Суд: Балтський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №493/1317/26
Суддя: Тітова Т. П.
Справа № 493/1317/26
Провадження № 2/493/1063/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
ГОЛОВУЮЧОГО-СУДДІ ТІТОВОЇ Т.П.
ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ СИРОТА О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
В С Т А Н О В И В:
24.06.2026 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Ухвалою судді від 29.06.2026 року провадження у даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.09.2019 року між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір № С-001-069059-19-980.
Згідно з умовами кредитного договору первісним кредитором було надано кредит у розмірі 10000 грн. під 24 % річних, у свою чергу відповідач зобов`язалася повернути кредитні кошти та сплатити передбачені договором платежі, у тому числі проценти за користування кредитом, у строки та порядки, визначені графіком платежів. Позичальник акцептував публічну пропозицію про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея банк» шляхом проставлення власноручного підпису. Відповідач підтвердила ознайомлення з усіма умовами кредитного договору, зрозумілість та добровільність прийняття, що підтверджується укладенням договору.
11 грудня 2025 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір факторингу № 11-12/25, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в реєстрі боржників. У тому числі за даним договором факторингу ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договором № С-001-069059-19-980 від 05.09.2019 року.
Загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на дату формування позовної заяви становить 22310,13 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7248,10 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 15062,03 грн.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала свої зобов`язання, щодо погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунок попереднього кредитора, а тому позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за вищезазначеним кредитним договором в загальній сумі 22310,13 грн. та сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13000 грн.
Представник позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в судове засідання не з`явилася, однак просила справу розглянути без участі представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечувала, про що зазначила в позовній заяві.
Справа тривалий час не призначалась до слухання, оскільки головуючий суддя з 17.07.2026 року по 11.09.2026 року перебувала у черговій щорічній відпустці на підставі наказу № 5-в/с від 30.06.2026 року.
Відповідач в судове засідання, яке було призначено на 21.09.2026 року не з`явилася. Конверт з копією ухвали суду про відкриття провадження та призначення справи до розгляду повернувся на адресу суду 27.07.2026 року.
В судове засідання, яке було призначено на 15.10.2026 року відповідач не з`явилася, не повідомивши суд про причини своєї неявки. Конверт з судовою повісткою про її виклик до суду повернувся на адресу суду 06.10.2026 року.
Крім того, відповідач повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи призначеної на 15.10.2026 року та на 12.11.2026 року шляхом оголошення на офіційному сайті Судової влади України.
У зв`язку з неявкою відповідача в судові засідання та не повідомленням про поважні причини такої неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов, судом застосовано, відповідно до ст. 280 ЦПК України, заочний розгляд справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що 05.09.2019 року між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір № С-001-069059-19-980.
Відповідно до п. 1. угоди банк відкриває клієнту в рамках банківського продукту Card Blanche Blue ID Insuranceпоточний рахунок НОМЕР_1 у валюті гривня (IBAN НОМЕР_2 ), операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках цієї Угоди та ДКБО, та випускає Клієнту платіжну картку MasterCard.
П. 3. Угоди передбачено, що банк надає клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії по рахунку (надалі кредитна лінія та/або кредит) на наступних умовах: п. 3.1. максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн. П. 3.2. ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 10000 грн та може бути змінений в межах встановленого угодою максимального ліміту кредитної лінії за ініціативою банку, про що буде повідомлено клієнта додатково. П. 3.3 процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24,00% річних. П. 3. 4. розмір обов`язкового мінімального платежу (ОМП) встановлюється Тарифами та ДКБО. Дата сплати ОМП за кредитною лінією за попередній розрахунковий період (РП) до останнього операційного (банківського) дня наступного РП, який визначається умовами ДКБО. П. 3.5. повернення заборгованості та сплата відсотків за користування кредитною лінією та/або інших платежів за угодою та ДКБО, в т.ч. черговість погашення вимог банку, здійснюватимуться згідно умов ДКБО, а також відповідно до Тарифів, які розміщені на сайті Банку за адресою www.ideabank.ua.
Згідно п. 4. Нанесенням власноручного підпису під цією Угодою. Позичальник:підтверджує своє місце роботи та розмір середньомісячного доходу (п. 4.1); . погоджується з тим, що ДКБО, Тарифи та Паспорт споживчого кредиту є невід`ємними складовими цього договору та зобов`язується виконувати їх умови (п. 4.2); підтверджує, що ознайомлена з умовами Угоди ДКБО і Тарифами, в тому числі з паперовими версіями розміщеними у відділенні Банку або кредитного посередника, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (п. 4.3.)
Із виписки по рахунку від 11.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 було відкрито рахунок НОМЕР_1 , якою підтверджується факт користування відповідачем кредитними коштами за період з 05.09.2019 року по 11.12.2025 року.
Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості відповідача за кредитним договором № С-001-069059-19-980 від 05 вересня 2019 року станом на 11.12.2025 року заборгованість відповідача становить 22310,13 грн.
11 грудня 2025 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір факторингу № 11-12/25, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило свої права вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 05.09.2019 року № С-001-069059-19-980.
Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ІДЕЯ БАНК» свої зобов`язання за кредитним договором № С-001-069059-19-980 від 05.09.2019 року виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених зазначеним договором. В порушення вимог Закону ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернула.
Оскільки матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем первісному кредитору або позивачу отриманої у кредит за вказаним договором суми кредиту, відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за тілом кредиту у розмірі 7248,10 грн. та за відсотками у розмірі 15062,03 грн., що були обумовлені договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивач також у своєму позові заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 понесених ним судових витрат на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Зі змісту ч. 1 ст. 133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України).
Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 0662460050 від 18.06.2026 року, за подання даного позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Ч. 1 та ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Нормами ч. 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн представник позивача надав копії: договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, укладеного між Адвокатським бюро «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 323 від 01.05.2026 року; Витяг з Акту № 36 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 року; відповідно до яких надано послуги на загальну суму 9000,00 грн.
Водночас заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями ст. 141 ЦПК України, з огляду на таке.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);
- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у ч. ч. 3-5, 9 ст. 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).
Отже, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.
Водночас заявлені позивачем витрати не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями ст. 141 ЦПК України, з урахуванням критеріїв розумності, реальності, неминучості таких витрат, зважаючи на те, що ця справа є малозначною в силу вимог закону, розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, суд відповідно положень ст. 141 ЦПК України дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. Крім того, суд звертає увагу, що вимога про стягнення витрат на правничу допомогу не є позовними вимогами в розумінні вимог ст. 4 ЦПК України.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволення, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 2000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 202, 205, 207, 525, 526, 610, 612, 628, 634, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України,ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 178, 247, 261, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст. ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію» -
В И Р І Ш И В:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позики – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521) заборгованість за договором про споживчий кредит № С-001-069059-19-980 в розмірі 22310 (двадцять дві тисячі триста десять) грн. 13 коп., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн., а всього: 26972 (двадцять шість тисяч дев`ятсот сімдесят дві) грн. 53 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст заочного рішення складено 12.11.2026 року.
СУДДЯ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua