Суд: Київський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої майну фізичних або юридичних осіб
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №947/18454/26
Суддя: Огренич І. В.
Справа № 947/18454/26
Провадження № 2/947/4622/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.2026 Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Огренич І.В.
за участю секретаря - Коростій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аккорд 29» (65113, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 29), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аккорд 29», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири та просить стягнути з відповідачки, у якості відшкодування матеріальної шкоди, внаслідок залиття - 26884,50 грн., моральну шкоду в розмірі 4000 грн. та витрати на проведення експертизи - 5250 грн.. При цьому позивач посилається на те, що він є власником квартири АДРЕСА_3 . 10.01.2024, приблизно о 06 годині 00 хвилин він повідомив в телефонному режимі Голові правління ОСББ «АККОРД 29», членам правління ОСББ «АККОРД 29», а також диспетчеру обслуговуючої компанії КК «МАЙСТЕР 1», про значне витікання води зі стелі у приміщенні кухні, що також підтверджувалось фото та відео фіксацією вказаної події. В той же день комісією проведено огляд приміщення кухні в житловій квартирі АДРЕСА_4 та повідомлено власника житлової квартири АДРЕСА_5 , яка знаходиться над житловою квартирою АДРЕСА_6 . Дочекавшись приїзду власниці кв. АДРЕСА_5 ОСОБА_3 , комісія потрапила до приміщення кухні житлової квартири АДРЕСА_5 , де було виявлено причину залиття: прорив гнучкого шлангу для подачі води до змішувача (внутрішня мережа квартири). Висновком експерта № 252/24 будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження від 27.03.2024 встановлено, що розмір матеріальної (майнової) шкоди, яка завдана власнику квартири АДРЕСА_3 складає 35 846 (тридцять п`ять тисяч вісімсот сорок шість) грн.. Відповідачка ОСОБА_2 , у відповідності до договору про поділ спадкового майна від 16.07.2018, є власником частини житлової квартири АДРЕСА_5 , отже зобов`язана утримувати майно, що їй належить. Невиконання цього обов`язку тягне за собою відшкодування власником збитків. З огляду на зазначені обставини, він звертається до суду з даною заявою. Також позивач зазначив, що залиттям квартири йому було заподіяно моральної шкоди, яка виразилася у постійних переживаннях щодо необхідності відновлення нормального стану квартири.
Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження у порядку загального або спрощеного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03.06.2026 провадження по справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, що передбачено ст.274-279 ЦПК України.
Вказана вище ухвала була направлена сторонам по справі та, відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства, відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень та подання зустрічного позову.
Будь-яких заяв від відповідача, відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства та зокрема ст.178,187 ЦПК України, якими відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень та подання зустрічного позову, через канцелярію суду не надходило, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Представник позивача - адвокат Крайнюков М.М. до судового засідання не з`явився, повідомлявся, надав до суду заяву в якій просить розгляд справи здійснити за його відсутністю, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач та третя особа у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, про причини неявки до суду не повідомили, в зв`язку з чим, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , на підставі договору дарування за р.№2376 від 03.08.2009, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Образцовою Т.А., є власником квартири АДРЕСА_3 .
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 , на підставі Договору про поділ спадкового майна від 16.07.2018, є співвласником квартири АДРЕСА_7 , у розмірі 1/4 її частини, що розташована поверхом вище над квартирою позивача.
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що 10.01.2024 з вини відповідача, його квартиру було залито водою.
15.01.2024 комісією у складі голови правління, членами ОСББ «Аккорд-29» та диспетчера обслуговуючою компанії «КК Майстер 1» проведено обстеження квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_7 . За результатами обстеження квартири АДРЕСА_5 виявлено значний потік води та плям на стелі у місці розташування люстри, при її вмикання спостерігалося коротке замикання. Також виявлені великі вологі плями на стіні кухонного приміщення, відходження шпалер, протікання на стелі у коридорі, на стінах та підлозі. Причиною залиття квартири позивача у зазначеному акті вказано - прорив гнучкого шлангу для подачі води до змішувача (внутрішня мережа квартири).
Висновком експертизи №252/24 від 23.03.2024 визначено причину виникнення пошкоджень оздоблювальних матеріалів в квартирі АДРЕСА_4 - втрата герметичності системи (прорив гнучкого шлангу для подачі води до змішувача) в квартир АДРЕСА_5 цього ж будинку, а також розмір шкоди завданої залиттям квартири водою - 35846 грн..
Вартість експертизи сплачено позивачем у сумі 7000 грн. .
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч.1-4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує.
Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини.
Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичної підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
У справах про відшкодування шкоди потерпілі подають докази, що підтверджують факт завдання їм шкоди за участю відповідача, розмір такої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду, при цьому обов`язок доведення відсутності своєї вини несе відповідач.
Згідно усталеної судової практики при розгляді позовів про відшкодування шкоди необхідно мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними /діями/ і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Встановлено, що факт залиття квартири позивача підтверджений актом від 15.01.2024, що не спростовано стороною відповідача.
Причиною залиття квартири позивача у зазначеному вище акті вказано - прорив гнучкого шлангу для подачі води до змішувача (внутрішня мережа квартири).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторона відповідача не спростувала належними та допустимими доказами свою вини у залитті квартири позивача, хоча це є її процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
З огляду на встановлені судом обставини, при визначені розміру відшкодування відповідачем, який є власником 1/4 частини квартири АДРЕСА_7 , на користь позивача шкоди, що була завдана за наслідками залиття квартири позивача, суд бере за основу розмір шкоди, який підтверджується Висновком експертизи №252/24 від 23.03.2024.
Як роз`яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, тому, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Позивач не зобов`язаний доводити вину відповідача у заподіянні шкоди. Особа, якій спричинено шкоду, подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір спричиненої шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.
Подібні висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 року у справі № 61/8496/15-ц, провадження № 14-154цс19.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Вину у завданні шкоди позивачу внаслідок залиття його квартири, відповідачка належними та допустимими доказами не спростувала, а отже з неї підлягає стягненню розмір шкоди відповідно до частки власності у квартирі - 1/4 тобто 8961,50 грн. та відшкодування суми витрат по оплаті оцінки пошкодженого майна - 1750 грн..
Встановивши доведеним факт залиття квартири, яка належить позивачу, вину відповідача, та розмір завданої шкоди майну позивача, суд доходить висновку про стягнення матеріальної шкоди з відповідача.
Щодо вимог про стягнення моральної шкоди слід зазначити наступне.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Суд, вирішуючи позовну вимогу про відшкодування позивачу моральної шкоди враховує те, що в ході судового розгляду справи знайшов своє підтвердження факт пошкодження належної позивачу квартири, що є наслідком її залиття. Так, позивач тривалий час був позбавлений можливості вести звичайний спосіб життя, вільно користуватися житловим приміщенням, бо відповідач вчини протиправну бездіяльність та ухилилася від добровільного вирішення спору.
Тому, відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується особою, яка була визнана винною в спричиненні шкоди, тобто відповідачем.
У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 212/7628/21 (провадження №61-7265св22) зазначено, що «виходячи з положень ст. 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди, в цілому, як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи, незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (п. 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі № 216/3521/16-ц)».
Верховним судом України в п. 9 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Таким чином, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, та розміру частки власності відповідача, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
При таких обставинах, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.12,18,19,81,82,178,187,211,247,258,259,274-279,354-355 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у якості матеріальної шкоди 8961 (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят одну) гривну 50 копійок, у якості моральної шкоди 1000 грн. та витрати по оплаті оцінки пошкодженого майна 1750 грн., в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено та підписано 13.11.2026.
Суддя: І. В. Огренич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua