Суд: Косівський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №347/2584/26
Суддя: ДРАЧ Д. С.
Справа № 347/2584/26
Провадження № 1-кп/347/390/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" листопада 2026 р. Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів кримінальне провадження №62026140150000665 від 23.07.2026 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Річка Косівського району Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не маючого утриманців, який проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді оператора безпілотних літальних апаратів 5 відділення безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_4 вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, за нижче наведених обставин.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_4 07.01.2025 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час мобілізації. Відповідно до ухвали Косівського районного суду від 17.12.2025 №347/2477/25, ОСОБА_4 був звільнений від кримінальної відповідальності в порядку передбаченому, ч. 5 ст. 401 КК України.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 від 20.12.2025 № 369, солдата ОСОБА_4 призначено на посаду оператора безпілотних літальних апаратів 5 відділення безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Згідно п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно Указу Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", воєнний стан в Україні запроваджено із 05 год. 30 24.02.2022 строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Згідно ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_4 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України №65/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації, доведено до населення країни та останній був призваний на військову службу саме по мобілізації.
Однак, 13.06.2026 приблизно об 18 год. 00 хв. солдат ОСОБА_4 , будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, у тому числі в умовах воєнного стану, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин самовільно залишив територію розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та без поважних причин перебував поза розташуванням військової частини до 07.10.2026, проводячи час на власний розсуд, за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 .
07.10.2026 близько об 07 год. 30 хв. солдата ОСОБА_4 виявлено у селі Річка Косівського району Івано-Франківської області та затримано в порядку ст. 208 Кримінально процесуального кодексу України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини та пояснив, що він за вказаних в обвинувальному акті обставин самовільно залишив військову частину та проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання, поки не був затриманий, оскільки хотів більше часу провести із своєю дівчиною. Критично ставиться до свого вчинку, стверджує, що достатньо не подумав про наслідки такого вчинку, щиро кається та обіцяє у подальшому подібних вчинків не допускати.
Крім, повного визнання вини самим обвинуваченим, його винність доводиться зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним.
Відповідно до ст. 349 КПК України, суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст обставин кримінального провадження, пересвідчився у добровільності їх позицій, а також роз`яснив їм про позбавлення права оскарження обставини, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.
Таким чином, суд визнав недоцільним дослідження доказів кримінального провадження щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечували учасники судового провадження.
Судом досліджені характеризуючі особу обвинуваченого ОСОБА_4 наступні письмові докази:
- копію витягу з наказу №369 від 20.12.2025 щодо зарахування ОСОБА_4 до В/ч НОМЕР_2 ;
- копію витягу з наказу №166 від 13.06.2026 щодо вибуття ОСОБА_4 з В/ч НОМЕР_2 ;
- копію аркуша вивчення особи ОСОБА_4 ;
- копію військового квитка ОСОБА_4 ;
- копію службової характеристики на ОСОБА_4 , за змістом якої останній характеризується негативно;
- копію медичної характеристики на ОСОБА_4 згідно якої останній за медичною допомогою не звертався до медичної служби В/ч НОМЕР_1 ;
- довідку про судимість №26271453712516654329, згідно якої ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності по ч.5 ст.407 КК України, але крмінальне провадження було закрито на підставі ч.5 ст.401 КК України;
- копію ухвали Косівського районного суду від 17.12.2025 року;
- довідки КНП «Косівська ЦРЛ» № 356 та №425 від 05.10.2026 року, відповідно до яких ОСОБА_4 не знаходиться на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінеті даного медичного закладу;
- лист ІНФОРМАЦІЯ_3 №5657 від 08.10.2026 року про те, що до нього ОСОБА_4 щодо взяття на облік н звертався;
- копію протоколу затримання ОСОБА_4 від 07.10.2026 року;
- копію ухвали слідчого судді Косівського районного суду від 08.10.2026 року про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Дослідивши матеріали обвинувального акту та матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч.5 ст.407 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують (обтяжують) покарання.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.
Так, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином. Також, суд враховує досліджені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінеті не перебуває, не судимий, не одружений, не має утриманців, із середньою освітою, за місцем служби характеризується негативно, вчинив аналогічний злочин повторно.
Обставин, що пом`якшують покарання, не встановлено.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, суд визнає вчиненні кримінального правопорушення повторно.
Також суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.
Санкція ч.5 ст.407 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.
Отже, суд, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставину, що обтяжує покарання, з урахуванням особи винного, його майнового та сімейного стану, а також те, що ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у інкримінованому злочині та шкодує про його вчинення, з урахуванням положень ст. 65 КК України, згідно з якою особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, відповідно до дискреційних повноважень суду, дотримуючись принципів законності і верховенства права, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч.5 ст.407 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної частини статті, яке в даному випадку є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, на запобігатиме вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
ОСОБА_4 було затримано 07.10.2026 року.
Ухвалою слідчого судді Косівського районного суду від 08.10.2026 року відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з 07.10.2026 року до 05.12.2026 року.
Підстав для зміни вказаного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Строк відбування покарання слід рахувати обвинуваченому ОСОБА_4 з моменту його фактичного затримання в порядку ст.208 КПК України - з 07.10.2026 року, зарахувавши відповідно до ч.5 ст.72 КК України в строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення - з 07.10.2026 року по день набрання цим вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Керуючись ст. ст. 100, 349, 369-371, 373, 374 - 376 КПК України, суд
у х в а л и в:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (12)» залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання в порядку ст.208 КПК України - з 07.10.2026 року, зарахувавши відповідно до ч.5 ст.72 КК України в строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення - з 07.10.2026 року по день набрання цим вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім оскарження з підстав, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua