Суд: Господарський суд Запорізької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №908/1793/26
Суддя: Лєскіна І.Є.
номер провадження справи 4/97/26
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2026 Справа № 908/1793/26
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, розглянувши матеріали заяви (зареєстрована в канцелярії суду за № 23243/08-08/26 від 02.11.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1793/26
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМЕЛОТ ПРАЙМ», (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 58)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ», (69010, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд. 34)
про стягнення 1 702 200,00 грн.
Без повідомлення (виклику) представників сторін
УСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/1793/26.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.10.2026 у справі №908/1793/26 у задоволенні позову відмовлено (суддя Зінченко Н.Г.).
Через підсистему «Електронний суд» відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ», сформовано заяву (зареєстрована в канцелярії суду за № 230243/08-08/26 від 02.11.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1793/26.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі №908/1793/26 передано на розгляд судді Лєскіній І.Є.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.11.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/1793/26 прийнято судом до розгляду. Ухвалено здійснити розгляд заяви за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Через систему «Електронний суд» 04.11.2026 ТОВ КАМЕЛОТ ПРАЙМ» сформовані клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (зареєстровані в канцелярії суду за вх. № 23648/08-08/26 та 23650/08-08/26 від 05.11.2026), в яких товариство зазначає, що співмірним та обґрунтованим розміром витрат на оплату послуг адвоката АО “Арцінгер” – представника відповідача, які заявлені до відшкодування у дійсній справі в суді першої інстанцій, є сума в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гр. 00 коп., тобто по 3 000 грн. за кожну процесуальну дію, яких, як зазначалось раніше, було вчинено представником відповідача 5 (п`ять): подання відзиву на позовну заяву та участь у чотирьох судових засіданнях. У зв`язку із зазначеним у клопотанні ТОВ КАМЕЛОТ ПРАЙМ» просить суд зменшити розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу до суми 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп.
Суд, дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/1793/26 та оцінивши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМЕЛОТ ПРАЙМ», викладені у клопотаннях про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, вважає за можливе задовольнити її частково, у зв`язку з наступним.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 2 статті 244 ГПК України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Положеннями частини 3 статті 244 ГПК України, зокрема, визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.
Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1793/26, ухваленим 28.10.2026, у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву було зазначено, що витрати, які Відповідач планує понести – це витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги, розмір яких становить 5 000,00 євро; докази понесення витрат будуть надані суду в порядку, визначеному ГПК України.
У встановлений процесуальним законом строк ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» звернулося до господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМЕЛОТ ПРАЙМ» судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/1793/26 в розмірі 254261,21 грн, долучивши до заяви відповідні докази.
Отже, відповідачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 ГПК України, а саме: до закінчення судових дебатів у справі № 908/1793/26 здійснено звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду; докази понесення витрат пов`язаних із розглядом справи подані в межах строку, тобто, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Згідно з ч. 4 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як убачається з матеріалів справи, ТОВ КАМЕЛОТ ПРАЙМ» проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 908/1793/26 у розмірі 254261,21грн заперечив, заявив клопотання про зменшення пред`явленої до стягнення суми витрат до 15000,00грн.
Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правової допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Остаточно ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» завалені до стягнення з ТОВ «КАМЕЛОТ ПРАЙМ» судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 254261,21 грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав суду копії наступних документів: Договору про надання правової допомоги від 18.09.2025 № 6909 (далі – Договір), укладеного ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» (Клієнт) із Адвокатським об єднанням «Арцінгер» в особі керуючого партнера Мальського Маркіяна Маркіяновича, Додаткової угоди № 5 від 04.08.2026 до Договору про надання правової допомоги від 18.09.2025 №6909; Додаток № 2 (звіт погодинної роботи юристів); рахунок-фактура № 6909/20-1 від 28.10.2026; платіжна інструкція від 29.10.2026 № 110489 у підтвердження перерахування 254261,21грн оплати за правничу допомогу у справі № 908/1793/26, ордер на надання правничої допомоги серія АІ № 2004619 від 19.09.2025.
З метою отримання професійної правничої допомоги між Відповідачем ("Клієнтом") та Адвокатським об`єднанням "Арцінгер" ("АО "Арцінгер") укладено Договір про надання правничої допомоги № 6909 від 18.09.2025 («Договір»).
Для надання правової допомоги у справі № 908/1793/26 Відповідач та АО "Арцінгер" уклали Додаток № 5 від 04.08.2026 до Договору ("Додаток 2"), яким погодили обсяг правової допомоги та її вартість.
Згідно з п. 1.1. Додатку № 5 сторони погодили надання АО "Арцінгер" відповідачу правової допомоги у вигляді представництва відповідача у суді під час розгляду справи, що включає такий обсяг правової допомоги:
- аналіз позовної заяви з додатками;
- розробку стратегії представництва інтересів Клієнта у суді, обговорення із Клієнтом;
- складення, обговорення із Клієнтом та подання до суду заяв (заперечень, пояснень тощо), заяв (клопотань) з процесуальних питань, та інших необхідних процесуальних документів;
- формування додатків до заяв (заперечень, пояснень тощо), заяв (клопотань) з процесуальних питань, та інших необхідних процесуальних документів;
- участь у судових засіданнях у суді першої інстанції.
Відповідно до п. 4 Додатку № 5 сторони погодили, що за представництво Клієнта під час розгляду справи судом, Клієнт сплачує АО "Арцінгер" гонорар у сумі, що дорівнює 5 000,00 євро (враховуючи ПДВ) у гривневому еквіваленті, що буде розраховано за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на день виставлення рахунку.
Згідно з деталізацією надання правової допомоги у справі адвокат АО "Арцінгер" надав Відповідачу наступну правову (професійну правничу допомогу):
-складав процесуальні документи, що необхідні для представництва інтересів Клієнта (відзив на позовну заяву, клопотання про закриття провадження у справі);
-брав участь у чотирьох судових засіданнях, а саме: 02.09.2026, 01.10.2026, 14.10.2026, 28.10.2026.
Адвокат АО "Арцінгер" здійснював представництво відповідача на підставі відповідного ордеру, наявного в матеріалах справи.
АО "Арцінгер" виставлено Відповідачу до оплати рахунок № 6909/20-1 від 28.10.2026 на суму 264 261,21 грн з ПДВ.
Станом на дату подання цієї Заяви Відповідачем було здійснено повну оплату виставленого АО "Арцінгер" рахунку, що підтверджується платіжною інструкцією №110489 від 29.10.2026.
Отже, загальна вартість наданої правової допомоги під час розгляду справи судом, що підлягала до оплати Клієнтом за умовами Договору та Додатку № 5 та була оплачена, становить 254 261,21 грн (з урахуванням ПДВ) (еквівалент 5 000,00 євро станом на дату виставлення рахунку 28.10.2026), та підтверджується зазначеними вище рахунком і платіжною інструкцією.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 у справі №275/150/22 дійшов висновку, що суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу з власної ініціативи, зокрема зазначивши, що: «…Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.09.2020 у справі № 904/3583/19 вказано, що: «у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України). У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України)….»
Отже при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Разом із тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Матеріали справи № 908/1793/26 свідчать, що:
17.08.2026 адвокатом Залізняком І.І. (старший юрист) проведено аналіз позовної заяви та долучених до неї доказів у справі № 908/1793/26.
18.08.2026 старшим партнером Шкляр С.В. погоджено правову позицію.
18.08.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшов відзив на позовну заяву у справі № 908/1793/26, який від імені ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» складений та підписаний адвокатом Залізняком І.І. та поданий до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» ЄСІКС.
Також 18.08.2026 до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» ЄСІКС адвокатом Залізняком І.І. від імені ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» подано клопотання про закриття провадження у справі.
27.08.2026 адвокатом Залізняком І.І. підготовлено та подано клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції.
01.10.2026 адвокатом Залізняком І.І. підготовлено запитання для позивача.
21.10.2026 адвокатом Залізняком І.І. проведено аналіз додаткових пояснень позивача від 20.10.2026.
Крім того, в судових засіданнях 02.09.2026, 01.10.2026, 14.10.2026, 28.10.2026 приймав участь представник відповідача – адвокат Залізняк І.І.
28.10.2026 юристом Кисель А.С. підготовлено заяву про розподіл і стягнення судових витрат.
Дослідивши зміст наданої Адвокатським об`єднанням «Арцінгер» професійної правничої допомоги, про яку зазначено у звіті погодинної роботи юристів, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги в цілому відповідає умовам Договору про надання правничої допомоги від 18.09.2025, при цьому суд виходить з того, що враховуючи конкретні обставини справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.07.2024 у справі № 369/12718/20).
У цьому випадку фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, не обчислюється. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас, зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/12155/22.
У постановах Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17 та від 13.02.2019 у справі № 911/739/15 зазначалося, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами.
Якщо суд визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу (Постанови Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 та від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
У вирішенні питання чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, суд ураховує конкретні обставини справи. Зокрема, характер спірних правовідносин, ціну позову, яка складає 1702200,00 грн, правові дії та позиції сторін спору, висновки Верховного Суду щодо застосування положень частини п`ятої статті 129 ГПК України; критерії Європейського суду з прав людини (відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір).
Таким чином, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи; обсягом наданих адвокатським об`єднанням послуг та виконаних робіт; обґрунтованістю та доведеністю аргументів заперечень відповідача поданими доказами; категорією спору та значенням справи для сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» про стягнення судових витрат на правничу допомогу адвокатського агентства.
Таким чином, з позивача на користь відповідача стягується 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Розмір понесених витрат на таку суму суд вважає такою, що не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, реальність та розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат із складністю справи, виконаним адвокатом обсягом робіт та витраченим адвокатом часом на надання послуг у цій справі. При цьому, суд зазначає, що сторона в господарському процесі, яка заявляє про покладення на іншу сторони витрат на правничу допомогу, повинна довести об`єктивну неминучість та необхідність таких витрат у заявленому розмірі.
Суд також зазначає, що доказів того, що результат вирішення справи міг вплинути на репутацію сторони або така справа викликала публічний інтерес матеріали дійсної справи не містять.
За вказаних обставин заява в порядку статті 244 ГПК України, підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Заяву ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1793/26 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМЕЛОТ ПРАЙМ», (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 58, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43619103) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» (69010, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд. 34, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 41696968) 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
У решті пред`явлених вимог відмовити.
Відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення може бути оскаржено.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 12.11.2026.
Суддя І.Є. Лєскіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua