Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №510/2378/25 — Ренійський районний суд Одеської області

Суд: Ренійський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №510/2378/25

Суддя: Сорокін К. В.

Справа № 510/2378/25

Провадження № 3/510/451/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року С у д д я Р е н і й с ь к о г о р а й о н н о г о с у д у

О д е с ь к о ї о б л а с т і С о р о к і н К. В.

розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 2 Ізмаїльського РВП Головного управління Національної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 510440 від 12.11.2025 року, водій ОСОБА_1 11.11.2025 року о 23 год 45 хв по пров. Східний, біля буд. 1-А, керував автомобілем марки ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився в медичному закладі, за результатами якого складено висновок від 11.11.2025 року. Своїми діями водій порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакції.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення особи про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_1 викликався в судові засідання, призначені на 10.02.2026 року та 24.02.2026 року, однак судові засідання не відбулися у зв`язку з перебуванням судді на тривалому лікарняному.

У судовому засіданні, призначеному на 31.03.2026 року, ОСОБА_1 вину не визнав. Пояснив, що на момент зупинки його працівниками поліції він стояв біля автомобіля. Не заперечував проти проходження медичного огляду та одразу разом із працівниками поліції поїхав до Ренійської центральної лікарні для здачі аналізів. Просив відкласти розгляд справи та викликати в судове засідання працівника поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з цим судове засідання було відкладено на 28.04.2026 року, проте не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Під час судового розгляду судом досліджено матеріали справи, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 510440 від 12.11.2025 року; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.11.2025 року, згідно з яким у ОСОБА_1 не виявлено ознак сп`яніння, позитивний результат тесту на вживання метадону; рапорт від 12.11.2025 року, згідно з яким 11.11.2025 року працівник поліції ОСОБА_2 , перебуваючи у добовому наряді під час патрулювання, зупинив водія ОСОБА_1 , під час перевірки документів було виявлено ознаки перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння та диском з аудіо та відео доказами.

У судове засідання, призначене на 03.11.2026 року, було викликано поліцейського СРПП ВП №2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області І.Жеку - особу, яка склала протокол про адміністративне правопорушення. Проте останній у судове засідання не з`явився, надіславши наказ Національної поліції України Головного управління Національної поліції в Одеській області, згідно з яким він перебуває у відрядженні з 19.10.2026 року по 17.11.2026 року. Судове засідання відкладено на 09.11.2026 року, та викликано лікаря ОСОБА_3 для з`ясування всіх обставин справи.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.

Лікар ОСОБА_3 у судовому засіданні не змогла зазначити той факт, чи перебував ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння чи ні. Вказала, що тематичне удосконалення за відповідною програмою з питань проведення оглядів з метою виявлення у водіїв транспортних засобів, військовослужбовців та інших категорій осіб ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, з наданням завіреної копії сертифіката Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» про проходження такого тематичного удосконалення не проходила.

Суд, дослідивши матеріали справи, відповідно до положень ст. 252 КУпАП оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, які затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або 2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або 3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року N 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (із змінами та доповненнями) (далі ПДР України).

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. ст. 251, 252 та 280 КУпАП наявність адміністративного правопорушення і винність у його вчинені особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильності вирішення справи про адміністративні правопорушення, підлягають доказуванню передбаченими законом способами, оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, підлягає з`ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.

У КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановлюється в конкретній справі.

У вищевказаних процесуальних документах, зокрема, необхідно викласти всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, і обґрунтувати наявність складу правопорушення та його кваліфікацію.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 12.11.2025 року серії ЕПР1 № 510440 зазначено, що ОСОБА_1 11.11.2025 року о 23 год 45 хв по пров. Східному, біля будинку 1-А, керував автомобілем марки ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння.

Проте, згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.11.2025 року, підписаним лікарем ОСОБА_3 , у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння не виявлено.

Також відповідно до пункту 2 розділу III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, медичний огляд у закладах охорони здоров`я з метою виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

Разом із тим, лікар ОСОБА_3 , яка проводила медичний огляд ОСОБА_1 на предмет виявлення стану наркотичного сп`яніння, не проходила тематичного удосконалення за відповідною програмою, що свідчить про порушення вимог Інструкції під час проведення медичного огляду, а відтак отриманий за його результатами висновок не може вважатися належним та допустимим доказом у справі.

З урахуванням викладеного, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, що відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За нормою ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини. Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП – провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення події та наявності складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням вищенаведеного, суддя приходить до переконання, що допустимих та безсумнівних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суду не надано, його винуватість у вчиненні вказаного правопорушення поза розумним сумнівом не доведена.

За цих обставин суд закриває адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

К е р у ю ч и с ь ст.ст. 23, 24, 27, 30, 33, 40-1, 130 ч. 1, 247 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена на протязі 10 днів з моменту її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua