Постанова від 12 листопада 2026 р. у справі №295/18480/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Суд: Богунський районний суд м. Житомира

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №295/18480/26

Суддя: Костенко С. М.

Справа №295/18480/26

Категорія 149

3/295/4119/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянув матеріали, які надійшли від Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.5 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -

в с т а н о в и в :

24.09.2026 о 07 год. 49 хв. за адресою: м. Житомир, вул. Звягільська, поблизу буд. 1А, водій ОСОБА_1 керував т/з Suzuki, при цьому 27.09.2023 постановою Житомирського районного суду позбавлений права керувати т/з строком на 5 років. Правопорушення вчинено повторно, протягом року.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення і розгляд його судом, про що засвідчив власним підписом у протоколі (а.с.1). Судом направлено судову повістку, на адресу вказаною ОСОБА_1 при складанні протоколу, конверт повернувся не врученим, що свідчить про те, що останній умисно ухилявся від її отримання.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.О. проти Іспанії від 07.07.1989).

Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.)

Незважаючи на викладене, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.

У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними првами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З метою недопущення необгрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажними і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв`язку з цим суд розглядає справу у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, відеозапис, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністратині правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 126 ч.5 КУпАП, доведена наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 199964 від 24.09.2026; постановою серії БАД № 950931 від 16.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 121 ч.5 КУпАП; постановою серії ББА № 644048 від 24.09.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч.5, 121 ч.6 КУпАП; постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 27.09.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст.126 ч.5, 130 ч.2, 36 КУпАП та застосовано стягнеення у вигляді штрафу та позбавлено права керувати т/з строком на 5 років; відеозаписом з камери відеореєстратора на якому зафіксовано рух та зупинку двоколісного т/з без номерного знаку.

Постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, ОП ККС ВС визначено, що особі, яку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей я, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. ЄСПЛ також за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).

З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України, усталеної судової практики ЄСПЛ, на вирішення порушеного питання поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону.

Своїми діями, що виразилися у керуванні транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування таким транспортним засобом, вчиненому повторно протягом року, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, з позбавленням права керувати транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки відсутня інформація щодо державної реєстрації вказаного транспортного засобу, який перебуває у приватній власності ОСОБА_1 .

Згідно ч.3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 27.09.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушеннь, передбачених ст.ст 130 ч.1, 126 ч.5 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 40800 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років.

З урахуванням положень ч.3 ст. 30 КУпАП до призначеного стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення за постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 27.09.2023.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 126 ч.5, 283, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.5 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч.3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами призначеного цією постановою приєднати невідбуту частину такого стягнення за постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 27.09.2023 і остаточно визначити стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 7 (сім) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф стягнути на рахунок: Отримувач ГУК у Жит. обл/Житомирська обл/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001, Код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір в розмірі 665,60 грн. Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушеником штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя С.М. Костенко

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua