Постанова від 10 листопада 2026 р. у справі №910/8452/25 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Інші справи

Дата: 10 листопада 2026 р.

Справа: №910/8452/25

Суддя: Хрипун О.О.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2026 р. Справа№ 910/8452/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2026

(повний текст рішення складено 24.07.2026)

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2026

у справі № 910/8452/25 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Теремок"

2. Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

1) Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації"

2) Державна інспекція архітектури та містобудування України

3) Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради

про усунення перешкод у володінні та користуванні територією природно-

заповідного фонду

за участю:

від прокуратури: Кубаєва В.В.

від позивача: не з`явились

від відповідача-1: Хоменко В.О.

від відповідача-2: Савченко Т.А.

від третіх осіб: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до ТОВ "Теремок" та Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення перешкод власнику територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні територією Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення ім. Т.Г. Шевченка, а саме розташованою у місті Києві земельною ділянкою з кадастровим номером 800000000:76:008:0008 площею 0,0567 га шляхом:

- визнання недійсним виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації на підставі наказу "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна" від 07.07.2003 № 788-В свідоцтва серії НС № 010007318 від 08.07.2003 про право власності на нежилу споруду - кафе, площею 489,40 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська 10 (літера А);

- скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Теремок" на нежилу споруду - кафе площею 489,40 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська 10, здійсненої записом Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна 14.07.2003 у реєстрову книгу № 77П-241 за реєстровим № 5840-П;

- зобов`язання ТОВ "Теремок" звільнити територію Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення ім. Т.Г. Шевченка, а саме: звільнити розташовану у місті Києві земельну ділянку з кадастровим номером 800000000:76:008:0008, площею 0,0567 га, шляхом знесення нежилої споруди - кафе, площею 489,40 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська 10 (право власності на яке зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна на підставі свідоцтва серії НС № 010007318 від 08.07.2003, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації, зареєстрованим у Комунальному підприємстві Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна" 14.07.2003 у реєстрову книгу № 77П-241 за реєстровим № 5840-П).

Звертаючись до суду з позовом, прокурор стверджує, що спірна земельна ділянка розташована в межах території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк ім. Т.Г. Шевченка", який належить до природно-заповідного фонду України, де заборонено будь-яке будівництво стаціонарних споруд. На думку прокурора, відповідач-1 здійснив самочинне капітальне будівництво, а строк дії його договору оренди сплинув у 2022 році, у зв`язку з чим свідоцтво про право власності підлягає визнанню недійсним, державна реєстрація - скасуванню, а будівля кафе - знесенню.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 у справі № 910/8452/25 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі з огляду на недоведеність позовних вимог.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що ТОВ "Теремок" безперервно володіє та користується вказаним майном на підставі договору купівлі-продажу від 19.02.1999, правомірність якого не спростована, а законність набуття права власності на будівлю та відсутність факту самочинного будівництва повністю виключають підстави для задоволення позову.

Суд першої інстанції також вказав на відсутність у діях відповідача-1 ознак протиправного або самовільного захоплення території, у зв`язку з чим заявлені прокурором доводи у вказаній частині є безпідставними та необґрунтованими, зважаючи на законність первинного виділення землі, тривалий та безперервний характер договірних відносин між орендодавцем і ТОВ "Теремок", чинність рішень міської ради № 154/875 від 08.06.2000, № 419-5/1829 від 15.07.2004, № 72/129 від 28.09.2006, № 189/7526 від 16.02.2012, позицію суду щодо виникнення права комунальної власності на землю в силу закону незалежно від наявності чи відсутності його державної реєстрації, а також систематичне та повне внесення плати за землю.

Крім того, за висновком суду, оскільки межі та режим охорони парку імені Т.Г. Шевченка після набрання чинності Законом України "Про природно-заповідний фонд" так і не були приведені у відповідність до його імперативних вимог (зокрема, не затверджено проект організації території та не встановлено охоронні зони), юридичні обмеження щодо використання земельної ділянки відповідача-1 є непідтвердженими, а посилання позивача на рішення Виконкому Київради від 20.03.1972 є безпідставним.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2026 у справі № 910/8452/25 стягнуто з Київської міської прокуратури на користь ТОВ "Теремок" 196 000,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права (ст. 13, 14, 19 Конституції України, ст. 83, 84, 116, 122, 123, 124, 125, 126, 152 ЗК України, ст. 7, 9, 26, 28 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", ст. 16, 317, 319, 321, 391 ЦК України, а також порушення норм процесуального права (ст. 13, 73-79, 86, 236, 238 ГПК України), скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2026 у справі № 910/8452/25 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі; судові витрати стягнути з відповідачів на користь Київської міської прокуратури.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури відкрито апеляційне провадження.

01.09.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва про розгляд справи без участі його представника. Також повідомило, що апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі.

07.09.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому відповідач-2 вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 у справі № 910/8452/25 - без змін.

14.09.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, у якому відповідач-1 вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2026 - без змін.

01.10.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Київської міської ради про розгляд справи без участі її представника.

Скаржник у судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечили та просили залишити її без задоволення, наполягаючи на її безпідставності.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, встановила наступне.

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави прокуратурою скеровано Київській міській раді як власнику спірної ділянки листи № 41-4200вих-25 від 12.05.2025 та № 41-5410вих-25 від 19.06.2025, у яких вказано на виявлені прокурором порушення інтересів держави, що полягають у незаконному використанні земельної ділянки природно-заповідного фонду на території парку ім. Т.Г. Шевченка під розміщення та експлуатацію комерційної споруди (ресторану), із проханням повідомити про вжиття заходів щодо звільнення та повернення спірної земельної ділянки.

Оскільки Київська міська рада володіла інформацією щодо умов використання спірної земельної ділянки ще з жовтня 2022 року, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки № А-22-0028/10 від 03.10.2022 та протягом тривалого часу з моменту отримання цієї інформації Київською міською радою не ініціювалося звернення до суду з відповідним позовом до відповідача, прокурор розцінив таку поведінку органу як бездіяльність, що стало підставою для самостійного пред`явлення цього позову в інтересах держави.

За доводами прокурора, відповідач-1 в порушення взятих на себе зобов`язань та вимог закону здійснив капітальне будівництво під виглядом реконструкції тимчасової малої архітектурної форми, строк дії договорів оренди вказаної земельної ділянки сплинув у 2022 році, а спірна територія природно-заповідного фонду продовжує неправомірно використовуватися у комерційних цілях, у зв`язку з чим пред`явлено позов про усунення перешкод у володінні та користуванні землею шляхом визнання свідоцтва недійсним, скасування державної реєстрації прав та знесення самочинно зведеної споруди.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідно до договору купівлі-продажу від 19.02.1999, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В., зареєстрованого у реєстрі за № 328, укладеного між ТОВ "Кіпр" і ТОВ "Теремок", останнє набуло право власності на малу архітектурну форму кафе "Літо" (у подальшому назва змінювалась на "Тарас", "О`Панас"), яке знаходилось в м. Києві в парку ім. Тараса Шевченка, та мало наступну характеристику: мала архітектурна форма - легко збірні металоконструкції обшиті хвилястим пластиком; загальна площа: 68,8 кв. м.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 970 від 16.05.2001 "Про реконструкцію кафе "Тарас", розміщеного на території парку ім. Т.Г. Шевченка" дозволено ТОВ "Теремок" здійснити реконструкцію власного кафе "Тарас", розташованого в парку ім. Шевченка, згідно з проектною документацією, розробленою та погодженою у встановленому порядку. ТОВ "Теремок", як виняток, дозволено виконувати роботи із реконструкції кафе "Тарас" одночасно з погодженням проектно-кошторисної документації.

22.05.2001 ТОВ "Теремок" звернулося до Київської міської ради із заявою за № 15/1 про отримання дозволу на відведення земельної ділянки під існуючу забудову кафе.

04.03.2002 Київською міською радою ухвалено рішення № 313/1747 щодо відведення земельної ділянки під розміщення та експлуатацію кафе "Тарас". Вказане рішення не визнано недійсним.

06.08.2002 Головним управлінням містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації за № 18-2877 видано висновок, яким не заперечується відведення земельної ділянки.

20.11.2002 Управлінням охорони пам`яток історії, культури та історичного середовища Київської міської державної адміністрації листом за № 410-з погоджено як відведення земельної ділянки для реконструкції з правом надання орендного користування.

24.12.2002 Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві складено лист № 08-8-20/6529, яким не заперечується відведення земельної ділянки ТОВ "Теремок" для експлуатації та обслуговування кафе в парку Т.Г. Шевченка у Шевченківському районі.

11.02.2003 Київська міська рада своїм листом № 225-КР-6214/2 звернулася до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації щодо складання проекту відведення земельної ділянки.

12.08.2003 Шевченківська районна у місті Києві рада у листі № 759 зазначила про відсутність претензій щодо відведення земельної ділянки для реконструкції та експлуатації кафе "Тарас".

Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації видано доручення № 9616 про складання проекту відведення земельної ділянки.

В 2003 році був розроблений Проект відведення земельної ділянки ТОВ "Теремок" для експлуатації та обслуговування кафе в парку Т. Шевченка у Шевченківському районі.

07.10.2003 Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації надано висновок про передачу ТОВ "Теремок" в оренду земельну ділянку для експлуатації та обслуговування кафе в парку Т.Шевченка у Шевченківському районі.

16.04.2004 Державна служба охорони культурної спадщини листом № 22-606/35 погодила відведення земельної ділянки ТОВ "Теремок" для експлуатації та обслуговування кафе в парку Т.Г. Шевченка

08.07.2003 Головним управлінням комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації ТОВ "Теремок" видано свідоцтво про право власності на нежилу будівлю - кафе площею 489,40 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська 10 (літера А).

Київською міською радою земельна ділянка у парку ім. Т.Г. Шевченка з кадастровим номером 800000000:76:008:0008 площею 0,0567 га відводилась ТОВ "Теремок" в оренду для цілей - експлуатація та обслуговування павільйону/кафе з літнім майданчиком (рішення Київміськради від 08.06.2000 № 154/875, від 15.07.2004 № 419-5/1829, від 28.09.2006 № 72/129, від 16.02.2012 № 189/7526).

Зокрема, 28.12.2006 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Теремок" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з п. 2.1 якого об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: - місце розташування - вул. Терещенківська, 10 (десять) у Шевченківському районі м. Києва; - розмір - 567 (п`ятсот шістдесят сім) кв. м; - цільове призначення - для експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування; - кадастровий номер - 8 00000000:76:008:0008.

14.09.2012 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Теремок" (орендар) було укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, згідно з п. 1 якого договір оренди земельної ділянки поновлений на 10 років.

Відповідно до п. 10 договору після закінчення строку, на який було укладено цей договір орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію та сплачували орендну плату за період від дня закінчення дії цього договору до дня поновлення його дії у порядку та у розмірах, встановлених цим договором.

При цьому, судом першої інстанції встановлено та не спростовано скаржником, реалізуючи своє переважне право та діючи у повній відповідності до умов чинного правочину, ТОВ "Теремок" 22.08.2022 (№ 1-08/22) своєчасно звернулося до орендодавця із клопотанням про чергове поновлення договору оренди земельної ділянки, і вказане питання наразі офіційно перебуває на стадії розгляду уповноважених структурних підрозділів Київської міської ради, що, зокрема, не заперечується позивачем.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, після закінчення строкових умов договору оренди та протягом всього часу розгляду поданого клопотання (у період з 01.10.2022 по 31.07.2025), відповідач-1 продовжував добросовісно і безперервно виконувати свої зобов`язання зі сплати орендної плати за фактичне використання землі для функціонування закладу громадського харчування в парку ім. Т.Г. Шевченка, перерахувавши до місцевого бюджету кошти у загальному розмірі 5 793 402,44 грн.

Факт відсутності будь-яких претензій, фінансових вимог чи позовів з боку Київської міської ради щодо заборгованості з орендної плати протягом усього 25-річного періоду використання ділянки підтверджує належну та правомірну поведінку користувача.

Згідно із ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Розпорядження землями комунальної власності міста Києва, в тому числі надання земельних ділянок у власність чи у користування відповідно до ст. 9 ЗК України, як обґрунтовано вказав суд першої інстанції, належить до виключних повноважень Київської міської ради як колегіального органу.

Крім того, згідно з вказаною нормою до компетенції Київської міської ради віднесено прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, а також обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю.

Місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку, право комунальної власності на землю (земельні ділянки) існує і без реєстрації в силу спеціальних вимог закону.

Так, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин згідно із ст. ст. 12, 83, 122 ЗК України, ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні» належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст, є комунальною власністю навіть за умови відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, зокрема: "За загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку".

Частиною 1 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Статтею 12 ЗК України визначено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Отже, правовою основою виникнення права користування земельною ділянкою є рішення органу місцевого самоврядування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 918/633/16 та від 06.11.2019 у справі № 910/14328/17.

За таких обставин, зважаючи на законність первинного виділення землі, тривалий та безперервний характер договірних відносин між орендодавцем і ТОВ «Теремок», чинність рішень міської ради № 154/875 від 08.06.2000, № 419-5/1829 від 15.07.2004, № 72/129 від 28.09.2006, № 189/7526 від 16.02.2012, позицію суду щодо виникнення права комунальної власності на землю в силу закону незалежно від наявності чи відсутності його державної реєстрації, а також систематичне та повне внесення плати за землю, місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку про відсутність у діях відповідача-1 ознак протиправного або самовільного захоплення території, у зв`язку з чим заявлені прокурором доводи у вказаній частині є безпідставними та необґрунтованими.

Встановлені обставини спростовують доводи прокурора не лише про самовільне зайняття відповідачем-1 спірної земельної ділянки а й про самочинне зведення відповідачем-1 спірної будівлі.

Так, відповідно до ст. 376 ЦК України (діє з 01.01.2004) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Порядок оформлення права власності та видачі правовстановлюючого документу (свідоцтва про право власності) на об`єкт нерухомого майна, що перебуває у власності юридичних та фізичних осіб та розташований на території м. Києва, визначався нормами Положення про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1820 від 31.08.2001 (далі - Положення № 1820) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 11.1 Положення № 1820 на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані нежитлові будинки та приміщення, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, їх частини, на вбудовані в житлові будинки та прибудовані до житлових будинків нежитлові приміщення, як частини цих будинків, в тому числі на об`єкти спільної власності, внаслідок перебудови чи реконструкції в яких змінились належні власникам частки подаються такі документи:

- правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності на об`єкт нерухомого майна на момент початку перебудови, реконструкції, зареєстрований в БТІ (відносно перебудованих та реконструйованих об`єктів);

- передбачені законодавством документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт, оформлені (видані, укладені) в установленому порядку (за виключенням випадків оформлення права власності на приміщення);

- дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий управлінням держархбудконтролю Київської міської державної адміністрації;

- акт приймальної комісії про прийняття об`єкта в експлуатацію в установленому порядку (у відповідних випадках затверджений місцевим органом виконавчої влади та зареєстрований в управлінні держархбудконтролю Київської міської державної адміністрації);

- перелік інвесторів, які приймали участь в будівництві, перебудові чи реконструкції (за наявності сторонніх інвесторів);

- документи про передачу функцій замовника (якщо таке мало місце);

- довідка Головного управління економіки та розвитку міста Київської міської державної адміністрації про виконання умов щодо передачі коштів у порядку пайової участі на розвиток галузей соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури міста, передбачених актами місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

- довідка Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації про розрахунок по передачі житла (у відповідних випадках);

- документи, що підтверджують фінансування будівництва, перебудови або реконструкції об`єкта (платіжні доручення або інші документи).

На виконання вказаного пункту Положення № 1820 Товариство з обмеженою відповідальністю «Теремок» надало Головному управлінню комунальної власності м. Києва (яке перейменоване в департамент) відповідний пакет документів.

Відповідно до порядку, що визначався Положенням № 1820, підстав для відмови у оформленні свідоцтва про право власності у Головного управління комунальної власності м. Києва не було, подані заявником документи не свідчили, що об`єкт є самочинним будівництвом.

За результатами розгляду документів Головним управлінням комунальної власності м. Києва був виданий наказ № 788-В від 07.07.2003 та оформлене свідоцтво про право власності серії НС № 010007318 від 08.07.2003 на нежилу споруду-кафе, загальною площею 489,40 кв. м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, 10, Літера А.

Державна реєстрація не є способом набуття права власності, а є лише засобом підтвердження фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі визначених законом документів. Водночас обставини здійснення державної реєстрації відповідного речового права підлягають дослідженню під час вирішення спору щодо права власності на нерухоме майно.

(постанови КГС ВС від 27.06.2018 у справі № 921/403/17-г, від 31.03.2026 у справі № 915/1112/23).

Оцінюючи підстави набуття відповідачем-1 спірної будівлі, колегія суддів враховує, що первинною правовою підставою для вчинення будівельних робіт став договір купівлі-продажу від 19.02.1999, за яким ТОВ «Теремок» законно набуло у власність малу архітектурну форму - кафе «Літо» площею 68,8 кв. м, яка розміщувалась у парку на підставі чинних на той час рішень органів місцевого самоврядування.

Дійсність договору від 19.02.1999 та дотримання погодження реконструкції кафе із землевласником та відповідними органами.

Так, розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 970 від 16.05.2001 "Про реконструкцію кафе "Тарас", розміщеного на території парку ім. Т.Г. Шевченка» дозволено ТОВ "Теремок" здійснити реконструкцію власного кафе "Тарас", розташованого в парку ім. Шевченка, згідно з проектною документацією, розробленою та погодженою у встановленому порядку.

ТОВ "Теремок", як виняток, дозволено виконувати роботи із реконструкції кафе "Тарас" одночасно з погодженням проектно-кошторисної документації.

Тобто, ТОВ "Теремок" було отримано в передбаченому законом порядку право на виконання робіт із реконструкції кафе "Тарас".

Вищенаведене розпорядження не визнано недійсним, є чинним та не є предметом позову в нашій справі. Зокрема, сам позивач визнає факт того, що реконструкція кафе була здійснена на підставі отриманого розпорядження Київської міської державної адміністрації № 970 від 16.05.2001, а не самовільно.

28.03.2001 Головним управлінням містобудування та архітектури м. Києва Київської міської державної адміністрації видано протокол засідання архітектурно-містобудівної ради у справі № 0306, яким погоджено виконання будівельних робіт із реконструкції кафе "Тарас".

01.06.2001 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва надано ТОВ "Теремок" дозвіл № 856-Ст/Ш на виконання будівельних робіт, а саме: реконструкція кафе "Тарас" за адресою: парк Шевченко Т.Г.

04.03.2002 Київською міською радою ухвалено рішення № 313/1747 щодо відведення земельної ділянки під розміщення та експлуатацію кафе "Тарас".

20.11.2002 Управлінням охорони пам`яток історії, культури та історичного середовища Київської міської державної адміністрації погоджено як відведення земельної ділянки для реконструкції, так і документацію на будівництво (реконструкцію).

11.12.2002 Київською міською санепідемстанцією видано висновок № 177 про відведення земельної ділянки під будівництво, яким зазначено, що земельна ділянка придатна для будівництва кафе "Тарас".

09.07.2001 Старокиївською районною державною адміністрацією м. Києва видано розпорядження № 571 про присвоєння поштової адреси будівлі кафе "Тарас", розміщеної в парку ім. Т.Г. Шевченка, а саме: м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 10.

Вказане розпорядження також не визнано недійсним.

Крім того, закінчений будівництвом об`єкт - будівля кафе площею 489,40 кв. м - прийнята в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, що підтверджується відповідним актом приймальної комісії від 16.05.2003, підписаним без жодних зауважень.

При цьому, акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 16.05.2003 та свідоцтво про право власності від 08.07.2003 були оформлені у період чинності офіційно погоджених дозвільних документів та рішень Київської міської ради про відведення земельної ділянки, які є чинними та в судовому порядку не скасовувалися.

Земельна ділянка під вказаним об`єктом нерухомості з кадастровим номером 800000000:76:008:0008 площею 0,0567 га послідовно та у законний спосіб відводилась відповідачу-1 в оренду для цілей експлуатації та обслуговування кафе на підставі рішень Київської міської ради № 154/875 від 08.06.2000, № 419-5/1829 від 15.07.2004, № 72/129 від 28.09.2006 та № 189/7526 від 16.02.2012, про що сторонами укладались відповідні договори оренди вказаної земельної ділянки для експлуатації та обслуговування кафе.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що ТОВ "Теремок" є власником нежилої споруди - кафе площею 489,40 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 10 (літера А) на законних підставах, оскільки реконструкція зазначеного об`єкта нерухомості проведена у законний спосіб, зокрема на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації № 970 "Про реконструкцію кафе "Тарас", розміщеного на території парку ім. Т.Г. Шевченка" від 16.05.2001 та дозволу Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва № 856-Ст/Ш на виконання будівельних робіт від 01.06.2001, які є чинними і в судовому порядку недійсними не визнавались.

Оскільки прокурором не спростована законність набуття права власності відповідачем-1 на будівлю та не доведено факт самочинного будівництва, підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи прокуратури про особливий правовий статус території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк ім. Т.Г. Шевченка" та тверджень прокурора, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 800000000:76:008:0008 площею 0,0567 га повністю належить до земель природно-заповідного фонду, які вилучені з господарського використання, колегія суддів відхиляє як безпідставні.

Так, у додатку № 3 до рішення Міськвиконкому від 20.03.1972 парк ім. Шевченка, площею 5,0 га, по вул. Володимирській, включено до заповідних парків-пам`яток садово-паркового мистецтва місцевого значення.

КМВА повідомлено, що з урахуванням наявних картографічних матеріалів Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, території природно-заповідного фонду М 1:50 000 з нанесеними контурами територій та об`єктів природно-заповідного фонду, земельна ділянка з кадастровим номером 800000000:76:008:0008 розташована в межах парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк ім. Т.Г.Шевченка", створеного рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 20.03.72 № 363 "Про віднесення пам`яток природи місцевого значення в м. Києві за категоріями, згідно з новою класифікацією".

Закон України "Про природно-заповідний фонд України" (на момент виникнення спірних відносин) передбачав статус і завдання парків-пам`яток садово-паркового мистецтва та основні вимоги щодо режиму парків-пам`яток садово-паркового мистецтва.

Так, парками-пам`ятками садово-паркового мистецтва оголошуються найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях (ч. 1 ст. 37).

На території парків-пам`яток садово-паркового мистецтва забороняється будь-яка діяльність, що не пов`язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує їх збереженню. На території парків-пам`яток садово-паркового мистецтва забезпечується проведення екскурсій та масовий відпочинок населення, здійснюється догляд за насадженнями, включаючи санітарні рубки, рубки реконструкції та догляду з підсадкою дерев і чагарників ідентичного видового складу, замість загиблих, вживаються заходи щодо запобігання самосіву, збереження композицій із дерев, чагарників і квітів, трав`яних газонів.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених парками-пам`ятками садово-паркового мистецтва, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Аналіз вищезазначених норм Закону спростовує доводи прокурора про заборону будь-якого господарського використання території парків-пам`яток.

Проте й обставин невиконання зобов`язань із забезпечення відповідачами режиму охорони та збереження території пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк ім. Т.Г.Шевченка" прокурор суду не навів та не підтвердив належними доказами.

Решта викладених в апеляційній скарзі аргументів не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1, 2, ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

06.08.2025 відповідач-1 заявив, що у зв`язку з розглядом справи № 910/8452/25 Господарським судом міста Києва, очікує понести судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 200 000,00 грн. Докази на підтвердження понесених відповідачем-1 витрат на професійну правничу допомогу у Господарському суді міста Києва будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення Господарським судом міста Києва по справі № 910/8452/25.

01.05.2026 ТОВ "Теремок" подано заяву про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат із відповідними доказами, а саме копії договору про надання правових послуг від 01.08.2025, додаткової угоди № 1 від 02.08.2025, акта приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2026, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським об`єднанням від 30.04.2026, інформацію про відстань.

Прокурором клопотання про зменшення розміру витрат відповідача-1 на професійну правничу допомогу адвоката не подано; не співмірність витрат не доведено.

Оцінивши наявні докази, місцевий господарський суд встановив, що матеріалами справи підтверджується факт надання наведених в акті приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2026 та детальному опису робіт (надання послуг), виконаних Адвокатським об`єднанням від 30.04.2026 наданих послуг на загальну суму 196 000,00 грн.

Відтак суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 196 000,00 грн є обґрунтованими та співмірними зі складністю справи, а отже підлягають розподілу між сторонами.

Доказів того, що така вартість наданих адвокатом послуг не є ринковою прокурор суду не надав суду.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог та про обґрунтованість стягнення з прокуратури понесених відповідачем-1 судових витрат на професійну правничу допомогу відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2026 у справі № 910/8452/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 у справі № 910/8452/25 залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2026 у справі № 910/8452/25 залишити без змін.

4. Матеріали справи № 910/8452/25 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua