Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №925/663/24 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Інші справи

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №925/663/24

Суддя: Остапенко О.М.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2026 р. Справа№ 925/663/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Алданової С.О.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Басараби К.Ю.

у присутності представників сторін:

від кредитора АТ "Банк Альянс": Білан О.С. за довіреністю

від боржника: Татаринов О.С. за довіреністю (в режимі відеоконференції)

розпорядник майна арбітражний керуючий Ципляк П.С. (особисто)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна газова компанія" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.07.2026 року

у справі №925/663/24 (суддя Боровик С.С.)

за заявами 1.Акціонерного товариства "Банк Альянс"

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна газова

компанія"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.07.2026 року у справі №925/663/24 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія" за заявою АТ "Банк Альянс", визначено наступний розмір вимог ініціюючого кредитора - АТ "Банк Альянс": 30280 грн. витрат зі сплати судового збору за подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (перша черга), 72 000 грн. авансування винагороди арбітражного керуючого (перша черга), 155 316 815,04 грн. вимог, не забезпечених заставою (четверта черга), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ципляка П.С. Грошові вимоги ТОВ "Євроенерготрейд" до боржника, що містяться в приєднаній до матеріалів справи заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, вирішено розглянути в попередньому засіданні суду в порядку, передбаченому ст.47 КУзПБ.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Міжнародна газова компанія" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.07.2026 року у справі №925/663/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія", здійснити розподіл судових витрат та направити справу до Господарського суду Черкаської області для розгляду заяви ТОВ "Євроенерготрейд" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія".

Витягом з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 07.08.2026 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Алданова С.О., Демидова А.М.

Ухвалою суду від 12.08.2026 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційної скарги ТОВ "Міжнародна газова компанія" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.07.2026 року у справі №925/663/24, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/663/24.

07.09.2026 року супровідним листом Господарського суду Черкаської області №925/663/24/11018/2026 від 02.09.2026 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 14.09.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Міжнародна газова компанія" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.07.2026 у справі №925/663/24, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 06.10.2026 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданих відзивах на апеляційну скаргу АТ "Банк Альянс" і розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Ципляк П.С. просять залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

30.09.2026 року через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Міжнародна газова компанія" Татаринова О.С. надійшла заява про участь у судовому засіданні 06.10.2026 року та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції, проведення яких, просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 01.10.2026 року дану заяву задоволено.

02.10.2026 через систему "Електронний суд" від представника АТ "Банк Альянс" Білан О.С. та розпорядника майна ТОВ "Міжнародна газова компанія" арбітражного керуючого Ципляка П.С. надійшли заяви про участь в судовому засіданні 06.10.2026 та усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних, за наслідками розгляду яких ухвалою суду від 05.10.2026 року відмовлено у їх задоволенні.

Судове засідання, призначене на 06.10.2026 року, не відбулось через перебування судді Демидової А.М. з 05.10.2026 по 08.10.2026 у відпустці, у зв`язку з чим витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2026 року для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Алданова С.О., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 06.10.2026 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №925/663/24 за апеляційною скаргою ТОВ "Міжнародна газова компанія" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.07.2026 та призначено її до розгляду на 22.10.2026 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Представник ТОВ "Міжнародна газова компанія" в судовому засіданні 22.10.2026 в режимі відеоконференції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.07.2026 у справі №925/663/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника, здійснити розподіл судових витрат та направити справу до Господарського суду Черкаської області для розгляду заяви ТОВ "Євроенерготрейд" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія".

Представник АТ "Банк Альянс" та розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Ципляк П.С. в судовому засіданні у приміщенні суду проти доводів скаржника, викладених у апеляційній скарзі заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

22.10.2026 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін і розпорядника майна боржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Міжнародна газова компанія" слід відмовити, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 21.07.2026 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 23.05.2024 року АТ "Банк Альянс" (ініціюючий кредитор-1) звернулось до Господарського суду Черкаської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія" у зв`язку з наявною заборгованістю перед банком за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії на загальну суму 155 316 815,04 грн, яка визнана рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/2493/24, яке на момент звернення із цією заявою не набрало законної сили та призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Соколика Д.І.

Крім того, 03.06.2024 року до Господарського суду Черкаської області надійшла заява ТОВ "Євроенерготрейд" (ініціюючий кредитор-2) про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія" з підстав наявності у боржника заборгованості перед товариством за договором купівлі-продажу природного газу №МГК-ЄЕТ-ГАЗ-28 від 28.08.2023 року на загальну суму 30 000 000,00 грн.

10.06.2024 від АТ "Банк Альянс" надійшло клопотання про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ципляка П.С.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.06.2024 року прийнято заяву ТОВ "Євроенерготрейд" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія" у справі №925/711/24 до розгляду, об`єднано в одне провадження справи №925/663/24 та №925/711/24 та присвоєно об`єднаній справі №925/663/24.

Ухвалою суду від 22.08.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія" за заявою АТ "Банк Альянс", відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія" за заявою ТОВ "Євроенерготрейд", повернуто заявникам з депозитного рахунку Господарського суду Черкаської області авансування грошової винагороди арбітражному керуючому.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025, яка залишена без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2025 року, скасовано ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.08.2024 в частині відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія" за заявою АТ "Банк Альянс" та повернення останньому 72 000,00 грн. авансування грошової винагороди арбітражного керуючого та направлено справу №925/663/24 в частині заяви АТ "Банк Альянс" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія" до Господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду на стадію підготовчого засідання.

10.11.2025 року до Господарського суду Черкаської області від ТОВ "Євроенерготрейд" (ініціюючий кредитор-2) надійшла заява про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія" та призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Юдицького О.В.

Ухвалою суду від 12.11.2025, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026, прийнято заяву ТОВ "Євроенерготрейд" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія" до розгляду, приєднано вказану заяву до матеріалів справи №925/663/24 та призначено її розгляд одночасно з розглядом заяви АТ "Банк Альянс".

За наслідками розгляду заявлених вимог ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.07.2026 у справі №925/663/24 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія" за заявою АТ "Банк Альянс", визначено наступний розмір вимог ініціюючого кредитора - АТ "Банк Альянс": 30280 грн. витрат зі сплати судового збору за подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (перша черга), 72000 грн. авансування винагороди арбітражного керуючого (перша черга), 155 316 815,04 грн. вимог, не забезпечених заставою (четверта черга), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ципляка П.С. Грошові вимоги ТОВ "Євроенерготрейд" до боржника, що містяться в приєднаній до матеріалів справи заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, вирішено розглядати в попередньому засіданні суду в порядку, передбаченому ст. 47 КУзПБ.

Приймаючи дану ухвалу, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність грошового зобов`язання ТОВ "Міжнародна газова компанія" перед ініціюючим кредитором-1, строк виконання якого на дату звернення до суду настав, разом з тим, судом не було встановлено обставин для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Стосовно заяви ініціюючого кредитора-2 суд першої інстанції вказав, що остання не підлягає розгляду по суті у підготовчому засіданні у зв`язку з обґрунтованістю заяви ініціюючого кредитора-1, а відтак суд дійшов висновку про необхідність розгляду грошових вимог ТОВ "Євроенерготрейд" до боржника, що містяться в приєднаній до матеріалів справи заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, в попередньому засіданні суду в порядку, передбаченому ст.47 КУзПБ.

ТОВ "Міжнародна газова компанія" з ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.07.2026 року про відкриття провадження у справі про банкрутство не погоджується та в поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною, постановленою за неповного з`ясування взаємовідносин кредитора-1 та боржника за кредитним договором та із зазначенням висновків, які не відповідають обставинам справи, постановлена за неправильного застосування норм матеріального права - ст.ст. 1, 8, 34, 39 КУзПБ, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та з порушенням норм процесуального права - ч. 3 та ч. 4 ст. 13, ст. 73, ч. 1 ст. 74, ст. 79, ст. 86, ч. 4 та ч. 5 ст. 236 ГПК України.

За твердженнями скаржника, заявлені АТ "Банк Альянс" кредиторські вимоги до ТОВ "Міжнародна газова компанія" не є безспірними, а між банком та товариством існує спір про право (щодо суті (предмету) кредитного зобов`язання, підстав його виникнення, суми зобов`язання та структури кредитної заборгованості, а також строку виконання основного зобов`язання), який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника за заявою ініціюючого кредитора-1.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування такої ухвали, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Суд наголошує, що процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.

Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Суд також зауважує, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

Згідно з частиною 2 ст. 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Частинами першою, другою статті 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань.

За змістом частини першої статті 35 КУзПБ у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов`язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.

Відповідно до частин 1-5 ст. 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 КУзПБ; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Поряд з цим, у силу частини восьмої статті 39 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з частиною третьою статті 41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Таким чином, стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.

За таких обставин, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 року у справі №904/3251/20).

Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

Колегія суддів зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі №918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 року у справі №911/2042/20).

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 року у справі №911/2043/20.

Разом з тим, використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданої заяви з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог. Така правова позиція викладалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.09.2021 у справі №910/866/20, від 27.05.2021 у справі №924/556/20, від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 11.02.2020 у справі №904/8484/16, від 07.08.2019 у справі №922/1014/18.

При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що фактом невиконання боржником зобов`язання перед кредитором не може бути будь-яка заборгованість, а лише та заборгованість, яка є дійсно безспірною та очевидною для всіх учасників справи та суду, тобто не викликає розумного сумніву в її наявності.

Таким чином, для належного відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, суд має ретельно перевірити заяву ініціюючого кредитора та додані до неї документи на предмет відповідності вимогам КУзПБ та інших нормативно-правових актів з метою встановлення на підставі належних та допустимих доказів наявності заборгованості боржника та неможливості виконання боржником грошових зобов`язань і постановити таку ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство, яка має бути обґрунтованою та мотивованою, де будуть встановлені всі ознаки неплатоспроможності боржника.

Так, у даній справі АТ "Банк Альянс" ініціювало питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія" з підстав наявності у боржника заборгованості перед банком за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії на загальну суму 155 316 815,04 грн, яка визнана рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/2493/24.

До того ж, ТОВ "Євроенерготрейд" також подало заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія" з підстав наявності у боржника заборгованості перед товариством за договором купівлі-продажу природного газу №МГК-ЄЕТ-ГАЗ-28 від 28.08.2023 року на загальну суму 30 000 000,00 грн., яка ухвалою суду від 12.11.2025 була приєднана до заяви ініціюючого кредитора-1 та призначено її розгляд одночасно з розглядом заяви банку.

Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених кредиторами вимог та, як наслідок наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, колегією суддів встановлено наступне.

28.01.2022 між ініціюючим кредитором-1 та боржником був укладений договір про надання овердрафту за поточним рахунком №57827-О/02 (далі - Кредитний договір) на суму 135 000 000,00 грн. на строк до 26.01.2023 (включно), згідно з яким процентна ставка встановлюється у розмірі 17 процентів річних.

27.01.2023 сторонами укладено договір про внесення змін до Кредитного договору, згідно з яким останній викладено у новій редакції, зокрема, встановлено ліміт кредитної лінії у 142 580 000,00 грн. із кінцевим терміном повернення заборгованості до 25.01.2024. Процентна ставка встановлюється у розмірі 17 процентів річних.

13.03.2023 сторонами укладено договір про внесення змін до Кредитного договору, згідно з яким змінено порядок сплати процентів за користування кредитними коштами.

Згідно з виписками по рахунку боржника за період з 28.01.2022 по 27.02.2024 ініціюючий кредитор-1 на користь боржника: 11.03.2022 здійснив перенесення тіла кредиту на відповідний балансовий рахунок у сумі 133 091 250,10 грн; 12.04.2022 здійснив перенесення тіла кредиту на відповідний балансовий рахунок у сумі 132265074,87 грн; 15.08.2022 здійснив перенесення існуючої заборгованість згідно з кредитним договором у сумі 132 265 074,87 грн; 07.09.2022 здійснив перенесення тіла кредиту у сумі 132 265 074,87 грн; 26.01.2024 прострочена заборгованість становить 135 580 000,00 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за договором, ініціюючий кредитор-1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення боргу у примусовому порядку, за наслідками розгляду якого рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 року у справі №910/2493/24 стягнуто з ТОВ "Міжнародна газова компанія" на користь АТ "Банк Альянс" заборгованість по кредиту за договором від 28.01.2022 №57827-О/02 про надання овердрафту за поточним рахунком в розмірі 135 580 000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 19 736 815,04 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 059 800,00 грн.

Вказаним судовим рішенням, зокрема, встановлено, що "на виконання умов договору №57827/-О/02 позивачем було надано відповідачу кредит в розмірі 142 580 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовим рахункам відповідача за період з 28.01.2022 по 27.02.2024. (...) Відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства з серпня 2023 року належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, у зв`язку з чим в останнього виникла поточна заборгованість по кредиту в розмірі 135580000,00 грн. та заборгованість за процентами у розмірі 19736815,04 грн., що також підтверджується розрахунком заборгованості станом на 26.01.2024. (...) З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами за договором №57827-О/02 про надання овердрафту за поточним рахунком від 28.01.2022, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в розмірі 135580000,00 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 19736815,04 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/2493/24 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 26.05.2026 постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/2493/24 залишено без змін; поновлено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 у справі №910/2493/24.

Поряд з цим, рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.07.2024 року у справі №925/581/24 відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Міжнародна газова компанія", за участю АТ "Банк Альянс" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача, про визнання недійсним договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 28.01.2022 №57827-О/02.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 рішення Господарського суду Черкаської області від 03.07.2024 у справі №925/581/24 залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.05.2018 у справі №922/2391/16).

З огляду на зазначене вище, місцевий господарський суд вірно вказав, що вимоги заявника є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами (договір про надання овердрафту за поточним рахунком від 28.01.2022 №57827-О/02 з договорами про внесення змін до нього від 27.01.2023 та 13.03.2023, розрахунки заборгованості станом на 26.01.2024, банківські виписки по рахунку АТ "Банк Альянс", рішення Господарського суду Черкаської області від 21.05.2024 у справі №910/2493/24; баланс (звіт про фінансовий стан) боржника станом на 31.03.2024, звіт боржника про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І квартал 2024 року).

В свою чергу, боржником не надано підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Твердження апелянта про наявність спору про право апеляційним судом відхиляться з огляду на таке.

Відповідно до частини шостої статті 39 КУзПБ, однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі визначено те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Спір про право - це суперечність між суб`єктами цивільного права, яка виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншої і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Поняття "спір про право" має розглядатися з його наповненням сутнісним, а не виключно формальним змістом. Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків і неможливістю їх здійснення/забезпечення належного виконання за зверненням до суду. Спір про право може проявлятися також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за участю суду.

Отже, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням, невизнанням або недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права (наведені висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2022 року у справі №910/10741/21).

Законодавство не містить переліку критеріїв для висновку про існування спору про право, який може бути виражений як в процесуальній формі - підтверджуватися судовими актами, так і матеріально-правовій формі - підтверджуватися юридичними фактами (правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.03.2021 у справі №911/1922/20, від 24.11.2021 у справі №902/560/20, від 20.07.2022 у справі №904/6023/21).

Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду справ за участю боржника та кредитора з питань, що зазначені вище (постанова Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2022 року у справі №910/10741/21).

Заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 КУзПБ (висновок Верховного Суду у постановах від 20.12.2021 у справі №911/3185/20; від 29.08.2024 у справі №910/2423/23; від 04.02.2025 у справі №910/7481/24 та від 11.02.2025 у справі №921/409/24).

Водночас, задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (подібний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 24.11.2021 у справі №910/16246/18, від 20.12.2021 у справі №911/3185/20, від 06.04.2023 у справі №902/560/20).

Встановлення відсутності спору про право щодо вимог кредитора (ініціюючого) є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство (відповідна правова позиція вкладена Верховним Судом у постанові від 13.08.2020 року у справі №910/4658/20).

Так, апеляційна скарга ґрунтується на твердженні про існування між банком та боржником "спору про право" щодо кредитної заборгованості, існування якого, на думку скаржника, перешкоджав відкриттю провадження у справі про банкрутство відповідно до ч. 6 ст. 39 КУзПБ. Саме на цьому доводі базуються і похідні доводи апеляційної скарги стосовно строку кредитування, правової природи процентів, застосування п. 18 Прикінцевих положень ЦК України, неправильності розрахунку заборгованості тощо.

Однак суд звертає увагу скаржника на те, що зазначені вище доводи вже були предметом позовного провадження у справі №910/2493/24 та їм була надана відповідна правова оцінка судовим рішенням, яке набрало законної сили, що спростовує відповідні твердження скаржника.

Посилання боржника на подану ним позовну заяву до Господарського суду міста Києва у справі №910/7458/26 щодо оспорення правомірності нарахування процентів за кредитним договором після 23.11.2023 року також підлягають відхиленню, оскільки, по-перше, заява ініціюючого кредитора-1 про відкриття провадження у справі про банкрутство подана ще 23.05.2024 року, в той час як позов боржника подано лише 18.06.2026 року, тобто більш ніж через два роки після звернення банку із заявою про банкрутство та після набрання законної сили постановою Верховного Суду від 26.05.2026 року у справі №910/2493/24, якою заявлений банком розмір заборгованості було остаточно підтверджено, а по-друге, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2026 у справі №910/7458/26, залишеною в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2026, подання згаданого позову було визнано зловживанням боржником процесуальними правами та повернуто його без розгляду.

У вищевказаній ухвалі від 24.04.2026 у справі №910/7458/26 суд першої інстанції зазначив наступне: "у даному випадку ТОВ "МГК" достеменно знає, що сума процентів за період з 24.11.2023 по 25.01.2024 вже стягнута судовим рішенням, що набрало законної сили. Намагання ініціювати новий судовий процес для оскарження нарахувань за цей же період є прямою спробою перегляду судового рішення вищої інстанції, що прямо суперечить принципу юридичної визначеності (res judicata). Суд першої інстанції абсолютно правильно застосував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц. Боржник обрав спосіб захисту у вигляді "визнання дій щодо нарахування неправомірними", "визнання зобов`язання припиненим" та "зобов`язання списати проценти". Великою Палатою встановлено обов`язкове правило: якщо кредитор уже ініціював судовий процес про стягнення коштів (або такий спір судом уже вирішено), боржник не може заявляти окремий позов про визнання відсутності права вимоги у кредитора та відсутності боргу. Боржник зобов`язаний захищати свої права виключно всередині первісного процесу про стягнення, заперечуючи проти позову кредитора. Оскільки Банк отримав остаточне судове рішення про стягнення заборгованості, яке набрало законної сили, ТОВ "МГК" втратило будь-яке право на звернення з окремим позовом про "припинення зобов`язання" чи "визнання нарахувань неправомірними". Спроба подати такий позов є нічим іншим, як штучним створенням паралельного процесу для блокування виконання рішення суду. Позов подано 18.06.2026, тобто одразу після того, як Верховний Суд 26.05.2026 поставив остаточну крапку у справі №910/2493/24 про стягнення боргу. Справжня мета апелянта - створити штучний "спір про право", який можна було б використовувати як підставу для: зупинення або затягування розгляду справи про банкрутство ТОВ "МГК" (провадження у якій відкрито за заявою Банку); зупинення виконавчого провадження з виконання судового рішення по справі №910/2493/24. Такі дії ТОВ "МГК" є класичним прикладом зловживання правом на звернення до суду (процесуального диверсії) та повністю суперечать завданням господарського судочинства. Суд першої інстанції, виявивши ці обставини на етапі відкриття провадження, виявив високий рівень правової культури та запобіг використанню судової системи як інструменту недобросовісної поведінки.".

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що подання боржником нового позову вже після ініціювання справи про банкрутство, а тим більше після остаточного вирішення спору про стягнення заборгованості судами трьох інстанцій, саме по собі не змінює правової природи встановленої судовим рішенням заборгованості та не робить її спірною.

Судова колегія також акцентує свою увагу на те, що ані на факт подання такого позову, ані на незгода з періодом нарахування процентів, розміром заборгованості чи обсягом прав кредитора не свідчать про наявність невизначеності у спірних правовідносинах і не створюють підстав для висновку про існування "спору про право" у розумінні ч.6 ст.39 КУзПБ та, відповідно, не створюють підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції положень ст. 1, 8, 34, 39 КУзПБ.

Таким чином, заперечення боржника стосовно наявності спору про право спростовано рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/2493/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 та постановою Верховного Суду від 26.05.2026, рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.07.2024 у справі №925/581/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024, а також ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2026 у справі №910/7458/26, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2026 року.

Також у своїй апеляційній скарзі боржник посилається на постанови Верховного Суду у справах №911/2042/20, №922/1174/20 та №910/4658/20 на підтвердження можливості існування "спору про право" як у процесуальній, так і в матеріально-правовій формі.

Судова колегія з цього приводу зазначає, що у наведених вище справах висновки судів ґрунтувалися на наявності невирішених на момент звернення кредитора суперечностей щодо права вимоги або підстав його виникнення. Натомість у справі, що розглядається, на момент постановлення оскаржуваної ухвали такі суперечності були відсутні.

Отже, на час проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство була відсутня необхідність первинного встановлення підстав виникнення та розміру грошового зобов`язання або вирішення неврегульованого спору між сторонами, оскільки відповідні правовідносини вже були предметом судового розгляду, а розмір заборгованості підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили. За таких обставин наведені апелянтом правові позиції Верховного Суду не спростовують висновку суду першої інстанції про відсутність спору про право в розумінні ч. 6 ст. 39 КУзПБ.

Враховуючи неспроможність боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав, та відсутність документально підтвердженої інформації боржника щодо можливості виконати свої зобов`язання перед кредитором-1 та погасити існуючу заборгованість у повному обсязі, зважаючи на те, що вимоги АТ "Банк Альянс" не свідчать про наявність спору про право, не задоволенні у повному обсязі боржником до підготовчого засідання та незабезпечені майном боржника, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія", визнання вимог кредитора у заявленому розмірі 155 316 815,04 грн. (вимоги, не забезпечені заставою), 30 280,00 грн. (витрати зі сплати судового збору за подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство), 72 000,00 грн. (авансування винагороди арбітражного керуючого) та призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ципляка П.С., кандидатура якого відповідає вимогам КУзПБ.

Щодо заяви ТОВ "Євроенерготрейд", то судом в оскаржуваній ухвалі з посиланням на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 06.07.2022 року по справі №913/288/21, було зазначено, що оскільки заява ініціюючого кредитора-2 про відкриття провадження у справі про банкрутство не підлягає розгляду по суті у підготовчому засіданні у зв`язку з обґрунтованістю заяви ініціюючого кредитора-1, то таку заяву з грошовими вимогами до боржника, що містяться в приєднаній до матеріалів справи заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідно розглянути в попередньому засіданні суду в порядку, передбаченому ст.47 КУзПБ.

З цього приводу слід зазначити, що згідно ч.4 ст.35 КУзПБ зі змінами, внесеними Законом України №3985-IX від 19.09.2024, який набрав чинності з 11.12.2024 року, у разі подання до суду до відкриття провадження у справі про банкрутство та прийняття судом до розгляду двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд призначає всі прийняті судом до розгляду заяви для їх розгляду в одному підготовчому судовому засіданні, за результатами якого за заявою, що подана першою, у разі її відповідності вимогам цього Кодексу, відкриває провадження у справі про банкрутство. Інші заяви господарський суд залишає без розгляду.

Таким чином, заява ТОВ "Євроенерготрейд" підлягала залишенню без розгляду, у зв`язку із чим помилковим в даному випадку є зазначення судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про необхідність розгляду заяви ТОВ "Євроенерготрейд" з грошовими вимогами до боржника в попередньому засіданні, оскільки правовий висновок Верховного Суду, на який здійснено посилання, ґрунтувався на попередній редакції КУзПБ.

Втім, наведені порушення не призвели до прийняття неправильного рішення по суті спору про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна газова компанія" за заявою АТ "Банк Альянс" та не вказані апелянтом у якості підстав апеляційного оскарження, а тому не є обов`язковими та беззаперечними підставами для скасування судового рішення з цих мотивів лише з формальних причин, оскільки таке рішення буде проявом правого пуризму, матиме ознаки видимої легітимності (дотримання ознак "форми") та свідчитиме про відступ від принципу правової визначеності.

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за заявою банка прийнято до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення не вбачається.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Міжнародна газова компанія" та скасування ухвали Господарського суду міста Черкаської області від 21.07.2026 у даній справі, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - без змін. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст.129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна газова компанія" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.07.2026 року у справі №925/663/24 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.07.2026 року у справі №925/663/24 залишити без змін.

3.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4.Справу повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 13.11.2026 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.О. Алданова

Б.В. Отрюх

Оригінал: reyestr.court.gov.ua