Постанова від 11 листопада 2026 р. у справі №150/674/26 — Чернівецький районний суд Вінницької області

Суд: Чернівецький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №150/674/26

Суддя: Суперсон С. П.

"12" листопада 2026 р.

Єдиний унікальний номер судової справи: 150/674/26

Номер провадження: 3/150/185/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року с. Мазурівка

Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Суперсон С.П., розглянувши матеріали, складені СЮП ВВГ Могилів-Подільським РВП ГУНП у Вінницькій області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 141110, відповідно до якого 14.08.2026 близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_1 ухилилася від покладених на неї обов`язків, передбачених статтею 150 СК України по вихованню свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 14.08.2026 незаконно проник до будинку АДРЕСА_2 , звідки викрав речі. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутність. Також подала до суду заперечення на протокол, згідно якого винуватість у вчиненні інкримінованого їй правопорушення не визнає. Зауважила на тому, батьківські обов`язки вона виконує належним чином про що надала суду характеристику, видану старостою Сокільського старостинського округу, а також директором Сокільського ліцею щодо сина ОСОБА_2 . Тому надані документи спростовують доводи протоколу про адміністративне правопорушення щодо невиконання батьківських обов`язків.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно ч. 1-2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні суб`єкта правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Судом було досліджено наступні письмові докази:

-Протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 141110 від 02.09.2026;

-Рапорт чергового Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області від 16.08.2026 про прийняття заяви про проникнення у житло;

-Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.08.2026;

-Письмові пояснення;

-Характеристику на громадянку ОСОБА_1 від 28..09.2026 №218;

-Характеристику на учня 8 класу Сокільського ліцею ОСОБА_2 .

Аналіз досліджених судом доказів свідчить про т, що 14.08.2026 до житлового будинку проникли невідомі особи. При цьому з житлового будинку не було нічого викрадено, що суперечить доводам протоколу про викрадення певних речей.

Окрім того, за заявою потерпілої не було внесено відомості ані до журналу обліку заяв, рішення по заяві потерпілої прийнято також не було, відповідні докази при справі відсутні.

Таким чином доводів винуватості неповнолітнього сина ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки чи проникнення до житла надано не було.

Окрім цього, доводи протоколу щодо викрадення речей беззастережно спростовані протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію від 16.08.2026, де потерпіла особа стверджує, що нічого викрадено не було.

При матеріалах справи відсутні пояснення директора школи, класного керівника, працівників служби у справах дітей чи будь-яких інших компетентних працівників щодо поведінки ОСОБА_1 як матері, що могло б свідчити про невиконання або неналежне (ухилення) виконання нею батьківських обов`язків.

Більше того, надані суду характеристики за місцем проживання ОСОБА_1 та місцем навчання її сина спростовують твердження протоколу, адже зауважують на тому, що ОСОБА_1 та її син позитивно характеризуються та вона як матір достатньо уваги приділяє навчанню та вихованню сина.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як визначено пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

На підставі наведеного, суддя вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження послідовними, належними, достовірними та допустимими доказами, а тому в даному судовому провадженні слід констатувати відсутність як події так і відповідно самого складу правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про закриття провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена згідно статей 287-289 КУпАП протягом десяти днів з дня її винесення.

Головуючий суддя С.П. СУПЕРСОН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua