Рішення від 03 листопада 2026 р. у справі №592/14897/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №592/14897/26

Суддя: Корольова Г. Ю.

Справа №592/14897/26

Провадження №2/592/4257/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючої судді Корольової Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Єрємеєвої Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк», Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства України про скасування арешту та припинення заборони на відчуження майна

В С Т А Н О В И В:

Позиція сторін у справі.

Позивач, в інтересах якої діє адвокат Гавриленко О.Г. звернувся до суду з позовом до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк», Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства України про скасування арешту та припинення заборони на відчуження майна, в якому просила скасувати арешт з майна, що належить йому на праві власності шляхом скасування запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження 11182920; тип обтяження: арешт нерухомого майна; об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно, що було внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 30.12.2009 року реєстратором: Сумська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на відчуження, ВП 26510941, 12.05.2011, старший державний виконавець Ковпаківського ВДВС СМУЮ Товарніченко Є.А.

На даний час позивач вирішив скористатись своїм правом розпорядження своїм майном, однак не може цього зробити з тих підстав, що за вищевказаним нерухомим майном наявний арешт.

Підставою обтяження є постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії ВП 26510941 від 12.05. 2011 року, винесена ст. державним виконавцем Ковпаківського ВДВС СМУЮ Товарніченко Є.А.; реєстраційний номер обтяження 11182920, дата реєстрації обтяження 30.12.2009 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформацію з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Зазначив, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 24 вересня 2010 року по справі № 2-1400/10 з нього та ОСОБА_2 у солідарному порядку було стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» борг в сумі 14 229 грн. 47 коп. На виконання вказаного рішення Зарічним районним судом був виданий виконавчий лист, який ПАТ КБ «Приватбанк» звернуло до виконання і було відкрито виконавче провадження № 26510941. В рамках вказаного виконавчого провадження старшим державним Ковпаківського ВДВС СМУЮ Товарніченко Є.А було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП 25610941 від 12.05.2011 року, якою був накладений арешт на все належне йому майно.

Виконавче провадження №26510941 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1400/2010 від 24.09.2020, виданого Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з нього в солідарному порядку на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу в сумі 14 229,47 грн. 12 коп. було завершено 01.04.2013 року відповідно до п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Оригінал виконавчого листа рекомендованим листом був надісланий стягувачу, а саме відповідачу по справі ПАТ КБ «Приватбанк». Повторно на виконання виконавчий лист не надходив.

Державний виконавець в даний час не може зняти арешт з його нерухомого майна, оскільки виконавче провадження завершено 01.04.2013 року та йому було рекомендовано звернутись до суду з позовом про зняття арешту.

Наявність арешту на майно та заборона на його відчуження обмежує його права щодо вільного володіння, користування, розпорядження особисте належним їй майном.

Процесуальні дії.

08.09.2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження і призначена до розгляду на 05 жовтня 2026 року.

Від відповідача - Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» надійшов відзив, у якому зазначили, що вони не є належним відповідачем, а позивач має право звернутися до суду зі скаргою на бездіяльність ДВС.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі і просив їх задовольнити, не стягуючи судових витрат з відповідачів.

Представник відповідача - Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача – Ковпаківський відділ державної виконавчої служби у м . Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства України в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, про час та розгляд справи повідомленим належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 473369506 від 20.04.2026 наявні відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер 9401773, зареєстровано: 30.12.2009 12:20:25 за № 9401773 реєстратором: Сумська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; Підстава обтяження: постанова відкриття виконавчого провадження, 16456975,16.11.2009, ст. державний виконавець Твердохліб М.В., об`єкт обтяження: невизначене майно, на все нерухоме майно, обтяжувач: Ковпаківський відділ Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції.

Позивач звернулась до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми з заявою щодо зняття арешту з майна.

З листа Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 29.07.2026 року № 122594 слідує, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 26510941 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1400/2010 виданого Зарічним районним судом м. Суми про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк " заборгованості у сумі 14229,47 грн. та судових витрат у сумі 504,29 грн.

12.05.2010 з метою забезпечення виконання судового рішення, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно позивача. 01.04.2013 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа згідно п. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Станом на 29.07.2026 року у Відділі відсутні відомості про погашення заборгованості та відповідно відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника. Додатково надали інформацію, що станом на 29.07.2026 згідно перевірки даних АСВП відкриті виконавчі провадження стосовно боржника ОСОБА_1 , не перебувають. Більш детальної інформації надати не маємо можливості, оскільки вказане виконавче провадження передано до архіву та знищене, в зв`язку із закінченням строку зберігання.

Згідно довідки Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» від 27.09.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 27.09.2026 року не має заборгованості перед АТ КБ «Приват Банк».

Стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає виключний перелік підстав для зняття арешту з майна, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підстави для накладення арешту на все майно позивача на даний час відсутні.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду, а тому суд вважає ефективним способом захисту прав позивача із зверненням до суду з даним позовом.

Позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне йому майно.

Таким чином відсутність діючого (відкритого) виконавчого провадження, в межах якого було накладено арешт на нерухоме майно позивача, свідчить про безпідставність такого арешту, оскільки на сьогодні відсутня будь-яка інформація про відкриті виконавчі провадження, що могла бути правовою підставою для накладення арешту на майно позивача.

Отже, наявні обтяження щодо нерухомого майна позивача прямо порушують його права як власника, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття арешту з майна, тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судові витрати представник позивача просить покласти на позивача.

Рішення суду, яким скасовано арешт майна та оголошення заборони його відчуження, є підставою для скасування державним реєстратором таких обтяжень у відповідному Державному реєстрі та виключення з нього записів про такі обтяження.

Керуючись ст.ст.4,12,81,206,247,263265 ЦПК України, ст.ст.16, 316, 317, 319, 321 ЦК України, ст.ст.56, 59 Закону України «Про виконавче провадження»,

У Х В А Л И В:

Задовольнити позовні вимоги позивача.

Скасувати арешт та припинити заборону здійснення відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) накладений на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, ВП № 26510941 від 12.05.2011 року, ст. державним виконавцем Ковпаківського ВДВС Сумського міського управління юстиції Товарніченко Є.А. та припинити в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження №11182920 накладене на все нерухоме майно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Повний текст рішення складений 12.11.2026.

Суддя Галина КОРОЛЬОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua