Рішення від 10 листопада 2026 р. у справі №909/1191/26 — Господарський суд Івано-Франківської області

Суд: Господарський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: щодо захисту економічної конкуренції, з них

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №909/1191/26

Суддя: Горпинюк І. Є.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/1191/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., за участі секретаря судового засідання Феденько Н.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/1191/26 за позовом Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Приватного підприємства "РЕМЗАЛ ПОСЛУГИ" про стягнення 136 000,00 грн пені.

Суть спору.

Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "РЕМЗАЛ ПОСЛУГИ" про стягнення пені в сумі 136 000,00 гривень.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно з рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.09.2025 №65/129-р/к Приватне підприємство "РЕМЗАЛ ПОСЛУГИ" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів; за вчинене порушення на Приватне підприємство "РЕМЗАЛ ПОСЛУГИ" накладено штраф у розмірі 136 000,00 гривень.

Приватне підприємство "РЕМЗАЛ ПОСЛУГИ" не сплатило зазначений вище штраф, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу пеню згідно вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до приписів ст. 178 ГПК України не скористався; відзив не надав, проти позову не заперечив.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними в матеріалах справи доказами.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2026 для розгляду справи № 909/1191/26 визначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 909/1191/26; суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 21.10.2026. Суд встановив сторонам строки на подання суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

Копію ухвали від 22.09.2026 про відкриття провадження у справі суд надіслав сторонам відповідно до вимог ст. 120 ГПК України.

Згідно з довідками про доставку електронного листа, копія зазначеної вище ухвали доставлена до електронного кабінету позивача 22.09.2026 о 13:15, представника позивача 22.09.2026 о 13:09.

У зв`язку з тим, що відповідач не зареєстрував свій електронний кабінет у підсистемі (модулі) ЄСІТС, копію ухвали від 22.09.2026 про відкриття провадження у справі суд надіслав відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, яка вказана в позовній заяві та відповідає даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак поштове відправлення № R067286843554, яким суд направляв відповідачу копію ухвали від 22.09.2026 про відкриття провадження у справі, повернуто підприємством поштового зв`язку АТ Укрпошта з причини адресат відсутній (дата повернення - 07.10.2026).

Згідно з абз. 1 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив стороні за належною адресою, тобто адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою реєстрації, вказаною в Єдиному державному демографічному реєстрі чи повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає. Відповідач сам, у власних інтересах, повинен забезпечити належне приймання кореспонденції, яка направляється на його адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

У контексті викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином, у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України, повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання у справі.

19.10.2026 від представника позивача - Цвігун Н.Ф. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява (вх. № 19463/26), в якій заявник просить суд розглядати справу № 909/1191/26 за відсутністю представника позивача. Також позивач вказує, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

21.10.2026 у підготовче засідання учасники справи не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі; повідомлення про причини відсутності відповідача або клопотання про відкладення підготовчого засідання до суду не надходили.

У підготовчому засіданні 21.10.2026 суд вирішив передбачені законом завдання підготовчого провадження та ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання від 21.10.2026, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.11.2026.

Про дату час та місце розгляду справи по суті (11.11.2026 о 10:10 год.) суд повідомив сторін ухвалою повідомленням від 21.10.2026, копія якої в електронній формі доставлена до електронного кабінету позивача 21.10.2026 о 14:20.

У зв`язку з тим, що у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет у підсистемі (модулі) ЄСІТС, копію ухвали повідомлення про судове засідання від 21.10.2026 суд надіслав відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Копію ухвали направлено відповідачу завчасно - 21.10.2026, враховуючи дату розгляду справи 11.11.2026.

Однак поштове відправлення № R067312804988, яким суд направляв відповідачу копію ухвали повідомлення про судове засідання від 21.10.2026, повернуто підприємством поштового зв`язку АТ Укрпошта з причини адресат відсутній (дата повернення - 05.11.2026).

Згідно з абз. 1 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив стороні за належною адресою, тобто адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою реєстрації, вказаною в Єдиному державному демографічному реєстрі чи повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає. Відповідач сам, у власних інтересах, повинен забезпечити належне приймання кореспонденції, яка направляється на його адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Суд також бере до уваги, що відповідач мав можливість знати про всі справи, у яких він є стороною через вебпортал "Судова влада України" та ознайомитись зі всіма процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

У контексті викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином, у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

11.11.2026 у судове засідання з розгляду справи по суті учасники справи не з`явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином ухвалою від 21.10.2026.

Як зазначено вище, від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, тоді як повідомлення про причини відсутності відповідача або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Враховуючи клопотання позивача про розгляд справи без його участі та належне повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання з розгляду справи по суті, суд розглядає справу без участі учасників справи, за наявними в матеріалах справи документами.

11.11.2026 суд, відповідно до вимог глави 6 розділу ІІІ ГПК України, дослідив письмові докази та завершив розгляд справи по суті.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Адміністративною колегією Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши матеріали справи №65/84-09/2024 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу, прийнято рішення від 10.09.2025 №65/129-р/к (далі - Рішення), яким визнано дії Приватного підприємства "РЕМЗАЛ ПОСЛУГИ" порушенням, передбаченим пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Пунктом 1 Рішення №65/129-р/к, серед іншого, визнано, що Приватне підприємство "РЕМЗАЛ ПОСЛУГИ" вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів проведених управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради на закупівлю: «Вугілля кам`яне, ДГ (13-100), ДСТУ 7146 та ДСТУ 3472, 1 тонна за кодом ДК 021:2015- 09110000-3 - Тверде паливо (09111100-1 - Вугілля)», відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2023-11-29-004231-a).

За вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 резолютивної частини Рішення, накладено на Приватне підприємство "РЕМЗАЛ ПОСЛУГИ" (ідентифікаційний код юридичної особи 45109906) штраф у розмірі 68 000,00 гривень (п. 6 резолютивної частини Рішення).

Пунктом 7 Рішення №65/129-р/к, зокрема, визнано, що Приватне підприємство "РЕМЗАЛ ПОСЛУГИ" вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів проведених Вознесенським професійним аграрним ліцеєм, на закупівлю: "Вугілля кам`яне, ДГ (13-100), ДСТУ 7146 та ДСТУ 3472, 1 тонна", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2023-11-28-007208-a).

За вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 7 резолютивної частини Рішення, накладено на Приватне підприємство "РЕМЗАЛ ПОСЛУГИ" (ідентифікаційний код юридичної особи 45109906) штраф у розмірі 68 000,00 гривень (п. 11 резолютивної частини Рішення).

Загалом за вказані порушення на Приватне підприємство "РЕМЗАЛ ПОСЛУГИ" накладено штраф у розмірі 136 000,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Комітету вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України надіслано витяг Рішення №65/129-р/к на адресу Приватного підприємства "РЕМЗАЛ ПОСЛУГИ" супровідним листом від 12.09.2025 №65-02/4545е, що підтверджується копією конверта з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №06 011 9176 75 63. Дане поштове відправлення не було вручене відповідачу, а повернуто з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 20).

Інформація про прийняте Рішення №65/129-р/к оприлюднена в офіційному друкованому органі – газеті "Урядовий кур`єр" від 16.10.2025 № 211 (8136).

Таким чином, Рішення №65/129-р/к вважається таким, що вручене ПП "РЕМЗАЛ ПОСЛУГИ" 26.10.2025.

Отже, строк сплати штрафу, накладеного Рішенням №65/129-р/к, закінчився 26.12.2025.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідач Рішення №65/129-р/к у судовому порядку не оскаржував.

Отже, Рішення №65/129-р/к є законним та відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини 13 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу та пені суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу, пені.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач не надав Відділенню інформацію щодо сплати штрафу, накладеного Рішенням №65/129-р/к, у встановлений законом строк.

За наведеного в.о. голови Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України видано наказ від 08.01.2026 №65/7-Ю/2026 про примусове виконання рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.09.2025 №65/129-р/к (а.с. 28), який направлено до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківськ Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України разом із заявою про відкриття виконавчого провадження від 08.01.2026 № 65-02/110е (а.с. 27).

Постановою державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14.01.2026 ВП №79984429 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №65/7-Ю/2026 виданого 08.01.2026 Південним міжобласним територіальним відділенням антимонопольного комітету України про стягнення з ПП "РЕМЗАЛ ПОСЛУГИ" штрафу у розмірі 136 000,00 грн (а.с. 31).

Частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

У зв`язку з простроченням сплати штрафу, у відповідності до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 534 480,00 грн. Пеня нарахована за період з 27.12.2025 по 14.09.2026 (262 дні).

Розрахунок пені позивачем проведено таким чином:

- 136 000,00 грн (сума штрафу, накладеного рішенням №65/129-р/к) х 1,5 % (відсоток від суми штрафу, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції") х 262 (кількість днів прострочення сплати штрафу) = 534 480,00 грн.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відтак позивачем заявлено до стягнення 136 000,00 гривень пені, з урахуванням її можливого максимального розміру.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

За змістом статті 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет" Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплаченої у добровільному порядку пені.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначено Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Означений нормативно-правовий акт спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Стаття 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає, що антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: 1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів; 2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними; 3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками; 4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів; 5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб`єктів господарювання, покупців, продавців; 6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб`єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції; 7) укладення угод за умови прийняття іншими суб`єктами господарювання додаткових зобов`язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод; 8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб`єктів господарювання на ринку без об`єктивно виправданих на те причин. Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб`єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності). Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття.

Приписами ч. 1 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об`єднання, суб`єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб`єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб`єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №65/84-09/2024 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу від 10.09.2025 №65/129-р/к, яким на відповідача накладено штраф у сумі 136 000,00 грн, набрало законної сили, а відтак в силу ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Встановлені у рішенні органу Антимонопольного комітету України зобов`язання, передбачені статтею 48 цього Закону, підлягають виконанню у двомісячний строк з дня одержання рішення органу Антимонопольного комітету України, якщо інше не передбачено законом або цим рішенням. Строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня сплати штрафу, накладеного рішенням органу Антимонопольного комітету України.

З урахуванням викладеного, а також з огляду на наведені законодавчі приписи судом встановлено, що накладений на відповідача штраф у розмірі 136 000,00 грн на підставі Рішення №65/129-р/к від 10.09.2025 підлягав сплаті до 26.12.2025.

За змістом ч. 13 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу та пені суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу, пені.

Несплата штрафу відповідачем у визначені законодавством строки стала підставою нарахування позивачем пені згідно зі ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача 136 000,00 грн пені, позивач з урахуванням ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначив період її нарахування наступним чином:

з 27.12.2025 (наступний день після спливу двомісячного строку добровільної сплати штрафу) до 14.09.2026 (день, до якого нараховано пеню).

Згідно з наданим позивачем розрахунком розмір пені за період прострочення сплати штрафу за 262 дні становить 534 480,00 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив нарахований йому штраф, позивач на підставі ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" правомірно нарахував відповідачу пеню, яка дорівнює 136 000,00 грн (не перевищує розмір штрафу).

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку.

Отже, виходячи з вищевказаного, суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача пені в сумі 136 000,00 грн є обґрунтованим, а позовні вимоги — такими, що підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає, що заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що відповідачем не оскаржено рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №65/84-09/2024 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу від 10.09.2025 №65/129-р/к у межах встановленого Законом строку, зазначене рішення Відділення є чинним та обов`язковим до виконання.

Оскільки рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №65/84-09/2024 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу від 10.09.2025 №65/129-р/к набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, а відповідач не надав суду доказів сплати пені, нарахованої у зв`язку з простроченням сплати штрафу, в добровільному порядку, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача до державного бюджету України 136 000,00 грн пені за прострочення сплати зазначеного штрафу.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оскарження рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №65/84-09/2024 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу від 10.09.2025 №65/129-р/к, а також сплати штрафу і пені, суду не надав.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 2662,40 грн покладається на відповідача.

Повний текст рішення складено 13.11.2026.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Приватного підприємства "РЕМЗАЛ ПОСЛУГИ" про стягнення 136 000,00 грн пені задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "РЕМЗАЛ ПОСЛУГИ" (76018, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 11; ідентифікаційний код юридичної особи: 45109906) 136 000 (сто тридцять шість тисяч) грн 00 коп. пені до Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, «Адміністративні штрафи та інші санкції»).

Стягнути з Приватного підприємства "РЕМЗАЛ ПОСЛУГИ" (76018, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 11; ідентифікаційний код юридичної особи: 45109906) на користь Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65029, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 32; ідентифікаційний код юридичної особи: 20992104; р/р UA438201720343180001000008516, Державна казначейська служба України, МФО 820172) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Горпинюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua