Вирок від 12 листопада 2026 р. у справі №950/1436/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Суд: Лебединський районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №950/1436/26

Суддя: Чхайло О. В.

Справа № 950/1436/26

Номер провадження 1-кп/950/199/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження, №12026205550000064 від 09.05.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Терешківка, Сумського району, Сумської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора – ОСОБА_4 , обвинуваченого – ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_3 08.05.2026 близько 18 год. 00 хв., керуючи великогабаритним транспортним засобом, а саме трактором «John Deere 8400» д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками зведеного загону при ГУНП в Сумській області у зв`язку з наявністю ознак, що могли свідчити про технічну несправність транспортного засобу, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Після зупинки транспортного засобу, відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху України, водію було висунуто усну вимогу пред`явити документи, а саме: посвідчення тракториста-машиніста, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та дозвіл на участь у дорожньому русі великогабаритного транспортного засобу. На вказану вимогу, ОСОБА_3 завідомо знаючи про те, що наявне у нього посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 видане на ім`я ОСОБА_3 є підробленим, пред`явив його працівникам поліції, як таке, що дає йому підстави для керування транспортним засобом, тобто використав завідомо підроблений документ.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість визнав повністю та пояснив, що у 2021 році через мережу Інтернет у невідомої особи він замовив виготовлення зазначеного посвідчення тракториста-машиніста, з метою його подальшого використання під час керуванням відповідними транспортними засобами. В подальшому дане посвідчення він отримав та розумів, що документ є підробленим. Незважаючи на це, 08.05.2026 він керував трактором, маючи при собі зазначене посвідчення, та був зупинений працівниками поліції, яким пред`явив його для перевірки.

У скоєному ОСОБА_3 щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи згоду учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження показів свідків і інших доказів стосовно фактичних обставин справи, зібраних в ході досудового слідства, так як вони правильно усвідомлюються обвинуваченим та іншими учасниками процесу і ніким не оспорюються.

У відповідності до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, зважаючи на ступінь його тяжкості, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

Визначаючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує, що згідно ст. 12 КК України скоєне ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відноситься до категорії кримінальних проступків.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд дійшов до висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити у межах санкції, передбаченої ч. 4 ст. 358 КК України, у виді штрафу.

Цивільний позов у справі не заявлявся, судові витрати та речові докази – відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання за цим законом у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_6

Оригінал: reyestr.court.gov.ua