Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №366/1835/26 — Іванківський районний суд Київської області

Суд: Іванківський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №366/1835/26

Суддя: Мовчан В. В.

Справа № 366/1835/26

Провадження № 2/366/1450/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2026 селище Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Мовчана В.В., за участю секретаря судового засідання Іванової І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максі Снейл»

про стягнення заборгованості по договору купівлі - продажу

Представники учасників справи: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі — позивач) звернувся до Іванківського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максі Снейл» (далі — відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Форвардним контрактом № ФК/35637802 від 19.07.2024 в частині здійснення оплати поставленого товару, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі, еквівалентній 4 418,51 євро, у гривнях за офіційним курсом Національного банку України на день платежу, а також 28 108,41 грн. пені та 2 810,84 грн. 3 % річних.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Мовчана В.В.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 10.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 12.08.2026.

12.08.2026 підготовче судове засідання відкладено на 03.09.2026.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 03.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 22.09.2026.

22.09.2026 розгляд справи відкладено на 13.10.2026.

05.10.2026 представник позивача подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та заяву про стягнення з відповідача 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

12.10.2026 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача. У них зазначено, що за пунктом 3.3 форвардного контракту оплату товару належало здійснити протягом 45 банківських днів із моменту його доставки до складу покупця. Посилаючись на акт приймання-передачі № 25/12-2025 від 25.12.2025, представник позивача вважав останнім днем виконання грошового зобов`язання 07.02.2026, а першим днем прострочення — 08.02.2026. Представник позивача обґрунтував свій розрахунок тим, що з 01.04.2023 система електронних платежів НБУ нового покоління (СЕП-4.0) забезпечує цілодобове проведення міжбанківських платежів. На його думку, під час обчислення передбачених контрактом 45 банківських днів слід ураховувати також вихідні та святкові дні.

У судовому засіданні 13.10.2026 розгляд справи відкладено на 05.11.2026.

Розгляд справи 05.11.2026 відкладено на 12.11.2026.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою та третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Відповідно до статей 76, 77, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 19.07.2024 року між фізичною особою ОСОБА_1 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Максі Снейл» в особі директора Авраменка Антона Анатолійовича (Покупець) укладено форвардний контракт на викуп равлика № ФК/35637802.

За пунктом 1.1 контракту продавець за наявності вирощеного равлика та за власним бажанням передає його у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити весь переданий товар у порядку та на умовах, визначених контрактом.

За пунктом 1.2 контракту сторони погоджують фіксовану ціну за п`ять календарних днів до передачі товару. Первісно мінімальну ціну визначено в розмірі 3,4 євро за кілограм равлика сорту Helix Aspersa Muller першого ґатунку та 2,2 євро за кілограм равлика другого ґатунку за курсом НБУ. Після миття та сушіння вага равлика мала становити щонайменше 5 г.

За пунктом 1.4 контракту на момент його укладення равлик мав відповідати вимогам контракту та перебувати в розпорядженні продавця.

Пунктом 1.3 контракту передбачено, що покупець купує равлика з 01.09.2025.

Відповідно до пунктів 2.2.1, 2.2.2 контракту Покупець зобов`язаний прийняти й оглянути отриманого равлика, здійснити його зважування та сплатити вартість отриманого товару залежно від його ваги та якості.

За пунктом 3.2 контракту під час розрахунку ваги враховується усушка в розмірі 10 % від загальної ваги отриманого равлика.

Пунктом 3.3 контракту встановлено, що Покупець здійснює оплату отриманого равлика шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом 45 банківських днів із моменту доставки равлика до складу Покупця.

Відповідно до пункту 3.5 контракту датою передачі равлика Покупцеві є дата підписання акта приймання-передачі. Кожний окремий факт передачі товару підтверджується відповідним актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною контракту.

Згідно з пунктом 4.1 контракту сторона, яка не виконала або неналежним чином виконала свої зобов`язання, зобов`язана відшкодувати іншій стороні завдані таким невиконанням збитки. При цьому до порушень умов контракту віднесено, зокрема, затримку оплати равлика Покупцем та несплату ціни контракту.

Пунктом 5.3 контракту визначено, що спори між сторонами вирішуються шляхом переговорів, а в разі недосягнення згоди — у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 5.4 контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 1 червня 2026 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань, які виникли до моменту припинення його дії.

01.11.2025 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до форвардного контракту № ФК/35637802 від 19.07.2024 року, відповідно до якої сторони домовилися про зміну вартості товарного равлика.

Пунктом 2 додаткової угоди змінено пункт 1.2 контракту. Мінімальна ціна кілограма равлика сорту Helix Aspersa Muller першого ґатунку становить 3,1 євро, другого ґатунку — 2,0 євро за курсом НБУ. Вимогу до ваги равлика після миття та сушіння збережено.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди всі інші умови форвардного контракту залишаються незмінними, а сторони підтверджують свої зобов`язання за ними.

На підтвердження передачі товару за форвардним контрактом надано акт приймання-передачі товару № 25/12-2025 від 25.12.2025 року, складений у с. Вересня Київської області.

Акт підписали ТОВ «Максі Снейл» як одержувач і ОСОБА_1 як постачальник.

За пунктом 1 акта постачальник передав, а одержувач прийняв равлика сорту Helix Aspersa Muller.

У таблиці акта датою отримання равлика всіх ґатунків зазначено 20.11.2025. Равлика першого ґатунку прийнято в кількості 992,6 кг. Усушка становила 99,26 кг, а вага з урахуванням усушки — 893,34 кг. За ціною 3,1 євро за кілограм вартість цієї партії становила 2 769,35 євро.

Равлика другого ґатунку прийнято в кількості 916,2 кг. Усушка становила 91,62 кг, а вага з урахуванням усушки — 824,58 кг. За ціною 2,0 євро за кілограм вартість цієї партії становила 1 649,16 євро.

У таблиці також зазначено 70,2 кг равлика третього ґатунку. Ціну за кілограм і вартість до оплати для цієї позиції в акті не визначено. За текстом пункту 1 акта до 70,2 кг нетоварного равлика віднесено равлика третього ґатунку, мертвого равлика та равлика з пошкодженим панциром.

Загальна вага отриманого равлика становила 1 979,00 кг. Зазначена в акті усушка становила 190,88 кг, а вага товарного равлика з урахуванням усушки — 1 717,92 кг.

За пунктом 4 акта вартість кілограма равлика першого ґатунку становить 3,1 євро, другого ґатунку — 2,0 євро. Оплату здійснюють у гривнях за курсом НБУ на день платежу.

За пунктом 5 акта загальна вартість товару становить 4 418,51 євро.

Згідно з пунктом 6 акта оплата за отриманого равлика здійснюється на 45-й банківський день відповідно до пункту 3.3 форвардного контракту № ФК/35637802 від 19.07.2024 року.

При цьому зазначена в акті вартість равлика відповідає цінам, погодженим сторонами у додатковій угоді № 1 від 01.11.2025 року.

11.05.2026 ОСОБА_1 склав претензію до ТОВ «Максі Снейл» щодо виконання грошового зобов`язання за форвардним контрактом. У зазначеній претензії ОСОБА_1 , посилаючись на невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару, вимагав погасити заборгованість у розмірі 227 967,47 грн., що еквівалентно 4 418,51 євро за курсом Національного банку України станом на 11 травня 2026 року, а також сплатити інфляційні втрати в розмірі 9 472,14 грн. та три відсотки річних у розмірі 1 611,39 грн., нараховані відповідно до статті 625 ЦК України. Крім того, Продавець просив розглянути претензію, надати письмову відповідь протягом десяти календарних днів із дня її отримання та погасити заборгованість у повному обсязі, попередивши про можливість звернення до суду в разі невиконання зазначених вимог.

Доказів здійснення відповідачем оплати отриманого товару матеріали справи не містять.

Щодо вимоги про стягнення основної заборгованості, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема передати майно або сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено іншого строку оплати.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом контракту позивач зобов`язався передати товар у власність відповідача, а відповідач — прийняти й оплатити його.

Передачу товару позивачем відповідачу підтверджує акт приймання-передачі від 25.12.2025.

Отже, матеріали справи підтверджують заборгованість відповідача за отриманий товар у сумі, еквівалентній 4 418,51 євро.

Відповідно до статті 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Водночас сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно з частинами першою та другою статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок не встановлено договором або законом.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню основна заборгованість у гривнях у сумі, еквівалентній 4 418,51 євро за офіційним курсом НБУ на день платежу.

Щодо визначення строку виконання грошового зобов`язання

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Пунктом 3.3 форвардного контракту передбачено, що Покупець здійснює оплату отриманого товару протягом 45 банківських днів із моменту його доставки до складу Покупця.

Сторони погодили в пункті 3.5 контракту, що датою передачі товару покупцеві є дата підписання акта приймання-передачі.

Згідно з пунктами 1, 2 Постанови Правління Національного банку України від 16.09.2021 р. № 93 Про запровадження міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України Національний банк України з 01 квітня 2023 року запроваджує систему електронних платежів Національного банку України (СЕП) нового покоління - СЕП-4.0 та не використовує діюче покоління СЕП - СЕП-3.3 для виконання міжбанківських платіжних операцій. Банки України, Державна казначейська служба України, Національний депозитарій України з 01 квітня 2023 року виконують міжбанківські платіжні операції через СЕП-4.0, у якій забезпечено можливість цілодобового режиму роботи 24/7 без зупинення роботи СЕП із виконання міжбанківських платіжних операцій.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що у контексті спірних правовідносин застосований у пункті 3.3 форвардного контракту строк виконання зобов`язання з оплати протягом 45-ти банківських днів є тотожним 45-ти календарним дням.

Таким чином, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати товару почав свій перебіг з 09.02.2026.

Отже, прострочення виконання грошового зобов`язання розпочалося 09.02.2026.

Щодо стягнення трьох процентів річних

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені статтею 625 ЦК України три проценти річних є спеціальним заходом відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання та підлягають нарахуванню за фактичний період такого прострочення.

Позивач просить стягнути 2 810,84 грн. трьох процентів річних за 152 календарні дні, з 08.02.2026 до 09.07.2026 включно. Він здійснив розрахунок на підставі визначеного ним гривневого еквівалента основного боргу — 227 967,47 грн.

Сторони визначили вартість отриманого товару в євро, а її сплату передбачили у гривнях за курсом НБУ на день платежу.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за форвардним контрактом у розмірі 4 418,51 євро, що станом на день подання позову (09 липня 2026 року) за офіційним курсом Національного банку України (50,6944 грн. за євро) становило 223 993,71 грн.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3 % річних за період з 09.02.2026 по 09.07.2026 (223 993,71 x 3 % x 151 : 365 : 100), суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 779,98 грн. за розрахунком суду.

Щодо вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 549 Цивільного кодексу України пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. При цьому, згідно статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

За переконанням суду, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов`язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини. Наведене не виключає можливості покладення на боржника також і відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов`язання.

Оскільки сторонами у форвардному контракті № ФК/35637802 від 19.07.2024 письмово чітко не було досягнуто домовленості щодо забезпечення зобов`язань неустойкою, тому вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань в розмірі 28 108,41 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України в разі часткового задоволення позову судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що під час звернення до суду позивач сплатив 2 047,28 грн. судового збору.

Суд зазначає, що ціна позову в іноземній валюті перераховується у гривні за офіційним курсом НБУ на день подання позову. Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 753/21661/15-ц, провадження № 61-9989св18. Цей підхід також застосовано в ухвалі Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 766/8718/23.

З урахуванням того, що позов подано 09.07.2026, то для визначення ціни позову 4 418,51 євро основного боргу становлять 223 993,71 грн. за курсом НБУ 50,6944 грн. за євро.

З урахуванням заявлених 28 108,41 грн. пені та 2 810,84 грн. трьох процентів річних загальна ціна позову становить 254 912,96 грн.

Таким чином, при поданні позову до суду судовий збір, який підлягав до сплати позивачем мав скласти 2 549,13 грн.*0,8=2 039,30 грн. (з урахуванням того, що позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд»).

Таким чином, відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 793,08 грн.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

За статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

За статтею 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу адвоката несуть сторони, крім випадків її надання за рахунок держави. За результатами розгляду справи суд розподіляє такі витрати разом з іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу визначається за умовами договору та на підставі доказів щодо обсягу й вартості наданих послуг і виконаних робіт. Витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги, визначаються за умовами договору та доказами їх здійснення.

Для розподілу витрат учасник справи подає детальний опис виконаних адвокатом робіт, наданих послуг та здійснених ним витрат.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Визначаючи суму відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд ураховує їх реальність, необхідність і розумність. Відповідні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 та від 17.01.2024 у справі № 910/2158/23.

До заяви долучено договір про надання правничої допомоги № 14/07 від 03.07.2026, укладений між адвокатом Смілянець А. А. та ОСОБА_1 , протокол погодження вартості послуг до цього договору та акт приймання-передачі наданих послуг. В акті зазначено такі послуги: усна первинна консультація (500,00 грн.), збирання доказів (750,00 грн.), аналіз судової практики та законодавства для підготовки позовної заяви (500,00 грн.), складення позовної заяви (1 000,00 грн.) участь у судовому засіданні (1 000, 00 грн), підготовка та подача клопотань/заяв та інших процесуальних документів (500, 00 грн).

На підтвердження оплати послуг адвоката до заяви долучено платіжну інструкцію від 03.07.2026 на суму 10 000,00 грн.

Ураховуючи обсяг і характер наданих послуг, необхідність підготовки позовної заяви та супроводу справи, а також засаду пропорційності, передбачену пунктом 6 частини третьої статті 2 ЦПК України, суд визначає співмірний розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

З огляду на часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 6 227,29 грн.

Керуючись статтями 10-13, 76, 79, 80, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максі Снейл» про стягнення заборгованості за договором купівлі – продажу – задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максі Снейл» на користь ОСОБА_1 заборгованість за Форвардним контрактом на викуп равлика № ФК/35637802 від 19.07.2024 у сумі 4 418 (чотири тисячі чотириста вісімнадцять) євро 51 євроцент, 2 779 (дві тисячі сімсот сімдесят дев`ять) грн. 98 коп. 3 % річних, 1 793 (одну тисячу сімсот дев`яносто три) грн. 08 коп. витрат по сплаті судового збору, 6 227 (шість тисяч двісті двадцять сім) грн. 29 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3.У іншій частині позову – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Максі Снейл» (ідентифікаційний код 42745256, адреса: вул. Центральна, 60, с. Вересня, Вишгородського району, Київської області).

Повний текст рішення складено 12.11.2026.

Суддя Віталій МОВЧАН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua