та зареєстрований 14 лютого 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тарутинського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №10 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Надіслати рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили до Арцизького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Роз`яснити, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.М. Кирилюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua