Рішення від 12 листопада 2026 р. у справі №954/3171/25 — Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Суд: Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №954/3171/25

Суддя: Гончаренко О. В.

Справа № 954/3171/25

Номер провадження 2/954/297/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2026 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Посохіної О.Ю., розглянувши у судовому засіданні в селищі Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом представника позивачів ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області, третя особа: Юридичний департамент Одеської міської ради, про визнання права власності, -

встановив:

Представник позивачів звернувся до суду з позовом до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області, третя особа: Юридичний департамент Одеської міської ради, про визнання права власності. Позовні вимоги мотивує тим, що на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 24 вересня 2002 року, посвідченого виконавчим комітетом Каховської міської Ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на праві приватної спільної сумісної власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира приватизована згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Характеристика квартири та її обладнання наведені у Технічному паспорті, який є складовою частиною цього «Свідоцтва». Позивачі не можуть реалізувати своє право реєстрації власності на свою 1/4 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в державному реєстрі прав на нерухоме майно, оскільки згідно рішення державного реєстратора від 19.11.2024 року № 76154509, вбачається наступне: абзацом першим частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії. Оскільки свідоцтво про право власності на житло від 24.09.2002 року, зареєстроване у бюро технічної інвентаризації на паперових носіях реєстратором подано кілька запитів щодо роботи Каховського БТІ, яке здійснювало державну реєстрацію квартири для встановлення факту реєстрації даного об`єкта нерухомого майна, квартири. Відповідь згідно отриманої інформації від Каховського БТІ не надійшла , у зв`язку з неможливістю підтвердження прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року проведення державної реєстрації права власності не має можливим щодо квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

У судове засідання позивачі та відповідач не з`явилися. Представник позивачів у судовому засіданні підтримав позов.

Дослідивши та проаналізувавши всі обставини справи, суд приймає до уваги наступне.

На підставі Свідоцтва про право власності на житло від 24.09.2002 року, виданого на підставі розпорядження №126-п виконавчим комітетом Каховської міської Ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на праві приватної спільної сумісної власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Нова Каховка Херсонської області помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 18.05.2010. ОСОБА_5 стала власником належної ОСОБА_4 1/4 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 на підставі рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 24.07.2025 року у справі № 954/479/25.

Оскільки частки співвласників спірної квартири є рівними, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у співвласників відсутній будь-який інший договір щодо спірного майна, підстав для зменшення або збільшення частки кожного співвласника також не має, позивачі є власниками ще 1/4 частки вказаної квартири.

Згідно технічного паспорту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , квартира має загальну площу 74 кв м, житлову – 49,6 кв. м.

Позивачі звернулися до державного реєстратора прав на нерухоме майно Панфілової О.І., Юридичний департамент Одеської міської ради із заявою щодо проведення державної реєстрації права власності на вказану квартиру.

Однак із рішення державного реєстратора від 19.11.2024 року № 76154509 про відмову у проведенні реєстраційних дій вбачається, що абзацом першим частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії. Оскільки свідоцтво про право власності на житло від 24.09.2002 року, зареєстроване у бюро технічної інвентаризації на паперових носіях реєстратором подано кілька запитів щодо роботи Каховського БТІ, яке здійснювало державну реєстрацію квартири для встановлення факту реєстрації даного об`єкта нерухомого майна, квартири. Відповідь згідно отриманої інформації від Каховського БТІ не надійшла , у зв`язку з неможливістю підтвердження прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року проведення державної реєстрації права власності не має можливим щодо квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01 липня 2004 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

У таких випадках ч.1 ст. 392 ЦК України захищає право власності та передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Тобто, вказані дві підстави пред`явлення позову для захисту (визнання) прав власності є самостійними та такими, що можуть не залежати одна від одної, про що свідчить їх виокремлення у ст. 392 ЦК України і про що наголошується у зазначеному рішенні Верховного Суду.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс1 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема і правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача права власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм праве викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, тлумачення норми ч.1 ст. 392 ЦК України та правові висновки Верховного Суду свідчать, що власник має право звернутись із позовом про визнання його права власності у випадку втрати ним документа, який засвідчує його прав власності, що є достатньою та самостійною підставою для застосування ч.1 ст. 39 ЦК України.

Згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.

Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Проаналізувавши вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст.1216-1218, 1261 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги представника позивачів ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області, третя особа: Юридичний департамент Одеської міської ради, про визнання права власності – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), право власності на 1/4 квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з свідоцтвом про право власності на житло від 24.09.2002 року загальною площею 74 кв.м. та відповідно до технічного паспорту від 19.09.2002 року житловою площею 49,6 кв.м.

Визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), право власності на 1/4 квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з свідоцтвом про право власності на житло від 24.09.2002 року загальною площею 74 кв.м. та відповідно до технічного паспорту від 19.09.2002 року житловою площею 49,6 кв.м.

Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО.В. Гончаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua