Суд: Господарський суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: щодо захисту економічної конкуренції, з них
Дата: 12 листопада 2026 р.
Справа: №910/186/26
Суддя: Бондаренко Г.П.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
13.11.2026Справа № 910/186/26
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСКНОВ»
про розподіл судових витрат
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (04116, Київська обл., м. Київ, вул. Шолуденка, 1)
До Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45)
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСКНОВ»
Про визнання частково недійсним та скасування рішення
Суддя Бондаренко Г. П.
Без виклику представників сторін.
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/186/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулось до Господарського суду міста Києва до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ «ТСКНОВ» про визнання недійсним та скасування пунктів 2, 3 Рішення №60/213-р/к.
18.07.2026 до суду від ТОВ «ТСКНОВ» (третьої особи) надійшли письмові пояснення у справі, в яких третя особа зазначила, що докази судових витрат будуть подані протягом 5 днів з дати винесенні рішення.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2026 суд відмовив у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» у межах справи №910/186/26.
03.11.2026 до суду від ТОВ «ТСКНОВ» - третьої особи, яка не заявляє саостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій заявник просить суд стягнути з позивача на користь третьої особи витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 950, 00 грн.
06.11.2026 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частина 1 стаття 244 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Суд, розглянувши заяву третьої особи про розподіл судових витрат, вказує наступне.
ТОВ «ТСКНОВ» просить суд стягнути з ТОВ «Газорозподільні мережі України» на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 950, 00 грн, в підтвердження чого до суду подано:
- Договір №23/03/25 про надання правової (правничої) допомоги від 23.03.2025 та Додаток №01 до нього;
- Акт №03 надання правничої допомоги від 02.11.2026 на суму 11 950, 00 грн;
Згідно п. 2.1. Додатку №01 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 23.03.2025 - замовник зобов`язаний здійснити повний розрахунок за послуги надані виконавцем у суді першої інстанції, протягом 30 робочих днів з моменту прийняття судом апеляційної інстанції рішення (постанови, ухвали про закриття провадження тощо) у справі, а у разі не оскарження - протягом 60 робочих днів з моменту прийняття судом першої інстанції рішення, яким завершується розгляд справи по суті.
Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги (частина 13 статті 129 ГПК України).
Отже, статус третьої особи без самостійних вимог не виключає можливості компенсації понесених нею судових витрат на загальних підставах.
ТОВ «Газорозподільні мережі України», в свою чергу, просить суд:
- у задоволенні заяви ТОВ «ТСКНОВ» про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/186/26 в розмірі 11 950,00 грн відмовити;
- у разі встановлення судом підстав для відшкодування витрат ТОВ «ТСКНОВ»- зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з позивача, з урахуванням фактичного обсягу виконаних робіт, їх необхідності, часу, витраченого на виконання, та критеріїв співмірності й розподілу, визначених статтями 126 і 129 ГПК України.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Згідно частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, зроблено висновок, що разом з тим у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Згідно частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Наведена правова позиція послідовно підтримується Верховним Судом, в тому числі і в останніх постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21, від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок іншого учасника справи має бути встановлено, що такі витрати були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у статті 126 ГПК України та у статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені не лише з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та незважаючи на договірні домовленості сторін щодо сплати таких витрат (в тому числі їх розміру).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
За актом від 02.11.2026 №03 до заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 950, 00 грн ТОВ «ТСКНОВ» включено:
7 200,00 грн за 6 год 00 хв підготовки пояснень третьої особи з урахуванням ознайомлення з матеріалами справи;
250,00 грн за 30 хвилин підготовки заяв (клопотань);
4 500,00 грн за 3 год 00 хв участі у судових засіданнях з урахуванням часу на дорогу та іншого фактично витраченого часу.
(1) Суд встановив, що гонорар за підготовку письмових пояснень третьої особи відповідає розміру погодженому сторонами у Додатку №01 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 23.03.2025 (1200, 00 грн за 1 годину).
Натомість, суд констатує, що письмові пояснення ТОВ «ТСКНОВ», що надійшли до суду 13.07.2026 фактично дублюють позицію відповідача, що була раніше висловлена у відзиві, який надійшов до суду 02.02.2026.
Разом з письмовими поясненнями третя особа не подавала до суду жодних нових доказів, не заявляла клопотань щодо їх витребування, чи інших заяв/клопотань з процесуальних питань підготовка яких вимагала б затрати значної кількості часу.
Крім того, суд враховує, що саме ТОВ «ТСКНОВ» було заявником у межах справи Комітету (87/60/129-рп/к.25) за заявою якого було розпочато розгляд справи Комітету. Відтак, станом на момент подання відповідної заяви про вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції до Комітету у лютому 2025 року, ТОВ "ТСКНОВ" мало правову позицію щодо вчиненого порушення ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії, внаслідок якого було ущемлено інтереси ТОВ «ТСКНОВ».
За таких обставин, суд вважає, що заявлений розмір адвокатських витрат на підготовку письмових пояснень не є співмірним із складністю справи (в частині підготовки правової позиції третьої особи щодо суті спору), та відповідно виконаними адвокатом роботами.
На переконання суду, обґрунтованими та такими, що є співмірним з обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом витраченим адвокатом на їх виконання є витрати на професійну правничу допомогу в частині складання письмових пояснень у розмірі 6 000, 00 грн.
(2) Суд також враховує, що в матеріалах справи, окрім письмових пояснень, третьою особою було подано клопотання про долучення доказів від 20.07.2026 та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, інших клопотань/заяв з процесуальних питань не подавалось.
Проте, подані клопотання є виконанням третьою особою власних процесуальних обов`язків, що не може включатись до складу витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, вартість такого виду правової допомоги як «ознайомлення з матеріалами справи» враховано при розрахунку правової допомоги «підготовка пояснень третьої особи».
За таких обставин, суд вважає необґрунтованими витрати третьої особи на професійну правничу допомогу у розмірі 250, 00 грн на підготовку заяв (клопотань).
(3) Згідно Додатку №01 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 23.03.2025 - участь адвоката у судовому засіданні (з урахуванням часу на проїзд та іншого фактично виреченого часу) складає 1500, 00 грн на 1 годину.
Суд звертає увагу, що представник позивача брав участь лише в судовому засіданні 27.10.2026, яке було призначено на 12:00, фактично розпочалось о 12:40 та тривало до 13:05 (завершилось проголошенням короткого тексту рішення).
Отже, час очікування судового засідання становив 40 хв, а судове засідання тривало 25 хв, відповідно участь адвоката у судовому засіданні 27.10.2026 з урахуванням часу очікування становило - 1 год 05 хв.
Натомість, як зазначалось судом вище, адвокатом пораховано 3 год 00 хв на участь у судових засіданнях з урахуванням часу на дорогу та іншого фактично витраченого часу.
Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження реальності та співмірності вартості такого виду правничої допомоги як участь у судовому засіданні відносно часу, що витрачений адвокатом на проїзд, а також не конкретизовано чи враховано при розрахунку «інший фактично витрачений час» та що саме входить до такого «іншого фактичного витраченого часу».
Суд враховує, що справа №910/186/26 розглядалась у відкритому судовому засіданні, а отже представники учасників справи не були позбавлені права на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку (стаття 197 ГПК України).
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
За таких обставин, суд вважає підтвердженими відповідними матеріалами справи та такими, що є співмірним з обсягом виконаних адвокатом робіт(наданих послуг), часом витраченим адвокатом на їх виконання, а саме такого обсягу робіт (правничої допомоги) як участь у судовому засіданні 27.10.2026 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 625, 00 грн (з урахуванням часу очікування та тривалості судового засідання 1 год 05 хв за розрахунком: 1500 грн/1год=25грн/1хв).
З огляду на фактичне підтвердження понесення третьою особою витрат на професійну правничу допомогу та з врахуванням заперечень ТОВ «Газорозподільні мережі України» на заяву про розподіл судових витрат, суд, керуючись частиною 5, 13 статті 129 ГПК України, а також критеріями співмірності передбачених частиною 4 статті 126 ГПК України, зменшує неспівмірні витрати третьої особи на професійну правничу допомогу до 7 625, 00 грн.
Керуючись статтями 126, 129, 221, 236-238, 244 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСКНОВ» про розподіл судових витрат - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (04116, Київська обл., м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ: 44907200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСКНОВ» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 42; код ЄДРПОУ: 37360041) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 625 (сім тисяч шістсот двадцять п`ять) грн 00 коп.
3. В іншій частині у задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСКНОВ» про розподіл судових витрат - відмовити.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішення законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового судового рішення.
Суддя Г. П. Бондаренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua