Суд: Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №396/1271/26
Суддя: Цесельська О. С.
Справа № 396/1271/26
Провадження № 2/396/1321/26
РІШЕННЯ
Іменем України
27.10.2026 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді: Цесельської О.С.,
за участю секретаря судового засідання: Філюкової О.О.,
позивача: ОСОБА_1 ,
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новоукраїнка в загальному позовному провадженні цивільну справу №396/1271/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання та додаткових витрат, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання та додаткових витрат.
В обґрунтування вимог позивачка зазначила, що після розірвання шлюбу між сторонами відповідач, на підставі рішення суду від 04.09.2013 р.у справі № 396/2238/13-ц, сплачував аліменти на їхнього спільного сина ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття ІНФОРМАЦІЯ_1 .. З 02.09.2025 р. по 30.06.2029 р. син навчається на денній формі навчання факультету спорту та фізичної культури Центральноукраїнського державного університету ім. Володимира Винниченка на комерційній основі, вартість якого становить 12 250,00 грн. за семестр, стипендії не отримує та проживає в студентському гуртожитку, вартість якого становить - 800,00 грн. на місяць, що підтверджується договорами від 05.08.2025 р. та 30.08.2025 р. і довідкою №30641 від 12.05.2026 р.. Оскільки через денну форму навчання син позбавлений можливості самостійно заробляти, позивачка перебуває у відпустці по догляду за малолітньою дитиною з 05.06.2025 р.н. і не може самостійно його утримувати, а працездатний відповідач добровільно допомагати відмовляється, вона просить стягнути з нього аліменти. Крім того, у період із серпня 2025 р. по 18.05.2026 р., а саме до повноліття сина, позивачка самостійно сплатила за його навчання та проживання в гуртожитку 27 726,00 грн., у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача половину цих додаткових витрат у сумі 13 863,00 грн..
Ухвалою суду від 04.06.2026 р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
20.07.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти задоволення позову в частині стягнення додаткових витрат на дитину, понесених до її повноліття. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що сумлінно виконує батьківські обов`язки, підтримує доброзичливі стосунки із сином, сплачував аліменти за рішенням суду від 04.09.2013 р. та додатково надавав сину грошові кошти на його потреби, а саме близько 5 000,00 грн. щомісяця, що підтверджується довідками-розрахунками державного виконавця за 2020–2026 р.р.. Крім того, відповідач вказав, що працює трактористом у ТОВ «МІФ» із середнім місячним доходом близько 25 700,00 грн. та несе значні особисті витрати на прожиття, оплату комунальних послуг і лікування, а тому вважає вимогу про стягнення 13 863,00 грн. необґрунтованою. Щодо стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, відповідач просив суд звернути увагу, що таке зобов`язання повинно діяти виключно на період навчання сина.
Ухвалою суду від 20.08.2026 р. позивачу встановлено 10-денний строк з дня вручення ухвали для подання відповіді на відзив.
26.08.2026 р. від позивачки надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи письмових доказів на підтвердження того, що їхній з відповідачем син продовжує навчання, а позивачка і надалі самостійно несе витрати на його утримання, долучивши до клопотання копію довідки факультету спорту та фізичної культури Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка № 30658 від 25.08.2026 про навчання ОСОБА_3 на другому курсі денної форми навчання на комерційній основі, копію платіжної інструкції АТ КБ «ПриватБанк» № 1.809389267.1 від 20.08.2026 про сплату 12 250,00 грн за навчання та копію платіжної інструкції № 1.813919003.1 від 25.08.2026 про сплату 4 980,00 грн за проживання сина в гуртожитку.
Ухвалою суду від 22.09.2026 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просила їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та просив відмовити в їх задоволенні в тій частині, що зазначена у поданому ним відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 02.06.2008 р. відділом РАЦС Новоукраїнського РУЮ Кіровоградської області, актовий запис № 84, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 11).
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 04.06.2013 р. у справі №396/895/13-ц шлюб між сторонами розірвано (а.с. 12).
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 04.09.2013 р. у справі №396/2238/13-ц з ОСОБА_2 на користь позивачки стягувалися аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади, позивачка ОСОБА_1 та її син ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за однією адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7, 10).
Згідно з актовим записом про народження № 52 від 07.06.2025, позивачка є матір`ю малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 20).
З договору про навчання у закладі вищої освіти №14997594 від 05.08.2025 р., укладеного між Центральноукраїнським державним університетом ім. Володимира Винниченка, вступником ОСОБА_3 та законним представником ОСОБА_1 , вбачається, що ОСОБА_3 прийнятий на навчання на 1 курс денної форми здобуття освіти за спеціальністю А4.11 «Середня освіта (Фізична культура)» для здобуття ступеня бакалавра на факультеті спорту та фізичної культури зі строком навчання з 01.09.2025 по 30.06.2029. Фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб, плата за один навчальний семестр 2025–2026 навчального року складає 12 250,00 грн. (а.с. 16-17).
Згідно з довідками Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка №30641 від 12.05.2026 р. та №30658 від 25.08.2026 р., ОСОБА_3 є студентом 1-го, а згодом 2-го курсу факультету спорту та фізичної культури денної форми навчання комерційної основи зі строком навчання до 30.06.2029 р. (а.с. 19, 63).
За договором від 30.08.2025 р. про надання частини житлової кімнати для проживання в студентському гуртожитку, ОСОБА_3 надано місце в гуртожитку № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 , вартість проживання становить 800,00 грн. на місяць (а.с. 18).
На підтвердження понесених у період із серпня 2025 року по травень 2026 року (до досягнення сином повноліття) витрат на навчання та проживання сина у гуртожитку позивачкою надано дублікати квитанцій АТ КБ «ПриватБанк» на загальну суму 27 726,00 грн. Також платіжними інструкціями АТ КБ «ПриватБанк» № 1.809389267.1 від 20.08.2026 та № 1.813919003.1 від 25.08.2026 підтверджено подальшу оплату позивачкою навчання сина на 2 курсі в сумі 12 250,00 грн. та проживання в гуртожитку в сумі 4 980,00 грн. (а.с. 23-26, 63).
Відповідно до ч. 1 ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. За ч. 2 та ч. 3 цієї статті право на утримання припиняється у разі припинення навчання, а право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
За змістом ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено сукупність усіх необхідних юридичних фактів для виникнення у відповідача обов`язку утримувати повнолітнього сина, а саме це те, що ОСОБА_3 досяг повноліття, але не досяг 23 років, продовжує навчання на денній формі у закладі вищої освіти на платній основі, стипендії не отримує, проживає в гуртожитку в іншому місті та потребує матеріальної допомоги. Водночас, позивачка перебуває у відпустці по догляду за малолітньою дитиною і не має змоги самостійно покривати всі витрати на утримання студента. Відповідач є працездатною особою, офіційно працює у ТОВ «МІФ» із середнім місячним доходом близько 25 700,00 грн, інших утриманців не має та може надавати матеріальну допомогу.
З урахуванням принципу рівності обов`язків обох батьків щодо утримання дитини, матеріального стану сторін та потреб студента, суд вважає обґрунтованим визначити розмір аліментів у частці 1/4 від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно на користь ОСОБА_3 , починаючи з дня звернення до суду, а саме з 01.06.2026 р. і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23 років - ІНФОРМАЦІЯ_4 , що прямо відповідає приписам ч. 2 ст. 199 СК України про припинення права на утримання у разі припинення навчання.
Щодо вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину та заперечень відповідача в цій частині суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). За ч. 2 цієї статті розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Судом підтверджено, що у період із серпня 2025 року по 18.05.2026, саме до досягнення дитиною повноліття, позивачка фактично понесла витрати на оплату навчання сина та його проживання в студентському гуртожитку на загальну суму 27 726,00 грн., що підтверджується належними платіжними документами.
Доводи відповідача про те, що він сплачував аліменти та додатково надавав сину по 5 000,00 грн. щомісяця, не спростовують його обов`язку брати участь у додаткових витратах на дитину. Як вбачається з наданих самим відповідачем довідок-розрахунків Новоукраїнського відділу ДВС станом на 01.01.2026 р. та на 18.05.2026 р., платежі в розмірі 5 000,00 грн. сплачувалися ним лише з квітня 2026 року в рахунок погашення значної заборгованості зі сплати поточних аліментів, яка станом на 18.05.2026 р. становила 31 663,96 грн.. Жодних доказів надання сину або позивачці коштів понад присуджені аліменти чи цільової участі в оплаті навчання та проживання в гуртожитку відповідачем суду не надано. Посилання відповідача на наявність звичайних побутових витрат також не звільняють його від встановленого ст. 185 СК України обов`язку нести додаткові витрати на дитину нарівні з матір`ю, особливо з огляду на стабільний дохід відповідача та перебування позивачки у відпустці по догляду за малолітньою дитиною.
За таких обставин вимога позивачки про стягнення з відповідача половини фактично понесених додаткових витрат у розмірі 13 863,00 грн. є законною та обґрунтованою.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, оскільки позивачка при поданні позову була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 182, 185, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263–265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти в розмірі 1/4 частини всіх доходів платника на місяць, як на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, починаючи з 01.06.2026 року і до завершення навчання, а саме до 30.06.2029 року, але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) 13 863,00 грн. в якості компенсації фактично понесених додаткових витрат на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 грн..
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Повне рішення суду складено 02.11.2026 року.
Суддя: О. С. Цесельська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua