Рішення від 09 листопада 2026 р. у справі №592/7233/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №592/7233/26

Суддя: Фоменко І. М.

Справа №592/7233/26

Провадження №2/592/2427/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року представник позивача ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28.05.2021 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 37-018-868-2-21-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування клієнтів а АТ «МЕГАБАНК», розміщений на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір.

За умовами п.2.2 кредитного Договору, договір діє до 27.05.2026 року.

03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

Отже, новий кредитор ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги до боржників за основними договорами, в тому числі і за кредитним договором 37-018-868-2-21-Г від 28.05.2021, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1

27.12.2024 року ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за основними договорами.

Відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не здійснював, станом на 03.09.2024 заборгованість відповідача за кредитним договором № 37-018-868-2-21-Г становить 302 441,21 грн, з яких заборгованість за кредитом 175 051,68 грн, заборгованість за відсотками 23 208,15 грн, заборгованість по сплаті комісії 104 181,38 грн.

Позивач зазначає, що всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «МЕГАБАНК» станом на день відступлення права вимоги 03.09.2024 року. У свою чергу, ні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», ні ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.

Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 302 441,21 грн, судовий збір в розмірі 3 629,29 грн, та витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 11 200 грн.

В своїй заяві від 27.10.2026 року представник позивача зазначив про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 198 259,83 грн: 175 051,68 грн заборгованості за кредитом, 23 208,15 грн заборгованості за відсотками; стягнути судовий збір в сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 200 грн.

Ухвалою суду від 06.05.2026 року відкрито спрощене позовне провадження, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Його представник адвокат Назаренко Я.В. подала відзив на позов, в якому зазначила наступне. Відповідач отримав кредит у розмірі 200 000 грн і сплатив його у розмірі 97 423 грн, що підтверджується квитанціями про оплату. Фактично половину кредиту відповідач сплатив. Відповідач сплачував даний кредит до того моменту, поки йому двічі за 2 тижні не подзвонили з двох різних установ і вказали, що його кредит продано і що тепер він має платити на інші реквізити. Проте, таких дзвінків було два і установи були різними, тому відповідач фактично не розумів, куди він має платити, на які рахунки, адже і реквізити нові йому не було повідомлено після останнього дзвінка. Також відповідач вже змінював свої реквізити щодо сплати кредиту, що підтверджується копією вимоги від 22.03.2023 року. Із виписки по рахунку вбачається, що більшість платежів відповідача спрямовувалася насамперед на погашення комісії за обслуговування кредитної заборгованості та процентів, тоді як основна сума кредиту фактично не зменшувалася. За таких обставин, питання правомірності нарахування комісії безпосередньо впливає на визначення залишку основного боргу. У разі визнання нарахування комісії безпідставним підлягає зміні порядок зарахування здійснених відповідачем платежів та повторному визначенню фактичного розміру заборгованості. Поданий до суду кредитний договір містить лише загальне посилання на встановлення комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1,90 % щомісячно, однак не визначає, які саме додаткові послуги надавалися відповідачу, їх зміст, періодичність та вартість. При цьому, позивач не навів: формули розрахунку; періоду нарахування; руху коштів по рахунку; розподілу кожного платежу. Також, що стосується стягнення витрат на правову допомогу, то представник відповідача вважає їх завищеними і просить знизити такі витрати до 1 000 грн, адже позови такого типу є одноманітними для позивача і не потребують особливої уваги. Також в матеріалах справи не має чеків про оплату договору про надання правової допомоги, що свідчить про відсутність оплати за вказані послуги. А сплата таких послуг для відповідача є непосильною, оскільки він працює на заводі, орендує житло і не має можливості для таких витрат. Просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У зв`язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалася.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 28.05.2021 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 37-018-868-2-21-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування клієнтів а АТ «МЕГАБАНК», розміщений на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір.

За умовами п.2.2 кредитного Договору, договір діє до 27.05.2026 року. Банк надав Клієнту кредит у розмірі 200 000 грн, процентна ставка 10% річних; процентна ставка за користування кредитом понад строк, вказаний в п. 2.2 Договору – 50%, комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 1,9%.

Банк свої зобов`язання перед Клієнтом за Кредитним договором виконав у повному обсязі, видавши кошти відповідачу у гривні і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах Доступного ліміту кредитної лінії, визначеного Кредитним договором. Клієнт здійснював користування грошовими коштами.

Однак, свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав.

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 03.09.2024 року у відповідача існує заборгованість перед банком у розмірі 302 441,21 грн, з яких заборгованість за кредитом 175 051,68 грн, заборгованість за відсотками 23 208,15 грн, заборгованість по сплаті комісії 104 181,38 грн.

В своїй заяві від 27.10.2026 року представник позивача зазначив про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 198 259,83 грн: 175 051,68 грн заборгованості за кредитом, 23 208,15 грн заборгованості за відсотками; стягнути судовий збір в сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 200 грн.

03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

Пунктом 2 Договору № GL1N426240 передбачено, що після набуття Новим кредитором Прав вимоги, Новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі Права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Користуючись даним правом Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Первісний кредитор) 27.12.2024 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «МЕГАБАНК» станом на день відступлення права вимоги 03.09.2024 року. У свою чергу, ні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», ні ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги.

Суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом 175 051,68 грн, заборгованість за відсотками 23 208,15 грн. підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Саме такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19.

На виконання вимог ЦПК України представником позивача були подані: договір №1/07 від 01.07.2025 р про надання правничої допомоги, форма «Акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12093131 від 05.01.2026 року».

Виконання адвокатом Журавльовим Станіславом Георгійовичем договору про надання правничої допомоги здійснювалось для забезпечення ефективного здійснення процесуальних прав позивача.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи однотипність позовів про стягнення кредитної заборгованості, ціну позову, суд вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу (11 200 грн), є завищеним, не відповідає обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому прийшов до висновку про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 3 000 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 629,29 грн, однак, позивачем зменшена сума позовних вимог, а позов задоволено, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 662,40 грн, а надлишок 966,89 грн – повернути позивачу.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 279, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, на підставі ст. 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 37-018-868-2-21-Г від 28.05.2021 року в розмірі 198 259,83 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» в рахунок витрат на професійну правничу допомогу 3 000 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» надлишок сплаченого судового збору в сумі 966,89 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ВРОКРЕДИТ», 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, оф. 105, код ЄДРПОУ 40932411.

Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 10.11.2026 року.

Суддя Ірина ФОМЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua