Постанова від 11 листопада 2026 р. у справі №163/2290/26 — Любомльський районний суд Волинської області

Суд: Любомльський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №163/2290/26

Суддя: Гайдук А. Л.

Справа № 163/2290/26

Провадження № 3/163/1392/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,

з участю секретаря Кузьміної А.В.,

представника Волинської митниці Крижановської О.В.,

захисника Бортнік О.О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0495/UA205000/2026 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що проживає по АДРЕСА_1 , з 09.09.2021 по 27.05.2025 директора ТОВ «ЯГУАР АВТОГРУП» (код ЄДРПОУ 44441813), РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «ЯГУАР АВТОГРУП» (код ЄДРПОУ 44441813) в період з 09.09.2021 по 27.05.2025, під час митного оформлення товарів «транспортні засоби…» за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №№UA205170/2022/17694, UA205170/2022/17712, UA205170/2022/18704, 22UA205170023919U9, 22UA205170024441U7, 22UA205170026576U0, 22UA205170026577U0, 22UA205170026581U0, 22UA205170026585U6, 22UA205170026594U1, 22UA205170026598U8, 22UA205170026600U1, 22UA205170026629U2, 22UA205170026630US, 22UA205170026632U3, 22UA205170026633U2, 22UA20517002663SU0, 22UA205170026656U9, 22UA20S170026836U4, 22UA205170026838U2, 22UA205170026845U0, 22UA205170026855U4, 22UA205170026857U2, 22UA205170026860U3, 22UA205170026882U0, 22UA205170026930U7, 22UA205170027120U8, 22UA205170027261U2, 22UA205170027272U6, 22UA205170027283U0, 22UA205170027314U4, 22UA205170027328US, 22UA205170027333U4, 22UA205170027413U2, 22UA205170027419U7, 22UA20517002742406, 22UA205170027426U4, 22UA205170027472U0, 22UA20S170027476U7, 22UA20S170027477U6, 22UA205170027596U3, 22UA205170027759U7, 22UA205170027831U2, вчинила дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 2 107 817,91 гривень шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 №№: Е5.503.598, ES.503.698, ES.S03.894, ES.S06.648, ES.S06.928, ES.508.069, E5.508.072, ES.S08.031, ES.508.027, ES.S08.061, ES.S08.065, ES.S08.068, ES.508.084, B5.508.073, B5.508.079, ES.508.088, ES.508.076, ES.S08.093, B5.508.105, E5.508.101, E5.S08.090, ES.508.121, BS.508.127, ES.S08.119, ES.S08.110, ES.S08.145, ES.508.116, ES.508.156, ES.S08.162, ES.508.169, ES.S08.173, ES.508.181, ES.S08.177, ES.508.207, E5.508.203, ES.508.211, ES.508.215, ES.508.252, ES.508.247, ES.508.235, ES.508.321, ES.S08.457, ES.508.299, які не є автентичними та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого у вищевказаних митних деклараціях типу ІМ40ДЕ, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з`явилася, свої права та інтереси доручила захищати адвокату Бортнік О.О.

Адвокат Ботнік О.О. у судовому засіданні заперечила зроблені у протоколі висновки щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, оскільки остання діяла добросовісно на підставі наданих експортером документів, у тому числі сертифікатів з перевезення товару EUR.1, які отримуються в компетентних іноземних органах саме продавцем, а не покупцем товару. ОСОБА_1 не мала підстав для сумніву у достовірності сертифікатів та не могла знати про неправомірні дії експортера. Крім того, сертифікати були подані митному органу у 2022 році, а їх перевірку здійснено лише у 2026 році. Вина ОСОБА_1 не може встановлюватися виключно на відповіді іноземного митного органу, адже у ній нема жодної згадки про ОСОБА_1 , про те, хто видавав сертифікати, хто пред`являв, чи мала можливість ОСОБА_1 перевірити справжність отриманих сертифікатів, наявність у її діях умислу на вчинення правопорушення не доведена. Перевірка справжності документів та перевірка наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй правопорушення мають різні предмети доказування. Просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу цього правопорушення.

Представник Волинської митниці під час розгляду справи вказала, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, саме очолюване ОСОБА_1 товариство, подаючи несправжні сертифікати, є економічно заінтересованим у зменшенні митних платежів. Відповідальність на митній території України за справжність документів несе ОСОБА_1 . Митний орган не обмежений у строках проведення перевірки сертифікатів з походження товарів згідно Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. Просила накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України.

Дослідженням доказів по справі встановлено таке.

Факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «ЯГУАР АВТОГРУП» (код ЄДРПОУ 44441813) товарів «транспортні засоби» і випуск їх у вільний обіг підтверджується копіями митних декларацій типу ІМ40ДЕ.

Товар заявлений у митному режимі імпорт, його продавцем і відправником зазначена компанія «Vidi Vipos Development OU».

Керівником фірми отримувача товару ТОВ «ЯГУАР АВТОГРУП» на дату декларування товару була ОСОБА_1 (попереднє прізвище – ОСОБА_2 ), що підтверджується роздруківкою з ЄАІС «Податковий блок» по суб`єкту ЗЕД, яка водночас здійснювала декларування товарів, про що свідчать відомості у гр.54 поданих МД.

У графі 36 митних декларацій заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Преференція заявлена на підставі сертифікатів з перевезення товарів EUR.1, у яких органом їх видачі зазначено митницю Бельгії.

На вчинений Держмитслужбою запит уповноважений митний орган Королівства Бельгія листом від 02.04.2026 №2026/N6A2N30/00008697/2 повідомив, що вказані у протоколі сертифікати з перевезення EUR.1 не є автентичними (справжніми), оскільки експортні декларації, зазначені у графі 11 сертифікатів не вдалось знайти в системі, а це означає, що вони не існують і, отже, не стосуються фактичного експорту з Бельгії в Україну. Митний штамп у графі 11 не відповідає (а отже, відрізняється від офіційного зразка). Графа 11 також не містить прізвища, а лише посаду бельгійського митника, що є дуже підозрілим. Підпис дуже універсальний і не належить жодному з митників Антверпенської митниці А4042, А4306, НОМЕР_2 . Компанія зазначає, що запити на видачу цих сертифікатів нею в Антверпені не подавалися і штамп на них компанією не проставлявся. Таким чином, підтвердження того, що товари відповідають преференційним правилам походження, передбаченим у положеннях Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, не є можливим.

З огляду на таку інформацію начальник УК та АМП Волинської митниці у доповідній записці від 24.04.2026 № 15/15-03/5089 констатувала, що сертифікати з перевезення товарів EUR.1 не відповідають вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Цією ж доповідною запискою визначено суму митних платежів, що підлягають доплаті до Державного бюджету за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ, а саме всього – 2 107 817,91 грн, у тому числі: мито – 1 756 514,94 грн, ПДВ – 351 302,97 грн.

Аналогічна сума недоборів митних платежів визначена за результатами проведеної Сумською митницею документальної невиїзної перевірки ТОВ «ЯГУАР АВТОГРУП), що підтверджується відповідним актом №3/26/7.24-19/44441813 від 23.06.2026.

Згідно із ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Стаття 485 МК України встановлює відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до ч.2 ст.36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій:

1) товар був повністю отриманий;

2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч.4 ст.4 МК України під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон, територія чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару (ч.1 ст.41 МК України).

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст.41 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною 1 статті 281 МК України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина 8 статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

Відповідно до ч.1 ст.16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію), товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Отже, підставою для застосування спеціального преференційного митного режиму у відповідності до Угоди про асоціацію є, зокрема, сертифікат з перевезення товару EUR.1.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 03.06.2005 року (зі змінами внесеними згідно з Постановою ВСУ № 8 від 30.05.2008 року) «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

За змістом ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У Протоколі І Угода про асоціацію наведений зразок Сертифіката з перевезення товару, у якому: в пункті 11 зазначається «митний дозвіл» із наведенням митного підрозділу, країни або території видачі, що завіряється підписом уповноваженої посадової особи та засвідчується відтиском печатки; пункт 12 передбачає «декларацію від експортера», у якій особа, яка звернулась за видачею сертифіката заявляє, що описане в сертифікаті майно відповідає умовам, необхідним для його видачі, та таке запевнення засвідчує власноручним підписом.

У цій справі у сертифікатах з перевезення EUR.1 в пункті 11 митним органом, який його видав, указано митницю Бельгії та проставлено відтиск печатки відповідного митного органу.

Проте, уповноважений митний орган Королівства Бельгія листом від 02.04.2026 №2026/N6A2N30/00008697/2 спростував видачу указаних сертифікатів.

За змістом п.8 ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідь митних органів Королівства Бельгія у цій справі здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і виданий службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні п.8 ст.336, п.5 ч.1 ст.352 МК України та у взаємозв`язку із положеннями ст.495 МК України, і цей доказ нічим не спростований.

Наведена у відповіді уповноваженого бельгійського митного органу інформація є конкретною та однозначною, підтверджує юридично значимі факти та будь-яких посилань не необхідність проведення додаткових перевірочних заходів на підтвердження існування цих фактів не містить.

Таким чином, досліджені у справі докази у своїй сукупності достатньо підтверджують той факт, що переміщення в адресу ТОВ «ЯГУАР АВТОГРУП» і випуск у вільний обіг товару за аналізованими по справі митними деклараціями типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифікатів з перевезення товарів EUR.1, видача яких за результатами проведеної перевірки компетентним органом Королівства Бельгія підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митних деклараціях преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірного звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

Висловлена захисником позиція по своїй суті зводиться до непричетності директора ТОВ «ЯГУАР АВТОГРУП» ОСОБА_1 до виявленого правопорушення та фактично перекладання усієї відповідальності на експортера товарів.

Стаття 485 МК України передбачає наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

З досліджених по справі доказів і встановлених на їх підставі фактичних обставин наявні підстави вважати, що заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товару із використанням сертифікатів з перевезення товару EUR.1 є саме очолюване ОСОБА_1 товариство ТОВ «ЯГУАР АВТОГРУП».

Про такий висновок також свідчать розміри недоплачених до Державного бюджету України митних платежів, які сплачуються саме покупцем товару, у даному випадку ТОВ «ЯГУАР АВТОГРУП».

Жодної економічної чи іншої вигоди у використані указаних сертифікатів для продавця товару компанії «Vidi Vipos Development OU» по справі не вбачається.

Від дня складання протоколу про порушення митних правил (04.08.2026) та по дату розгляду справи в суді жодних претензій продавцю товару з приводу не підтвердження компетентним іноземним органом сертифікатів з перевезення товару EUR.1 ОСОБА_1 не пред`являла, жодних заходів для цього не вчиняла, хоча для цього мала реальну можливість та достатньо часу.

Будь-якого логічного та розумного пояснення невжиття жодних заходів на доведення своєї непричетності до викладених в протоколі про порушення митних правил обставин, які призвели до безпідставного заявлення преференційного режиму при розмитненні товару, ОСОБА_1 та її захисник ні митному органу, ні суду не надали.

Така пасивна поведінка не притаманна добросовісному контрагенту у договірних комерційних правовідносинах, у тому числі й з огляду на обсяг і характер адміністративної відповідальності за таке діяння, а інколи кримінальної.

Зазначене у своїй сукупності та взаємозв`язку дає підстави для висновку про умисність дій ОСОБА_1 , спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1, автентичність та видача яких не підтверджена.

Таким чином, оцінивши дослідженні по справі докази у їх сукупному та логічному взаємозв`язку, а також норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про повну доведеність поза будь-яким розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 як керівника ТОВ «ЯГУАР АВТОГРУП» у вчиненні передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил.

При визначенні обсягу відповідальності суд зважує на конкретні обставини справи, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, та вважає необхідним застосувати до порушниці стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.

З порушниці, відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI, підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України, суддя -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 2 107 817 (два мільйони сто сім тисяч вісімсот сімнадцять) гривень 91 копійку.

Штраф у розмірі 2 107 817 (два мільйони сто сім тисяч вісімсот сімнадцять) гривень 91 копійка підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області А.Л. Гайдук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua