Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №910/16336/25 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №910/16336/25

Суддя: Корсак В.А.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2026 р. Справа№ 910/16336/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю помічника судді (за дорученням): Поливач В.Д.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Бондарчук І.П.

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від відповідача: Нагалка Я.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2026, повний текст якого складено та підписано 15.05.2026

у справі №910/16336/25 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Керівника Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Відділу освіти, культури, молоді та спорту Заставнівської міської ради Чернівецької області

2. Західного офісу Держаудислужби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1.1. У грудні 2025 року Керівник Чернівецької обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Заставнівської міської ради Чернівецького району Чернівецької області (далі - Позивач-1) та Західного офісу Державної аудиторської служби України (далі - Позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс» (далі - Відповідач) про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу за бюджетні кошти та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 66 436,40 грн, у якому просив суд:

- визнати недійсними додаткові угоди від 20.09.2022 № 2/136, від 26.09.2022 №3/141, від 10.10.2022 № 4/147, від 28.11.2022 № 5/196 до договору від 01.07.2022 № 65;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс» (місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Златоустівська, буд. 23А, літ. «М»; код ЄДРПОУ 42588390) на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Заставнівської міської ради (місцезнаходження: 59400, Чернівецька область, м. Заставна, вул. Самоврядування, буд. 9; код ЄДРПОУ 43065925) з подальшим перерахуванням до бюджету Заставнівської міської територіальної громади безпідставно сплачені кошти в сумі 66 436,40 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс» (місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Златоустівська, буд. 23А, літ. «М»; код ЄДРПОУ 42588390) судовий збір у розмірі 15 140,00 грн на користь Чернівецької обласної прокуратури (місцезнаходження: 58001, м. Чернівці, вул. М. Кордуби, буд. 21-А; код ЄДРПОУ 02910120, р/р у форматі IBAN UA378201720343110001000004946 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172).

1.2. Спірні правовідносини виникли у зв`язку з укладенням між Позивачем-1 та Відповідачем за результатами процедури відкритих торгів UA-2022-05-30-002320-a договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.07.2022 № 65 щодо закупівлі 180 000 кВт·год електричної енергії загальною вартістю 800 999,90 грн з ПДВ за ціною 4,44999945 грн з ПДВ за 1 кВт·год та подальшим внесенням змін до його істотних умов шляхом підписання чотирьох оспорюваних додаткових угод про підвищення ціни за одиницю товару до 5,268213782 грн з ПДВ за 1 кВт·год (на 18,4 %) зі зменшенням обсягів закупівлі, внаслідок чого, за твердженням Прокурора, за поставлені у вересні-грудні 2022 року 84 743 кВт·год електричної енергії Позивач-1 надміру сплатив Відповідачу бюджетні кошти у сумі 66 436,40 грн.

1.3. Позовні вимоги обґрунтовані такими доводами:

- оспорювані додаткові угоди від 20.09.2022 № 2/136, від 26.09.2022 № 3/141, від 10.10.2022 №4/147 та від 28.11.2022 № 5/196 укладено з порушенням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» та пункту 13.6 договору від 01.07.2022 № 65 за відсутності належного документального підтвердження об`єктивного і пропорційного коливання ціни електричної енергії на ринку у бік збільшення порівняно з ціною на дату укладення договору або попереднього внесення змін до нього;

- надані Відповідачем листи від 19.09.2022 № 1325, від 07.10.2022 № 1441, від 28.11.2022 № 1717 та експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати від 14.09.2022 № О-334, від 19.09.2022 № О-346 і від 02.11.2022 № О-427 не містять відомостей про середньоринкову ціну за одиницю товару станом на день укладення договору (01.07.2022 чи в межах 10 днів) та на момент відповідних письмових звернень Постачальника, оперують довільно обраними й непорівнюваними періодами (місяць і декада), а для обґрунтування додаткових угод № 2/136 та № 3/141 використано один і той самий експертний висновок від 14.09.2022 № О-334;

- наведені у висновках Черкаської торгово-промислової палати середньозважені ціни на ринку «на добу наперед» у вересні та жовтні 2022 року (3,30340 грн, 3,59050 грн, 3,50326 грн та 3,53524 грн за 1 кВт·год без ПДВ) були нижчими за початкову договірну ціну, у листопаді-грудні 2022 року за даними ДП «Оператор ринку» ціна на ринку зменшувалася (на 2,88 % та 2,51 % відповідно), а Відповідач не довів непрогнозованості зміни ціни та очевидної невигідності чи збитковості подальшого виконання договору;

- унаслідок укладення чотирьох оспорюваних додаткових угод ціну за 1 кВт·год електричної енергії сукупно збільшено з 4,44999945 грн до 5,268213782 грн з ПДВ, тобто на 18,4 %, що перевищує встановлений пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» максимальний (кумулятивний) ліміт збільшення ціни у 10 % від початкової договірної ціни незалежно від кількості додаткових угод, при цьому визнання недійсною додаткової угоди № 2/136 тягне за собою недійсність усіх наступних похідних додаткових угод № 3/141, № 4/147 та № 5/196;

- у порушення частини третьої статті 631, частин другої, третьої статті 632 ЦК України, пункту 4 частини третьої статті 57, статті 58 Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», пункту 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії та пункту 13.2 договору оспорювані додаткові угоди укладено без дотримання обов`язкового 20-денного строку попереднього повідомлення Споживача про збільшення ціни та з поширенням їх дії в часі («заднім числом») на відносини, що виникли з 01.09.2022, з 01.10.2022 та з 01.11.2022;

- оскільки за період з 01.09.2022 по 31.12.2022 на підставі оспорюваних додаткових угод за фактично поставлені 84 743 кВт·год електричної енергії Позивач-1 сплатив Відповідачу 443 542,70 грн замість 377 106,30 грн за початковою ціною договору, різниця у сумі 66 436,40 грн підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача-1 з подальшим перерахуванням до місцевого бюджету у порядку реституції за статтею 216 ЦК України та статтею 670 ЦК України;

- за результатами проведеної Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області ревізії (акт від 27.03.2025 № 03-33/5) встановлено зайву оплату Відділом освіти 66 436,35 грн за договором від 01.07.2022 № 65, однак після отримання листів прокуратури від 09.05.2025 та від 30.05.2025 ані Позивач-1, ані Позивач-2 до суду з позовом не звернулися, що підтверджує наявність у Прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді згідно зі статтею 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру».

1.4. В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на статті 3, 6, 7, 8, 13, 19, 131-1, 140, 143 Конституції України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Рекомендацію Rec (2000) 19 від 06.10.2000 та пункт 2 Рекомендації CM/Rec (2012) 11 від 19.09.2012 Комітету міністрів Ради Європи, Висновок № 3 (2008) Консультативної ради європейських прокурорів, пункт 6 частини першої статті 3, частину п`яту статті 13, статтю 16, частину першу статті 203, статтю 215, частини першу, п`яту статті 216, статтю 327, статтю 626, частину третю статті 631, частини першу-третю статті 632, статті 638, 652, 655, 669, частину першу статті 670, частину другу статті 712 ЦК України, частину першу статті 3, пункт 6 частини першої статті 7, частини першу, п`яту статті 22, статтю 23 БК України, частину восьму статті 6, статті 20, 27, 29, 53, 74, 162, 164, 173 ГПК України, преамбулу, статті 1, 2, 3, 5, 33, частини першу, четверту, пункти 1- 8 частини п`ятої статті 41, статтю 43 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», статтю 56, пункт 4 частини третьої статті 57, статтю 58 Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», статтю 2, пункти 1, 7, 8, 10 частини першої статті 10 Закону України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частину першу статті 1, частину першу статті 6, статті 16, 54, частину першу статті 60, частини другу, четверту, п`яту статті 61, частину першу статті 62 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 23, 24 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», статтю 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», статтю 1 Закону України від 07.02.1991 № 698-XII «Про підприємництво», Закон України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"», Закон України від 29.06.2023 № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99, Укази Президента України від 31.05.2011 № 634/2011, від 24.02.2022 № 64/2022 та від 20.10.2025 №793/2025, постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 «Про затвердження Положення про Державну аудиторську службу України» і від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби», пункт 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (у редакції постанови від 26.06.2020 № 1219), та Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затверджене наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23.

2. Короткий зміст позицій інших учасників справи у суді першої інстанції

2.1. 15.01.2026 Відповідач подав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

2.2. Відзив на позовну заяву обґрунтовано такими доводами:

- підвищення ціни за одиницю електричної енергії за оспорюваними додатковими угодами № 2/136 (на 6,1 %), № 3/141 (на 6,1 %), № 4/147 (на 4,6 %) та № 5/196 (на 0,6 %) було належно обґрунтованим і документально підтвердженим листами Постачальника від 19.09.2022 № 1325, від 07.10.2022 № 1441, від 28.11.2022 № 1717 та експертними висновками Черкаської торгово-промислової палати від 14.09.2022 № О-334 (+10,37 %), від 19.09.2022 № О-346 (+8,69 %) і від 02.11.2022 № О-427 (+0,91 %), які видані компетентною установою на підставі офіційних даних про середньозважені ціни на ринку «на добу наперед» в торговій зоні ОЕС України;

- Прокурор не має спеціальних знань у сфері ціноутворення на ринку електричної енергії та не надав жодного належного і допустимого доказу на спростування експертних висновків Черкаської торгово-промислової палати, а вимога Прокурора про зазначення середньоринкової ціни станом на день укладення договору не передбачена Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі»;

- порівняння Прокурором «чистої» ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» із кінцевою договірною ціною є некоректним, оскільки договірна ціна включає також тарифи на послуги з передачі та розподілу електричної енергії і податок на додану вартість, ризик зростання яких Постачальник на себе не приймав;

- лінгвістичне, історичне та функціональне тлумачення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (у редакції Закону України від 19.09.2019 № 114-IX «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» та Закону України від 03.06.2021 № 1530-IX «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель»), на відміну від пункту 2 частини четвертої статті 36 цього Закону у редакції 2015 року, свідчить про те, що обмеження у 10% стосується виключно разового, а не сукупного (кумулятивного) підвищення ціни за весь строк дії договору, за умови пропорційності зростанню ціни на ринку;

- станом на час укладення договору та оспорюваних додаткових угод у 2022 році сторони діяли добросовісно та керувалися офіційним роз`ясненням Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у листі від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 «Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю», тоді як постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 стосувалася редакції закону 2015 року, а постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 була ухвалена вже після закінчення строку дії договору, у зв`язку з чим ретроспективне застосування сукупного ліміту порушує принцип правової визначеності та передбачуваності закону.

2.3. В обґрунтування відзиву на позовну заяву Відповідач посилається на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, статтю 165 ГПК України, пункт 2 частини четвертої статті 36, пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», Закон України від 19.09.2019 №114-IX «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» та Закон України від 03.06.2021 № 1530-IX «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель».

2.4. 12.02.2026 Прокурор подав до суду першої інстанції відповідь на відзив (вих. № 24-635вих-26), у якій зазначив про необґрунтованість заперечень Відповідача, підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

2.5. Відповідь на відзив обґрунтована такими доводами:

- обов`язок надання довідки торгово-промислової палати або органів державної статистики із зазначенням середньоринкової ціни за одиницю товару на день укладення договору (чи в межах 10 днів) та на момент письмового звернення Постачальника прямо закріплений у пункті 13.6 договору від 01.07.2022 № 65, який Відповідач добровільно підписав, проте жоден із поданих експертних висновків Черкаської торгово-промислової палати цих даних та аналізу пропорційності зміни ціни від попередньої додаткової угоди не містить;

- Відповідач не надав жодних розрахунків чи доказів зміни тарифів на передачу чи розподіл електричної енергії, при цьому для ініціювання підвищення договірної ціни сам Відповідач використовував ті самі дані ДП «Оператор ринку» щодо цін на ринку «на добу наперед», на які послався і Прокурор;

- посилання Відповідача на лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 є безпідставним, оскільки листи міністерств не є нормативно-правовими актами і не можуть змінювати імперативні приписи закону (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19), а практика Верховного Суду щодо заборони збільшення ціни за одиницю товару сумарно понад 10 % від початкової договірної ціни була сформована у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, постановах Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/4474/17, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 01.06.2020 у справі №913/368/19, від 19.08.2020 у справах № 923/449/18 і № 925/47/19, від 09.09.2020 у справі №921/524/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.

2.6. В обґрунтування відповіді на відзив Прокурор посилається на статтю 8, пункт 3 частини першої статті 85, статтю 92 Конституції України, статті 42, 53, 74, 166 ГПК України, статтю 41 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», статтю 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» та пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».

2.7. Позивач-1 у суді першої інстанції письмових пояснень не подавав, проте в судових засіданнях позовні вимоги Прокурора підтримав і просив їх задовольнити, а Позивач-2 у письмових поясненнях від 15.01.2026 (що надійшли до суду 26.01.2026) та в судових засіданнях також підтримав позов і просив задовольнити його в повному обсязі.

3. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі № 910/16336/25 позов задоволено повністю. Визнано недійсними додаткові угоди від 20.09.2022 № 2/136, від 26.09.2022 № 3/141, від 10.10.2022 № 4/147 та від 28.11.2022 № 5/196 до договору від 01.07.2022 № 65, укладені між ТОВ «Енерго Збут Транс» та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Заставнівської міської ради; стягнуто з ТОВ «Енерго Збут Транс» на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Заставнівської міської ради з подальшим перерахуванням до бюджету Заставнівської міської територіальної громади безпідставно сплачені кошти в сумі 66 436,40 грн; стягнуто з ТОВ «Енерго Збут Транс» на користь Чернівецької обласної прокуратури судовий збір у розмірі 15 140,00 грн.

3.2. При ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції виходив із того, що за результатами відкритих торгів UA-2022-05-30-002320-a між Позивачем-1 (Споживачем) та Відповідачем (Постачальником) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу від 01.07.2022 № 65 обсягом 180 000 кВт·год на суму 800 999,90 грн з ПДВ за ціною 4,44999945 грн з ПДВ за 1 кВт·год, проте у подальшому сторони без належного документального підтвердження об`єктивного коливання ціни на ринку уклали чотири оспорювані додаткові угоди від 20.09.2022 № 2/136, від 26.09.2022 № 3/141, від 10.10.2022 № 4/147 та від 28.11.2022 № 5/196, якими збільшили ціну за 1 кВт·год електричної енергії до 5,268213782 грн з ПДВ (на 18,4 %) зі зменшенням обсягів закупівлі на 14 929,53 кВт·год, на виконання чого за період з липня по грудень 2022 року Позивачу-1 поставлено 98 242 кВт·год електричної енергії та сплачено Відповідачу 503 613,25 грн, з яких 66 436,40 грн суд визнав надміру сплаченими бюджетними коштами внаслідок підвищення ціни понад 10 %.

3.3. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов таких висновків:

- пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (як у редакції Закону України від 19.09.2019 № 114-IX «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель», так і в редакції Закону України від 03.06.2021 № 1530-IX «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель») у взаємозв`язку зі статтею 652 ЦК України встановлює імперативне обмеження у 10 % як максимальний сукупний (граничний) ліміт збільшення ціни за одиницю товару, визначеної в первинному договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та періодичності укладення додаткових угод (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 07.09.2022 у справі № 927/4058/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22);

- необхідність внесення змін до ціни договору за оспорюваними додатковими угодами не можна вважати обґрунтованою та документально підтвердженою, а подальше підвищення ціни на 18,4 % після перемоги в тендері спотворює результати відкритих торгів, нівелює отриману економію бюджетних коштів і порушує принципи публічних закупівель, закріплені у преамбулі та статті 5 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі»;

- оскільки зміст додаткових угод від 20.09.2022 № 2/136, від 26.09.2022 № 3/141, від 10.10.2022 № 4/147 та від 28.11.2022 № 5/196 суперечить вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» через перевищення 10-відсоткового ліміту, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України;

- у зв`язку з недійсністю оспорюваних додаткових угод правова підстава набуття Відповідачем різниці між оплаченою за підвищеними тарифами вартістю електричної енергії та її вартістю за початковою ціною договору відпала, тому одержані кошти у розмірі 66 436,40 грн підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача-1 з подальшим перерахуванням до бюджету територіальної громади відповідно до частини першої статті 216, частини першої статті 670 та частини першої, пункту 1 частини третьої статті 1212 ЦК України (пункт 82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22).

3.4. Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував посиланням на абзац другий частини третьої статті 6, статтю 13, частину першу статті 203, статтю 215, частину першу статті 216, статті 652, 655, 669, частину першу статті 670, частину першу, пункт 1 частини третьої статті 1212 ЦК України, частину третю статті 180 ГК України (у редакції, чинній на час укладення договору та спірних додаткових угод), статті 13, 86, 129, 222, 223, 233, 236, 237, 240, 241 ГПК України, преамбулу, пункти 6, 11, 22 частини першої статті 1, статті 2, 5, частину четверту, пункти 1, 2 частини п`ятої статті 41 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», Закон України від 19.09.2019 № 114-IX «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» та Закон України від 03.06.2021 № 1530-IX «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель».

4. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги і додаткових письмових пояснень скаржника

4.1. 25.05.2026 Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі № 910/16336/25 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

4.2. Апеляційна скарга обґрунтована такими доводами:

- суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», та не надав належної оцінки наданим Відповідачем листам від 19.09.2022 № 1325, від 07.10.2022 № 1441, від 28.11.2022 № 1717 і експертним висновкам Черкаської торгово-промислової палати від 14.09.2022 № О-334 (+10,37 %), від 19.09.2022 № О-346 (+8,69 %) та від 02.11.2022 № О-427 (+0,91 %), які є належними і допустимими доказами об`єктивного коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» у бік зростання і жодними доказами з боку Прокурора не спростовані;

- Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» не містить вимоги про зазначення у довідці середньоринкової ціни станом на день укладення договору, а порівняння Прокурором «чистої» ринкової ціни на ринку «на добу наперед» (без ПДВ, тарифу на розподіл і передачу) із кінцевою договірною ціною є некоректним та маніпулятивним, оскільки договірна ціна включає також тарифи на передачу та розподіл електричної енергії й інші обов`язкові платежі, які оплачуються Споживачем;

- лінгвістичне, історичне та функціональне тлумачення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» у редакції Закону України від 19.09.2019 № 114-IX «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» та Закону України від 03.06.2021 № 1530-IX «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель» (на відміну від пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону у редакції 2015 року) свідчить про те, що законодавець встановив обмеження у 10 % виключно для кожного разового випадку підвищення ціни за одиницю товару (пропорційно зростанню ціни на ринку та без обмеження 90-денним строком для електричної енергії), а не як загальний (кумулятивний) ліміт за весь строк дії договору;

- станом на час укладення та виконання договору у 2022 році сторони діяли добросовісно та керувалися роз`ясненням Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 «Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю», тоді як постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 стосувалася редакції закону 2015 року, а постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 була ухвалена вже після закінчення дії договору, тому ретроспективна оцінка дій сторін як незаконних порушує вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 щодо правової визначеності та передбачуваності закону.

4.3. В обґрунтування апеляційної скарги Скаржник посилається на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, пункт 2 частини четвертої статті 36, пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», Закон України від 19.09.2019 № 114-IX «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» та Закон України від 03.06.2021 № 1530-IX «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель».

4.4. 16.07.2026 Скаржник подав до суду апеляційної інстанції письмові пояснення до апеляційної скарги у зв`язку зі зміною законодавства, у яких просив долучити ці пояснення до матеріалів справи, врахувати їх під час апеляційного перегляду та задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

4.5. Додаткові письмові пояснення Скаржника обґрунтовані такими доводами:

- після подання апеляційної скарги 24.06.2026 набрав чинності Закон України від 27.05.2026 № 4888-IX «Про публічні закупівлі» (опублікований 23.06.2026 у газеті «Голос України» № 122), яким пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» викладено в новій редакції, що прямо визначає: «Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін)»;

- відповідно до пунктів 1, 7 розділу XIV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 27.05.2026 № 4888-IX «Про публічні закупівлі» зазначені зміни введено в дію з дня набрання чинності цим Законом (24.06.2026) і прямо поширено на правовідносини у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», що є спеціальною темпоральною нормою та узгоджується з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 щодо зворотної дії закону щодо юридичних осіб за прямою вказівкою законодавця;

- оскільки кожна з чотирьох оспорюваних додаткових угод окремо збільшувала ціну електричної енергії не більше ніж на 10 % (додаткова угода № 2/136 - на 5,98 %, № 3/141 - на 6,21 %, № 4/147 - на 4,54 %, № 5/196 - на 0,60 %), сукупне збільшення ціни на 18,4 % після набрання чинності Законом України від 27.05.2026 № 4888-IX «Про публічні закупівлі» втратило нормативну основу як підстава позову та рішення суду першої інстанції, а правові висновки у справах № 922/2321/22 та № 920/19/24, сформовані щодо попередньої редакції норми, не можуть застосовуватися всупереч прямій законодавчій вказівці.

4.6. В обґрунтування письмових пояснень Скаржник посилається на частину четверту статті 269 ГПК України, пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», пункти 1, 7 розділу XIV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 27.05.2026 № 4888-IX «Про публічні закупівлі» та Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99.

5. Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

5.1. 29.07.2026 Прокурор подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі № 910/16336/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача - без задоволення.

5.2. У відзиві на апеляційну скаргу Прокурор наводить такі доводи:

- оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим навіть з урахуванням нової редакції пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (у редакції Закону України від 27.05.2026 № 4888-IX «Про публічні закупівлі»), оскільки закон дозволяє збільшення ціни за одиницю товару до 10 % у кожному окремому випадку виключно пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі її коливання та за умови належного документального підтвердження, визначеного законом і пунктом 13.6 договору;

- укладення оспорюваної додаткової угоди від 20.09.2022 № 2/136 (якою збільшено ціну на 6,1 %) відбулося без обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни на ринку від дати укладення договору (01.07.2022) до дати звернення Постачальника усупереч статті 41 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» та пункту 13.6 договору, а також із порушенням статей 626, 631, 632 ЦК України та пункту 13.2 договору щодо завчасного повідомлення Споживача за 20 днів і неможливості застосування зворотної дії в часі щодо вже виконаних договірних відносин (з 01.09.2022);

- додаткові угоди від 26.09.2022 № 3/141, від 10.10.2022 № 4/147 та від 28.11.2022 № 5/196 так само укладені без належного документального підтвердження коливання ціни на ринку за відповідні періоди та «заднім числом», а у разі визнання недійсною першої додаткової угоди № 2/136 усі наступні похідні додаткові угоди автоматично перевищують 10-відсотковий поріг відносно початкової договірної ціни (+12,6 %, +17,8 % та +18,4 %).

5.3. В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу Прокурор посилається на статтю 8, пункт 3 частини першої статті 85, статтю 92 Конституції України, статті 626, 631, 632 ЦК України, статті 42, 53, 74, 263 ГПК України, пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (у тому числі в редакції Закону України від 27.05.2026 № 4888-IX «Про публічні закупівлі»), статтю 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» та пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».

6. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду справи

6.1. Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Корсака В.А., суддів Євсікова О.О., Алданової С.О.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/16336/25 та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до їх надходження.

6.3. Після надходження матеріалів справи ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс», закінчено проведення підготовчих дій, призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.08.2026 та встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань до 10.08.2026 включно.

6.4. 16.07.2026 від Скаржника через підсистему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги у зв`язку зі зміною законодавства, а 29.07.2026 від Чернівецької обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, які судом апеляційної інстанції долучено до матеріалів справи. Позивач-1 та Позивач-2 правом на подання відзивів на апеляційну скаргу не скористалися. 11.08.2026 та 12.08.2026 від Позивача-1 та Позивача-2 надійшли заяви про забезпечення участі їхніх представників у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, які ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2026 задоволено.

6.5. У судовому засіданні 17.08.2026 за участю представників учасників справи заслухано усні пояснення та досліджено докази, після чого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 на підставі частини другої статті 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні до 05.10.2026 з одночасним доведенням до відома учасників справи, що явка їхніх представників у судове засідання не є обов`язковою.

6.6. У судове засідання 05.10.2026 з`явилися прокурор Бондарчук І.П. та представник Відповідача Нагалка Я.Я., тоді як представники Позивача-1 та Позивача-2, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання (у тому числі в режимі відеоконференції) не з`явилися, при цьому представник Позивача-1 у телефонному режимі повідомив суд про перебування в іншому судовому засіданні. Оскільки всі учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, явка їхніх представників обов`язковою не визнавалася, а присутні учасники справи не заперечували проти розгляду скарги за відсутності представників позивачів, колегія суддів відповідно до частини дванадцятої статті 270 ГПК України протокольно ухвалила здійснювати розгляд справи за відсутності представників Позивача-1 та Позивача-2. За результатами розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 05.10.2026 заслухано пояснення присутніх учасників справи, досліджено матеріали справи, проведено судові дебати та відповідно до статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

7.1. 30.05.2022 Відділ освіти, культури, молоді та спорту Заставнівської міської ради Чернівецької області (Замовник, Споживач, Позивач-1) в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» оприлюднив оголошення про проведення відкритих торгів UA-2022-05-30-002320-a щодо закупівлі товару: «Електрична енергія» (код ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія) в обсязі 180 000 кВт·год з очікуваною вартістю предмета закупівлі 900 000,00 грн за рахунок коштів місцевого бюджету та строком поставки до 31.12.2022.

7.2. Відповідно до Протоколу розкриття тендерних пропозицій від 15.06.2022 та Звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2022-05-30-002320-a, сформованого 06.07.2022, для участі у відкритих торгах подали пропозиції дев`ять учасників, остаточні цінові пропозиції яких за результатами електронного аукціону від 15.06.2022 склали: ТОВ «Енерго Збут Транс» - 800 999,90 грн з ПДВ (первинна пропозиція - 818 028,72 грн з ПДВ); ТОВ «Енерджі 365» - 801 000,00 грн з ПДВ; ТОВ «Національна енергетична група» - 809 000,00 грн з ПДВ; ТОВ «Енерджі Трейд Груп» - 809 026,90 грн з ПДВ; ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» - 813 526,00 грн з ПДВ; ТОВ «Укр Газ Ресурс» - 833 400,00 грн з ПДВ; ТОВ «ЮГ-ГАЗ» - 837 899,00 грн з ПДВ; ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» - 850 248,72 грн з ПДВ; ТОВ «Чернівцігаз Збут» - 855 000,00 грн з ПДВ.

7.3. У складі тендерної пропозиції ТОВ «Енерго Збут Транс» надало довідку від 10.06.2022 № 752-Т за підписом генерального директора Статника О.Ю. про повну згоду з умовами проєкту договору згідно з Додатком 2 до тендерної документації. Згідно з протоколом уповноваженої особи Замовника від 20.06.2022 № 1 та оприлюдненим 20.06.2022 повідомленням про намір укласти договір переможцем процедури закупівлі визначено ТОВ «Енерго Збут Транс» як учасника з найменшою ціною пропозиції.

7.4. 01.07.2022 між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Заставнівської міської ради (Споживач) та ТОВ «Енерго Збут Транс» (Постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 65 (далі - Договір).

7.5. За умовами пунктів 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1 Договору цей Договір розроблений відповідно до Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ). Постачальник продає за кодом ДК 021:2015: 09310000-5 «Електрична енергія» електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача (закладів освіти та культури згідно з переліком у Додатку 1 до Заяви до Договору), а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Обсяг товару за цим Договором становить 180 000 кВт·год. Початком постачання електричної енергії Споживачу є 01.07.2022.

7.6. Пунктами 5.1, 5.2, 5.5, 5.7, 5.10, 5.11 Договору встановлено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 1 до цього Договору. Загальна вартість цього Договору на момент його укладення становить 800 999,90 грн з ПДВ. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Плата за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії проводиться через Постачальника безпосередньо оператору системи. Після прийняття Споживачем комерційних пропозицій Постачальника внесення змін до них можливе лише за згодою сторін або в порядку, встановленому чинним законодавством.

7.7. Відповідно до Додатка 1 до Договору «Комерційна пропозиція» за результатами аукціону ціна 1 кВт·год електричної енергії складає 3,708332875 грн без ПДВ, 4,44999945 грн з ПДВ, що включає в себе тариф на послуги з передачі електричної енергії та тариф на послуги розподілу електричної енергії, який становить 1,14153 грн. Загальна сума Договору становить 800 999,90 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ - 133 499,98 грн. Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період (календарний місяць) один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, протягом 5 робочих днів з моменту отримання рахунку Постачальника. При цьому на дату проведення електронного аукціону (15.06.2022) та на дату укладення Договору (01.07.2022) середньозважена ціна самої електричної енергії як товару на ринку «на добу наперед» (далі - РДН) в торговій зоні Об`єднаної енергетичної системи України (далі - ОЕС України) за даними АТ «Оператор ринку» становила 2 351,67 грн/МВт·год без ПДВ (2,35167 грн за 1 кВт·год без ПДВ) та 2 374,45 грн/МВт·год без ПДВ (2,37445 грн за 1 кВт·год без ПДВ) відповідно.

7.8. Згідно з пунктами 13.1, 13.2 Договору цей Договір набирає чинності з його підписання і діє до 31.12.2022. Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору Споживача не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови.

7.9. Пунктом 13.6 Договору визначено, що у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до Договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на день укладення цього Договору (допускається надання документального підтвердження щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в межах 10 днів щодо дати укладення цього Договору) та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на момент письмового звернення Постачальника щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої Торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики. У випадку прийняття рішення Споживачем щодо внесення змін до цього Договору у вказаній частині до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена Сторонами у момент укладення цього Договору (з урахуванням внесених раніше змін до цього Договору, якщо такі обставини мали місце). При цьому максимальна сума, на яку Сторонами може бути здійснено підвищення ціни за одиницю товару, визначається як різниця між середньоринковою ціною (діапазоном цін тощо) за одиницю товару на момент письмового звернення Постачальника щодо зміни ціни та середньоринковою ціною (діапазоном цін тощо) за одиницю товару на день укладення цього Договору (допускається надання документального підтвердження щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в межах 10 днів щодо дати укладення цього Договору), або станом на момент внесення змін до цього Договору в частині ціни за одиницю товару, якщо такі зміни до цього Договору вже були раніше здійснені Сторонами. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог частини п`ятої статті 41 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі». Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо Постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом. Пунктом 13.9 Договору передбачено, що зміни до цього Договору можуть бути внесені у випадках, передбачених згідно зі статтею 41 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі».

7.10. Додатковою угодою від 01.07.2022 № 1/66 сторони виклали пункт 5.1 Договору в новій редакції, вказавши загальну вартість Договору 800 999,90 грн з ПДВ з урахуванням кошторисних призначень на 2022 рік у сумі 270 070,47 грн з ПДВ.

7.11. У серпні-листопаді 2022 року на виконання абзаців п`ятого, шостого пункту 1 частини третьої статті 57 Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», пунктів 3.1.1, 3.2.4 ПРРЕЕ та пункту 13.2 Договору Постачальник завчасно (за 20 днів до початку відповідного розрахункового періоду) направляв Споживачу листи-повідомлення про прогнозоване збільшення ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» у наступних розрахункових періодах та про право Споживача розірвати Договір у разі неприйняття нових умов (листи від 11.08.2022 № 1015, від 07.09.2022 № 1231, від 10.10.2022 № 1462, від 10.11.2022 № 1606), після чого направляв письмові пропозиції про укладення додаткових угод на підставі даних про коливання цін на РДН та експертних висновків Черкаської торгово-промислової палати (листи від 08.09.2022 № 1269, від 19.09.2022 № 1325 (№ 1525), від 07.10.2022 № 1441, від 21.11.2022 № 1690, від 28.11.2022 № 1717).

7.12. Згідно з експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати від 14.09.2022 № О-334 за інформацією офіційного вебсайту АТ «Оператор ринку» середньозважена ціна електричної енергії на РДН у торговій зоні ОЕС України за серпень 2022 року становила 2 993,06 грн/МВт·год без ПДВ (2,99306 грн за 1 кВт·год без ПДВ, що на 26,05 % вище ціни на дату укладення Договору 01.07.2022 - 2,37445 грн за 1 кВт·год без ПДВ), а за першу декаду вересня (01.09.2022- 10.09.2022) зросла до 3 303,40 грн/МВт·год без ПДВ (3,30340 грн за 1 кВт·год без ПДВ), тобто зростання середньозваженої ринкової ціни у першій декаді вересня відносно серпня 2022 року склало +10,37 % (+0,31034 грн за 1 кВт·год без ПДВ), а відносно дати укладення Договору - +39,12 % (+0,92895 грн за 1 кВт·год без ПДВ).

7.13. За результатами розгляду звернення Постачальника від 08.09.2022 № 1269 та даних про коливання цін на РДН (зафіксованих також у висновку Черкаської торгово-промислової палати від 14.09.2022 № О-334) 20.09.2022 між ТОВ «Енерго Збут Транс» та Відділом освіти укладено додаткову угоду № 2/136 (виправлено з № 2/130) до Договору від 01.07.2022 № 65, якою на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» та пункту 13.6 Договору зменшено обсяг товару за пунктом 2.2 Договору до 170 329,6262 кВт·год та внесено зміни до Додатка 1 до Договору «Комерційна пропозиція», встановивши з 01.09.2022 ціну за 1 кВт·год електричної енергії у розмірі 3,930227046 грн без ПДВ, 4,716272455 грн з ПДВ (збільшення на 5,9837 % відносно початкової ціни Договору) при незмінній загальній сумі Договору 800 999,90 грн з ПДВ та незмінному тарифі на послуги розподілу 1,14153 грн. Пунктом 4 додаткової угоди № 2/136 сторони погодили, що згідно з частиною третьої статті 631 ЦК України її умови застосовуються до відносин між сторонами з 01.09.2022.

7.14. На підставі листа Постачальника від 19.09.2022 № 1325 (на бланку - № 1525) із долученням експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати від 14.09.2022 № О-334 (а.с. 53, том 1) щодо зростання середньозваженої ціни на РДН у першій декаді вересня 2022 року 26.09.2022 між ТОВ «Енерго Збут Транс» та Відділом освіти укладено додаткову угоду № 3/141 до Договору від 01.07.2022 № 65, якою зменшено обсяг товару за пунктом 2.2 Договору до 161 144,3004 кВт·год та внесено зміни до Додатка 1 до Договору «Комерційна пропозиція», встановивши з 11.09.2022 (при збереженні для періоду з 01.09.2022 по 10.09.2022 попередньої ціни 3,930227046 грн без ПДВ, 4,716272455 грн з ПДВ) ціну за 1 кВт·год електричної енергії у розмірі 4,174288445 грн без ПДВ, 5,009146134 грн з ПДВ (збільшення на 6,2099 % відносно ціни за попередньою додатковою угодою № 2/136) при незмінній загальній сумі Договору 800 999,90 грн з ПДВ та незмінному тарифі на послуги розподілу 1,14153 грн.

7.15. 07.10.2022 ТОВ «Енерго Збут Транс» звернулося до Позивача-1 з листом № 1441 (із посиланням на попереднє повідомлення від 07.09.2022 № 1231), до якого долучило експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 19.09.2022 № О-346 (а.с. 56, том 1) про те, що за даними АТ «Оператор ринку» середньозважена ціна електричної енергії на РДН ОЕС України у другій декаді вересня (11.09.2022- 20.09.2022) зросла до 3 590,50 грн/МВт·год без ПДВ (3,59050 грн за 1 кВт·год без ПДВ) порівняно з першою декадою вересня (01.09.2022- 10.09.2022) у розмірі 3 303,40 грн/МВт·год без ПДВ, тобто на +8,69 % (+0,28710 грн за 1 кВт·год без ПДВ). На підставі вказаного звернення та експертного висновку 10.10.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 4/147 до Договору від 01.07.2022 № 65, якою зменшено обсяг товару за пунктом 2.2 Договору до 152 956,0193 кВт·год та викладено в новій редакції розділ про ціну в Додатку 1 до Договору, встановивши з 01.10.2022 ціну за 1 кВт·год електричної енергії у розмірі 4,363999007 грн без ПДВ, 5,236798808 грн з ПДВ (збільшення на 4,5447 % відносно ціни за попередньою додатковою угодою № 3/141) при незмінній загальній сумі Договору 800 999,90 грн з ПДВ. Пунктом 4 додаткової угоди № 4/147 передбачено застосування її умов відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України до відносин сторін з 01.10.2022.

7.16. 28.11.2022 ТОВ «Енерго Збут Транс» звернулося до Позивача-1 з листом № 1717 (із посиланням на попереднє повідомлення від 10.10.2022 № 1462 (а.с. 58, том 1)), до якого долучався експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 02.11.2022 № О-427. В цьому листі стороною зазначалось, що середньозважена ціна електричної енергії на РДН ОЕС України за жовтень 2022 року (3 535,24 грн/МВт·год без ПДВ) збільшилась порівняно з вереснем 2022 року (3 503,26 грн/МВт·год без ПДВ) на +0,91 %. На підставі вказаного звернення та висновку 28.11.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 5/196 до Договору від 01.07.2022 № 65, якою визначено обсяг товару за пунктом 2.2 Договору у кількості 154 691,237 кВт·год та внесено зміни до Додатка 1 до Договору, встановивши з 01.11.2022 ціну за 1 кВт·год електричної енергії у розмірі 5,268213782 грн з ПДВ (збільшення на 0,5999 % відносно ціни за попередньою додатковою угодою № 4/147) при незмінній загальній сумі Договору 800 999,90 грн з ПДВ. Пунктом 2 додаткової угоди № 5/196 передбачено, що відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України її умови розповсюджують свою дію на відносини між сторонами з 01.11.2022.

7.17. Додатковими угодами від 07.12.2022 № 6/203 та від 22.12.2022 № 7/224 сторони уточнили пункт 5.1 Договору щодо обсягу кошторисних призначень на 2022 рік у сумах 320 070,47 грн з ПДВ та 504 070,47 грн з ПДВ відповідно, а 12.01.2023 Замовник оприлюднив в електронній системі закупівель звіт про виконання договору про закупівлю UA-2022-05-30-002320-a.

7.18. Відповідно до підписаних сторонами без жодних зауважень і заперечень актів прийняття-передавання товарної продукції (електричної енергії) від 12.08.2022 № 1594 (за липень 2022 року - 6 419 кВт·год на суму 28 564,55 грн), від 13.09.2022 № 1867 (за серпень 2022 року - 7 080 кВт·год на суму 31 506,00 грн), від 30.09.2022 / 17.10.2022 № 2352 (за період 01.09.2022- 10.09.2022 - 2 334 кВт·год за ціною 4,716272455 грн з ПДВ на суму 11 007,78 грн), від 30.09.2022 / 17.10.2022 № 2353 (за період 11.09.2022- 30.09.2022 - 4 668 кВт·год за ціною 5,009146134 грн з ПДВ на суму 23 382,70 грн), від 31.10.2022 / 10.11.2022 № 2474 (за жовтень 2022 року - 12 860 кВт·год за ціною 5,236798808 грн з ПДВ на суму 67 345,24 грн), від 30.11.2022 / 12.12.2022 № 2838 (за листопад 2022 року - 28 603 кВт·год за ціною 5,268213782 грн з ПДВ на суму 150 686,72 грн) та від 23.12.2022 / 31.12.2022 № 3142 (за грудень 2022 року - 36 278 кВт·год за ціною 5,268213782 грн з ПДВ на суму 191 120,26 грн), а також інформації Управління Державної казначейської служби України у Заставнівському районі Чернівецької області від 22.05.2025 № 02-22-08/352 і даних оператора системи розподілу АТ «Чернівціобленерго» всього за період дії Договору Відповідач поставив Позивачу-1 98 242 кВт·год електричної енергії (у тому числі за вересень-грудень 2022 року - 84 743 кВт·год на суму 443 542,70 грн), яку Позивач-1 фактично спожив та оплатив у повному обсязі на загальну суму 503 613,25 грн з ПДВ.

7.19. У період з 27.12.2024 по 20.03.2025 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Відділу освіти за період з 01.01.2021 по 31.12.2024, за результатами якої складено акт ревізії від 27.03.2025 № 03-33/5 (підписаний Відділом освіти із запереченнями), де висловлено думку про порушення при укладенні додаткових угод № 2/136 (№ 2/130), № 3/141, № 4/147 та № 5/196 і зайву оплату коштів у сумі 66 436,35 грн.

7.20. Після листування Чернівецької обласної прокуратури з Відділом освіти (лист прокуратури від 09.05.2025 № 24-2052вих-25, листи-відповіді Відділу освіти від 09.06.2025 № 204 та від 03.07.2025 № 235 про відхилення Постачальником листом від 30.06.2025 № 844 претензії від 20.05.2025 № 173 та про відсутність коштів на сплату судового збору) та із Західним офісом Держаудитслужби (лист прокуратури від 30.05.2025 № 24-2268вих-25, лист-відповідь Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області від 11.06.2025 № 132413-17/1213-2025) Прокурор направив попереднє повідомлення від 21.08.2025 та звернувся з цим позовом до суду.

8. Норми матеріального і процесуального права, які застосовує суд апеляційної інстанції

8.1. Частинами першою, другої, четвертою статті 269 ГПК України встановлено: « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.»; « 2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.»; « 4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.».

8.2. Відповідно до частини першої статті 74, частини першої статті 76, частини першої статті 77, частин першої, другої статті 79 та частин першої, другої статті 86 ГПК України: « 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.»; « 1. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.»; « 1. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.»; «1. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. 2. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.»; « 1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. 2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.».

8.3. Частиною першою статті 58 Конституції України визначено: «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.». Згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів): « 2. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.». При цьому в абзаці четвертому пункту 3 мотивувальної частини зазначеного Рішення Конституційний Суд України сформулював таку правову позицію: «Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.».

8.4. Відповідно до частин першої - третьої статті 5 ЦК України: « 1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.»; « 2. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.»; « 3. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.».

8.5. Преамбулою та частинами першою, четвертою статті 41 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII; у редакції Закону України від 19.09.2019 № 114-IX «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель», чинній на час укладення Договору та оспорюваних додаткових угод у липні-листопаді 2022 року) визначалося: «Цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.»; « 1. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.»; « 4. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.». На час укладення Договору від 01.07.2022 № 65 та оспорюваних додаткових угод у вересні-листопаді 2022 року абзац перший та пункти 1, 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону України від 03.06.2021 № 1530-IX «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель») передбачали: « 5. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;».

8.6. 24.06.2026 набрав чинності Закон України від 27.05.2026 № 4888-IX «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 4888-IX), абзацами першим, четвертим та п`ятим підпункту 13 пункту 10 розділу XIV «Прикінцеві та перехідні положення» якого пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII викладено в такій редакції: « 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін);».

8.7. Пунктами 1, 2, 7 та 9 розділу XIV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4888-IX встановлено: « 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через дев`ять місяців з дня набрання ним чинності, крім: ... пункту 7, підпунктів 9, 11 та абзаців першого, четвертого - одинадцятого підпункту 13 пункту 10 цього розділу, які вводяться в дію з дня набрання чинності цим Законом;»; « 2. Публічні закупівлі товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються в порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.»; « 7. Положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII в редакції цього Закону застосовуються до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII.»; « 9. Визнати таким, що втратив чинність з дня введення в дію цього Закону, Закон України "Про публічні закупівлі" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 9, ст. 89 із наступними змінами).».

8.8. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3, статті 204, статті 599, частини першої статті 626, частини першої статті 627, частини першої статті 628, статті 629, частини третьої статті 631, частин першої - третьої статті 632, частини першої статті 651 та частини першої статті 652 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин у липні-грудні 2022 року): « 1. Загальними засадами цивільного законодавства є: ... 6) справедливість, добросовісність та розумність.»; «Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.»; «Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.»; « 1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.»; « 1. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.»; « 1. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.»; «Договір є обов`язковим для виконання сторонами.»; « 3. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.»; « 1. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. 2. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. 3. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.»; « 1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.»; « 1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.».

8.9. Частинами першою, другою статті 56 та абзацами першим, п`ятим, шостим пункту 1 частини третьої статті 57 Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (у редакції, чинній на час укладення та виконання Договору у 2022 році) визначено: « 1. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. 2. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.»; « 3. Електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів: 1) у комерційних пропозиціях, які розміщуються на офіційному веб-сайті електропостачальника, під час укладення договору та у рахунках на оплату електричної енергії про: ... про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови;».

8.10. Частиною першою статті 203, частинами першою, третьою статті 215, абзацами першим, другим частини першої статті 216, частиною першою статті 670 та частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено: « 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.»; « 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.»; « 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).»; «Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.»; « 1. Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.»; « 1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.»; « 3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином;».

9. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги, та правова оцінка висновків суду першої інстанції

9.1. Предметом спору у цій справі є вимоги Прокурора про визнання недійсними чотирьох додаткових угод від 20.09.2022 № 2/136, від 26.09.2022 № 3/141, від 10.10.2022 № 4/147 та від 28.11.2022 № 5/196 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.07.2022 № 65, укладеного у 2022 році, з підстав невідповідності їх положенням пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, та стягнення грошових коштів у сумі 66 436,40 грн, сплачених на виконання оспорюваних додаткових угод.

9.2. Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2026, задовольняючи позовні вимоги Прокурора про визнання недійсними оспорюваних додаткових угод та стягнення з Відповідача 66 436,40 грн безпідставно сплачених коштів на підставі статей 216, 670, 1212 ЦК України, місцевий господарський суд виходив із таких ключових висновків:

- необхідність внесення змін до ціни Договору за оспорюваними додатковими угодами не була належно обґрунтованою та документально підтвердженою належними доказами коливання ціни товару на ринку, а надані постачальником довідки торгово-промислової палати відображали середньозважені ціни на ринку «на добу наперед», які були нижчими за початкову ціну Договору;

- встановлене пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків є максимальним сукупним (кумулятивним) лімітом підвищення початкової договірної ціни за весь строк дії договору незалежно від кількості укладення додаткових угод (з посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24), тоді як за чотирма спірними угодами ціну сукупно збільшено на 18,4 %.

9.3. За результатами перегляду справи в апеляційному порядку колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

9.4. Надаючи першочергово оцінку висновкам суду першої інстанції щодо перевищення сторонами 10-відсоткового ліміту збільшення ціни за одиницю товару, апеляційний господарський суд констатує, що судова практика щодо кумулятивного тлумачення цієї норми (зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24) формувалася за умов відсутності у тексті попередньої редакції пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакціях Закону України від 19.09.2019 № 114-IX «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» та Закону України від 03.06.2021 № 1530-IX «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель») прямої вказівки про те, чи застосовується поріг «до 10 відсотків» до кожного окремого випадку збільшення ціни, чи сумарно за весь строк дії договору про закупівлю. При цьому колегія суддів враховує правовий підхід Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.08.2024 у справі № 918/694/23) про те, що ні інформаційні листи уповноваженого органу - Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (зокрема лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06, який орієнтував замовників і постачальників на можливість неодноразового збільшення ціни до 10 % у кожному окремому випадку пропорційно коливанню ринку), ні підзаконні нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України (зокрема затверджені на виконання пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування) самі по собі не могли змінювати імперативні норми Закону № 922-VIII чи встановлювати інші правила, ніж ті, що закріплені у пункті 2 частини п`ятої статті 41 цього Закону.

9.5. Однак, перевіряючи дотримання сторонами вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, колегія суддів враховує, що 27.05.2026 Верховною Радою України прийнято Закон № 4888-IX (набрав чинності 24.06.2026), яким усунуто вказану неоднозначність правозастосування та уже безпосередньо на законодавчому рівні уточнено порядок обрахунку граничного 10-відсоткового порогу збільшення ціни за одиницю товару. Так, абзацами першим, четвертим та п`ятим підпункту 13 пункту 10 розділу XIV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4888-IX викладено в новій редакції пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, відповідно до якої істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку: « 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін);».

9.6. Водночас у пункті 7 розділу XIV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4888-IX (спеціальна темпоральна норма про поширення правила обрахунку 10 % щодо кожного окремого випадку зміни ціни на правовідносини за Законом № 922-VIII) законодавець прямо встановив, що положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII в редакції цього Закону застосовуються до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі».

9.7. Надаючи оцінку дії цієї законодавчої норми у часі в системному зв`язку зі статтею 58 Конституції України та статтею 5 ЦК України, колегія суддів виходить із того, що за загальним правилом частини першої та частини другої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, і не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують цивільну відповідальність особи. Разом з тим стаття 5 ЦК України є загальною нормою акта законодавства на рівні закону України і не обмежує конституційних повноважень єдиного органу законодавчої влади в Україні (статті 85, 91 Конституції України) встановити в іншому спеціальному та пізніше прийнятому законі України пряме темпоральне застереження про поширення уточненої норми матеріального права у сфері публічних закупівель на правовідносини за участю юридичних осіб, що виникли раніше.

9.8. Згідно з офіційним тлумаченням частини першої статті 58 Конституції України, викладеним в абзацах третьому, четвертому пункту 3 мотивувальної частини та пункті 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб, проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам щодо юридичних осіб може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. У пункті 7 розділу XIV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4888-IX Верховна Рада України сформулювала саме таку пряму й однозначну законодавчу вказівку, поширивши дію оновленої редакції пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII на правовідносини у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Законом № 922-VIII. Відповідно до колізійних принципів подолання розбіжностей між актами рівної юридичної сили (lex posterior derogat legi priori та lex specialis derogat legi generali) і статті 204 ГПК України ця спеціальна темпоральна норма пізнішого закону підлягає безпосередньому застосуванню судом під час розгляду спору, оскільки закони України вважаються конституційними, доки їх неконституційність не буде встановлена Конституційним Судом України, відтак господарський суд не вправі шляхом тлумачення відмовляти в застосуванні прямого припису закону, легітимність якого презюмується та не спростована в порядку конституційного судочинства.

9.9. Здійснюючи системний аналіз внутрішньої структури розділу XIV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4888-IX за правилом переваги спеціальної норми над загальною, колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 1 та пункту 9 розділу XIV цього Закону (норми про поетапний перехід від старого Закону № 922-VIII до нового Закону № 4888-IX) сам Закон № 4888-IX вводиться в дію через дев`ять місяців з дня набрання ним чинності (з 24.03.2027 - і саме з цього дня втрачає чинність Закон № 922-VIII), проте зміни до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII (абзаци перший, четвертий та п`ятий підпункту 13 пункту 10 розділу XIV) та пункт 7 розділу XIV Закону № 4888-IX набрали чинності та введені в дію негайно - з дня набрання чинності цим Законом (з 24.06.2026).

9.10. З огляду на це, загальне положення пункту 2 розділу XIV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4888-IX (про те, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені, а зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону) становить рамкове застереження, яке має на меті розмежувати в часі дію Закону № 922-VIII та майбутнього Закону № 4888-IX після введення останнього в дію (24.03.2027), фіксує продовження регулювання таких договорів нормами Закону № 922-VIII і жодним чином не обмежує дію пункту 7 розділу XIV Закону № 4888-IX. Натомість пункт 7 розділу XIV Закону № 4888-IX як введена в дію з 24.06.2026 цільова спеціальна норма адресно поширює оновлений порядок пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII на правовідносини, що виникли за період дії Закону № 922-VIII. З огляду на приписи статті 3 БК України договори про закупівлю (зокрема електричної енергії) та додаткові угоди до них, як правило, обмежуються одним бюджетним (календарним) роком, тоді як право на їх оспорення реалізується сторонами чи заінтересованими особами в межах строку позовної давності. Оскільки правова норма не може мати суто декларативний («мертвий») характер, забезпечення її реальної дії означає, що приписи пункту 7 розділу XIV Закону № 4888-IX мають пріоритет над загальними перехідними положеннями і підлягають обов`язковому врахуванню судом під час вирішення питання про правомірність, чинність та оспорюваність додаткових угод за Договором від 01.07.2022 № 65 (частина третя статті 215 ЦК України).

9.11. При цьому колегія суддів особливо звертає увагу на те, що спірні правовідносини у цій справі виникли та реалізовувалися у липні-грудні 2022 року - у період дії правового режиму воєнного стану та гострих цінових коливань на організованому ринку електричної енергії. У цей період пункт 13.6 Договору від 01.07.2022 № 65 (сформований за умовами тендерної документації та узгоджений з підходом уповноваженого органу у листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06, а в подальшому для закупівель воєнного часу відображений Кабінетом Міністрів України у підпункті 2 пункту 19 Особливостей, затверджених постановою від 12.10.2022 № 1178) уже передбачав механізм визначення зміни ціни за одиницю товару з урахуванням внесених раніше змін до цього Договору в частині ціни за одиницю товару. Проте, оскільки ні роз`яснення уповноваженого органу, ні підзаконні акти Кабінету Міністрів України в силу конституційного принципу ієрархії актів законодавства не могли самостійно змінити або скоригувати норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII (яка в подальшому була витлумачена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 як сукупне 10-відсоткове обмеження від первісної ціни за весь строк дії договору), у правозастосуванні виникла тривала правова невизначеність і нормативна неузгодженість між практичним механізмом договірного коригування ціни в умовах воєнного часу та текстом Закону № 922-VIII.

9.12. Саме для законодавчого усунення зазначеної правової невизначеності, яка не могла бути виправлена роз`ясненнями уповноваженого органу або підзаконним актом Кабінету Міністрів України, законодавець прийняв абзаци перший, четвертий та п`ятий підпункту 13 пункту 10 та пункт 7 розділу XIV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4888-IX, якими визначив, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується не кумулятивно, а щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), та надав цій нормі прямої зворотної дії в часі щодо всіх правовідносин, які виникли за період дії Закону № 922-VIII. Таке законодавче рішення спрямоване на захист принципу правової визначеності та легітимних очікувань учасників процедур публічних закупівель, які під час дії правового режиму воєнного стану потребували неодноразового коригування договірної ціни пропорційно коливанням ринку. Відтак у контексті обставин цієї справи наведене підтверджує, що сторони під час укладення оспорюваних додаткових угод у вересні-листопаді 2022 року діяли добросовісно (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і в межах узгодженого у пункті 13.6 Договору покрокового механізму зміни ціни, правомірність якого на законодавчому рівні прямо підтверджена чинною редакцією пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII.

9.13. Оскільки на момент апеляційного перегляду справи абзаци перший, четвертий та п`ятий підпункту 13 пункту 10 та пункт 7 розділу XIV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4888-IX набрали чинності, введені в дію та містять прямий законодавчий припис про застосування нової редакції пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII до правовідносин, що виникли з дня набрання чинності Законом № 922-VIII (включно зі спірними правовідносинами 2022 року), правова оцінка дійсності оспорюваних додаткових угод та підставності збереження отриманих за ними коштів у порядку статей 216, 1212 ЦК України має здійснюватися з урахуванням зазначеної норми Закону (за відсутності перевищення 10-відсоткового ліміту щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару відносно попередньої договірної ціни та за умови документального підтвердження пропорційності такого збільшення ринковому коливанню ціни). За змістом усталеної практики Верховного Суду зміна законодавства або розвиток правового регулювання суспільних відносин у відповідній сфері є самостійною обставиною, що виключає застосування правових висновків Верховного Суду, сформованих щодо попередньої редакції норми матеріального права, яка зазнала законодавчих змін.

Згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») саме на суд покладено обов`язок надати правильну юридичну кваліфікацію відносинам сторін і застосувати для вирішення спору належні та чинні нормативні приписи, які поширюють свою дію на спірні правовідносини (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №904/5726/19).

9.14. Перевіривши розрахунки ціни за одиницю товару за кожною з чотирьох оспорюваних додаткових угод, суд апеляційної інстанції встановив, що доводи Скаржника про дотримання 10-відсоткового ліміту при кожному окремому випадку збільшення ціни повністю підтверджуються матеріалами справи:

- за додатковою угодою від 20.09.2022 № 2/136 ціну збільшено з 4,44999945 грн до 4,716272455 грн з ПДВ, що становить +5,9837 % (не перевищує 10 %);

- за додатковою угодою від 26.09.2022 № 3/141 ціну збільшено з 4,716272455 грн до 5,009146134 грн з ПДВ, що становить +6,2099 % (не перевищує 10 %);

- за додатковою угодою від 10.10.2022 № 4/147 ціну збільшено з 5,009146134 грн до 5,236798808 грн з ПДВ, що становить +4,5447 % (не перевищує 10 %);

- за додатковою угодою від 28.11.2022 № 5/196 ціну збільшено з 5,236798808 грн до 5,268213782 грн з ПДВ, що становить +0,5999 % (не перевищує 10 %). При цьому загальна вартість Договору (800 999,90 грн з ПДВ) унаслідок укладення оспорюваних додаткових угод не збільшувалася за рахунок відповідного коригування обсягів закупівлі, а обмеження щодо 90-денного строку зміни ціни згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII до договорів про закупівлю електричної енергії не застосовується. Відтак висновок суду першої інстанції про порушення сторонами 10-відсоткового ліміту збільшення ціни за одиницю товару спростовується.

9.15. Перевіряючи обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи відзиву Прокурора на апеляційну скаргу щодо відсутності належного документального підтвердження коливання ціни товару на ринку та недотримання вимог пункту 13.6 Договору, апеляційний господарський суд виходить із того, що приписи пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не встановлюють вичерпного переліку документів чи жорстко формалізованого зразка довідки для підтвердження факту коливання ринкових цін. Подані Відповідачем експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати від 14.09.2022 № О-334, від 19.09.2022 № О-346 та від 02.11.2022 № О-427 видані регіональною торгово-промисловою палатою, яка прямо визначена сторонами у пункті 13.6 Договору належним суб`єктом підтвердження цінової інформації, складені на підставі офіційних даних АТ «Оператор ринку» про середньозважені ціни на РДН у торговій зоні ОЕС України і в розумінні статей 76, 77, 79, 86 ГПК України є належними, допустимими та достовірними доказами об`єктивної динаміки ринкових цін, які Прокурором жодними контррозрахунками чи альтернативними ціновими довідками не спростовані. Те, що в тексті самих експертних висновків порівняння здійснено між послідовними календарними й декадними періодами без окремого дублювання загальнодоступного офіційного показника ціни РДН станом на 01.07.2022 (2,37445 грн за 1 кВт·год без ПДВ), саме по собі не свідчить про суперечність додаткових угод актам цивільного законодавства у розумінні статей 203, 215 ЦК України. Більше того, за змістом останнього абзацу пункту 13.6 Договору ненадання формалізованого за цим пунктом підтвердження наділяло саме Споживача диспозитивним правом відмовитися від внесення змін до ціни, проте не позбавляло сторони права за взаємною згодою (частина перша статті 651, частина перша статті 652 ЦК України) врахувати офіційно оприлюднені АТ «Оператор ринку» біржові показники за умови реального об`єктивного і пропорційного зростання ціни товару на ринку в межах імперативних законодавчих обмежень статті 41 Закону № 922-VIII.

9.16. Перевірка узгодженої сторонами ціни за критерієм максимальної абсолютної різниці середньоринкових цін, передбаченим абзацом четвертим пункту 13.6 Договору, також підтверджує повне дотримання договірних обмежень у кожному випадку коригування ціни:

- у першій декаді вересня 2022 року середньозважена ціна на РДН (3,30340 грн за 1 кВт·год без ПДВ) перевищувала ціну РДН станом на день укладення Договору 01.07.2022 (2,37445 грн за 1 кВт·год без ПДВ) на +0,92895 грн за 1 кВт·год без ПДВ, тоді як за додатковими угодами № 2/136 та № 3/141 договірну ціну без ПДВ сумарно збільшено з 3,708332875 грн до 4,174288445 грн, тобто лише на +0,46596 грн за 1 кВт·год без ПДВ;

- у другій декаді вересня 2022 року середньозважена ціна на РДН (3,59050 грн за 1 кВт·год без ПДВ) додатково зросла відносно першої декади вересня на +0,28710 грн за 1 кВт·год без ПДВ (а відносно дати укладення Договору - на +1,21605 грн за 1 кВт·год без ПДВ), тоді як за додатковою угодою № 4/147 договірну ціну без ПДВ збільшено з 4,174288445 грн до 4,363999007 грн, тобто лише на +0,18971 грн за 1 кВт·год без ПДВ;

- у жовтні 2022 року середньозважена ціна на РДН (3,53524 грн за 1 кВт·год без ПДВ) зросла відносно вересня 2022 року (3,50326 грн за 1 кВт·год без ПДВ) на +0,03198 грн за 1 кВт·год без ПДВ (або +0,03838 грн з урахуванням ПДВ), тоді як за додатковою угодою № 5/196 договірну ціну з ПДВ збільшено з 5,236798808 грн до 5,268213782 грн, тобто лише на +0,03141 грн за 1 кВт·год з ПДВ (+0,02618 грн без ПДВ).

9.17. Суд апеляційної інстанції вважає методологічно та економічно хибним висновок суду першої інстанції, підтриманий Прокурором, про те, що ринкова ціна на РДН (3,30340- 3,59050 грн за 1 кВт·год) була нижчою за початкову ціну Договору (4,44999945 грн за 1 кВт·год), оскільки вказане порівняння здійснено без урахування істотно різної правової та економічної структури цих цін:

- згідно з Додатком 1 до Договору стартова договірна ціна 4,44999945 грн з ПДВ (3,708332875 грн без ПДВ) є кінцевою роздрібною ціною, яка, крім вартості електроенергії як товару, обов`язково включає державно регульований тариф на послуги з розподілу (1,14153 грн за 1 кВт·год без ПДВ), тариф на передачу та 20 % ПДВ (якщо вирахувати з договірної ціни без ПДВ лише обов`язковий тариф на розподіл, то вартість самої електричної енергії з передачею становила 2,56680 грн за 1 кВт·год без ПДВ);

- натомість ціна на біржовому сегменті РДН є оптовою ціною виключно електричної енергії без ПДВ, без тарифу на розподіл та без тарифу на передачу, яка станом на день проведення аукціону (15.06.2022) та укладення Договору (01.07.2022) становила 2,35167 грн та 2,37445 грн за 1 кВт·год без ПДВ відповідно.

9.18. Зіставлення співставних величин - оптової ціни РДН на дату укладення Договору 01.07.2022 (2,37445 грн за 1 кВт·год) та офіційних показників РДН у серпні-жовтні 2022 року за висновками Черкаської торгово-промислової палати підтверджує об`єктивне зростання ринку:

- у серпні 2022 року ціна на РДН зросла до 2,99306 грн за 1 кВт·год без ПДВ (+26,05 % до дати укладення Договору);

- у першій декаді вересня 2022 року ціна на РДН зросла до 3,30340 грн за 1 кВт·год без ПДВ (+10,37 % до серпня та +39,12 % до дати укладення Договору);

- у другій декаді вересня 2022 року ціна на РДН зросла до 3,59050 грн за 1 кВт·год без ПДВ (+8,69 % до першої декади вересня та +51,21 % до дати укладення Договору);

- у жовтні 2022 року ціна на РДН склала 3,53524 грн за 1 кВт·год без ПДВ (+0,91 % до вересня в цілому та +48,89 % до дати укладення Договору).

9.19. Додавання до оптової ціни закупівлі електроенергії на РДН у вересні-жовтні 2022 року незмінного регульованого тарифу на її розподіл (1,14153 грн за 1 кВт·год без ПДВ) та 20 % ПДВ свідчить, що прямі мінімальні витрати Постачальника (без урахування тарифу на передачу та постачальницької маржі) склали: у першій декаді вересня 2022 року - 5,33392 грн з ПДВ, у другій декаді вересня 2022 року - 5,67844 грн з ПДВ, а в жовтні 2022 року - 5,61212 грн з ПДВ. Таким чином, фактична собівартість постачання значно перевищила первинну договірну ціну (4,44999945 грн з ПДВ), що зробило виконання Договору за старими цінами вочевидь збитковим. При цьому стрімкий ціновий стрибок на організованому ринку на +39,12 % - +51,21 % у серпні-жовтні 2022 року в умовах повномасштабної збройної агресії та воєнного стану мав об`єктивно непрогнозований характер у розумінні частини першої статті 652 ЦК України, про що переконливо свідчать результати електронного аукціону від 15.06.2022 (пункт 7.2 цієї постанови), під час якого всі дев`ять професійних учасників торгів сформували свої пропозиції у вузькому діапазоні 800 999,90- 855 000,00 грн з ПДВ (4,45- 4,75 грн з ПДВ за 1 кВт·год), тобто значно нижче фактичної оптово-тарифної собівартості вересня-жовтня 2022 року, що повністю спростовує доводи Прокурора про недоведеність непрогнозованості зміни ціни та збитковості виконання Договору.

9.20. Колегія суддів окремо відхиляє аргументи Прокурора у відзиві на апеляційну скаргу про те, що суд першої інстанції не порівнював тотожність складових ціни, а оцінював співвідношення між зміною ринкового індикатора та зміною договірної ціни, оскільки оцінка динаміки офіційного біржового індикатора ринку (РДН) якраз і доводить повну пропорційність та обґрунтованість дій сторін: у той час як біржовий індикатор РДН від дати укладення Договору (2,37445 грн за 1 кВт·год) до жовтня 2022 року (3,53524 грн за 1 кВт·год) зріс на +48,89 % (а в другій декаді вересня 2022 року сягав 3,59050 грн за 1 кВт·год, тобто загальне ринкове зростання складало +51,21 %), визначена сторонами за оспорюваними додатковими угодами ціна товару в жодному разі не перевищувала встановленого судом фактичного відсотка зростання цін на організованому ринку та залишалася значно нижчою за зафіксовані показники загального стрибка ринкових цін. Відтак коригування договірної ціни відбувалося у межах об`єктивного коливання ринкового індикатора та значно повільнішими темпами порівняно з реальним зростанням ринку, що повністю спростовує твердження Прокурора про непропорційність зміни ціни товару.

9.21. Колегія суддів також відхиляє доводи Прокурора про те, що обставини звернення Постачальника з листом від 08.09.2022 № 1269 та використання даних про коливання ціни за експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати від 14.09.2022 № О-334 при послідовному укладенні у вересні 2022 року додаткових угод від 20.09.2022 № 2/136 (зі зміною ціни з 01.09.2022) та від 26.09.2022 № 3/141 (за зверненням від 19.09.2022 № 1325 зі зміною ціни з 11.09.2022) тягнуть недійсність вказаних угод. Як встановлено судом за офіційними даними АТ «Оператор ринку» та висновком від 14.09.2022 № О-334, уже за підсумками серпня 2022 року (станом на дату звернення від 08.09.2022 № 1269) середньозважена ціна електричної енергії на РДН об`єктивно зросла відносно дати укладення Договору на +26,05 % (до 2,99306 грн за 1 кВт·год без ПДВ), а у першій декаді вересня 2022 року відбувся новий ціновий стрибок ще на +10,37 % відносно серпня (до 3,30340 грн за 1 кВт·год без ПДВ, або сукупно +39,12 % до дати укладення Договору), причому на дату підписання додаткової угоди від 20.09.2022 № 2/136 обидва ці етапи зростання вже були документально підтверджені експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати від 14.09.2022 № О-334. Оскільки об`єктивне двоступеневе зростання ринкової ціни у серпні та першій декаді вересня 2022 року істотно перевищувало встановлений законом разовий 10-відсотковий ліміт, поетапне коригування сторонами договірної ціни окремо з 01.09.2022 на +5,9837 % (додаткова угода № 2/136) та з 11.09.2022 на +6,2099 % (додаткова угода № 3/141) відбувалося на підставі реального приросту ринкових показників за два послідовні часові відрізки і в межах сумарного фактичного коливання ціни на ринку. У подальшому додаткову угоду від 10.10.2022 № 4/147 укладено на підставі окремого звернення від 07.10.2022 № 1441 та окремого висновку Черкаської торгово-промислової палати від 19.09.2022 № О-346 щодо другої декади вересня 2022 року (+8,69 %), а додаткову угоду від 28.11.2022 № 5/196 - на підставі звернення від 28.11.2022 № 1717 та висновку від 02.11.2022 № О-427 щодо жовтня 2022 року (+0,91 %).

9.22. Посилання Прокурора на зниження середньозваженої ціни на РДН у листопаді на 2,88 % та у грудні на 2,51 % не спростовують законності додаткової угоди від 28.11.2022 № 5/196, оскільки дані за повний місяць формуються лише після його спливу, тоді як станом на дату укладення угоди останнім завершеним періодом був жовтень 2022 року, де зафіксовано зростання ціни на +0,91 % (висновок від 02.11.2022 № О-427). При цьому ціна РДН у листопаді-грудні 2022 року залишалася на 41- 44,6 % вищою за ціну на момент укладення Договору.

9.23. Посилання Прокурора на судову практику Верховного Суду 2018- 2021 років є нерелевантними, оскільки вона формувалася щодо попередньої статті 36 Закону № 922-VIII (у редакції 2015 року), тоді як спірні правовідносини підлягають оцінці з урахуванням положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII у редакції Закону № 4888-IX згідно з прямою вказівкою пункту 7 розділу XIV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4888-IX.

9.24. Колегія суддів відхиляє доводи Прокурора про недійсність оспорюваних додаткових угод з мотивів порушення Постачальником 20-денного строку попереднього повідомлення за пунктом 1 частини третьої статті 57 Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (помилково позначеним Прокурором як пункт 4 частини третьої цієї статті), пунктом 3.2.4 ПРРЕЕ і пунктом 13.2 Договору, а також порушення частини третьої статті 632 ЦК України внаслідок застосування частини третьої статті 631 ЦК України.

Встановлений абзацами п`ятим, шостим пункту 1 частини третьої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пунктом 3.2.4 ПРРЕЕ 20-денний строк попереднього повідомлення спрямований на забезпечення права споживача у разі незгоди з новими ціновими умовами відмовитися від договору та своєчасно обрати іншого електропостачальника. Водночас у цій справі Постачальник завчасно інформував Споживача про прогнозоване зростання цін і право припинити дію Договору (листи від 11.08.2022 № 1015, від 07.09.2022 № 1231, від 10.10.2022 № 1462, від 10.11.2022 № 1606), а Споживач, погодившись із документально підтвердженим коливанням ціни на ринку, за взаємною згодою сторін (частина перша статті 651 ЦК України) підписав оспорювані додаткові угоди, реалізувавши своє вільне волевиявлення на продовження договірних відносин. За таких обставин права Споживача порушені не були, а питання дотримання строку попереднього повідомлення саме по собі не свідчить про недійсність укладених додаткових угод у розумінні статей 203, 215 ЦК України.

Поширення за згодою сторін дії додаткових угод у межах поточного розрахункового періоду (з 01.09.2022, з 11.09.2022, з 01.10.2022 та з 01.11.2022) на підставі частини третьої статті 631 ЦК України не суперечить частині третій статті 632 ЦК України, оскільки згідно з пунктом 5.5 та Додатком 1 до Договору розрахунковим періодом є календарний місяць, а оплата здійснюється один раз на початку періоду, наступного за розрахунковим, на підставі фактичних показів засобів комерційного обліку за підсумками відповідного місяця. З огляду на специфіку безперервного фізичного перетікання електричної енергії та порядок її місячного комерційного обліку за умовами Договору обсяг фактично поставленого товару не індивідуалізується поденно в момент його споживання (крім окремо узгодженого сторонами декадного розподілу у вересні 2022 року), а фіксується сторонами сумарно за результатами розрахункового місяця в акті прийняття-передавання товарної продукції. Оскільки кожну з оспорюваних додаткових угод було підписано до спливу відповідного розрахункового місяця, до зняття підсумкових місячних показів засобів комерційного обліку, до оформлення та підписання первинних актів прийняття-передавання електричної енергії (від 17.10.2022 № 2352 і № 2353, від 10.11.2022 № 2474, від 12.12.2022 № 2838, від 31.12.2022 № 3142) і до проведення оплати за спожитий обсяг, зобов`язання сторін за відповідні розрахункові періоди на момент укладення цих угод не були припинені належним виконанням у розумінні статті 599 та частини третьої статті 632 ЦК України.

9.25. Враховуючи, що оспорювані додаткові угоди від 20.09.2022 № 2/136, від 26.09.2022 № 3/141, від 10.10.2022 № 4/147 та від 28.11.2022 № 5/196 укладені за наявності об`єктивного коливання цін на ринку, належного документального підтвердження та без перевищення 10 % у кожному окремому випадку зміни ціни, у відповідності до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 4888-IX), статей 631, 632, 651, 652 ЦК України та умов Договору, підстави для визнання їх недійсними за приписами статей 203, 215 ЦК України відсутні.

9.26. Оскільки обставини, з якими Прокурор пов`язував недійсність додаткових угод від 20.09.2022 № 2/136, від 26.09.2022 №3/141, від 10.10.2022 № 4/147, від 28.11.2022 № 5/196 до договору від 01.07.2022 № 65, під час розгляду справи не підтвердилися, вказані правочини становлять належну та достатню правову підставу для одержання Постачальником оплати за фактично поставлену і спожиту Позивачем електричну енергію.

За таких обставин похідна позовна вимога про стягнення з Відповідача 66 436,40 грн як безпідставно набутих коштів за статтями 216, 1212 ЦК України (так само як і помилково обґрунтована Прокурором посиланням на частину першу статті 670 ЦК України за відсутності факту передання продавцем меншої кількості оплаченого товару) задоволенню не підлягає.

9.27. Окремо колегія суддів зауважує, що визначений Прокурором як Позивач-2 Західний офіс Державної аудиторської служби України як орган державного фінансового контролю не є стороною Договору від 01.07.2022 № 65 чи розпорядником коштів місцевого бюджету і не наділений у спірних договірних правовідносинах самостійним цивільним правом або майновим інтересом, на захист чи користь якого заявлено реституційні вимоги (близький за змістом підхід щодо правового статусу органів державного фінансового контролю викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21). Оскільки позов подано Прокурором в інтересах держави в особі належного органу - сторони Договору та розпорядника бюджетних коштів (Відділу освіти, культури, молоді та спорту Заставнівської міської ради Чернівецької області, Позивача-1), питання процесуальних підстав представництва учасниками справи в апеляційному порядку не оспорювалося, а за результатами апеляційного перегляду встановлено повну необґрунтованість позовних вимог по суті спору, в задоволенні позову належить відмовити повністю.

10. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги та розподіл судових витрат

10.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

10.2. Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини першої та частиною другою статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

10.3. Враховуючи, що висновки Господарського суду міста Києва про недійсність оспорюваних додаткових угод та стягнення 66 436,40 грн не відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин (зокрема, пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII у редакції Закону № 4888-IX згідно з пунктом 7 розділу XIV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4888-IX), апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс» підлягає задоволенню у повному обсязі, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі № 910/16336/25 - скасуванню з ухваленням нового рішення про повну відмову в задоволенні позову.

10.4. Згідно з частиною першою статті 123, пунктом 2 частини першої, пунктом 2 частини четвертої та частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

10.5. Оскільки за результатами апеляційного перегляду ухвалюється нове рішення про повну відмову в задоволенні позову Керівника Чернівецької обласної прокуратури, судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 15 140,00 грн (сплачені згідно з платіжними інструкціями від 21.08.2025 № 1468 та від 23.12.2025 № 2374) залишаються за Чернівецькою обласною прокуратурою.

10.6. Понесені Відповідачем (ТОВ «Енерго Збут Транс») судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в електронній формі через підсистему «Електронний суд» згідно з платіжною інструкцією від 25.05.2026 № 7318 у розмірі ставки, встановленої підпунктом 4 пункту 2 частини другої та частиною третьою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви у 2025 році у розмірі 15 140,00 грн, із застосуванням понижувального коефіцієнта 0,8: 15 140,00 грн Ч 150 % Ч 0,8 = 18 168,00 грн), підлягають стягненню з Чернівецької обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс» відповідно до статті 129 ГПК України у встановленому законом розмірі 18 168,00 грн. Заяв про відшкодування інших судових витрат учасниками справи не подавалося.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 у справі №910/16336/25 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Чернівецької обласної прокуратури (вул. М. Кордуби, 21 А, м. Чернівці, 58001; код ЄДРПОУ 02910120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс» (01135, м. Київ, вул. Златоустівська, буд. 23А, літ. «М»; код ЄДРПОУ 42588390) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 22 710,00 грн (двадцять дві тисячі сімсот десять гривень 00 копійок).

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.11.2026.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua