Суд: Велика Палата Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, з них:
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №990/258/26
Суддя: Стрелець Тетяна Геннадіївна
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 990/258/26
провадження № 11-369заі26
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Погрібного С. О.,
судді-доповідачки Стрелець Т. Г.,
суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Гімона М. М., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Пількова К. М., Стефанів Н. С., Тітова М. Ю., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.
за участю:
секретаря судового засідання - Рожок В. В.,
представниці відповідача - Петренко Ю. В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 серпня 2026 року (судді Білоус О. В., Васильєва І. В., Желтобрюх І. Л., Шишов О. О., Яковенко М. М.) у справі № 990/258/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1.У червні 2026 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія, відповідач), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 14 квітня 2026 року № 138/ас-26 «Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» (далі - рішення від 14 квітня 2026 року № 138/ас-26, оскаржуване рішення) в частині висновку про зменшення балів за показниками «сумлінність», «відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» за критерієм доброчесності та професійної етики;
- зобов`язати ВККС переглянути результати кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), в частині визначення результатів за показниками «сумлінність», «відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» за критерієм доброчесності та професійної етики з урахуванням правової оцінки, наданої Верховним Судом за наслідками розгляду справи.
2. Позивач оскаржує рішення ВККС в частині зниження йому балів за критерієм доброчесності та професійної етики сумарно на 45 балів (30 балів за показником «сумлінність» та 15 балів за показником «відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді)».
3. Позивач зазначає, що оцінка Комісії під час кваліфікаційного оцінювання має бути вмотивованою, оскільки впливає на загальний бал за результатами кваліфікаційного оцінювання і на місце кандидата у рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді у відповідному суді.
4. Водночас невмотивоване або безпідставне зменшення балів під час кваліфікаційного оцінювання різко зменшує шанси отримати бажану посаду судді в обраному суді.
5. У спірному випадку необґрунтоване зменшення балів призвело до несприятливих наслідків у вигляді зниження рейтингу позивача серед інших конкурсантів та неможливості в подальшому бути рекомендованим для призначення суддею до Львівського апеляційного суду.
Щодо зниження 30 балів за показником «сумлінність»
6.ВККС знизила позивачу 15 балів за вказаним показником з посиланням на порушення правил декларування. Зокрема, кандидат у деклараціях за 2016-2024 роки відображав інформацію про батьків як членів його сім`ї, хоча вони разом не проживали, не були пов`язані спільним побутом та не мали взаємних обов`язків із суб`єктом декларування.
7.Позивач вважає такі висновки Комісії необґрунтованими. Зазначає, що вказував у щорічних деклараціях батьків через їх постійне, систематичне відвідування за місцем їхнього проживання (для надання допомоги у зв`язку з похилим віком і станом здоров`я) з метою забезпечення максимальної прозорості, повноти розкриття, відкритості та підзвітності. Крім того, на переконання позивача, встановлення порушення правил декларування не належить до повноважень ВККС, а є виключною компетенцією Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК).
8. Ще 15 балів Комісія знизила кандидату через несвоєчасне надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) значної кількості судових рішень (3 127 випадків). Позивач визнає факт затримки внесення судових рішень до ЄДРСР, однак пояснює це надмірним рівнем судового навантаження та складними умовами роботи в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області. Позивач наголошує, що несвоєчасне надсилання судових рішень до ЄДРСР не призвело до негативних наслідків для учасників процесу, оскільки копії судових рішень були направлені сторонам вчасно, строки на апеляційне оскарження не порушені, скарги від учасників судових процесів за період кар`єри судді не надходили.
Щодо зниження 15 балів за показником «відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді)»
9.ВККС через призму дослідження майнового образу кандидата встановила зосередження у межах його родини значної кількості суміжних земельних ділянок загальною площею 0,3 га та щонайменше два об`єкти незавершеного будівництва загальною площею 670 м2, що з погляду стороннього спостерігача може сприйматися як невідповідність рівня життя судді (кандидата судді).
10. Позивач з такими висновками також не погоджується. Щодо задекларованого ним об`єкта незавершеного будівництва площею 393,66 м2 на земельній ділянці площею 1000 м2 (вул. Університетська, м. Ужгород) позивач звертає увагу, що на теперішній час лише затверджено будівельно-технічну документацію і здійснено підготовчі будівельні роботи. Об`єкт будівництва відсутній. На земельних ділянках батьків та сестри також відсутні житлові будинки, господарсько-побутові будівлі, тощо. Батьки придбали незавершений об`єкт нерухомості, 9 % готовності. Водночас зміст оскаржуваного рішення в цій частині свідчить, що ВККС, зазначаючи про неспростовні сумніви, не надала оцінки цим поясненням кандидата.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції
11. Указом Президента України від 1 серпня 2007 року № 676/2007 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області строком на п`ять років (присягу судді складено 19 вересня 2007 року).
12. Указом Президента України від 9 грудня 2011 року № 1113/2011 суддю Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 переведено на роботу на посаду судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
13. Постановою Верховної Ради України від 21 червня 2012 року № 5011-VI ОСОБА_1 обрано на посаду судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області безстроково.
14. ВККС рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі -Конкурс).
15. До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся й ОСОБА_1 як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» (тут і далі - Закон № 1402-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
16. Рішенням Комісії від 4 березня 2024 року № 84/ас-24 ОСОБА_1 допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.
17. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допущено 706 кандидатів, серед яких також ОСОБА_1 , до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах.
18. На пропозицію ВККС (лист від 6 серпня 2025 року № 21-6808/25) ОСОБА_1 надав пояснення щодо відповідності його кандидатури критеріям кваліфікаційного оцінювання.
19. На адресу ВККС від Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла відповідь на лист Комісії від 30 вересня 2025 року
20. 2 березня 2026 року до Комісії надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі - ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 28 лютого 2026 року.
21. За висновком ГРД, кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність», «законність джерел походження прав на об`єкти цивільних прав» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам».
22. 16 березня 2026 року до Комісії надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 щодо обставин, викладених у висновку ГРД.
23.14 квітня 2026 року Комісія провела з кандидатом співбесіду. Під час співбесіди Комісія обговорила з кандидатом результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
24. Відповідно до рішення Комісії у складі колегії від 14 квітня 2026 року № 138/ас-26 за результатами складеного кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 набрав 358,20 бала; за критерієм особистої компетентності - 37,67 бала; за критерієм соціальної компетентності - 37,67 бала; за критеріями доброчесності та професійної етики - 255 балів.
25. Цим рішенням Комісія у складі колегії визначила, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 набрав 688,54 бала. Однак, ураховуючи наявність висновку ГРД, Комісія вирішила внести питання про підтвердження здатності ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді на розгляд ВККС у пленарному складі.
26. 27 травня 2026 року ВККС у пленарному складі рішенням № 247/ас-26 визнала ОСОБА_1 таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Стислий зміст оскаржуваного рішення ВККС у складі колегії від 14 квітня 2026 року № 138/ас-26
27. Оскільки позивач оскаржує рішення Комісії лише в частині її висновків про зниження йому загалом 45 балів за критерієм доброчесності та професійної етики [показники «сумлінність» та «відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді)»], Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав деталізувати у своїй постанові зміст рішення ВККС, що не стосуються предмета спору.
Оцінювання відповідності ОСОБА_1 за критеріями доброчесності та професійної етики (оскаржувана частина)
28.Комісія знизила позивачу сумарно 30 балів за показником «сумлінність».
29.15 балів Комісія знизила кандидату за порушення правил декларування.
30.ВККС встановила, що у деклараціях за 2016-2024 роки кандидат відображав інформацію про батька ОСОБА_2 та матір ОСОБА_3 як членів сім`ї.
31. Кандидат пояснив, що не проживає спільно з батьками, не пов`язаний спільним побутом, але провідує їх доволі часто у зв`язку з їхнім літнім віком. Відомості про майно та доходи батьків вносив у щорічні декларації добровільно, навіть після зміни місця проживання у 2016 році.
32. Урахувавши пояснення ОСОБА_1 , Комісія дійшла висновку, що у Деклараціях за 2016-2024 роки кандидат зазначав відомості про його батьків, які з 2016 року не були пов`язані спільним побутом та не мали взаємних права та обов`язків із суб`єктом декларування.
33. Комісія підкреслила, що правильність і повнота декларування становлять один із базових елементів доброчесності судді. Суддя як носій підвищеного стандарту поведінки має демонструвати зразкове ставлення до дотримання вимог щодо фінансового контролю. Навіть технічні помилки в деклараціях, якщо вони повторюються, можуть свідчити про недостатню старанність у виконанні обов`язків, які є необхідними для забезпечення суспільної довіри до судової влади.
34. Тому Комісія одноголосно вирішила, що виявлені порушення мають несуттєвий, але повторюваний характер, та свідчать про певний дефіцит старанності у виконанні обов`язків суб`єкта декларування, що є причиною зменшення оцінки на 15 балів за показником «сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики.
35. Ще 15 балів за показником «сумлінність» Комісія знизила ОСОБА_1 через несвоєчасне надсилання ним значної кількості судових рішень до ЄДРСР.
36. За інформацією ГРД кандидат перевищував строки надсилання до ЄДРСР судових рішень, зокрема: в період з 1 до 31 грудня 2021 року середня тривалість перевищення строків становить 5 днів у 31 справі; з 1 до 31 січня 2025 року - 4 дні у 34 справах; з 1 до 31 липня 2025 року - 93 дні у 4 справах.
37. Під час дослідження інформації щодо несвоєчасності надсилання судових рішень і окремих думок до ЄДРСР Комісія встановила таке.
38. За період з 2020 до 2025 року суддя з порушенням строків до ЄДРСР вніс 3 127 судових рішень. Середня тривалість порушення строків внесення рішень становить 6 днів, однак є 5 ухвал, які внесено до ЄДРСР із більш суттєвим порушенням строків, ніж зазначено у висновку ГРД. Точний перелік справ наведено у підпунктах 154.1-154.5 пункту 154 рішення Комісії № 138/ас-26.
39. Під час співбесіди ОСОБА_1 пояснив, що на своєчасність внесення електронних копій судових рішень до ЄДРСР вплинуло надмірне навантаження.
40. Комісія наголосила, що своєчасне складання і оголошення повного тексту судового рішення, а також його опублікування є одним із засобів формування довіри до судової влади. З погляду Комісії своєчасне наповнення ЄДРСР судовими рішеннями - це важливе надбання національної правової системи. Натомість недбале ставлення до наповнення ЄДРСР може негативно вплинути на авторитет суду загалом.
41. Оцінюючи значну кількість несвоєчасно внесених рішень (3127 випадків) крізь призму пункту 19 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі - Єдині показники), Комісія дійшла висновку, що такі факти свідчать про труднощі судді ОСОБА_1 в ефективній організації своєї роботи та недостатньо відповідальне ставлення до законодавчих обов`язків, що в сукупності зумовило зменшення оцінки за показником «сумлінність» на 15 балів.
42.Комісія також знизила позивачу 15 балів за показником «відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді)».
43. Під час дослідження досьє кандидата Комісія встановила, що у 2016 році кандидат та його батьки придбали земельні ділянки 1000 м2 кожна ( АДРЕСА_1 ).
44. Кандидат 19 червня 2024 року за договором дарування став власником земельної ділянки, яка належала його батькові, площею 1000 м2 ( АДРЕСА_1 ). Сестра кандидата 18 квітня 2024 року за договором дарування стала власником земельної ділянки, яка належала матері кандидата, площею 1000 м2 ( АДРЕСА_1 ).
45. Батько кандидата 8 жовтня 2024 року за договором купівлі-продажу став власником земельної ділянки 0,232 м2 ( АДРЕСА_1 ). Мати кандидата 29 квітня 2025 року за договором купівлі-продажу стала власником об`єкта незавершеного будівництва - житлового будинку садибного типу 207 м2 та земельної ділянки площею 0,1747 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
46. У декларації за 2024 рік ОСОБА_1 задекларував об`єкт незавершеного будівництва 393,66 м2, розташований на земельній ділянці, що належить суб`єкту декларування ( АДРЕСА_1 ).
47. У декларації за 2024 рік ОСОБА_4 (рідна сестра кандидата) задекларувала об`єкт незавершеного будівництва 276,18 м2, розташований на земельній ділянці, що належить суб`єкту декларування ( АДРЕСА_1 ).
48. Під час співбесіди кандидат підтвердив суміжність зазначених земельних ділянок та об`єктів незавершеного будівництва. Таким чином, у межах однієї родини - кандидат, його сестра та батьки - зосереджено суміжні земельні ділянки загальною площею понад 0,3 га та щонайменше два об`єкти незавершеного будівництва загальною площею понад 670 м2, розташовані на АДРЕСА_1 та вул. Теодора Ромжі в м. Ужгород.
49. Кандидат під час співбесіди визнав, що така концентрація нерухомості може справляти на стороннього спостерігача враження єдиної «садиби суддівської родини».
50. Оцінивши вказані обставини, Комісія дійшла висновку, що встановлений зовнішній майновий образ кандидата - концентрація суміжних земельних ділянок і масштабних об`єктів незавершеного будівництва в межах однієї родини, що сам кандидат охарактеризував як «садибу суддівської родини», - є обставиною, яка не є нейтральною для оцінювання, оскільки звичайна розсудлива людина може розцінити її як таку, що не відповідає очікуваному рівню життя судді у значенні пункту 23 Єдиних показників, незалежно від законності джерел формування такого майнового образу.
51. З огляду на це Комісія одноголосно вирішила зменшити оцінку кандидата за показником «відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.
52. Спір у цій справі виник у зв`язку з незгодою позивача з висновками Комісії, які мали наслідком зниження йому балів за критеріями доброчесності та професійної етики загалом на 45 балів, зокрема за показниками «сумлінність» на 30 балів та «відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» на 15 балів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
53. Касаційний адміністративний суд рішенням від 10 серпня 2026 року позов задовольнив частково:
- визнав протиправним і скасував рішення ВККС від 14 квітня 2026 року № 138/ас-26 «Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» в частині висновків про зменшення балів за показниками «сумлінність» та «відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» за критерієм доброчесності та професійної етики;
- зобов`язав ВККС повторно розглянути питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) з урахуванням правової оцінки, наданої Верховним Судом у цьому рішенні.
54. Суд виснував, що Комісія застосувала надмірно формальний підхід та не надала належної правової оцінки об`єктивним чинникам критичного судового навантаження ОСОБА_1 та фактичній відсутності негативних наслідків для учасників справ, тому дійшла необґрунтованого висновку про зменшення кандидату 15 балів за показником «сумлінність» за несвоєчасне поповнення ЄДРСР судовими рішеннями.
55. Крім того, на думку суду першої інстанції, у рішенні ВККС використала норми, обґрунтування і твердження, що регламентують виготовлення повного тексту і оголошення рішення як процесуальних обов`язків судді, - чим фактично ототожнила два різні за своєю юридичною природою обов`язки: процесуальне складання повного тексту рішення та технічне оприлюднення його електронної копії в ЄДРСР.
56. Суд також не погодився із висновками Комісії про зменшення кандидату 15 балів за показником «відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу». За висновками суду, Комісія у своєму рішенні не навела належного обґрунтування того, яким саме чином суміжне розташування земельних ділянок інших членів родини (батьків, сестри), з якими позивач спільно не проживає та не веде спільного господарства, може вплинути на відповідність кандидата критеріям доброчесності або поставити під сумнів його професійну здатність здійснювати правосуддя. Крім того, зазначаючи про неспростовні сумніви, Комісія у рішенні не надала оцінки поясненням кандидата щодо відсутності на земельних ділянках завершених об`єктів будівництва.
57. Одночасно суд визнав обґрунтованим висновок Комісії, що виявлені порушення правил декларування мають несуттєвий, але повторюваний характер, та свідчать про певний дефіцит старанності у виконанні обов`язків суб`єкта декларування, що об`єктивно послугувало причиною зменшення оцінки на 15 балів за показником «сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики.
58. Окремо у рішенні суд надав оцінку заяві позивача про поновлення строків звернення з цим адміністративним позовом. Врахувавши, що позивач звернувся до суду в місячний строк з дня ознайомлення з рішенням Комісії (опубліковане на офіційному сайті Комісії 26 травня 2026 року), а також відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 та поновлення цього строку.
Короткий зміст та обґрунтування апеляційної скарги ВККС
59. ВККС не погодилася з ухваленим судом першої інстанції рішенням та звернулася до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
60.За доводами скарги, суд першої інстанції здійснив перевірку не наявності / відсутності підстав або мотивів, викладених в оскаржуваному рішенні, а їх переконливості та достатності.
61. У контексті зазначених аргументів Комісія наголошує, що вона хоча і діє у системі правосуддя України, однак не є судовим органом і в неї відсутній обов`язок оцінювати докази чи факти за судовими стандартами, зокрема застосовувати такі категорії як «достатність» чи «належність / допустимість доказів» у розумінні процесуального права. У роботі Комісії застосовується дещо інший механізм, який полягає у залишенні неспростованого обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата визначеним законом критеріям (компетентність, доброчесність та професійна етика).
62. На переконання Комісії, доброчесність та професійна етика є фундаментальними критеріями, що забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
63. Таким чином, навіть правомірні та законні дії кандидата можуть оцінюватися як такі, що не узгоджуються з поняттям доброчесності, виходячи із загальноприйнятих уявлень до цього поняття, особливо якщо йдеться про суддю.
64. Повноваження членів Комісії оцінювати певні факти як такі, що узгоджуються чи не узгоджуються з поняттям доброчесності, є винятковими. Ніхто інший, окрім Комісії, не має повноважень оцінювати доброчесність кандидата на посаду судді.
65. Тому суд помилково виходив із того, що Комісія могла дійти висновку про зменшення позивачу балів за показниками «сумлінність» та «відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» виключно після остаточного спростування всіх пояснень кандидата та беззаперечного встановлення обставин, покладених в основу спірного рішення.
66.Комісія наголошує на відсутності у неї обов`язку надавати детальну відповідь на кожну надану кандидатом відповідь або аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від обставин справи. Та обставина, що за змістом оскаржуваного рішення Комісія не відобразила підстав відхилення або прийняття певних доводів чи аргументів ОСОБА_1 , не може безумовно свідчити про те, що вона їх не врахувала.
67. Суд не врахував, що позиція ОСОБА_1 стосовно несвоєчасності внесення ним до ЄДРСР електронних копій судових рішень ґрунтувалася лише на тому, що в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області, та у нього особисто, був критично високий рівень судового навантаження, що вплинув на технічний аспект роботи.
68. Натомість у рішенні суд висловив власні зауваження стосовно викладених Комісією мотивів, зазначивши, що ВККС застосувала надмірно формальний підхід, не надавши належної правової оцінки об`єктивним чинникам критичного судового навантаження судді ОСОБА_1 та фактичній відсутності негативних наслідків для учасників справ.
69. В оскаржуваному рішенні суд також вказав на «передчасність» висновків Комісії в частині зменшення позивачу балів за показником «відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу». На переконання суду, Комісія не надала належного обґрунтування щодо прийняття або відмови у прийнятті доводів позивача стосовно зосередження суміжних земельних ділянок у межах його родини.
70. Комісія вважає такі висновки суду помилковими. Доводить, що оцінюючи ОСОБА_1 на відповідність зазначеному показнику, Комісія виходила із того, що йшлося не про одиничний об`єкт нерухомості, а про концентрацію активів на суміжних ділянках в обласному центрі. Сукупна площа лише об`єктів незавершеного будівництва кандидата та його сестри перевищувала 670 м2. На переконання Комісії, такий масштаб будівництва формує у звичайної розсудливої людини уявлення про рівень достатку, що є суттєво вищим за той, який асоціюється зі статусом судді.
71. Навіть сам кандидат під час співбесіди підтвердив, що зовнішній образ цієї концентрації нерухомості може за певних умов сприйматися як «садиба суддівської родини». Тим самим ОСОБА_1 фактично погодився з тим, що об`єктивне враження від його майнового становища виходить за межі очікуваного стандарту. Водночас із зазначеної обставини суд не зробив належного юридичного висновку, обмежившись констатацією цього факту без оцінки його правового значення, що свідчить про неповне з`ясування обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.
72. Таким чином, ВККС вважає, що її рішення містить усі необхідні елементи мотивування, зокрема, такі як визначення фактичних обставин, що були враховані при оцінюванні, відображення впливу цих обставин на результати оцінювання, формування узагальненого висновку за результатами їх сукупної оцінки. Такий підхід відповідає вимогам до актів індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень та дозволяє встановити логіку прийняття Комісією саме такого рішення.
73. І наостанок Комісія твердить про втручання суду в її адміністративний розсуд щодо проведення кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді у межах оголошеного Конкурсу. Таке втручання Комісія вбачає в тому, що суд зобов`язав її повторно розглянути питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 в межах Конкурсу, з урахуванням правової оцінки, наданої Верховним Судом у цьому рішенні.
74. На переконання ВККС, повторна участь позивача у розгляді цього питання надасть йому можливість додатково підготуватися. Як наслідок, такі дії можуть вплинути на висновки Комісії та ухвалення іншого рішення, що не передбачено нормативно-правовим регулюванням.
75. Суд також не взяв до уваги, що конкурс на зайняття посад суддів у Львівському апеляційному суді завершено у встановленому законом порядку. За його результатами Комісія прийняла остаточні рішення та реалізувала всі етапи конкурсної процедури. Поновлення участі одного кандидата у вже завершеному конкурсі неминуче призведе до створення нерівних умов для інших учасників конкурсної процедури, щодо яких Комісія ухвалила остаточні рішення.
Позиція позивача щодо апеляційної скарги
76.ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає, що суд першої інстанції повно і правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.
77.На переконання позивача, межі дискреції Комісії у конкурсній процедурі на посаду судді апеляційного суду, зокрема і ухвалення рішення за результатами проведення співбесіди з кандидатами, не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному контролю. Обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку має показувати, наприклад, що доводи / пояснення кандидата на посаду судді взято до уваги, і, що важливо, давати розуміння, чим керувалася Комісія, коли оцінювала цього кандидата.
78. Позивач зазначає, що він як кандидат у судді апеляційного суду у поданих письмових поясненнях та на співбесіді достатньою мірою висвітлив факти, що спростовували звинувачення Комісії у вчиненні порушень. Зокрема, кандидат наголошував на критичному навантаженні його як судді, виконанні ним обов`язків слідчого судді, відсутності чіткої інформації щодо порушення строків надсилання судових рішень до ЄДРСР, а також відсутності об`єктів нерухомості на земельних ділянках на вул. Теодора Ромжі (Університетська) у м. Ужгород.
79.Щодо заниження Комісією 15 балів за показником «сумлінність» у зв`язку із встановленням фактів перевищення строків надсилання судових рішень до ЄДРСР ОСОБА_5 вважає, що формальне посилання Комісії в оскаржуваному рішенні лише на кількість судових рішень без визначення конкретних його дій як судді (об`єктивної складової) не може вважатися мотивованим рішенням суб`єкта владних повноважень.
80. Комісія не досліджувала реальні обставини створення і оприлюднення судових рішень. Не надала оцінки усним та письмовим поясненням кандидата щодо критичного рівня навантаження як самого суду, так і його особисто як судді, що мало безпосередній вплив на технічні аспекти роботи.
81. У рішенні Комісія не навела жодних мотивів, з яких дійшла висновку про порушення позивачем як суддею строків надіслання рішень до ЄДРСР, з огляду на зумовленість переважної кількості затримок у заповненні Реєстру на декілька днів з технічними алгоритмами системи «Д-3», яка не враховує вихідні дні. Також Комісія не встановила і не дала належної оцінки доводам позивача про неврахування системою при визначенні статистичних даних щодо строків надсилання рішень до Реєстру відомостей, зокрема про тимчасову непрацездатність та відрядження, тощо.
82. Водночас загальне посилання відповідача лише на обов`язковість і важливість своєчасного наповнення ЄДРСР, безвідносно до виконання позивачем обов`язків судді відповідно до процесуального законодавства, не можна вважати мотивацією визнання порушення доброчесності.
83. Таким чином, позивач вважає абсолютно правильними висновки суду першої інстанції в цій частині.
84. Позивач також вважає необґрунтованими висновки Комісії щодо зниження йому 15 балів за показником «відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» критеріїв доброчесності та професійної етики. Згідно з оскаржуваним рішенням підставою для сумніву Комісія визначила рівень та спосіб концентрації нерухомості у родині позивача, що, на її думку, є надмірним або невідповідним статусу судді.
85. Позивач наголошує, що визначальним фактором для можливості охарактеризувати належні йому та його родині об`єкти як «садиба» є наявність на земельних ділянках побудованих будинків, господарських будівель тощо. Однак такі об`єкти на земельних ділянках ОСОБА_1 та його родини відсутні, про що він наголошував Комісії.
86. Водночас у своєму рішенні Комісія не навела належних мотивів оцінки наданих кандидатом пояснень щодо відсутності на земельних ділянках об`єктів будівництва.
87. В оскаржуваному рішенні Комісія також не навела мотивів, з яких вважає, що звичайна розсудлива людина, ознайомившись із встановленими фактами лише щодо набуття у власність земельних ділянок, може дійти висновку, що рівень та спосіб концентрації нерухомості (яка відсутня) є надмірним або невідповідним статусу судді.
88. У рішенні Комісії також відсутнє обґрунтування того, яким саме чином суміжне розташування земельних ділянок інших членів родини (батьків, сестри), з якими позивач спільно не проживає та не веде спільного господарства, може вплинути на відповідність кандидата критеріям доброчесності або поставити під сумнів його професійну здатність здійснювати правосуддя.
89. За таких аргументів позивач погоджується з висновками суду, що наведені Комісією доводи в частині зменшення йому 15 балів за показником «відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» не можуть вважатися достатніми для формування обґрунтованого сумніву щодо відповідності його як кандидата цьому показнику.
90. Позивач також вважає, що суд першої інстанції обрав правильний спосіб захисту його порушених прав.
Рух апеляційної скарги
91.Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 9 вересня 2026 року відкрила провадження за апеляційною скаргою ВККС на рішення Касаційного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року, а ухвалою від 22 жовтня 2026 року призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
92. Відповідно до частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
93. Велика Палата Верховного Суду нагадує, що спір у цій справі виник у зв`язку з незгодою позивача з висновками Комісії, які мали наслідком зниження йому сумарно 45 балів за критерієм доброчесності та професійної етики, зокрема за показниками «сумлінність» на 30 балів та «відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» на 15 балів.
94. Суд першої інстанції частково погодився з висновками Комісії про обґрунтованість зниження кандидату 15 балів за показником «сумлінність» внаслідок порушенням правил декларування.
95.За змістом апеляційної скарги, Комісія в цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржує.
96. Тож предметом апеляційного перегляду в цій справі є висновки суду першої інстанції щодо зменшення кандидату 15 балів за показником «сумлінність», які Комісія знизила внаслідок встановлення фактів перевищення позивачем строків надсилання судових рішень до ЄДРСР, а також 15 балів за показником «відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу».
97.Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ВККС, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, та висновки щодо їх застосування
98. Згідно із частиною другою статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
99. Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
100. Аналогічні за змістом вимоги до особи, яка може бути призначена на посаду судді, закріплені у статті 69 Закону № 1402-VIII.
101. Статтею 28 Закону № 1402-VIII визначено додаткові, спеціальні вимоги до кандидатів на посаду судді апеляційного суду: суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п`яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3 цієї частини, щонайменше сім років.
102. Пунктом 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII встановлено, що ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 793 цього Закону.
103. Згідно із частиною другою статті 793 Закону № 1402-VIII в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 цього Закону.
104. Частина четверта статті 793 Закону № 1402-VIII визначає, серед іншого, що відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді.
105. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено у главі 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону № 1402-VIII.
106. Частиною першою статті 83 Закону № 1402-VIII встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
107. Відповідно до положень частини першої статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
1) складання кваліфікаційного іспиту;
2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
108. Згідно із частиною дев`ятою статті 85 Закону № 1402-VIII співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє.
109. Частина перша статті 88 Закону № 1402-VIII визначає, що ВККС ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
110. Частина друга цієї статті передбачає, що суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС України.
111. Відповідно до частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
112. Згідно із частиною п`ятою статті 101 Закону № 1402-VIII рішення ВККС, палат та колегій Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення, результати поіменного голосування членів Комісії. Рішення підписується головуючим і членами Комісії (палати, колегії), які брали участь у його ухваленні.
113. Частина восьма статті 101 Закону № 1402-VIII передбачає, що рішення ВККС можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом.
Щодо меж дискреції ВККС
114. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що повноваження Комісії стосовно оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними та виключною компетенцією її як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в національній системі судоустрою. Жоден суб`єкт, у тому числі й суд, не вправі втручатися в здійснення Комісією компетенції щодо оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів.
115. Водночас межі дискреції ВККС у конкурсній процедурі на зайняття вакантних посад суддів, у тому числі в апеляційних судах, зокрема і прийняття рішення за результатами проведення співбесіди з кандидатами, не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному контролю. Процес розгляду Комісією питання про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді, як і прийняте за результатом цього процесу рішення, мають бути зрозумілим як суддям (кандидатам на посаду судді), щодо яких їх ухвалено, так і незалежному сторонньому спостерігачу.
116. Обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що доводи / пояснення судді (кандидата на посаду судді) взято до уваги і, що важливо, давати розуміння, чому і чим керувалася ВККС, коли оцінювала відповідність цього судді (кандидата на посаду судді) критеріям компетентності, доброчесності чи професійної етики.
117. Суд повинен забезпечити, щоб реалізація Комісією дискреційних повноважень під час проведення кваліфікаційного оцінювання не була свавільною.
Оцінка висновків Касаційного адміністративного суду та аргументів учасників справи
118. Велика Палата Верховного Суду не встановила обставин чи підстав для скасування оскаржуваного рішення, визначених пунктами 1-3 статті 88 Закону № 1402-VIII.
119. Водночас оскаржуване рішення потребує здійснення всебічної оцінки на предмет відповідності його вимогам, визначеним пунктом 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII.
Критерії доброчесності та професійної етики
120. Доброчесність та професійна етика - це взаємопов`язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім`ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата з його попереднім правовим статусом.
121. Доброчесність та професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
122. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
123. Критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади в цілому.
124. Вимоги до професійної етики судді визначені Кодексом суддівської етики (далі - КСЕ), та Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схваленими Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 1006/23.
125. Як можна зрозуміти зі змісту рішення від 14 квітня 2026 року № 138/ас-26, ураховуючи межі апеляційного перегляду, Комісія знизила ОСОБА_5 15 балів за показником «чесність» та 15 балів за показником «відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу».
126. Водночас оскільки сумарний бал, отриманий за критерієм доброчесності та професійної етики, становив 255 балів із 300 можливих, що є вищим за 75 % (225 балів) від максимально можливого бала, Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_5 відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
127. У цій справі позивач оскаржує рішення Комісії в частині зниження йому балів за відповідними показниками критеріїв професійної етики та доброчесності.
128. Згідно з пунктами 5.8-5.9, 5.12 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі - Положення № 20/зп-25), критерії доброчесності та професійної етики оцінюються в 300 балів.
129. Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з`ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
130. Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
131. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
132. Істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Кожне зниження балів повинно бути мотивовано в рішенні Комісії (пункт 5.13 Положення № 20/зп-25).
133. Відповідно до пункту 2.13 Положення № 20/зп-25 відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
134. Згідно з пунктом 2.14. Положення № 20/зп-25 для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники, затверджені ВРП.
135. За приписами пункту 14 Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема, за показником сумлінність, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
136. У пункті 19 Єдиних показників розкрито суть показника «сумлінність». Так, сумлінність - старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов`язків.
137. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно:
1) ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим;
2) демонструє високий рівень професійної мотивації;
3) під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів;
4) утримується від будь-якої діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов`язків та інших повноважень;
5) підтримує та вдосконалює свої професійні знання та навички шляхом постійного навчання та підвищення кваліфікації з метою компетентного виконання посадових обов`язків та інших повноважень;
6) наводив обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів;
7) під час здійснення професійної діяльності не допускав свавілля під час ухвалення рішень.
138. Згідно з пунктом 23 Єдиних показників, спосіб життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає статусу займаної посади, якщо його поведінка на думку звичайної розсудливої людини не викликає сумніву щодо відповідності рівня життя законним доходам, є гідною, підтримує авторитет статусу та відповідає вимогам, яких необхідно дотримуватися з огляду на статус судді (кандидата на посаду судді).
139. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо, зокрема, але не виключно:
1) суддя (кандидат на посаду судді) не допускав показового демонстрування свого достатку, предметів розкоші, що на думку звичайної розсудливої людини є надмірним чи може розцінюватись як невідповідність рівню життя судді (кандидата на посаду судді);
2) суддя (кандидат на посаду судді) не допускав показового та/або невідповідного ситуації використання свого статусу, що може завдати шкоди авторитету правосуддя;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не допускав публічної нерозсудливої, неетичної поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини може сприйматися такою, що не відповідає його статусу.
140. У рішенні від 14 квітня 2026 року № 138/ас-26 ВККС навела мотиви, з яких вона знизила кандидату спірні 15 балів за показником «сумлінність» та 15 балів за показником «відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді)».
Щодо підстав зменшення оцінки кандидата за показником«сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики
141. Зниження кандидату спірних 15 балів за вказаним показником було зумовлене встановленням фактів несвоєчасного внесення судових рішень до ЄДРСР.
142. У пунктах 152-154 оскаржуваного рішення Комісія навела факти систематичних затримок «надсилання судових рішень до ЄДРСР», оцінюючи які, вона дійшла висновку про порушення суддею ОСОБА_1 обов`язку із внесення судових рішень до ЄДРСР у визначені законом строки.
143. Так, Комісія встановила, що за період з 2020 до 2025 роки ОСОБА_1 вніс до ЄДРСР 3 127 судових рішень з порушенням строку.
144. Під час співбесіди кандидат підтвердив, що обізнаний із кількістю судових рішень, внесених до ЄДРСР з порушенням строків. Однак зауважив, що більшість з цих рішень ухвалені у справах про адміністративні правопорушення.
145. За даними ГРД, кандидат перевищив строки надсилання до ЄДРСР судових рішень, зокрема: у період з 1 до 31 грудня 2021 року середня тривалість перевищення строків становить 5 днів у 31 справі; з 1 до 31 січня 2025 року - 4 дні у 34 справах; з 1 до 31 липня 2025 року - 93 дні у 4 справах.
146. Водночас Комісія встановила, що є 5 ухвал, які внесено до ЄДРСР із більш суттєвим порушенням строків, ніж встановила ГРД, а саме: ухвалу у справі № 308/5062/23 від 3 квітня 2023 року надіслано судом до ЄДРСР 6 грудня 2023 року, тобто з порушенням строку на 239 днів; дві ухвали у справі № 308/133/25 від 6 січня 2025 року надіслано судом до ЄДРСР 16 липня 2025 року, тобто з порушенням строку на 183 дні; ухвалу у справі № 308/2871/22 від 23 лютого 2022 року надіслано судом до ЄДРСР 8 червня 2022 року, тобто з порушенням строку на 99 днів; ухвалу у справі № 308/13257/24 від 13 серпня 2024 року надіслано судом до ЄДРСР 26 листопада 2024 року, тобто з порушенням строку на 98 днів; ухвалу у справі № 308/11859/24 від 19 липня 2024 року надіслано судом до ЄДРСР 29 жовтня 2024 року, тобто з порушенням строку на 96 днів.
147. Під час співбесіди несвоєчасне внесення судових рішень до ЄДРСР ОСОБА_1 , зокрема, виправдовував надмірним навантаження.
148. Комісія слушно зауважила, що у межах оцінювання кандидата їй належить з`ясувати, чи має він всі потрібні якості для зайняття посади судді. Комісія перевіряє не лише відповідність кандидата формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують його особу, зокрема те, наскільки відповідально він ставиться до своїх обов`язків, чи не викликає своєю поведінкою обґрунтованих сумнівів щодо компетентності, професійної етики та доброчесності.
149. Відповідно до статті 7 КСЕ, затвердженого рішенням ХІ з`їзду суддів України від 22 лютого 2012 року, та статті 7 КСЕ, затвердженого рішенням ХХ з`їзду суддів України від 18 вересня 2024 року (у редакції, чинній на момент існування обставин, що досліджуються), суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов`язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
150. Додатково Комісія зупинилася й на Коментарі до статті 7 КСЕ (2012 року), де зазначено, що старанність як складова сумлінності є моральною чеснотою судді, що охоплює раціональне використання робочого часу, самоконтроль і зосередженість на виконанні своїх суддівських обов`язків.
151. Комісія наголосила, що обов`язок судді старанно виконувати покладені на нього обов`язки регламентується відповідними процесуальними законами і полягає, зокрема, у дотриманні ним порядку і строків розгляду судових справ, виготовленні судових рішень у строки, передбачені чинним законодавством, забезпеченні можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав тощо. Аналогічна позиція Ради суддів України відображена і в Коментарі до КСЕ 2024 року, затвердженого рішенням Ради суддів України від 2 березня 2026 року № 14.
152. У рішенні Комісії акцентовано й на тому, що своєчасне складання і оголошення повного тексту судового рішення, а також його опублікування є одним із засобів формування довіри до судової влади. Своєчасне наповнення ЄДРСР судовими рішеннями - це важливе надбання національної правової системи. Водночас недбале ставлення до наповнення ЄДРСР може негативно вплинути на авторитет суду загалом.
153. Аналізуючи вагомість та значення встановлених порушень для сторін та суспільства, Комісія наголосила на вимозі частини третьої статті 3 Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV «Про доступ до судових рішень» (далі - Закон № 3262-IV) щодо внесення рішень до ЄДРСР не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
154. Частина друга статті 2 Закону № 3262-IV визначає, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
155. Пунктом 1 розділу III Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням ВРП від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18 (далі - Порядок № 1200/0/15-18), встановлено, що електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Реєстру в день його виготовлення засобами автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС).
156. Відповідно до пункту 6 Порядку ведення ЄДРСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740 (далі - Порядок № 740), копії судових рішень видаються в установленому законодавством порядку з обов`язковим їх внесенням до Реєстру.
157. Велика Палата Верховного Суду бере до уваги і те, що за приписами пункту 1 розділу X Порядку № 1200/0/15-18обов`язок щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для їх внесення до Реєстру шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в АСДС покладається на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення.
158. Та обставина, що в рішенні ВККС не навела детальної відповіді на всі аргументи кандидата (надмірне навантаження, що також пов`язано з виконанням повноважень Фадикошем О. В. обов`язків слідчого судді; відсутність порушення строків виготовлення повного тексу судових рішень; своєчасне направлення рішень сторонам; відсутність скарг від учасників судових процесів за весь період кар`єри судді) не є свідченням того, що такі не були враховані Комісією під час ухвалення рішення.
159. Навпаки, Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що зазначені доводи кандидата якраз враховані ВККС під час ухвалення рішення. Саме тому результатом оцінювання позивача за вказаним показником, ураховуючи встановлені обставини, стало зниження 15 балів.
160. При цьому, на переконання Великої Палати Верховного Суду, суд першої інстанції на власний розсуд витлумачив висновки ВККС, внаслідок чого дійшов помилкового умовиводу, що в рішенні Комісія фактично ототожнила два різні за своєю юридичною природою обов`язки: процесуальне складання повного тексту рішення та технічне оприлюднення його електронної копії в ЄДРСР.
161. У своєму рішенні Комісія констатувала саме систематичне порушення позивачем приписів Закону № 3262-IV щодо строків наповнення ЄДРСР.
162. З огляду на викладене немає підстав вважати, що висновок ВККС про порушення позивачем строків надсилання в такій кількості судових рішень до ЄДРС є свавільним чи необґрунтованим.
163. Дослідивши оскаржуване рішення в зазначеній частині, Велика Палата Верховного Суду констатує, що у ньому відображені мотиви, з яких виходили члени Комісії, зменшуючи кандидату бали за показником «сумлінність».
164. Водночас суд першої інстанції фактично здійснив переоцінку змісту висновків, зроблених Комісією за результатами оцінювання кандидатури позивача за показником «сумлінність», та достатності їх мотивування.
Щодо підстав зменшення оцінки кандидата за показником «відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» критеріїв доброчесності та професійної етики
165. За змістом співбесіди вбачається, що члени Комісії, серед іншого, обговорювали з позивачем зосередження в його родині кількох суміжних земельних ділянок, що знаходяться на одній вулиці в м. Ужгороді, і будівництво на них об`єктів.
166. Суміжність спірних земельних ділянок та наявність об`єктів незавершеного будівництва підтвердив і сам кандидат під час співбесіди.
167. У пунктах 172-176 оскаржуваного рішення Комісія послідовно виклала обставини, встановлені нею за результатами дослідження досьє кандидата та під час співбесіди.
168. Позивач не ставить під сумнів установлені ВККС обставини, однак не погоджується з мотивами Комісії. На його думку, Комісія не врахувала наданих ним усних і письмових пояснень.
169. Пунктом 23 Єдиних показників встановлено, що суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику, якщо, зокрема, не допускав показового демонстрування свого достатку, предметів розкоші, що на думку звичайної розсудливої людини є надмірним чи може розцінюватись як невідповідність рівню життя судді (кандидата на посаду судді).
170. Комісія у рішенні слушно наголосила, що в цьому випадку критерієм оцінки є не суб`єктивне сприйняття самого кандидата і не встановлений факт протиправності, а реакція звичайної розсудливої людини на зовнішній образ майнового становища судді.
171. На переконання Комісії, спосіб життя судді не повинен породжувати в розумного і поінформованого спостерігача обґрунтованого сумніву в його незалежності та безсторонності. Суддя, чий майновий стан або спосіб його формування виходить за межі того, що суспільство обґрунтовано очікує від носія судової влади, підриває суспільну довіру до правосуддя - незалежно від наявності доведеного протиправного діяння.
172. Пунктом 3.1 Бангалорських принципів встановлено, що суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. У Бангалорських принципах також звертається увага на те, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов`язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов`язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
173. На думку Великої Палати Верховного Суду, Комісія під час оцінювання кандидата на відповідність показнику «відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» доречно врахувала, що в спірному випадку йдеться не про одиничний об`єкт нерухомості, а про концентрацію активів на суміжних ділянках в обласному центрі. Такий масштаб активів може сформувати у звичайної розсудливої людини уявлення про рівень достатку, що є суттєво вищим за той, який асоціюється зі статусом судді.
174. У частині дев`ятій статті 69 Закону № 1402-VIII законодавець установив умови визначення відповідності кандидата на посаду судді критерію доброчесності, які пов`язав, зокрема, з наявністю / відсутністю обґрунтованих сумнівів у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті.
175. За визначенням, наведеним у розділі І «Загальні положення» Єдиних показників, обґрунтований сумнів - це наявність відповідних та достатніх фактичних даних, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що суддя (кандидат на посаду судді) може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики.
176. Отже, встановлений зовнішній майновий образ кандидата - концентрація суміжних земельних ділянок загальною площею понад 0,3 га і масштабних об`єктів незавершеного будівництва на земельних ділянках у межах однієї родини не можна вважати нейтральною обставиною для оцінювання.
177. Самі по собі наведені обставини не є підставами для висновку про невідповідність кандидата показнику «відповідність способу життя статусу судді (кандидата на посаду судді)». Водночас сторонній спостерігач може розцінити їх як такі, що не відповідають очікуваному рівню життя судді у значенні пункту 23 Єдиних показників, незалежно від законності джерел формування такого майнового образу.
178. За таких обставин, Комісія мала об`єктивні підстави знизити кандидату 15 балів за вказаним показником.
179. Покликання суду першої інстанції на те, що відповідач при ухваленні рішення не здійснив аналізу наданих кандидатом письмово та усно пояснень Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими. Зміст співбесіди достеменно підтверджує, що Комісія обговорювала з кандидатом як придбання земельних ділянок, так і плани на подальшу їх забудову.
180. Велика Палата Верховного Суду вкотре наголошує, що відсутність у рішенні Комісії детальної відповіді на всі аргументи судді (кандидата на посаду судді) не є свідченням того, що такі не були враховані Комісією під час ухвалення рішення. Достатнім є те, що рішення містить логічне і раціональне обґрунтування, з якого можна встановити ті мотиви, які вплинули на ухвалення остаточного рішення Комісією.
181. У спірному випадку Комісія повною мірою відобразила в рішенні мотиви його ухвалення. У рішенні прослідковується логічний зв`язок між установленими і дослідженими Комісією обставинами та зниженням балів за показниками «сумлінність» і «відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу».Обсяг наведених мотивів є достатнім для розуміння причин прийняття оскаржуваного рішення. Підстав вважати, що ВККС вийшла за межі наданих їй дискреційних повноважень чи вдалася до зловживання ними, немає.
182. Водночас висновки суду першої інстанції стосовно наявності правових підстав для скасування рішення Комісії у складі колегії від 14 квітня 2026 року № 138/ас-26 в частині заниження балів фактично зводяться до незгоди з наданою ВККС оцінкою та наведеними за її результатами мотивами ухвалення рішення.
183. За спірних правовідносин переоцінка судом мотивів, покладених Комісією в основу рішення, та їх викладення в іншому змісті означає неправомірне втручання у дискреційні повноваження незалежного органу, відповідального за формування доброчесного та професійного суддівського корпусу.
184. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з доводами апеляційної скарги ВККС, що її рішення від 14 квітня 2026 року № 138/ас-26 в оскаржуваній частині (щодо заниження балів) прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. Підстави для визнання його протиправним і скасування відсутні.
185. Відповідно до оскаржуваного рішення ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання на посаду судді апеляційного загального суду набрав 688,54 бала. Однак у зв`язку з наявністю висновку ГРД Комісія у складі колегії вирішила внести питання про підтвердження здатності ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді на розгляд ВККС у пленарному складі.
186. У результаті Комісія у пленарному складі своїм рішенням від 27 травня 2026 року № 247/ас-26 визнала ОСОБА_1 таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
187. Згідно із затвердженим ВККС рейтингом кандидатів на зайняття вакантних посад суддів у Львівському апеляційному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання в межах оголошеного Конкурсу ОСОБА_1 посів 35 місце.
188. Надалі Комісія визначила 28 переможців конкурсу на посади суддів Львівського апеляційного суду, до яких позивач не увійшов.
189. Отже, фактично протиправність оскаржуваного рішення позивач пов`язує саме із тим, що він не потрапив у рейтинг та не став переможцем на зайняття 28 суддівських посад у Львівському апеляційному суді.
190. Велика Палата Верховного Суду вже розглядала подібну справу № 990/393/25, в якій кандидат також оскаржував рішення ВККС в складі колегії в частині заниження балів, що призвело до пониження його позиції у рейтингу та невизнання його переможцем конкурсу на зайняття бажаної посади судді апеляційного суду.
191. У згаданій справі за позовом ОСОБА_6 до ВККС про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії Велика Палата Верховного Суду виснувала, що не зайняття позивачем бажаної суддівської посади за результатами конкурсу не може вказувати на протиправність оскаржуваного рішення Комісії. Те що позивач не зайняв вище місце у рейтингу, відбулося не внаслідок зменшення його підсумкових балів за кваліфікаційне оцінювання, а внаслідок того, що інші учасники конкурсу набрали більший, ніж у позивача бал (див. постанову ВП ВС від 30 вересня 2026 року).
192. Висновки, зроблені у постанові від 30 вересня 2026 року у справі № 990/393/25, Велика Палата Верховного Суду вважає застосовними і до обставин цієї справи.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
193. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
194. За правилами частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
195. Згідно із частиною другою цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
196. Ураховуючи висновки, викладені в мотивувальній частині цієї постанови, Велика Палата Верховного Суду вважає, що рішення Касаційного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 266, 308, 310, 315, 317, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задовольнити.
Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 серпня 2026 року у справі № 990/258/25 скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяС. О. Погрібний
Суддя-доповідачкаТ. Г. Стрелець
Судді:О. О. БанаськоО. В. Кривенда
О. В. БілоконьМ. В. Мазур
О. Л. БулейкоК. М. Пільков
М. М. ГімонН. С. Стефанів
О. А. ГубськаМ. Ю. Тітов
А. А. ЄмецьІ. В. Ткач
В. В. КорольО. С. Ткачук
С. І. КравченкоВ. Ю. Уркевич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua