Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №940/1378/26 — Тетіївський районний суд Київської області

Суд: Тетіївський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №940/1378/26

Суддя: Самсоненко Р. В.

12.11.2026 Провадження по справі № 2-др/940/15/26

Справа № 940/1378/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 листопада 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Самсоненко Р.В.

за участю секретаря судових засідань Авілової Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" Козачок Марії Олександрівни про ухвалення додаткового судового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 13 жовтня 2026 року в цивільній справі № 940/1378/26 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

02.11.2026 до суду від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" Козачок Марії Олександрівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить поновити Позивачу строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення по справі, та долучити її до матеріалів справи, та ухвалити по справі додаткове рішення, яким розподілити судові витрати між сторонами та стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу у заявленому у позовній заяві розмірі, а саме у розмірі 10000,00 грн. Вимоги заяви обгрунтовано тим, що рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 13 жовтня 2026 року в цивільній справі № 940/1378/26 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Проте при винесенні рішення не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Конституцією України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на зміст частини восьмої статті 141 ЦПК України сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, й після судових дебатів, але виключно за наявності сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Тобто для відшкодування понесених судових витрат учасник справи повинен подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасне подання доказів понесення додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, керуючись положеннями статей 124, 129 ГПК України (аналогічні положення закріплені у статтях 134, 141 ЦПК України), кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку з розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанови Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі № 910/16803/19, від 13 грудня 2023 року у справі № 907/850/22, від 24 квітня 2025 року в справі № 906/145/24).

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 921/221/21, пункт 20 постанови Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі № 917/304/21);

- звернення з заявою про відшкодування судових витрат по своїй суті не є тотожним попередньому визначенню учасником справи суми судових витрат на професійну правничу допомогу, а також заяві про надання доказів понесених судових витрат у порядку приписів частини восьмої статті 141 ЦПК України (постанови Верховного Суду від 30 травня 2024 року у справі № 910/5316/21, від 24 квітня 2025 року в справі № 906/145/24);

- правила подання до закінчення судових дебатів доказів у справі на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку, коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови попередження про це до прийняття рішення по суті (постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 620/2936/20);

- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц);

- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 161/5317/18).

У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі № 600/752/22-а зазначено, що ініціювати питання про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити / повідомити суду про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони (усної або письмової), яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

Як встановлено з матеріалів справи, у позовній заяві представник позивача в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справа, не зазначив про витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. Крім, того цієї вимоги немає і прохальній частині позовної заяви.

Жодної заяви про стягнення витрат на правову допомогу представник позивача до ухвалення рішення судом не подав до суду.

При цьому саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.

Жодних обставин, які б завадили стороні позивача вчасно подати відповідну письмову заяву про стягнення витрат на правничу допомогу матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Після ухвалення судом рішення 13.10.2026 представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» Козачок М.О. до суду направила заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить поновити Позивачу строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення по справі, та долучити її до матеріалів справи, та ухвалити по справі додаткове рішення, яким розподілити судові витрати між сторонами та стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу у заявленому у позовній заяві розмірі, а саме у розмірі 10000,00 грн.

Враховуючи те, що до закінчення розгляду справи по суті сторона позивача не зробила заяви щодо відшкодування судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» Козачок М.О. про стягнення додаткових судових витрат на професійну правничу допомогу.

За встановлених обставин саме позивач та його представник, які не вчинили передбачені процесуальним законодавством дії, має нести ризик настання відповідних негативних процесуальних наслідків своєї бездіяльності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Поновити представнику позивача ТОВ «Бізнес Позика» Козачок М.О. строк для подання заяви про стягнення додаткових судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовити представнику позивача ТОВ «Бізнес Позика» Козачок М.О. в задоволенні заяви про стягнення додаткових судових витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р.В. Самсоненко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua