Суд: Сумський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: що виникають з договорів оренди
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №585/1202/26
Суддя: Щербаченко М. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 рокум.Суми
Справа №585/1202/26
Номер провадження 22-ц/816/3004/26
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Щербаченко М. В. (суддя-доповідач), суддів Сидоренко А. П. , Нестеренка М. В. , розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом ЯЦУН Оксаною Петрівною, на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2026 року у складі судді Євтюшенкової В.І., ухваленого в м. Ромни Сумської області,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАЙЗ-СХІД» про стягнення орендної плати, пені, інфляційних збитків та трьох відсотків річних,
У С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
У березні 2026 року представник ОСОБА_2 – адвокат Яцун Оксана Петрівна звернулася до суду з указаним позовом.
Свої вимоги мотивує тим, що позивачка є власницею земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8621 га кадастровий номер 5924182300:01:003:0142 та площею 0,2521 га кадастровий номер 5924182300:01:003:0249, які розташовані на території колишньої Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області, які вона успадкувала після смерті своєї матері – ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За життя мати позивачки ОСОБА_3 19.01.2019 уклала договір оренди землі щодо указаних земельних ділянок, умовами якого передбачено, що розмір орендної плати складає 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 9497,22 грн; обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуваннями індексації на рік виплати/нарахування (залежно від того, яка з подій сталася раніше); орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня поточного року.
Позивачка неодноразово зверталася до відповідача з приводу виплати їй орендної плати за 2022-2025 роки з урахуванням індексації, проте кошти так і не отримала. 15.01.2026 строк дії договору оренди землі закінчився.
Крім того, позивачка є власницею земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0196 га, кадастровий номер 5924182300:01:003:0145, яка розташована на території Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області.
01.01.2015 між ОСОБА_2 та ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» був укладений договір оренди землі щодо указаної земельної ділянки. 13.04.2018 між ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО», ТОВ «РАЙЗ-СХІД» та ОСОБА_2 укладена додаткова угода № б/н (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди), в якій сторони погодили, що новим орендарем стало ТОВ «РАЙЗ-СХІД». Указаною додатковою угодою сторони погодили продовження строку дії договору до 10.10.2023; розмір орендної плати 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 7915 грн; обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації; орендна плата вноситься протягом сільськогосподарського року, але не пізніше 31 грудня поточного року. 10.10.2023 строк дії договору закінчився, проте в порушення умов договору відповідач не виплатив позивачці орендну плату за користування указаною земельною ділянкою за 2023 рік.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконує умови договорів щодо виплати орендної плати, тому позивачка просить стягнути з нього орендну плату за користування у 2022-2025 роках належними їй земельними ділянками з урахуванням індексації, інфляційні збитки, три відсотки річних та пеню за прострочення сплати орендної плати.
У заяві від 31.07.2026 позивачка уточнила свої позовні вимоги (а.с. 118-119) та у зв`язку з частковою сплатою відповідачем орендної плати просила суд стягнути з відповідача на її користь:
1. За договором оренди землі б/н від 15.01.2019 (з урахуванням всіх змін, внесених додатковими угодами) за користування земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8621 га кадастровий номер 5924182300:01:003:0142, площею 0,2521 га, 5924182300:01:003:0249, які розташовані на території колишньої Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області:
за 2022 рік орендну плату з урахуванням її індексації у розмірі 7711,45 грн, суму інфляційного збільшення боргу 293,77 грн, пеню за прострочення сплати орендної плати 14,28 грн та три відсотки річних 117,40 грн;
за 2023 рік орендну плату з урахуванням її індексації у розмірі 7711,45 грн, суму інфляційного збільшення боргу 293,77 грн, пеню за прострочення сплати орендної плати 14,28 грн та три відсотки річних 117,40 грн;
за 2024 рік орендну плату з урахуванням її індексації у розмірі 7227,05 грн, суму інфляційного збільшення боргу 293,77 грн, пеню за прострочення сплати орендної плати 14,28 грн та три відсотки річних 117,40 грн;
за 2025 рік орендну плату з урахуванням її індексації у розмірі 5518,24 грн, суму інфляційного збільшення боргу 293,77 грн, пеню за прострочення сплати 14,28 грн та три відсотки річних 117,40 грн.
2. За договором оренди землі б/н від 01.01.2015 (з урахуванням всіх змін, внесених додатковими угодами) за користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0196 га, кадастровий номер 5924182300:01:003:0145, яка розташована на території Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області, за 2023 рік орендну плату з урахуванням її індексації у розмірі 12 871,49 грн, суму інфляційного збільшення боргу 2954,91 грн та три відсотки річних 861,16 грн.
Стягнути з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн та 1064,96 грн судового збору.
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2026 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «РАЙЗ-СХІД» на користь ОСОБА_2 за Договором оренди землі б/н від 15.01.2019 за користування земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва року площею 2,8621 га, кадастровий номер 5924182300:01:003:0142, площею 0,2521 га, кадастровий номер 5924182300:01:003:0249, які розташовані на території колишньої Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області: орендну плату з урахуванням її індексації у розмірі 2613,99 грн, інфляційні втрати у розмірі 1978,36 грн, три відсотки річних у розмірі 566,11 грн та пеню в сумі 68,88 грн, а всього 5227,34 грн.
Стягнуто з ТОВ «РАЙЗ-СХІД» на користь ОСОБА_2 за Договором оренди землі б/н від 01 січня 2015 року (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою від 13.04.2018) за користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0196 га, кадастровий номер 5924182300:01:003:0145, яка розташована на території Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області: за 2023 рік орендну плату з урахуванням її індексації у розмірі 6696,53 грн, три відсотки річних в сумі 448,58 грн та інфляційні втрати у розмірі 1677,30 грн, а всього 8822 грн 41 коп.
Стягнуто з ТОВ «РАЙЗ-СХІД» на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати: сплачений судовий збір в сумі 321,37 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1508, 86 грн.
В іншій частині позову – відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат позивачки зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції навів власний розрахунок заборгованості з орендної плати за 2022-2025 роки за договором оренди землі № б/н від 15.01.2019 з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки за відповідні роки, у зв`язку з чим дійшов висновку, що за 2022-2025 роки відповідач за умовами договору мав нарахувати позивачці 43 149,06 грн орендної плати з урахуванням індексації. Зменшивши указану суму на суму податку з доходів фізичних осіб (18%) та суму військового збору та з урахуванням сплачених відповідачем коштів, суд визначив, що недоплата орендної плати за договором оренди землі від 15.01.2019 року становить 2613,99 грн. Щодо стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені, передбаченої п. 4.7 договору оренди землі, суд вказав, що з 25.11.2025 виникло прострочення виконання зобов`язання відповідача перед позивачкою зі сплати орендної плати, враховуючи приписи статті 530 ЦК України та те, що орендар дізнався 17.11.2025 року про необхідність сплати позивачці орендної плати після смерті її матері, тому дійшов висновку про наявність підстав для стягнення трьох відсотків річних в сумі 566,11 грн, інфляційних втрат в сумі 1978,36 грн та пені в сумі 68,88 грн.
Щодо стягнення заборгованості з орендної плати за 2023 рік за договором оренди землі від 01.01.2015 (з урахуванням додаткової угоди від 13.04.2018) суд навів власний розрахунок заборгованості в сумі 8318,67 грн, застосувавши коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік 1,051 та зменшивши таку суму на податок з доходів фізичних осіб та суму військового збору, присудив до стягнення заборгованість за орендної плати за указаним договором оренди за 2023 рік у розмірі 6696,53 грн. Крім того, за несвоєчасну сплату орендної плати визначив суму трьох відсотків річних у розмірі 448,53 грн та інфляційні збитки 1677,30 грн.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
17.09.2026 представник ОСОБА_2 – адвокат Яцун О.П. через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» подала до Сумського апеляційного суду апеляційну скаргу в електронній формі, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2026 року та ухвалити нове, яким:
1. Стягнути з ТОВ «РАЙЗ-СХІД» на користь ОСОБА_2 за договором оренди землі від 15.01.2019 (з урахуванням змін внесених додатковими угодами) за користування земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8621 га, кадастровий номер 5924182300:01:003:0142, площею 0,2521 га, кадастровий номер 5924182300:01:003:0249, які розташовані на території колишньої Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області 30 104,83 грн:
за 2022 рік – орендну плату з урахуванням її індексації у розмірі 7711,45 грн, з подальшим відрахуванням податків з доходів фізичних осіб та військового збору, суму інфляційного збільшення боргу 293,77 грн, пеню за прострочення сплати орендної плати 20,65 грн та три відсотки річних 169,74 грн;
за 2023 рік – орендну плату з урахуванням її індексації у розмірі 7711,45 грн з подальшим відрахуванням податків з доходів фізичних осіб та військового збору, суму інфляційного збільшення боргу 293,77 грн, пеню за прострочення сплати орендної плати 20,65 грн та три відсотки річних 169,74 грн;
за 2024 рік орендну плату з урахуванням її індексації у розмірі 7227,05 грн, з подальшим відрахуванням податків з доходів фізичних осіб та військового збору, суму інфляційного збільшення боргу 293,77 грн, пеню за прострочення сплати орендної плати 20,65 грн та три відсотки річних 169,74 грн;
за 2025 рік орендну плату з урахуванням її індексації у розмірі 5518,24 грн з подальшим відрахуванням податків з доходів фізичних осіб та військового збору, суму інфляційного збільшення боргу 293,77 грн, пеню за прострочення сплати орендної плати 20,65 грн та три відсотки річних 169,74 грн.
2. Стягнути з ТОВ «РАЙЗ-СХІД» на користь ОСОБА_2 за договором оренди землі б/н від 01.01.2015 (з урахуванням всіх змін, внесених додатковими угодами) за користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0196 га кадастровий номер 5924182300:01:003:0145, яка розташована на території Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області 16 687,56 грн – за 2023 рік орендну плату з урахуванням її індексації у розмірі 12 871,49 грн, з подальшим відрахуванням податків з доходів фізичних осіб та військового збору; суму інфляційного збільшення боргу 2954,91 грн та три відсотки річних 861,16 грн.
Стягнути з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати: на професійну правничу допомогу 5000 грн та на оплату судового збору 1064,96 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції всупереч нормам Податкового кодексу України взяв на себе функції податкового агента та зробив розрахунок орендної плати, зменшивши її розмір на суми податку з доходів фізичних осіб та військовий збір, у зв`язку з чим і розрахунок пені та трьох відсотків річних є неправильним.
Суд не врахував висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2025 року у справі № 925/457/23 та здійснив розрахунок заборгованості з орендної плати за 2022-2025 роки в порушення умов договору оренди (застосувавши ізольовані річні індекси замість кумулятивних наростаючим підсумком), внаслідок чого сума основного боргу, на яку мають нараховуватися передбачені законом інфляційній втрати, виявилась суттєво заниженою.
Стосовно стягнення інфляційних втрат сторона позивачки погоджується з висновком суду щодо тривалості прострочення, водночас вважає, що зазначений в позовній заяві розрахунок інфляційних втрат є правильним, оскільки базується на законно визначеному розмірі заборгованості з орендної плати.
Щодо розрахунку трьох відсотків річних, заявниця категорично не погоджується з базою нарахування, на яку суд здійснив ці обчислення. Беручи за основу початкову дату прострочення, встановлену судом (25.11.2025) та обмежуючи період часом звернення до суду в межах позовних вимог, але застосовуючи, на думку заявниці, дійсну суму основного боргу, сторона позивачки надає апеляційному суду власний розрахунок трьох відсотків річних.
Стосовно стягнення пені заявниця апеляційної скарги погоджується з визначеною судом початковою датою розрахунку. Водночас, оскільки судом було неправильно обраховано суму основного боргу, тому надає апеляційному суду власний розрахунок пені.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «РАЙЗ-СХІД» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Зазначає, що суд не надав належної оцінки тому факту, що, оскільки позивачка належним чином не повідомила про факт переходу права власності на земельну ділянку, то орендар був позбавлений можливості виконати добровільно свої зобов`язання за договором оренди, зокрема сплатити орендну плату у встановлений договором строк, отже не повинен нести відповідальність за невиконання зобов`язання щодо сплати орендної плати. Стосовно вирахування із суми орендної плати ПДФО та військового збору звертає увагу суду на те, питання визначення розміру орендної плати, яка підлягає стягненню за договором, необхідно відмежовувати від питання виконання податкових обов`язків при виплаті відповідного доходу фізичній особі. Довід апеляційної скарги про безумовну правильність розрахунку орендної плати із застосуванням коефіцієнта 181,205% не може бути прийнятий без перевірки його відповідності конкретним умовам договорів та періодам виникнення зобов`язань. Для визначення дійсного розміру заборгованості необхідно встановити: розмір орендної плати, який підлягав сплаті за кожний відповідний рік; дату виникнення обов`язку зі сплати; дату та суму кожного фактично здійсненого платежу; призначення платежу та період, за який його здійснено; залишок основного боргу після врахування відповідних платежів. Збільшення суми інфляційних втрат можливе лише за умови належного підтвердження правильності розрахунку основного боргу та відповідних періодів прострочення. Також розрахунок трьох відсотків річних має враховувати фактичний залишок боргу, а не суму, яка вже була сплачена. Підстави для збільшення пені відсутні до моменту належного підтвердження її розміру, періоду нарахування та відповідності умовам договору. Вимога заявниці про збільшення суми правничої допомоги, на думку відповідача, не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
ОСОБА_2 є власницею земельних ділянок, розташованих на території колишньої Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області, площею 2,8621 га кадастровий номер 5924182300:01:003:0142 та площею 0,2521 кадастровий номер 5924182300:01:003:0249 з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які вона успадкувала після смерті своєї матері – ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13-15).
Право власності ОСОБА_2 на указані земельні ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 30.10.2025.
За життя 15.01.2019 ОСОБА_4 уклала з ТОВ «РАЙЗ СХІД» договір оренди землі, за умовами якого передала відповідачу у строкове платне володіння і користування указані земельні ділянки строком до 15 січня 2026 року (а.с. 10 на звороті – 12).
Відповідно до п. 4.1 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 9497 грн 22 коп.
Із цієї суми орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України (п. 4.2 договору).
Згідно з п. 4.4 Договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталась раніше). При цьому, коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталась раніше). В разі виплати орендної плати авансом за наступні роки, до орендної плати застосовується коефіцієнт індексації, який був в рік фактичної виплати, в подальшому – розмір орендної плати за роки, за які була здійснена виплата орендної плати в майбутньому не індексується.
За змістом п. 4.5 Договору орендна плата вноситься орендарем у такі строки – до 31 грудня поточного року. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця та/або виплачує через касу орендаря та/або здійснює виплату засобами поштового зв`язку через місцеві відділення УДППЗ «Укрпошта» шляхом надсилання на адресу орендодавця поштових переказів, або в іншій формі, погодженій сторонами.
Відповідно до п. 4.7 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,001% від несплаченої суми за кожен день прострочення.
13.11.2025 ОСОБА_2 надіслала на адресу ТОВ «РАЙЗ-СХІД» листа, в якому повідомила, що вона є новою власницею зазначених земельних ділянок. Крім того, просила виплатити їй орендну плату за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки з урахуванням індексації шляхом надіслання поштового переказу на відділення Укрпошти в с. Бобрик Роменського району Сумської області (а.с. 15 на звороті – 160).
Вказаний лист відповідач отримав 17.11.2025 (а.с. 17 – на звороті).
Аналогічні повідомлення позивачка надіслала відповідачу 16.12.2025 та 15.01.2026 (а.с. 18-21).
За змістом листа-відповіді ТОВ «РАЙЗ-СХІД» від 14.04.2026 на адвокатський запит адвоката Яцун О.П., у зв`язку з неповідомленням ОСОБА_2 в межах строку, визначеному законодавством, товариству, передбаченої частиною третьою статті 148-1 ЗК України інформацію, товариство було позбавлено можливості здійснити їй виплату орендної плати по договору оренди землі від 15.01.2019 (а.с. 49).
Крім того, ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки, площею 3,0196 кадастровий номер 5924182300:01:003:0145, розташованої на території Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області, з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 22).
01.01.2015 ОСОБА_2 уклала з ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» договір оренди землі, згідно з умовами якого товариство отримало в строкове платне користування вказану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 7 років (а.с. 23-25).
Відповідно до пункту 9 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянок, що складає 5495 грн 05 коп. Із цієї суми орендодавцем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України.
Згідно з пунктом 10 договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахування індексації.
Орендна плата вноситься у такі строки – протягом сільськогосподарського року, але повний розрахунок не пізніше 31 грудня поточного року. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами (п. 11 договору).
Відповідно до п. 14 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожний день прострочення.
13.04.2018 між ОСОБА_2 (орендодавець), ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» (орендар) та ТОВ «РАЙЗ-СХІД» (новий орендар) укладено додаткову угоду № б/н про заміну сторони та внесення змін до договору оренди землі № б/н, відповідно до якої зі згоди орендодавця орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. Сторони домовилися, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 7915 грн 01 коп.; строк дії договору продовжується до 10.10.2023 (а.с. 26).
10.02.2026 ОСОБА_2 направила на адресу відповідача листа з вимогою про виплату їй орендної плати за 2023 рік з урахуванням індексації за користування указаною земельною ділянкою. Відповідач зазначений лист отримав 18.02.2026 (а.с. 26 на звороті -28). З приводу невиплати відповідачем орендної плати позивачка 31.03.2026 звернулася із заявою до Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області (а.с. 50-52).
За договором оренди землі від 15.01.2019 року за користування земельними ділянками площею 2,8621 га, кадастровий номер 5924182300:01:003:0142 та площею 0,2521 га, кадастровий номер 5924182300:01:003:0249 відповідач після отримання листа ОСОБА_2 від 13.11.2025, в якому вона повідомила, що є новою власницею зазначених земельних ділянок, у грудні 2025 року нарахував позивачці ОСОБА_2 дохід за грудень 2025 року у вигляді орендної плати (а.с.69):
за 2022 рік в сумі 9085 грн 06 коп.
за 2023 рік в сумі 9085 грн 06 коп.
за 2024 рік в сумі 9548 грн 40 коп.
за 2025 рік в сумі 11691 грн 92 коп.
Указані суми нарахованої у грудні 2025 року орендної плати за 2022-2025 роки за договором оренди землі від 15.01.2019 року були фактично виплачені відповідачем ОСОБА_2 після утримання відповідної суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору15 червня 2026 року в ході розгляду справи місцевим судом у загальній сумі 31315 грн 64 коп. (а.с.69).
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 цього Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону України «Про оренду землі»).
За змістом частин першої - третьої статті 21 Закону України «Про оренду землі» , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Позиція апеляційного суду щодо вимог про стягнення орендної плати за 2023 рік з урахуванням індексації за договором оренди землі від 01.01.2015, вимог про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за прострочення виплати орендної плати за указаний рік
У справі, що переглядається, позивачка вважає, що відповідач ТОВ «РАЙЗ-СХІД» не виплатило їй орендну плату за договором оренди землі від 01.01.2015 за 2023 рік з урахуванням індексації, виходячи із сукупності індексів інфляції за період з квітня 2018 року по січень 2023 року у розмірі 12 871 грн 49 коп.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не виконав свої зобов`язання за указаним договором оренди землі та не виплатив ОСОБА_2 орендну плату за 2023 рік з урахуванням індексації, обґрунтовано відхилив доводи відповідача про відсутність заборгованості з орендної плати за договором від 01.01.2015 року, проте помилися щодо суми орендної плати, що належить до виплати ОСОБА_2 за цей період та порядку обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексації, про що обґрунтовано зазначає апелянт в апеляційній скарзі.
Умовами пункту 10 Договору оренди землі № б/н від 01.01.2015 передбачено обчислювати розмір орендної плати за земельну ділянку, належну ОСОБА_2 з урахуванням індексації.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частина третя статті 21 Закону «Про оренду землі»).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 925/457/23 викладені правові висновки про те, що:
«Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізми їх застосування є різними як за правовим змістом, так і за суб`єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України).
Отже, за загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до частини третьої статті 21 Закону № 161-XIV (індексується лише орендна плата).
За загальним правилом, індексація орендної плати здійснюється шляхом корегування суми орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць. Базовим місяцем уважатиметься місяць, у якому востаннє змінювалася (чи підлягала перегляду) орендна плата, тобто місяць, з якого почала діяти нова нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки.»
У пункті 10 Договору оренди землі № б/н від 01.01.2015 сторони погодили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.
Умовами указаного договору оренди землі індексація нормативної грошової оцінки не передбачена.
Зміст указаного пункту Договору від 01.01.2015 дає підстави для висновку про те, що оскільки обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі оренди землі, то відповідно мала індексуватися саме орендна плата відповідно до приписів частини третьої статті 21 Закону України «Про оренду землі».
Отже, суд першої інстанції при обчисленні розміру орендної плати помилково застосував коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік, що умовами договору не передбачено.
Базовим місяцем у цій справі для обчислення орендної плати за 2023 рік слід вважати квітень 2018 року (місяць, в якому останній раз змінювалася орендна плата відповідно до умов додаткової угоди від 13.04.2018), а тому індексації підлягають всі подальші періоди з травня 2018 року, а не з квітня 2018 року як помилково вважає позивачка.
Сукупний індекс інфляції слід визначити із індексів інфляції за період з травня 2018 року по січень 2023 року у межах заявленого позивачкою періоду, який відповідає умовам договору та закону і становить 1,6138747.
Позивачка для визначення суми орендної плати за 2023 рік із урахуванням індексації базою вважає річну суму орендної плати, яка визначена договором оренди землі № б/н від 01.01.2015 в розмірі 7915 грн 01 коп.
Апеляційний суд не погоджується з цим, оскільки строк дії договору оренди землі від 01 січня 2015 року, ураховуючи додаткову угоду від 13.04.2018 року, закінчився 10 жовтня 2023 року. Отже, користування відповідачем земельною ділянкою площею 3,0196 кадастровий номер 5924182300:01:003:0145 тривало не повний календарний рік.
Умовами пункту 11 Договору оренди землі від 01.01.2015 сторони погодили річний розмір орендної плати та визначили, що вона вноситься протягом сільськогосподарського року, але повний розрахунок має бути здійснений не пізніше 31 грудня поточного року.
Водночас умовами договору не передбачено обов`язку орендаря сплачувати повний річний розмір орендної плати у випадку припинення договору до закінчення відповідного календарного року, як і не встановлено іншого порядку визначення плати за неповний рік користування земельною ділянкою.
За змістом статей 13, 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата є платежем за користування земельною ділянкою, а тому її розмір має співвідноситися з періодом, протягом якого орендар мав право володіти та користуватися нею на підставі договору.
При цьому передбачений договором строк остаточного розрахунку до 31 грудня відповідного року регулює порядок виконання грошового зобов`язання, однак не змінює погодженого сторонами строку оренди та не є підставою для виникнення обов`язку сплатити орендну плату за період, протягом якого договірні правовідносини оренди вже припинилися.
Інше тлумачення умов договору призводило б до покладення на орендаря обов`язку сплатити плату за користування земельною ділянкою за період, протягом якого він уже не мав відповідного договірного права, що не узгоджується з правовою природою орендних правовідносин.
Місцевий суд указаного не врахував і помилково вважав, що розмір орендної плати за 2023 рік за указаним договором оренди від 01.01.2015 слід визначати виходячи з повної річної суми в розмірі 7915 грн 01 коп. та замість сукупного індексу інфляції (індексів споживчих цін) застосував коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі, застосування якого умовами договору від 01.01.2015 року не передбачено.
Отже, з урахуванням припинення строку дії договору 10 жовтня 2023 року орендна плата за цей рік підлягає визначенню пропорційно періоду дії договору в межах відповідного календарного року і становить 6136,84 грн (7915,01 х 283 дні/365 днів).
Тому з урахуванням сукупного індексу інфляції з травня 2018 року по січень 2023 року з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки 9900 грн 60 коп. (6136,84 грн х 1,613) орендної плати за 2023 рік за договором оренди від 01.01.2015 року
Місцевий суд також помилково визначив суми орендної плати з урахуванням індексації, які підлягають стягненню, самостійно зменшивши такі суми на суми податку і військового збору.
Проте, пунктом 9 Договору оренди землі від 01.01.2015 року передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянок, що складає 5495 грн 05 коп. Із цієї суми орендодавцем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України.
Викладені умови договору відповідають приписам підпункту 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
Відповідно до підпункту 170.1.4 пункту 170.1 статті 170 ПК України доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1-170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Суд не виконує функції податкового агента в розумінні Податкового кодексу України, коли приймає рішення про стягнення доходу на користь фізичної особи.
Отже, розмір орендної плати за 2023 рік за договором оренди землі від 01.01.2015 (земельна ділянка з кадастровим номером 5924182300:01:003:0145) складає 9900,6 грн (6136,84 грн х 1,61330567), тому рішення суду в цій частині підлягає зміні шляхом збільшення суми орендної плати за 2023 рік з урахуванням індексації, яка підлягає стягненню з відповідача з 6696,53 грн до 9900,6 грн.
Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за прострочення виплати орендної плати за 2023 рік за договором оренди землі від 01.01.2015 року суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання з виплати орендної плати за 2023 рік за договором оренди від 01.01.2015 на підставі частини другої статті 625 ЦК України слід стягнути інфляційні втрати та три відсотки річних.
Проте у зв`язку з неправильним обчисленням судом розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції також підлягає зміні рішення суду в частині розміру інфляційних втрат та 3 % річних.
Інфляційні втрати за порушення зобов`язання з виплати орендної плати за 2023 рік за договором оренди землі від 01.01.2015 визначаються апеляційним судом у зв`язку з неправильним визначенням їх позивачкою та місцевим судом за такою формулою: 9900,60 грн x 1,25047264 – 9900,60 грн = 2479,83 грн: 9900,60 грн - розмір заборгованості з орендної плати за 2023 рік з урахуванням індексації; 1,25047264 - сукупний індекс інфляції за період прострочення, який настав після 31.12.2023 року з січня 2024 року по березень 2026 року.
Отже, у межах заявленої позивачкою вимоги про стягнення інфляційних витрат за прострочення сплати орендної плати за 2023 за договором оренди землі від 01.01.2015 року з відповідача слід стягнути 2479,83 грн., збільшивши суму таких інфляційних втрат визначену місцевим судом (1677,3 грн).
Розрахунок 3% річних за порушення зобов`язання з виплати орендної плати за 2023 рік за договором оренди землі від 01.01.2015 за період з 01 січня 2024 року по 24 березня 2026 року здійснюється за формулою: Сума 3%річних = С x 3 x Д : 365:100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.
З 01.01.2024 до 31.12.2024 9900,60 грн x 3 % x 366 : 366 : 100 =297,018 грн
З 01.01.2025 до 24.03.2026 9900,60 грн x 3 % x 448 : 365 : 100 = 364,56 грн.
Всього 3% річних: 661,58 грн.
Позиція апеляційного суду щодо вимог про стягнення орендної плати за 2022-2025 рік з урахуванням індексації за договором оренди землі від 15.01.2019, вимог про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за прострочення виплати орендної плати за указаний рік
В апеляційній скарзі позивачка не погоджується з рішенням місцевого суду в частині розміру заборгованості з орендної плати з урахуванням індексації за 2022-2025 року, який стягнуто місцевим судом з відповідача в сумі 2613,99 грн.
ОСОБА_2 вважає, що сукупний розмір недоплаченої орендної плати становить 28168,19 грн.
Апеляційний суд частково погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд не врахував висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2025 року у справі № 925/457/23 та здійснив розрахунок заборгованості з орендної плати за 2022-2025 роки в порушення умов договору оренди (застосувавши ізольовані річні індекси замість кумулятивних наростаючим підсумком), внаслідок чого сума основного боргу, на яку мають нараховуватися передбачені законом інфляційній втрати, виявилась суттєво заниженою та перебрав на себе функцію податкового агента.
Договором оренди землі від 15.01.2019 передбачена виплата річної суми орендної плати 9497,22 грн.
При цьому п. 4.4 Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталась раніше). При цьому, коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталась раніше). В разі виплати орендної плати авансом за наступні роки, до орендної плати застосовується коефіцієнт індексації, який був в рік фактичної виплати, в подальшому – розмір орендної плати за роки, за які була здійснена виплата орендної плати в майбутньому не індексується.
За змістом п. 4.5 Договору орендна плата вноситься орендарем у такі строки – до 31 грудня поточного року. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця та/або виплачує через касу орендаря та/або здійснює виплату засобами поштового зв`язку через місцеві відділення УДППЗ «Укрпошта» шляхом надсилання на адресу орендодавця поштових переказів, або в іншій формі, погодженій сторонами.
Як установлено у цій справі, у зв`язку із смертю матері позивачки 16 лютого 2022 року, відповідачем орендна плата за 2022-2025 роки за Договором оренди землі від 15.01.2019 не сплачувалась і не нараховувалась.
Після отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 13.11.2025 надіслала на адресу ТОВ «РАЙЗ-СХІД» листа, в якому повідомила, що вона є новою власницею зазначених земельних ділянок та просила виплатити їй орендну плату за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки з урахуванням індексації.
Позивачка вважає, що сума орендної плати за кожен з указаних років (2022-2025) з урахуванням індексації відповідно до умов договору становить 17209,46 грн. = 9497,22 грн (сума орендної плати) х (181,205 % - сукупний індекс інфляції за період з січня 2019 року по січень 2025 року).
Оскільки обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі оренди землі від 15.01.2019, то відповідно має індексуватися саме орендна плата відповідно до приписів частини третьої статті 21 Закону України «Про оренду землі».
Отже, суд першої інстанції при обчисленні розміру орендної плати помилково застосував коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2022-2025 роки, що умовами договору не передбачено.
Базовим місяцем для обчислення орендної плати за 2022-2025 роки за договором оренди землі від 15.01.2019 слід вважати січень 2019 року, оскільки після укладення указаного договору розмір орендної плати не змінювався, а тому індексації підлягають всі подальші періоди з лютого 2019 року, а не з січня 2019 року як помилково вважає позивачка.
При цьому, пунктом 4.4. Договору оренди землі від 15.01.2019 передбачено, що коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталась раніше).
Отже, з урахуванням указаного пункту сукупний індекс інфляції визначається на 01 січня року, в якому подія нарахування відповідачем орендної плати чи її виплата сталась раніше.
Відповідач орендну плату за 2022-2025 року нарахував як дохід позивачки у грудні 2025 року, а фактична її виплата відбулась 15 червня 2026 року. Оскільки подія нарахування спірної заборгованості з орендної плати відбулась у 2025 році, то сукупний індекс інфляції визначається станом на 01 січня 2025 року.
З урахуванням викладеного сукупний індекс інфляції слід визначити із індексів інфляції за період з лютого 2019 року по грудень 2024 року у межах заявленого позивачкою періоду, який відповідає умовам договору та закону і становить 1,7740.
Тому з урахуванням указаного сукупного індексу інфляції, який підлягає застосуванню до кожної суми орендної плати за спірний період, оскільки її нарахування відповідачем відбулось одночасно у грудні 2025 року, заборгованість з орендної плати з урахуванням індексації за 2022-2025 роки з урахуванням сум нарахованих відповідачем до сплати 15.06.2026 року (а.с.69, довідка про доходи) становить:
За 2022 рік: (9497,22 грн х 1,7740) – 9085,06 грн. = 7763,01 грн.
За 2023 рік: (9497,22 грн х 1,7740) – 9085,06 грн. = 7763,01 грн.
За 2024 рік (9497,22 грн х 1,7740) – 9548,40 грн = 7299,67 грн.
За 2025 рік (9497,22 грн х 1,7740) – 11691,22 грн = 5156,85 грн.
За 2022 та 2023 роки позивачка просила стягнути по 7711 грн 45 коп., що є менше, ніж визначив апеляційний суд (7763 грн 45 коп.), за 2024 рік просила 7227,05 грн., що є менше, ніж визначив апеляційний суд (7299 грн 67 коп.).
З урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, апеляційний суд, розглядаючи справу у межах заявлених вимог, дійшов висновку про те, що з відповідача підлягає стягненню орендна плата з урахуванням індексації за 2022-2025 роки в сумі 27806 грн 80 коп. (7711,45 грн. + 7711,45 грн + 7227,05 грн. + 5156,85 грн.).
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором оренди землі від 15.01.2019, не сплатив у повному обсязі орендну плату за 2022-2025 року з урахуванням індексації, але помилився в частині розміру заборгованості, яка підлягає стягненню.
Тому рішення суду першої інстанцій в цій частині підлягає зміні шляхом збільшення суми заборгованості з орендної плати за 2022-2025 роки з урахуванням індексації, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки за Договором оренди землі від 15 січня 2019 року з 2613,99 грн до 27806,80 грн.
Щодо вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за прострочення виплати орендної плати за 2022-2025 роки за договором оренди землі від 15.01.2019 року суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання з виплати орендної плати з урахуванням індексації на підставі частини другої статті 625 ЦК України слід стягнути інфляційні втрати та три відсотки річних, а також пеню, яка визначена умовами договору за несвоєчасну сплату орендної плати.
Проте у зв`язку з неправильним обчисленням судом розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції та неправильним визначенням періоду прострочення відповідачем свого грошового зобов`язання також підлягає зміні рішення суду в частині розміру пені, інфляційних втрат та 3 % річних.
Місцевий суд при визначенні суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних та пені, передбаченої п. 4.7 договору оренди землі вказав, що з 25.11.2025 виникло прострочення виконання зобов`язання відповідача перед позивачкою зі сплати орендної плати, враховуючи приписи статті 530 ЦК України та те, що орендар дізнався 17.11.2025 року про необхідність сплати позивачці орендної плати після смерті її матері.
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції зважаючи на такі мотиви.
Згідно з частиною першої статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
Також відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
У справі, яка переглядається установлено, що позивачка набула права власності на земельні ділянки площею 2,8621 га, кадастровий номер 5924182300:01:003:0142 та площею 0,2521 га, кадастровий номер 5924182300:01:003:0249 - 30 жовтня 2025 року (а.с.14,15) з моменту державної реєстрації речового права у Державному реєстрі речових прав.
Отже, з 30 жовтня 2025 року у позивачки ОСОБА_2 виникло право вимагати у відповідача сплати орендної плати.
Ураховуючи момент виникнення у позивачки права на одержання орендної плати (що мало місце у 2025 році), порушення строків сплати орендної плати буде у разі її невнесення орендарем до 31 грудня 2025 року.
При цьому, орендна плата за попередні роки також має бути сплачена у вказаний строк, адже за відсутності у орендаря даних про нового власника земельної ділянки сплатити її до кінця попередніх років на користь позивача відповідач фактичної можливості не мав.
Указаний висновок узгоджується з правовим висновком, який викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 09 грудня 2019 року у справі № 709/1089/17.
Отже, приписи статті 530 ЦК України, на яку послався суд першої інстанції не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
За таких обставин, оскільки відповідач, дізнавшись 17 листопада 2025 року про набуття ОСОБА_2 права власності на земельні ділянки після смерті матері, до 31 грудня 2025 року не виплатив заборгованості з орендної плати з індексацією за 2022-2025 роки, тому допустив прострочення з 01 січня 2026 року.
Позивачка у позовній заяві просила стягнути за кожен спірний рік пеню в сумі 14 грн 28 коп., 3% річних в сумі 117,40 грн та інфляційні втрати в сумі 293,77 грн, які вона правильно визначила за період з 01 січня 2026 року.
Проте, вже в апеляційній скарзі позивачка збільшила указані суми, визначивши їх за період, який вказав місцевий суд з 25.11.2025 року.
Отже, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі по суті просить стягнути суми пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних в розмірі більшому, ніж указано у позовній заяві.
Водночас відповідно до частини шостої статті 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд розглядає вимоги ОСОБА_2 про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних за Договором оренди землі від 15.01.2019 року в розмірах, указаних у позовній заяві.
При цьому апеляційний суд зауважує, що суд першої інстанції оскаржуваним рішенням стягнув суми пені, інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасну сплату орендної плати за договором від 15.01.2019 року за 203 дні прострочення (з 25.11.2025 по 15.06.2026) в сумах, які є більшими, ніж просила позивачка у позовній заяві за 83 дні прострочення (з 01.01.2026 по 24.03.2026), тому допустив порушення приписів статті 13 ЦПК України та вийшов за межі заявленого розміру позовних вимог.
Таким чином, апеляційний суд резюмує, що за несвоєчасну сплату орендної плати з індексацією за 2022-2025 роки в загальній сумі 67392,27 грн. (9497,22 грн. х 1,7740 х 4 роки) за заявлений позивачкою період прострочення тривалістю 83 дні з 01.01.2026, з відповідача підлягає стягненню сума пені в розмірі 55 грн 94 коп. (67392,27 грн. х 0,001% х 83 дні), 3 % річних в сумі 459,76 грн (67392,27 х 3% х 83 дні/365 днів) та інфляційній втрати в сумі 1150,37 грн (67392,27 грн х 101,707% - 67392,27 грн.).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України).
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права (частина перша статті 376 ЦПК України).
Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржуване рішення на підставі пунктів 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України необхідно змінити в частині розміру сум орендної плати з урахуванням індексації, пені, інфляційних збитків та трьох відсотків річних, які підлягають стягненню з відповідача.
Висновки суду щодо судових витрат
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Оскільки рішення суду першої інстанції підлягає зміні, апеляційний суд змінює розподіл судових витрат, понесених в суді першої інстанції. Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 972 грн 49 коп. судового збору за подання позову та 4565 грн 00 коп. (5000 грн. х 91,3%) витрат позивачки на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції.
За наслідками апеляційного перегляду справи апеляційну скаргу задоволено частково, тому з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 976 грн 67 коп. пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги.
Керуючись вимогами статей 141, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом ЯЦУН Оксаною Петрівною, задовольнити частково.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2026 року змінити, виклавши другий, третій та четвертий абзаци резолютивної частини у такій редакції:
«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-СХІД» (код ЄДРПОУ – 41104731) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) заборгованість за Договором оренди землі від 15 січня 2019 року в загальній сумі 29472 гривень 88 копійок, у тому числі з орендної плати за 2022-2025 роки з урахуванням її індексації за користування земельними ділянками площею 2,8621 га, кадастровий номер 5924182300:01:003:0142, площею 0,2521 га, кадастровий номер 5924182300:01:003:0249 у сумі 27806 гривень 80 копійок, пеню в сумі 55 гривень 94 копійки, три відсотки річних в сумі 459 гривні 76 копійок та інфляційні втрати у розмірі 1150 гривень 37 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-СХІД» (код ЄДРПОУ – 41104731) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) заборгованість за Договором оренди землі б/н від 01 січня 2015 року в загальній сумі 13042 гривні 01 копійка, у тому числі з орендної плати за 2023 рік з урахуванням її індексації за користування земельною ділянкою площею 3,0196 га, кадастровий номер 5924182300:01:003:0145, у сумі 9900 гривень 60 коп., три відсотки річних в сумі 661 гривні 58 копійок та інфляційні втрати у розмірі 2479 гривень 83 копійки.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-СХІД» (код ЄДРПОУ – 41104731) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) 972 гривні 49 копійок судового збору за подання позовної заяви та 4565 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції».
В іншій частині рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2026 року залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-СХІД» (код ЄДРПОУ – 41104731) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) 976 гривень 67 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків визначених частиною 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя - доповідач М. В. Щербаченко
Судді А. П. Сидоренко
М. В. Нестеренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua