Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №766/11572/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Суд: Херсонський міський суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №766/11572/26

Суддя: Хайдарова І. О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/11572/26

Пров. №2/766/12563/26

10 листопада 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Хайдарової І.О.,

секретар судового засідання Валігурський Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Серафимова Олександра Миколайовича (ЄДРПОУ 3829636327, місцезнаходження: м. Херсон, пров. Гетьманський, буд. 5) в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України (ЄДРПОУ 42032422, місцезнаходження: м. Київ, вул. Степана Бандери, буд. 19), Адміністрації Державної прикордонної служби України (ЄДРПОУ 00034039, місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 26) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання ВПО: АДРЕСА_2 ), треті особи: Комунальне некомерційне підприємство «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради (ЄДРПОУ 01998526, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, буд. 26), Одеська обласна рада (ЄДРПОУ 24121079, місцезнаходження: м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 4), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про стягнення коштів, витрачених на лікування потерпілого від кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача.

30 червня 2026 року Керівник Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , у розмірі 13 011 грн. 83 коп.; на користь держави в особі Державної прикордонної служби України кошти, витрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , у розмірі 6983 грн. 79 коп.

В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи її на посаді командира бойової машини командир 3 відділення берегової оборони 1 взводу берегової оборони 4 роти берегової оборони НОМЕР_4 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_5 , 22.06.2025 близько 18 години 10 хвилин, в світлий час доби, перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи технічно справним автомобілем Opel Vektra реєстраційний номер НОМЕР_6 (на іноземній реєстрації), здійснюючи рух на горизонтальній ділянці, сухого, чистого асфальтобетонного покриття вулиці Грушевського (Потьомкінська (другорядній дорозі), зі сторони площі Ганнібала в напрямку вулиці Залізнична м. Херсону, проявив кримінальну протиправну самовпевненість, а саме рухаючись з перевищенням максимально допустимої швидкості, а саме зі швидкістю 57...61 км/год, у той час як максимальна дозволена швидкість складала 50 км/год, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо транспортної події, маючи можливість спостерігати за дорожньою обстановкою, а також своєчасно реагувати на її зміну, в порушення вимог п. 1.5, п. 2.1 а), п. 2.3 б), п. 2.9 а), 12.4, 12.9 б), 16.3, 16.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, при виїзді на нерегульоване перехрестя нерівнозначних доріг, а саме провулком Козацьким та вулиці Грушевського (Потьомкінська) в м. Херсон, всупереч вимог дорожнього знаку 2.2 - «Проїзд без зупинки заборонено» розділу 33 Правил дорожнього руху України, не зупинився та не надав перевагу у русі автомобілю Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_7 , під керуванням водія військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_2 , який рухався по провулку Козацький (головній дорозі) зі сторони Миколаївського шосе у напрямку проспекту Незалежності м. Херсон, внаслідок чого, відбулося зіткнення з останнім. У результаті дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля Daewoo Lanos, рестраційний номер НОМЕР_7 , ОСОБА_2 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому тіла першого поперекового хребця, які відносяться до середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я. ОСОБА_2 , з 23.06.2026 по 01.07.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП « Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради, а з 01.07.2026 (включно) по 22.07.2025 Клінічному санаторії «Аркадія» Державної прикордонної служби України. Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 13.11.2025 у справі №766/14657/25 ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років. На підставі статті 58 КК України ОСОБА_1 , замість призначеного покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки призначено покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 роки із відрахуванням в дохід держави 20 відсотків із суми грошового забезпечення. Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах даного кримінального провадження не заявлявся, витрати на лікування потерпілого від злочину не відшкодовані. Оскільки саме злочинними діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження, внаслідок чого останній проходив лікування у КНП «ООКЛ» ООР та КС «Аркадія», враховуючи те, що відповідачем в добровільному порядку шкода не відшкодована, є всі підстави для стягнення з відповідача витрат на лікування потерпілого, тобто матеріальних збитків, завданих державі внаслідок вчиненого відповідачем кримінального правопорушення.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку шкоду не відшкодовано, позивач змушений звернутися до суду з позовом.

ІІ. Виклад позиції відповідача.

Відповідач відзив на позовну заяву не подавав, через канцелярію суду подано заяву про проведення розгляду справи у відсутність, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.08.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання щодо розгляду справи по суті на 19.10.2026 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.11.2026 року виправлено описки за текстом ухвал Херсонського міського суду Херсонської області від 02.03.2026 року про відкриття провадження у справі та від 31.07.2026 року про залишення позовної заяви без руху та від 21.08.2026 року про відкриття провадження у справі, а саме вважати вірним найменування позивача Адміністрація Державної прикордонної служби України.

Представниками Національної служби здоров`я України, ВЧ НОМЕР_2 подані заяви про проведення розгляду справи у відсутність, позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

Відповідач відзив на позовну заяву не подавав, через канцелярію суду подано заяву про проведення розгляду справи у відсутність, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Треті особи в судове засідання не прибули, про причини не явки суд не повідомляли.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року, визначено, що у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

Молодший сержант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи її на посаді командира бойової машини - командир 3 відділення берегової оборони 1 взводу берегової оборони 4 роти берегової оборони 4 роти батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_5 , 22.06.2025 близько 18 години 10 хвилин, в світлий час доби, перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи технічно справним автомобілем Opel Vektra реєстраційний номер НОМЕР_6 (на іноземній реєстрації), здійснюючи рух на горизонтальній ділянці, сухого, чистого асфальтобетонного покриття вулиці Грушевського (Потьомкінська (другорядній дорозі), зі сторони площі Ганнібала в напрямку вулиці Залізнична м. Херсону, проявив кримінальну протиправну самовпевненість, а саме рухаючись з перевищенням максимально допустимої швидкості, а саме зі швидкістю 57...61 км/год, у той час як максимальна дозволена швидкість складала 50 км/год, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, маючи можливість спостерігати за дорожньою обстановкою, а також своєчасно реагувати на її зміну, в порушення вимог п. 1.5, п. 2.1 а), п. 2.3 б), п. 2.9 а), 12.4, 12.9 б), 16.3, 16.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, при виїзді на нерегульоване перехрестя нерівнозначних доріг, а саме провулком Козацьким та вулиці Грушевського (Потьомкінська) в м.Херсон, всупереч вимог дорожнього знаку 2.2 - «Проїзд без зупинки заборонено» розділу 33 Правил дорожнього руху України, не зупинився та не надав перевагу у русі автомобілю Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_7 , під керуванням водія військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по провулку Козацький (головній дорозі) зі сторони Миколаївського шосе у напрямку проспекту Незалежності м. Херсон, внаслідок чого, відбулося зіткнення з останнім.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля Daewoo Lanos, рестраційний номер НОМЕР_7 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому тіла першого поперекового хребця, які відносяться до середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 13.11.2025 року у справі №766/14657/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років. На підставі статті 58 КК України ОСОБА_1 , замість призначеного покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки призначено покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 роки із відрахуванням в дохід держави 20 відсотків із суми грошового забезпечення.

Листом від 01-11/3061 від 01.06.2026 року КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» на запит Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону повідомило, що ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 23.06.2025 року по 01.07.2025 року, медична допомога надана в межах пакета №4 «Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій». Вартість наданих медичних послуг склала 13011,83 грн. Витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 понесені за рахунок коштів Національної служби здоров`я України, у межах програми медичних гарантій та відповідно до умов чинного договору.

Згідно листа від 03.06.2026 року Клінічного санаторію «Аркадія» Державної прикордонної служби України, ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з 01.07.2025 року по 22.07.2025 року. Відшкодування витрат закладу охорони здоров`я не надходили. Згідно акту наданих послуг №1230 від 02.06.2026 року вартість лікування склала 6983,79 грн.

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 01.04.2008 № 4-рп/2008неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Таким чином, законодавством встановлений обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Випадки для представництва інтересів держави прокуратурою встановлені ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» де передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Із зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів: наявність інтересів держави у спірних правовідносинах; порушення/загроза порушення зазначених інтересів; наявність/відсутність компетентного суб`єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави; нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави компетентним суб`єктом владних повноважень (у разі його наявності).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 надані правові висновки стосовно застосування правових положень щодо прокурорського представництва, основними з яких є: обов`язок прокурора обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі у чому полягає бездіяльність компетентного органу; недотримання таким органом розумного строку на звернення до суду із позовом; розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Відповідно до ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно із положеннями ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, встановлені вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 13.11.2025 року та не підлягають доказуванню згідно вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України.

Загальні положення відшкодування шкоди визначені ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст.1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілої від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до п. 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілої від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілої за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно з п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Враховуючи вищевикладене, доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, визнання відповідачем позову, позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

VІ. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VІI. Розподіл судових витрат між сторонами.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на задоволення позову в повному обсязі, визнання позову відповідачем, подання позивачем позову через Електронний суд з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 16, 1166 ЦК України, ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 274-284, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Серафимова Олександра Миколайовича (ЄДРПОУ 3829636327, місцезнаходження: м. Херсон, пров. Гетьманський, буд. 5) в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України (ЄДРПОУ 42032422, місцезнаходження: м. Київ, вул. Степана Бандери, буд. 19), Адміністрації Державної прикордонної служби України (ЄДРПОУ 00034039, місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 26) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання ВПО: АДРЕСА_2 ), треті особи: Комунальне некомерційне підприємство «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради (ЄДРПОУ 01998526, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, буд. 26), Одеська обласна рада (ЄДРПОУ 24121079, місцезнаходження: м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 4), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про стягнення коштів, витрачених на лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання ВПО: АДРЕСА_2 ) на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , у розмірі 13 011 грн. 83 коп. (тринадцять тисяч одинадцять гривень вісімдесят три копійки), які перерахувати в дохід державного бюджету (за кодом класифікації доходів 24060300) за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) Рахунок: UA978999980313080115000026011.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання ВПО: АДРЕСА_2 ), на користь держави в особі Державної прикордонної служби України кошти, витрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , у розмірі 6983 грн. 79 коп. (шість тисяч дев`яносто).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання ВПО: АДРЕСА_2 ) на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивачі: Керівник Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Серафимов Олександр Миколайович, ЄДРПОУ 3829636327, місцезнаходження: м. Херсон, пров. Гетьманський, буд. 5

в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, ЄДРПОУ 42032422, місцезнаходження: м. Київ, вул. Степана Бандери, буд. 19

Адміністрації Державної прикордонної служби України (ЄДРПОУ 00034039, місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 26

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання ВПО: АДРЕСА_2 .

Треті особи: Комунальне некомерційне підприємство «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради, ЄДРПОУ 01998526, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, буд. 26,

Одеська обласна рада, ЄДРПОУ 24121079, місцезнаходження: м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 4,

ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Рішення в повному обсязі складено 10.11.2026 року.

СуддяІ. О. Хайдарова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua