Вирок від 11 листопада 2026 р. у справі №522/21769/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №522/21769/26

Суддя: Переверзева Л. І.

Справа №522/21769/26

Провадження №1-кп/522/3341/25

ВИРОК

Іменем України

12 листопада 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026163500000510 від 22.09.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Єрисівка, Кременчуцького району, Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, в останнє: 30.06.2025 року Хаджибейським районним судом м. Одеси до покарання у виді штрафу у сумі 850 грн.,

-у вчинені кримінального проступку, передбаченого статтею 125 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2026 року о 10-й годині ранку, ОСОБА_2 перебував за адресою: м. Одеса, вулиця Новощіпний Ряд, 27, на території ринку «Привоз», біля молочного корпусу, де у нього раптово виник словесний конфлікт із раніше незнайомою йому потерпілою ОСОБА_3 . Діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його небезпечні наслідки для здоров`я потерпілої та бажаючи їх настання, ОСОБА_2 наніс один удар правою рукою, зібраною в кулак, у виличну частину обличчя потерпілої зліва, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження – одне садно в лівій виличній ділянці.

Зазначене ушкодження не було небезпечним для життя в момент спричинення, має скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів і за цим критерієм відповідно до п.п. 2.3.5 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Положеннями частини 2 та частини 3 статті 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України.

Згідно із вимогами ч.3 статті 302 КПК України до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання ОСОБА_2 винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 статті 125 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

У даній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту без його участі.

Потерпілою ОСОБА_3 також подано заяву, в якій зазначено про згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження, а також надано згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за її відсутності.

Відповідно до статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене статтею 125 ч.1 КК України, є кримінальним проступком.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому статтями 381 – 382 КПК України.

Розглянувши обвинувальний акт, перевіривши долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 статті 125 КК України та кваліфікує дії останнього в межах висунутого обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_2 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого статтею 125 ч.1 КК України не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Таким чином, суд вважає доведеним поза розумним сумнівом те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 статті 125 КК України, а саме – умисне легке тілесне ушкодження.

При обранні міри покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченого.

ОСОБА_2 раніше судимий, офіційно не працевлаштований.

Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України суд вважає обставиною, які пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 – щире каяття.

Відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 .

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу.

Крім того, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за цим вироком, суд враховує, що кримінальне правопорушення за даним вироком ним вчинено 22.09.2026 року. Разом з тим, судом встановлено, що вироком Хаджибейського районного суду м. Одеси від 30 червня 2026 року (за злочин, вчинений 15 квітня 2025 року) ОСОБА_2 було засуджено до покарання у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. На момент ухвалення даного вироку зазначене покарання у виді штрафу за попереднім вироком суду обвинуваченим не відбуте, тобто штраф не оплачений.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 після ухвалення вироку Хаджибейського районного суду м. Одеси від 30 червня 2026 року, але до повного відбуття призначеного за ним покарання, вчинив нове кримінальне правопорушення, суд вважає за необхідне призначити йому остаточне покарання за правилами, передбаченими статтею 71 КК України, тобто за сукупністю вироків.

Керуючись статтями 302,368,374,381,382 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального проступку, передбаченого статтею 125 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного ОСОБА_2 за даним вироком, повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Хаджибейського районного суду м. Одеси від 30 червня 2026 року у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Одеського Апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч.1 ст.394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового розгляду, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорювання встановлених досудовим розслідуванням обставин.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua