Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №383/1375/26 — Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Суд: Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №383/1375/26

Суддя: Бондаренко В. В.

Справа № 383/1375/26

Номер провадження 2-др/383/13/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Бондаренко В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Зербул С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області заяву представника відповідача – адвоката Пономарьова О.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Вікторія» Чміленко В.І. про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання додаткової угоди неукладеною, повернення земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію речового права, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бобринецького районного суду Кіровоградської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Вікторія» Чміленко В.І. про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання додаткової угоди неукладеною, повернення земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію речового права.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23.10.2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Вікторія» Чміленко В.І. про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання додаткової угоди неукладеною, повернення земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію речового права, відмовлено повністю.

У відзиві на позовну заяву зазначено, що у зв`язку з розглядом справи відповідач очікує понести витрати на правничу допомогу орієнтовно у розмірі 40000 грн., докази щодо остаточного розміру яких будуть надані в строк визначений ст.141 ЦПК України.

28.10.2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача – адвокат Пономарьов О.В. подав до суду заяву про стягнення з ОСОБА_1 на користь Селянського (фермерського) господарства «Вікторія» Чміленко В.І. 32000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження їх понесення (а.с.119-121).

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача адвокат Чеверда О.В. подала заперечення на заяву, згідно якого просила відмовити у стягненні витрат, оскільки прийняття відповідачем послуг адвокатського бюро та погодження їх вартості не доводить необхідності й співмірності всіх цих витрат для покладення їх на позивача (а.с.134-136).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду клопотання про проведення розгляду справи за відсутності сторони відповідача, заяву підтримують в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України неприбуття осіб у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Перевіривши обґрунтованість вимог заяви про ухвалення додаткового рішення, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.270 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п.3 ч.1 ст.133 ЦПК України).

Згідно з п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно зі ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст.19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону №5076-VI).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц (провадження №61-11792св21) зазначено, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку із розглядом конкретної справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).

Встановлено, що 28 квітня 2025 року між Адвокатським бюро «Олега Пономарьова» та Селянським (фермерським) господарством «Вікторія» ОСОБА_2 укладено договір №16 про надання правової допомоги (далі – Договір), відповідно до пункту 3.1 умов якого розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору (а.с.122).

14.08.2026 року між Адвокатським бюро «Олега Пономарьова» та Селянським (фермерським) господарством «Вікторія» ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №1 до Договору (далі – Додаткова угода №1), відповідно до умов якої обчислення розміру гонорару здійснюється погодинно, година роботи адвоката становить 1600 грн. (п.2.1); участь у судовому засіданні в Бобринецькому районному суді Кіровоградської області – 1 судодень становить 2000 грн. (п.2.2); сторони узгодили, що вартість послуги в суді першої інстанції становить 40000 грн., яка може бути переглянута (п.2.3) (а.с.123).

28.10.2026 року між Адвокатським бюро «Олега Пономарьова» та Селянським (фермерським) господарством «Вікторія» Чміленко Віктор Іванович укладено акт приймання – передачі №1 наданої правової допомоги до Договору та Додаткової угоди №1, який містить вид правової допомоги, вартість виконаних адвокатом робіт та витрачений час на їх виконання, всього правова допомога надана на загальну суму 32000 грн. (а.с.124).

На виконання умов зазначеного Договору, додаткової угоди №1 та акту приймання-передачі, Адвокатським бюро «Олега Пономарьова» 28.10.2026 року виставлено рахунок №2/16/26 на суму 7000 грн. та 14.08.2026 року рахунок №1/16/26 на суму 25000 грн. (а.с.125).

Згідно копії платіжної інструкції №229 від 18.08.2026 року СФГ «Вікторія» ОСОБА_2 здійснено оплату на рахунок отримувача АБ «Олега Пономарьова» в сумі 25000 грн. (а.с.126).

Отже, відповідачем було документально доведено понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 32000 грн. 00 коп.

З огляду на зазначене, оскільки рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23.10.2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю, проте у рішенні не вирішено питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем СФГ «Вікторія» ОСОБА_2 у зв`язку з розглядом справи, то є підстави для ухвалення додаткового рішення у цій справі.

З урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, а саме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони, оцінивши надані стороною відповідача докази на підтвердження факту понесених витрат на правничу допомогу, ураховуючи наведені в запереченні доводи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, та зважаючи на те, що в задоволенні позову відмовлено повністю, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь Селянського (фермерського) господарства «Вікторія» Чміленко В.І. витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32000 гривень 00 копійок.

Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги та їх обсягом, значенням справи для сторони. Розмір витрат на професійну правову (правничу) допомогу відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача – адвоката Пономарьова О.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу – задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у справі №383/1375/26 за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Вікторія» Чміленко В.І. про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання додаткової угоди неукладеною, повернення земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію речового права.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Селянського (фермерського) господарства «Вікторія» ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32000 (тридцять дві тисячі) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 12.11.2026 року.

Суддя В.В. Бондаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua