Постанова від 09 листопада 2026 р. у справі №922/50/26 — Східний апеляційний господарський суд

Суд: Східний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства, з них

Дата: 09 листопада 2026 р.

Справа: №922/50/26

Суддя: Шутенко Інна Анатоліївна

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Харків Справа № 922/50/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Пархоменко О.В.;

представник позивача (в режимі відеоконференції) – Жуковський О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вх. №2083 Х/1) на ухвалу постановлену Господарським судом Харківської області у складі судді Калантай М.В. 18.09.2026 (повний текст складено та підписано 23.09.2026) у справі №922/50/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західземресурс", с. Олексіївка Рівненської області

до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кністер Груп", с. Олексіївка Рівненської області

про визнання недійсним та скасування рішення

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західземресурс" (надалі — позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі — відповідач), в якому просить суд визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.11.2025 №70/206-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №2/01-133-23.

Позивач не погоджується із зазначеним рішенням органу АМКУ, яким ТОВ "Західземресурс" та ТОВ "Кністер Груп" визнано такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів трьох аукціонів із продажу спеціальних дозволів на користування надрами (ділянки "Городовицька друга", "Бакумівська" та "Вербаївська"), та накладено на кожного з учасників штрафи у розмірі 68 000 грн за кожне правопорушення (на загальну суму 204000грн щодо кожного товариства).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та залучено до участі у справі як третю особу ТОВ "Кністер Груп".

Під час підготовчого провадження позивач та третя особа двічі (у квітні 2026 року) зверталися до суду з клопотаннями про призначення судової експертизи, у задоволенні яких судом було відмовлено ухвалами від 07.04.2026 та від 20.04.2026. Також ухвалою від 20.04.2026 судом було прийнято до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову.

У зв`язку з тривалою непрацездатністю судді Сальнікової Г.І., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 19.06.2026 відбувся повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого справу передано на розгляд судді Калантай М.В.

Ухвалою суду від 07.08.2026 було задоволено клопотання позивача та третіх осіб про долучення і витребування доказів, зокрема, витребувано у відповідача письмові та електронні докази, отримані останнім під час розслідування антимонопольної справи №2/01-133-23.

03 вересня 2026 року відповідач на виконання вимог суду надав витребувані письмові та електронні докази, які були долучені до матеріалів справи. Для ознайомлення з вказаними доказами судом за клопотанням позивача оголошувалася перерва у підготовчому засіданні.

11.09.2026 року від ТОВ "Західземресурс" надійшло клопотання про призначення комп`ютерно-технічної експертизи у справі №922/50/26.

На переконання позивача, встановлення такої обставини як спільне використання позивачем і третьою особою однієї і тієї ж ІР-адреси потребує спеціальних знань у сфері дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів, і не може ґрунтуватися на формальних припущеннях збігу якихось ймовірних обставин. З метою спростування висновків відповідача, зроблених при прийнятті оскаржуваного рішення, необхідно зібрати всі необхідні докази на підтвердження або спростування зазначених висновків. Саме тому позивач вважає за необхідне призначення у справі №922/50/26 комп`ютерно-технічної експертизи, у межах якої можуть бути досліджені технічні дані, пов`язані з використанням певних IP-адрес, встановлено обставини та спосіб їх використання під час доступу до відповідних інформаційних систем, а також перевірено технічний взаємозв`язок між наявними у матеріалах справи відомостями про IP-адреси, часом здійснення відповідних операцій та використанням систем дистанційного банківського обслуговування.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.09.2026 постановлено призначити комп`ютерно-технічну експертизу у справі №922/50/26, доручивши її проведення Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На розгляд та вирішення експертизи поставити наступні питання:

1. Щодо використання IP-адрес та систем дистанційного банківського обслуговування:

1.1. Чи здійснювалися ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" (ЄДРПОУ 43587754) та ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" (ЄДРПОУ 43654275) входи до систем дистанційного банківського обслуговування ("Клієнт-Банк") АТ "Райффайзен Банк" та/або АТ "Укрсиббанк" з IPадреси, зазначеної у рішенні Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення АМКУ №70/206-р/к від 04.11.2025 (або з IP-адреси, яка фігурує в матеріалах банків та ТОВ "Адамант" як використовувана обома товариствами) у періоди підготовки та проведення Аукціонів 1– 3 (2021 рік)? У разі встановлення таких входів - зазначити відповідні дати, час, тривалість сесій та інші наявні технічні параметри таких підключень.

1.2. Який технічний тип зазначеної IP-адреси (статична чи динамічна) та якій мережі, інтернет-провайдеру та/або кінцевому абоненту вона була виділена у період з 01.02.2021 по 01.12.2021 (зокрема у періоди проведення Аукціонів)? Чи входила ця IP-адреса у зазначений період до блоку IP-адрес, виділених ТОВ "Адамант" для ТОВ "Райт Груп" (ЄДРПОУ 36147333) за адресою: м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд. 7?

1.3. Чи допускає технічна архітектура мережі та використання відповідних мережевих технологій (у тому числі локальної мережі, Wi-Fi, спільного доступу через провайдера, NAT тощо) одночасне або послідовне використання однієї публічної IP адреси кількома незалежними користувачами та/або різними пристроями, підключеними до однієї локальної мережі (зокрема орендарями/користувачами приміщення за вказаною адресою)? Якщо так - зазначити технічні умови та механізми, за яких таке використання можливе.

1.4. Чи містять надані на дослідження логи систем дистанційного банківського обслуговування ("Клієнт-Банк") АТ "Райффайзен Банк" та/або АТ "Укрсиббанк" та інші електронні дані технічні ідентифікатори (MAC-адреси, ідентифікатори пристроїв, user-agent, cookie, session ID тощо) або інші відомості, за якими можливо встановити, чи здійснювалися входи ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" та ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" до систем "Клієнт-Банк" з одного й того самого комп`ютерного пристрою або з різних комп`ютерних пристроїв? У разі наявності таких технічних даних - зазначити їх та результати їх порівняння.

2. Щодо подання податкової звітності:

2.1. Чи здійснювалося ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" та/або ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" подання податкової звітності до органів Державної податкової служби України з IPадреси (IP-адрес), зазначеної (зазначених) у рішенні Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення АМКУ № 70/206-р/к від 04.11.2025 та/або в матеріалах справи, у періоди підготовки та проведення Аукціонів 1– 3 (2021 рік)? У разі встановлення такого подання - зазначити відповідні дати, час, IP-адреси та інші наявні технічні параметри.

2.2. Який технічний тип зазначених IP-адрес (статична чи динамічна), кому вони були виділені, чи є серед них спільні IP-адреси, що використовувалися обома товариствами, та чи допускає технічна архітектура мережі їх одночасне або послідовне використання різними користувачами/пристроями?

3. Щодо електронних документів (витягів з ЄДР, цінових пропозицій тощо):

3.1. Чи містять надані на дослідження електронні документи (у тому числі витяги з ЄДР, цінові пропозиції та інші файли), подані ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" та ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" для участі в Аукціонах 1-3, технічні ознаки та метадані (автор, last modified by, application, software, GUID, ідентифікатори пристрою/ОС, хеші тощо), які дають можливість встановити використання одного й того самого комп`ютерного пристрою, операційної системи, програмного забезпечення або іншого спільного комп`ютерного середовища під час їх створення, редагування чи збереження? У разі наявності таких ознак - зазначити їх та результати їх порівняння.

3.2. Чи містять надані на дослідження електронні документи технічні відомості щодо часу їх створення, редагування, збереження або надсилання, які можуть бути використані для встановлення технічної послідовності відповідних дій (зокрема щодо формування витягів з ЄДР та завантаження документів до складу пропозицій)? У разі наявності таких відомостей - зазначити їх.

4. Щодо технічної можливості встановлення спільного пристрою або комп`ютерного середовища:

4.1. Які технічні дані, ідентифікатори та ознаки можуть використовуватися для встановлення того, що доступ до електронних систем (систем "Клієнт-Банк", систем подання податкової звітності, системи Prozorro.Продажі) або створення/редагування електронних документів здійснювався з одного й того самого комп`ютерного пристрою або спільного комп`ютерного середовища? Чи містяться такі дані, ідентифікатори та ознаки серед наданих на дослідження матеріалів?

4.2. Чи є надані на дослідження матеріали (логи банків, відомості провайдера ТОВ "Адамант", дані щодо подання податкової звітності, електронні документи, метадані тощо) достатніми за своїм технічним змістом для встановлення того, чи використовували ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" та ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" один і той самий комп`ютерний пристрій або спільне комп`ютерне середовище під час доступу до систем дистанційного банківського обслуговування, подання податкової звітності та/ або підготовки електронних документів у періоди підготовки та участі в Аукціонах 1– 3? У разі можливості встановлення такої обставини - зазначити відповідні технічні дані та ознаки, на яких ґрунтується висновок. У разі неможливості - зазначити, яких саме технічних даних бракує для однозначного висновку.

Попереджено експерта про відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Витрати по проведенню судової експертизи покладено на позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Західземресурс", з подальшим їх розподілом в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу суду разом з матеріалами справи постановлено направити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, м.Львів, вул. Липинського, 54).

Провадження у справі зупинено.

Суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору у даній справі є законність рішення органу АМКУ, яким позивача та третю особу притягнуто до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій під час участі в трьох аукціонах. Одним із фактів порушення відповідач визначив технічний збіг їхніх IP-адрес при користуванні системами "Клієнт-Банк", поданні звітності та формуванні пропозицій. Позивач заперечував проти цього, стверджуючи, що такий збіг є суто технічним фактором через використання спільної локальної інфраструктури будівлі різними орендарями.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд керувався статтями 99, 100 Господарського процесуального кодексу України, статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також врахував правову позицію Верховного Суду (зокрема, у справі № 910/20567/20), відповідно до якої використання однакових IP-адрес не є безумовною підставою для кваліфікації дій учасників торгів як антиконкурентних узгоджених дій, а висновки про змову не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Також суд посилався на Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз (наказ Мін`юсту № 53/5) щодо завдань інженерно-технічних досліджень.

Суд першої інстанції дійшов висновків, що для перевірки доводів сторін та з`ясування фактичних обставин використання мережі Інтернет необхідні спеціальні знання у сфері комп`ютерної техніки та функціонування мереж, якими суд не володіє. Оскільки правова оцінка документів не може замінити такі знання, а висновків експертів сторони не надали, суд вважав за необхідне призначити у справі комп`ютерно-технічну експертизу (експертизу комп`ютерної техніки і програмних продуктів), доручивши її Львівському НДІСЕ, та зупинити провадження у справі на час її проведення.

02.10.2026 Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Східного апеляційного господарського суду через підсистему Електронний суд з апеляційною скаргою, в якій просить:

1. Прийняти апеляційну скаргу Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.09.2026 у справі № 922/50/26 до розгляду та відкрити апеляційне провадження.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.09.2026 в частині призначення експертизи та зупинення провадження у справі № 922/50/26.

Апелянт не погоджується з ухвалою суду першої інстанції в частині призначення експертизи та зупинення провадження у справі, вважає її безпідставною, необґрунтованою та прийнятою з порушенням норм процесуального права з огляду на наступне:

- місцевий господарський суд не дослідив обставини щодо можливості позивача надати висновок експерта, виконаний на власне замовлення. Процесуальний закон покладає на сторони обов`язок спочатку самостійно вжити заходів для отримання експертного висновку. Оскільки позивач не довів наявність перешкод для самостійного замовлення дослідження, у суду були відсутні обов`язкові передумови для задоволення клопотання;

- суд не врахував, що позивач та третя особа мали право звернутися із клопотанням про призначення експертизи безпосередньо до відповідача під час антимонопольного розслідування (ст. 14 Закону України "Про АМКУ", ст. 43 Закону України "Про захист економічної конкуренції"). Оскільки сторони цим правом не скористалися, перенесення процесуального обов`язку на стадію судового розгляду є безпідставним;

- предметом висновку експерта не можуть бути питання права, а сама експертиза не здатна встановлювати наявність порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Суд мав змогу та зобов`язаний оцінити наявні письмові докази самостійно. Антиконкурентні узгоджені дії доводяться не окремими технічними висновками, а вірогідністю та взаємозв`язком сукупності непрямих доказів;

- усі вихідні дані та технічні факти використання спільної мережевої інфраструктури вже зібрані компетентними органами й долучені до матеріалів справи як належні письмові докази (інформація банків про ІР-адресу, відповідь провайдера ТОВ "Адамант", дані ГУ ДПС про подання звітності та відомості бази RIPE про блок адрес Digital Ocean Inc). Поставивши перед експертом питання щодо аналізу метаданих електронних документів та розширивши часові періоди, суд першої інстанції вдався до самостійного збору та "пошуку" нових доказів, які не покладалися в основу спірного рішення АМКУ, що є неприпустимим та порушує дискреційні повноваження відповідача;

- безпідставне зупинення провадження у справі. Оскільки судова експертиза призначена за відсутності реальної потреби у спеціальних знаннях, зупинення провадження у справі на підставі статей 228, 229 ГПК України є необґрунтованим. Воно призводить до штучного затягування розгляду спору й перебування учасників процесу в стані невизначеності, що порушує положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи упродовж розумного строку.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 02.10.2026 справу №922/50/26 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2026 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/50/26; відкладено вирішення питань щодо руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи.

09.10.2026 справа №922/50/26 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2026, серед іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.09.2026 у справі №922/50/26; установлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; установлено строк для подання заяв та клопотань; призначено справу до розгляду на 03.11.2026 р. о 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

22.10.2026 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Західземресурс" та ТОВ "Кністер Груп" надійшли відзиви, в яких з урахуванням заперечень та доводів просять суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.

У відзиві позивач наголошує на тому, що в межах цієї справи необхідні спеціальні знання у сфері комп`ютерної техніки та інформаційних технологій для з`ясування технічної природи і способу використання однакових IP-адрес (212.26.135.179 та 188.166.52.91), функціонування мережевої інфраструктури (локальної мережі, технологій NAT, VPN), наявності технічних ідентифікаторів входів до систем "Клієнт-Банк" та метаданих електронних документів. За твердженням позивача, поставлені судом питання мають виключно технічний, а не правовий характер, не підміняють собою оцінку доказів судом у їх сукупності та не вирішують питання про вчинення антиконкурентних узгоджених дій. Позивач також зазначає, що право на подання висновку експерта, складеного на власне замовлення (стаття 101 Господарського процесуального кодексу України), не створює для учасника справи обов`язку попередньо замовляти таке дослідження перед зверненням до суду, особливо з огляду на те, що значна частина технічної інформації та документів перебувала у третіх осіб (банків, провайдера, відповідача) і була отримана лише в процесі судового розгляду. На думку позивача, невикористання ним права заявляти клопотання про експертизу під час адміністративного провадження в органах Антимонопольного комітету України не позбавляє його права ініціювати судову експертизу під час розгляду справи в суді, а зупинення провадження у справі є правомірним процесуальним наслідком призначення експертизи (статті 228, 229 Господарського процесуального кодексу України).

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа — ТОВ "Кністер Груп" вказує, що справа перебуває на стадії підготовчого провадження, тому призначення експертизи спрямоване на повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи в межах предмета доказування. На переконання третьої особи, сам по собі факт фіксації однієї IP-адреси не доводить змови між учасниками аукціонів і може бути зумовлений використанням спільного офісного приміщення або однієї точки доступу до мережі Інтернет, а наявність письмових відповідей банків, органів податкової служби та провайдера не усуває потреби у спеціальних знаннях для їх належної технічної інтерпретації. Крім того, ТОВ "Кністер Груп" зауважує, що позивач об`єктивно не мав можливості самостійно замовити експертне дослідження на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, оскільки необхідні для цього матеріали не перебували в його володінні та надходили до справи поступово внаслідок їх витребування судом.

Ухвалою Східного апеляційного господарського сулу від 26.10.2026 задоволено заяву представниці ТОВ "Кністер Груп" - адвоката Корень О.М. про участь у судових засіданнях у справі №922/50/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Постановлено провести судове засідання Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/50/26, яке відбудеться 03.11.2026 об 11:30год у залі судового засідання №132, та наступні судові засідання в даному апеляційному провадженні у разі їх призначення, в режимі відеоконференції за участю представниці ТОВ "Кністер Груп" - адвоката Корень О.М.

30.10.2026 до Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Західземресурс", в якому просить суд розглянути справу № 922/50/26 у судовому засіданні, призначеному на 03.11.2026 за відсутності представника позивача - адвоката Жуковського О.В., у зв`язку з перебуванням представника у щорічній основній відпустці в період з 26 жовтня 2026 року по 06 листопада 2026 року включно, що підтверджується наказом від 23 жовтня 2026 року. Зазначено, що позивач підтримує свою правову позицію та аргументи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, вважає апеляційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.09.2026 у справі № 922/50/26 такою, що має бути залишена без змін.

Також, 30.10.2026 до Східного апеляційного господарського суду від представниці ТОВ "Кністер Груп" адвоката Корень О. М. надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності. Третя особа підтримує свою правову позицію в повному обсязі, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.09.2026 у справі № 922/50/26 такою, що має бути залишена без змін. Правову позицію третьої особи та аргументи на її обґрунтування викладено у відзиві ТОВ "Кністер Груп" на апеляційну скаргу, поданому до суду.

В судове засідання Східного апеляційного господарського суду, призначене на 03.11.2026 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином та завчасно.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2026 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справі №922/50/26 до 10.11.2026 о 15:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 132. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2026 задоволено клопотання представника ТОВ "Західземресурс" - адвоката Жуковського О.В. про участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/50/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 10.11.2026 приймав участь представник позивача. Відповідач (апелянт) повноважного представника до судового засідання не направив, причин неявки суд не повідомив, будь – яких заяв /клопотань не подавав. Представниця 3-ї особи, участь якої в судовому засіданні в режимі відеоконференції була задоволена ухвалою суду, не приєдналась до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, обліковий запис користувача знаходився у статусі Офлайн.

Присутній в судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору, заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, викладених, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу. Просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Залишив на розсуд суду вирішення питання щодо можливості розгляду справи за відсутності відповідача та третьої особи.

Східний апеляційний господарський суд, враховуючи, що ухвалами суду явка представників до судового засідання не визнавалась обов`язковою, та повідомлено, що неявка в судове засідання належним чином повідомлених сторін не перешкоджає розгляду справи, беручи до уваги те, що участь в засіданні є правом, а не обов`язком сторони та те, що сторони висловили свою позиці, зокрема в письмовому вигляді в апеляційній скарзі та відзивах, зважаючи також на встановлений ГПК України строк розгляду апеляційних скарг на ухвали суду першої інстанції, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача та 3-ї особи, які належним чином та завчасно повідомлені про розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заперечення позивача та 3-ї особи, викладені у відзивах на апеляційну скаргу, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.

Приписами частин 1, 3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Приписами статті 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що суд, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи, призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не надано висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Вирішуючи питання призначення у справі судової експертизи, суд враховує, що тягар доведення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються заперечення лежить на стороні, яка на них посилається, а судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування; якщо наявні в матеріалах справи докази є взаємно суперечливими.

Сама лише наявність клопотання сторони про призначення експертизи у справі, за відсутності передбачених статтею 99 Господарського процесуального кодексу України умов, необхідних для її призначення, не є безумовною підставою для призначення судом відповідної експертизи.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Проте, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Але призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.

Такий висновок викладений, зокрема у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 910/11002/21, від 06.02.2024 у справі №910/12661/22.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Розглянувши клопотання позивача про призначення експертизи у справі №922/50/26 та матеріали справи, судова колегія вважає що позивачем не доведено, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, і що матеріали справи не містять достатньо доказів, за якими суд зобов`язаний розглянути вказану справу, і наявні докази є взаємно суперечливими.

Предметом спору у даній справі є вимоги ТОВ "Західземресурс" про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.11.2025 № 70/206-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 2/01-133-23, яким позивача та третю особу (ТОВ "Кністер Груп") визнано такими, що вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів трьох аукціонів Державної служби геології та надр України ("Спеціальний дозвіл на користування надрами — Ділянка Городовицька друга", "Ділянка Бакумівська", "Ділянка Вербаївська"), та накладено штрафи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на недоведеність відповідачем антиконкурентних узгоджених дій та на те, що висновки органу Антимонопольного комітету України ґрунтуються на припущеннях і формальних збігах обставин, зокрема щодо використання учасниками торгів одних і тих самих IP-адрес.

В обґрунтування необхідності призначення комп`ютерно-технічної експертизи (клопотання від 11.09.2026) позивач зазначає, що IP-адреса є лише технічним ідентифікатором мережевого підключення та сама по собі не ідентифікує конкретного користувача чи фізичний пристрій, оскільки в межах однієї локальної мережі, при використанні технологій Wi-Fi, NAT, VPN тощо одну публічну IP-адресу можуть одночасно або послідовно використовувати різні пристрої та незалежні користувачі (орендарі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд. 7). На думку позивача, перевірка технічних характеристик мережевого з`єднання, логів систем "Клієнт-Банк", відомостей про подання податкової звітності та метаданих електронних документів потребує спеціальних знань у сфері інформаційних технологій.

Східний апеляційний господарський суд враховує, що специфіка спорів щодо оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, якими дії учасників торгів (аукціонів) визнано антиконкурентними узгодженими діями, що стосуються спотворення результатів таких торгів, полягає у тому, що у кожному конкретному випадку судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи з`ясовується питання наявності або відсутності підстав для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, якими в силу приписів частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зокрема, є неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

При цьому відповідне з`ясування наявності чи відсутності зазначених підстав, дослідження та оцінка доказів, а також ухвалення судового рішення здійснюються господарськими судами у відповідності до приписів процесуального права.

Колегія суддів наголошує, що саме на орган Антимонопольного комітету України покладено обов`язок навести відповідні докази у своєму рішенні, на підставі яких орган дійшов висновку про обставини справи, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені органом докази, і, в разі їх підтвердження, вони можуть бути достатніми для висновків органу, викладених у рішенні Антимонопольного комітету України. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 910/17929/19 та від 03.02.2022 у справі № 910/15183/20.

Східний апеляційний господарський суд враховує, що даний спір є спором про перевірку законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України на підставі статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно зі сталою та послідовною правовою позицією Верховного Суду (зокрема у постановах від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19, від 23.03.2021 у справі № 910/4542/20, від 08.11.2022 у справі № 910/3202/20, від 25.06.2026 у справі № 910/7614/25), питання про наявність або відсутність антиконкурентних узгоджених дій під час участі у торгах (аукціонах) має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок у відповідності до статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, а не шляхом ізольованої перевірки кожного окремого доказу.

Проаналізувавши матеріали справи та зміст поставлених перед експертом питань, колегія суддів зазначає, що сторонами у справі надані (та витребувані судом під час підготовчого провадження) усі письмові та електронні докази, на яких ґрунтується оскаржуване рішення відповідача та заперечення позивача, зокрема:

інформація АТ "Райффайзен Банк" (лист від 24.03.2023 № 81-15-9/2279-БТ) щодо входу позивача та третьої особи до системи дистанційного банківського обслуговування з однієї статичної IP-адреси 212.26.135.179 із зазначенням дат, часу та параметрів підключень;

інформація інтернет-провайдера ТОВ "Адамант" (лист від 20.07.2023 № 114) про те, що статична IP-адреса 212.26.135.179 входила до блоку IP-адрес провайдера та була виділена абоненту ТОВ "Райт Груп" за адресою: м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд. 7, при цьому будь-які договірні відносини між ТОВ "Адамант" та позивачем чи третьою особою відсутні;

договори позички від 20.03.2021 № б/н та від 01.01.2021 № б/н, а також листи позивача від 27.01.2023 № 2 та третьої особи від 31.01.2023 № 2, якими підтверджено користування обома учасниками аукціонів одним і тим самим нежилим приміщенням — кабінетом № 209 площею 14 кв. м на 2-му поверсі будинку № 7 по вул. Леоніда Первомайського у м. Києві;

інформація ГУ ДПС у м. Києві (лист від 07.10.2022 № 23780/5/26-15-12-07-03) та ГУ ДПС у Рівненській області (листи від 07.10.2022 № 5768/5/17-00-12-01-04, від 08.03.2023 № 2221/5/17-00-12-01-04) щодо подання позивачем та третьою особою податкової звітності з IP-адреси 188.166.52.91, яка за даними реєстру RIPE NCC належить до блоку IP-адрес хостинг-провайдера "Digital Ocean Inc" (м. Амстердам, Нідерланди), тобто використовувалася через віртуальну приватну мережу (VPN).

За таких обставин колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги про те, що питання блоків 1 та 2 ухвали (пункти 1.1, 1.2, 2.1, 2.2) фактично зводяться до простої констатації дат, часу, статусу IP-адрес та їх належності певним абонентам чи провайдерам, що вже зафіксовано у наявних письмових доказах справи. Прочитання, зіставлення та оцінка таких відомостей не потребують спеціальних знань у сфері комп`ютерної техніки і становлять безпосередній предмет судового дослідження доказів за правилами статті 86 ГПК України.

Крім того, питання загального теоретичного характеру (пункт 1.3 та перша частина пункту 4.1 ухвали) щодо того, чи допускає архітектура мережі та використання технологій локальної мережі, Wi-Fi, NAT одночасне або послідовне використання однієї публічної IP-адреси кількома пристроями, є загальновідомими принципами функціонування телекомунікаційних мереж, які неодноразово констатовані у судовій практиці (зокрема у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі № 910/20567/20, на яку послався сам суд першої інстанції в ухвалі) і не потребують підтвердження висновком судового експерта.

Також колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про призначення експертизи судом першої інстанції не в повній мірі враховано зміст оскаржуваного рішення відповідача та характер встановлених у ньому обставин, зокрема:

- у рішенні № 70/206-р/к від 04.11.2025 відповідач не покладав в основу висновку про узгоджені дії входи учасників до системи "Клієнт-Банк" АТ "Укрсиббанк" з однієї IP-адреси 212.26.135.179, подання податкової звітності з IP-адреси 188.166.52.91 у період проведення Аукціону 1, а також наявність спільних метаданих чи технічних особливостей у електронних документах (витягах з ЄДР, цінових пропозиціях), поданих для участі в Аукціонах 1– 3, чи їх створення на одному фізичному комп`ютері. З огляду на це призначення судової експертизи для з`ясування обставин, які не були покладені антимонопольним органом в основу оскаржуваного рішення, не відповідає критеріям необхідності та процесуальної доцільності для перевірки законності цього рішення в порядку статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

- оскаржуване рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України побудовано не виключно на факті використання учасниками торгів однакових IP-адрес. Зазначена обставина є лише одним із фрагментів (елементів) доказової бази в сукупності з іншими встановленими відповідачем фактичними даними. При цьому колегія суддів враховує посилання самого позивача та третьої особи на правові висновки Верховного Суду (зокрема у постанові від 13.01.2022 у справі № 910/20567/20) про те, що використання учасниками торгів однакових IP-адрес не є безумовною та самодостатньою підставою для кваліфікації їхніх дій як антиконкурентних узгоджених дій. Водночас зазначений правовий висновок стосується саме оцінки судом належності, допустимості та достатності такого доказу в сукупності з іншими матеріалами справи під час вирішення спору по суті, а не свідчить про необхідність призначення судової експертизи;

- обставини, для з`ясування яких поставлено питання перед експертом, охоплюються наявними у матеріалах справи офіційними відповідями компетентних органів та установ (АТ "Райффайзен Банк", органів Державної податкової служби України, інтернет-провайдера ТОВ "Адамант"), а також договорами позички приміщення та поясненнями самих учасників. Зазначені письмові та електронні докази є чіткими, зрозумілими, не містять внутрішніх суперечностей, які б потребували спеціальних знань для їх усунення, і є достатніми для самостійної правової оцінки судом першої інстанції у сукупності з іншими матеріалами справи за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України;

- питання пункту 4.2 ухвали (чи є надані матеріали "достатніми за своїм технічним змістом" для встановлення використання одного пристрою чи спільного середовища) прямо перекладає на судового експерта виключну компетенцію суду — оцінку достатності доказів у справі, що заборонено частиною 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 2.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень № 53/5.

Відхиляючи заперечення позивача та третьої особи, викладені у відзивах на апеляційну скаргу, щодо наявності підстав для призначення експертизи на підставі статті 99 Господарського процесуального кодексу України та неможливості самостійного подання висновку експерта на замовлення учасника справи (стаття 101 Господарського процесуального кодексу України), Східний апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Як вбачається з висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.02.2021 у справі № 910/1668/19, за змістом статті 99 Господарського процесуального кодексу України питання про задоволення клопотання про призначення експертизи не залежить від обґрунтованості підстав для проведення експертизи, якщо сторона не обґрунтовує та не доводить обставини, які перешкоджали їй самостійно надати висновок експерта.

Всупереч твердженням позивача та третьої особи у відзивах, у самому клопотанні про призначення комп`ютерно-технічної експертизи від 11.09.2026 позивач взагалі не навів мотивів неможливості самостійного замовлення висновку експерта та не надав доказів звернення до експертних установ. Посилання у відзивах на те, що відповідні відомості банків, органів податкової служби та провайдера перебували у третіх осіб і надійшли до справи лише 03.09.2026 після їх витребування судом, не спростовують зазначеного, оскільки копії всіх зазначених документів містилися в матеріалах антимонопольної справи № 2/01-133-23, з якими учасники мали право ознайомлюватися на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також у матеріалах цієї судової справи з моменту подання відповідачем відзиву на позов (10.03.2026); ухвалою суду від 07.08.2026 витребовувалися лише для огляду оригінали вже наявних у справі документів. До того ж, під час розгляду справи в органах Антимонопольного комітету України позивач та третя особа не скористалися правом заявляти клопотання про проведення експертизи відповідно до статті 43 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Водночас колегія суддів звертає увагу на суперечливість процесуальної поведінки позивача.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 зазначено наступне:

"Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) — це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі — “non concedit venire contra factum proprium” (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них".

Позивач у тексті свого клопотання від 11.09.2026 та відзиву на апеляційну скаргу одночасно стверджує, що питання про наявність чи відсутність антиконкурентних узгоджених дій вирішується виключно судом за внутрішнім переконанням шляхом оцінки всієї сукупності доказів за стандартом вірогідності, а можливість використання однієї публічної IP-адреси кількома пристроями в одній локальній мережі є загальновідомим технічним фактом, підтвердженим практикою Верховного Суду (постанова від 13.01.2022 у справі № 910/20567/20), і водночас втретє (після двох попередніх відмов суду першої інстанції ухвалами від 07.04.2026 та 20.04.2026) заявляє клопотання про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі для встановлення цих самих обставин, не надаючи при цьому жодних конкретних комп`ютерних носіїв для дослідження. Така процесуальна поведінка не відповідає критеріям добросовісності (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України) та спрямована на невиправдане затягування розгляду справи.

Крім того, в межах розгляду заявленого клопотання та не надаючи оцінку доказам сторін по суті спору, суд апеляційної інстанції зазначає, що щодо питання обґрунтованості висновків відповідача стосовно використання учасниками аукціонів одних і тих самих IP-адрес у сукупності з іншими обставинами справи, то позивачем не доведено, що це питання може бути вирішено виключно проведенням судової комп`ютерно-технічної експертизи, враховуючи наявність у матеріалах справи вичерпних письмових доказів: рішення АМКУ № 70/206-р/к від 04.11.2025, листів АТ "Райффайзен Банк", органів Державної податкової служби України, інтернет-провайдера ТОВ "Адамант", договорів позички спільного офісного приміщення (кабінет № 209) та пояснень самих учасників.

При цьому судова колегія звертає увагу, що висновок експерта є лише одним із доказів, який не має для суду заздалегідь встановленої сили і підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами, наданими сторонами (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Додатково суд зазначає, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом (стаття 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах, зокрема, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2004 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

Призначення експертизи у цій справі за відсутності передбачених законом підстав та подальше зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України призведе до розгляду справи поза межами розумних строків.

Беручи до уваги, що сторонами у справі надані (та витребувані судом першої інстанції) усі необхідні письмові та електронні докази, які безпосередньо фіксують обставини використання IP-адрес, користування спільним офісним приміщенням та подання документів для участі в аукціонах; відсутність у матеріалах справи доказів вжиття позивачем заходів для самостійного отримання висновку експерта у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України та обґрунтування поважних причин неможливості його надання; відсутність у клопотанні та в оскаржуваній ухвалі визначених конкретних матеріальних носіїв чи електронних файлів як об`єктів дослідження; відсутність взаємосуперечливих доказів, які не могли б бути оцінені судом самостійно, а також той факт, що призначення експертизи та зупинення провадження з урахуванням викладеного призведуть до необґрунтованого порушення принципу розумності строків розгляду справи, Східний апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для призначення експертизи (залучення спеціальних знань), а отже і про відмову у задоволенні клопотання позивача про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи.

Матеріали справи містять достатньо доказів, які необхідні для встановлення фактичних даних у справі без призначення судової експертизи, що, у свою чергу, сприятиме виконанню як судом, так і учасниками справи передбаченого частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору.

При цьому, порушення порядку призначення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Висновку про необхідність експертизи мають передувати мотиви, якими суд керувався при обранні виду експертизи і обєкта дослідження, а також підстави, які переконливо свідчать, що зясування обставин, що підлягають обов`язковому встановленню при вирішенні спору, виходить за межі знань учасників справи та суду.

Суд першої інстанції не обґрунтував неможливості самостійно встановити обставини, які входять до предмета доказування у даній справі, відсутність у нього та інших учасників справи знань для оцінки поданих сторонами доказів, не виявив розбіжностей чи спірних даних у поданих учасниками спору доказах, які через відсутність компетенції не могли б бути оцінені судом, який розглядає спір, а також не вмотивував зміну власної процесуальної позиції порівняно з попередніми ухвалами від 07.04.2026 та від 20.04.2026, якими у задоволенні клопотань про призначення експертизи було відмовлено.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та не надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України слід задовольнити, ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.09.2026 у справі № 922/50/26 — скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Західземресурс" про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи та направити справу № 922/50/26 до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції не здійснює розгляд справи по суті, розподіл витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги не здійснюється.

Керуючись статтями 129, 255-256, 269-270, 273, п. 6 ч. 1 ст. 275, п. 1 ч. 1 ст. 280, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд"

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.09.2026 у справі №922/50/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання ТОВ "Західземресурс" про призначення комп`ютерно-технічної експертизи у справі №922/50/26 відмовити.

Справу №922/50/26 направити до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 13.11.2026.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Оригінал: reyestr.court.gov.ua