Суд: Західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №907/914/22
Суддя: Зварич Оксана Володимирівна
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 907/914/22
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий – суддя О.В. Зварич
судді С.М. Бойко
І.Ю.Панова,
секретар судового засідання Р.А. Пишна,
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Мерск Україна ЛТД” б/н від 08.02.2024 (вх. № 01-05/407/24 від 09.02.2024)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.01.2024 (суддя Л.В. Андрейчук; повне рішення складено 18.01.2024)
у справі № 907/914/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕРМЕНТ ПЛЮС” (надалі ТОВ “ФЕРМЕНТ ПЛЮС”)
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛІАДО” (надалі ТОВ “АЛІАДО”)
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕРСК Україна ЛТД” (надалі ТОВ “МЕРСК Україна ЛТД”)
про стягнення 7293039,33 грн,
за участю:
від позивача: Компанієць А.В. – адвокат (ордер серії АО №1257305 від 28.09.2026); в режимі відеоконференції: Білак Н.І. – адвокат (ордер серії ВН № 1781978 від 15.09.2026); Назарчук А.В. – адвокат (ордер серії ВН № 1788433 від 24.09.2026);
від відповідача-1 (в режимі відеоконференції): Осадча О.О. – адвокат (ордер серії ВН №1334732 від 15.02.2024);
від відповідача-2 (в режимі відеоконференції): Мальцева І.В. – адвокат (ордер серії ВН №1332170 від 08.02.2024); Бондаренко К.В. – адвокат (ордер серії ВН № 1624497 від 11.12.2025)
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції
ТОВ "Фермент Плюс" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом (з врахуванням заяви про зміну предмета позову) до ТОВ "Аліадо", до ТОВ "Мерск Україна ЛТД" та до Компанії Maersk A/S (50, Esplanaden, DK-10-98 Coprngagen K, Denmark) про солідарне стягнення збитків у розмірі 7293039,33 грн., з яких: 2938755,09 грн. – вартість зіпсованого товару в двох контейнерах; 935135,77 грн. – розмір сплаченого демереджу за простій контейнерів; 660480,79 грн. без ПДВ – недоотриманий прибуток (втрачена вигода), без ПДВ; 577853,08 грн. – витрати на зберігання товару, який переміщувався у контейнерах на митному ліцензійному складі ТОВ "Еліт Бізнес Брок"; 576494,19 грн. – інфляційне збільшення; 110848,38 грн. - 3 % річних; 1493472,03 грн. – штрафні санкції (подвійна облікова ставка НБУ).
Позовні вимоги мотивовані тим, що через неналежне транспортування та виконання обов`язків відповідачами, товар у двох контейнерах №MSKU1679782, MRKU6483620 прийшов у стан повної непридатності внаслідок потрапляння води (в тому числі, морської, про що свідчить білий наліт на товарі), що призвело до заподіяння позивачу збитків у значних розмірах. Підсудність цього спору саме Господарському суду Закарпатської області позивач обґрунтовує додатковою угодою від 28.03.2020 до договору від 28.01.2020, укладеного між ТОВ "Фермент Плюс" і ТОВ "Аліадо", за умовами якої спори підлягають розгляду Господарським судом Закарпатської області. Крім того відповідно до заявок ТОВ "Фермент Плюс" від 05.05.2021 № 7 та від 05.05.2021 № 8 місцем виконання зобов`язання щодо відвантаження товару визначена адреса: Закарпатська обл., Ужгородський район, с.Розівка, вул. Трудова, 2-А, що за підсудністю віднесено до Господарського суду Закарпатської області, адже є місцем виконання договору, і в силу частин 1, 5 статті 29 ГПК України, на думку позивача, цей спір має вирішуватися саме цим судом.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.01.2024 у справі №907/914/22 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерск Україна ЛТД» та Maersk A/S (50, Esplanaden, DK-10-98 Coprngagen K, Denmark) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕНТ ПЛЮС» завдані збитки в розмірі 5266455,17 грн., з яких: 2151199,64 грн. - вартість зіпсованого товару в контейнерах MSKU1679782 та MRKU6483620; 935135,77 грн. - розмір сплаченого демереджу за простій контейнерів MSKU1679782 та MRKU6483620; 660480,79 грн. - недоотриманий прибуток (втрачена вигода), без ПДВ; 577853,08 грн. - витрати на зберігання товару, який переміщувався в контейнерах MSKU1679782 та MRKU6483620 на митному ліцензійному складі ТОВ «ЕЛІТ БІЗНЕС БРОК»; 576494,19 грн. - інфляційне збільшення; 110848,38 грн. - штрафні санкції у вигляді 3 % річних; 254443,32 грн. - штрафні санкції у вигляді подвійної облікової ставки НБУ. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерск Україна ЛТД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕНТ ПЛЮС» 39497,28 грн. судового збору. Стягнуто з Maersk A/S (50, Esplanaden, DK-10-98 Coprngagen K, Denmark) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕНТ ПЛЮС» 39497,28 грн. судового збору. В решті позовних вимог – відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що факт наявності збитків у позивача, що стали наслідком недотримання або неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за договором транспортного експедирування № UA00205879 від 01.01.2021 саме відповідачем-2 та відповідачем-3 належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем-2 та відповідачем -3 не спростований.
Щодо позовних вимог до відповідача-1 суд врахував п. 5.1.4 договору №20/А019TR від 28.01.2020, де сторонами визначено, що відповідальність за вантаж під час його морського перевезення несе морський перевізник, згідно правил та умов даного перевізника, що викладені в його коносаменті або інших його правилах/умовах, а також п.5.2 договору транспортного експедирування № UA00205879 від 01.01.2021 згідно якого на відповідача-2, як Виконавця покладено додаткову відповідальність за пошкодження або втрату вантажу під час його транспортування відповідно до Гаазьких Правил для морського транспорту та умов коносаменту морського перевізника на всьому шляху транспортування вантажу, на який поширюється дія коносаменту.
Щодо розміру збитків суд, оцінюючи наявні у справі докази в сукупності, дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи доказами доведено збитки позивача в частині вартості зіпсованого товару у сумі 2151199,64 грн. (80362,80 дол. США в еквіваленті станом на 13.08.2021), 935135,77 грн - сума сплаченого демереджу за простій контейнерів № МSKU6483620, №МSKU1679782 та 456560,51 грн. - витрати на зберігання товару на митному складі.
Щодо суми недоотриманого прибутку суд дійшов висновку, що документально підтвердженим є недоотриманий прибуток у сумі 660480,79 грн.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд дійшов висновку, що такі здійснено арифметично правильно, відтак до задоволення підлягають 3% річних в сумі 110848,38 грн. та інфляційні втрати у розмірі 576494,19 грн.
Щодо розрахунку пені, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає сума 254443,32 грн., в межах шестимісячного строку від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його ухваленим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, зазначає, що при обранні підсудності позивач покликається на додаткову угоду до договору від 28.01.2020, укладену 28.03.2020, в якій сторони обрали конкретне місце розгляду спору, а саме – Господарський суд Закарпатської області. Скаржник звертає увагу суду, що Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливість резидентів однієї країни визначати місцем розгляду спору конкретний суд. Натомість, ст. 23 ГПК України вказує, що у випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави. Відтак, на переконання скаржника місцевий господарський суд порушив норми господарського процесуального законодавства щодо правил підсудності та передачі справи до іншого суду за територіальною юрисдикцією (підсудністю). Окрім того, враховуючи, що ухвалою суду від 13.04.2023 задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі №907/914/22 в якості співвідповідача компанію Maersk A/S (відповідач-3), судом не враховано, що у Господарського суду Закарпатської області відсутні повноваження на розгляд справи між позивачем та Maersk A/S, оскільки правила щодо визначення підсудності встановлені в договорі перевезення вантажів, підтвердженням наявності та змісту якого виступають коносаменти №209952385 та № 210001847. Також суд першої інстанції не взяв до уваги імперативну норму щодо виключної підсудності, передбачену ч. 1 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з договору перевезення, у разі, коли одним з відповідачів є перевізник, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням перевізника. Зазначає, що при розгляді даного спору судом не враховано відсутність правових підстав на звернення позивача з позовом до відповідача-2. Договірні відносини між позивачем та відповідачем-2 відсутні, адже договір від 01.01.2021 укладений між відповідачем-2 та відповідачем-1, і поширюється та регулює відносини саме цих суб`єктів господарювання. На переконання скаржника, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не встановлено наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача-2 та наявністю збитків. Докази, на які покликається суд як на підтвердження пошкодження вантажу, не можуть свідчити про те, що вантаж, який перевозився у контейнерах MRKU6483620 та MSKU1679782 був повністю зіпсований. Відтак, місцевий господарський суд при ухваленні оскаржуваного рішення не встановив фактичних обставин справи, а саме розмір збитків позивача у зв`язку з пошкодженням вантажу. Скаржник зауважує, що спір у даній справі виник, у зв`язку із завданням збитків позивачу, а не виконання грошового зобов`язання перед позивачем. Збитки - це міра відповідальності, а не грошове зобов`язання. На збитки не нараховуються 3 % річних, інфляційні втрати. Також на переконання скаржника, позивачем не доведено, що дії відповідачів є взаємопов`язані та об`єднані спільними намірами, а отже немає підстав для солідарної відповідальності за заподіяні збитки. Просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.01.2024 у справі №907/914/22 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Фермент Плюс" про стягнення збитків солідарно з ТОВ "Мерск Україна ЛТД" та Компанії Maersk A/S відмовити повністю.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач, відповідачі-1, -3 не скористались передбаченим законом правом на подання відзивів на апеляційну скаргу.
Короткий зміст рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2024, рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.01.2024 у справі № 907/914/22 скасовано. Провадження у справі 907/914/22 закрито.
Суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, дійшов висновку, що спір між ТОВ "Фермент Плюс", як вантажоодержувачем, і Компанією Maersk A/S, як перевізником, підсудний Високому суду правосуддя Англії в Лондоні. Покликаючись на наявність агентського договору, укладеного між Ей. Пі. Мьоллер-Мерск Ей/Ес та ТОВ "Мерск Україна ЛТД", за змістом якого Ей Пі ЕмЕм є власником суден-контейнеровозів і контейнерів та оперує в усьому світі лініями Мерск Лайн та Сафмарін, встановив, що ТОВ "Мерск Україна ЛТД" не є перевізником, а є агентом Компанії Maersk A/S, яка зі свого боку є перевізником і не є резидентом. З огляду на пункт 26 Умов перевезення та ч.1 ст. 30 ГПК України, вважав, що у Господарського суду Закарпатської області були відсутні повноваження вирішувати спір між ТОВ "Фермент Плюс", як вантажоодержувачем, та Компанією Maersk A/S, як перевізником, який підсудний Високому Суду Англії в Лондоні.
Постановою Верховного Суду від 22.07.2025 постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі № 907/914/22 скасовано у частині закриття провадження у справі стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліадо" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерск Україна ЛТД", а справу у цій частині направлено до Західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду. В іншій частині цю постанову залишено без змін.
Верховний Суд зокрема, зазначив, що суд апеляційної інстанції, установивши, що ТОВ "Мерск Україна ЛТД" не є перевізником, а є лише агентом Компанії Maersk А/S (яка є нерезидентом і відомості про наявність її представництв в Україні відсутні), тоді як остання є перевізником, правильно закрив провадження у цій справі, зважаючи також на приписи частини першої статті 30 ГПК України (пункт 53 постанови).
Також колегія суддів погодилась з висновком суду апеляційної інстанції про те, що спір у цій справі за участю Компанії Maersk A/S – нерезидента не підлягає вирішенню судами України, у тому числі у порядку господарського судочинства, а тому провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України закрито правильно (пункт 60 постанови).
При цьому, апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та закриваючи провадження у цій справі, установивши, що перевізником була Компанія Maersk A/S переглянув в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду лише стосовно вимог ТОВ "Фермент Плюс" до Компанії Maersk A/S, тоді як висновків щодо законності ухвалення місцевим господарським судом рішення стосовно ТОВ "Аліадо" і ТОВ "Мерск Україна ЛТД" не зробив і рішення щодо цього не ухвалив. Водночас, у випадку установлення, що ТОВ "Фермент Плюс" пред`явило позов до ТОВ "Аліадо" і ТОВ "Мерск Україна ЛТД" як неналежних відповідачів суд мав відмовити у позові до них, як це зробив суд першої інстанції, відмовивши у позові до ТОВ "Аліадо" і задовольнивши його за рахунок, зокрема ТОВ "Мерск Україна ЛТД". Тобто з метою вирішення питання про задоволення чи відмову у задоволенні вимог позивача щодо завданої йому шкоди має бути встановлено ступінь вини кожного з відповідачів і має бути з`ясовано чи порушили кожен з них права позивача.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 (з врахуванням ухвали про описку від 14.04.2026) рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.01.2024 в частині задоволених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерск Україна ЛТД» скасовано. Справу передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Суд апеляційної інстанції при ухваленні даної постанови дійшов висновку, що ТОВ «Мерск Україна ЛТД» забезпечувало організацію перевезення вантажу і було за це відповідальним, здійснювало взаємодію з перевізником, оформлювало транспортні документи, брало участь у логістичному супроводі доставки, тобто фактично виконувало функції особи, яка організовує перевезення та забезпечує його виконання, що відповідає правовій природі у змішаному перевезенні. Враховуючи, що місцезнаходження відповідача-2 є місто Київ, колегія суддів дійшла висновку у відповідності до ч. 1 ст. 30 ГПК України про необхідність надіслання матеріалів справи, до підсудності якого належить спір - Господарського суду міста Києва.
Постановою Верховного Суду від 18.06.2026 постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 у справі № 907/914/22 скасовано. Справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (т. 10, а.с. 169-176).
Верховний Суд зазначив, що забезпечення ТОВ «Мерск Україна ЛТД» організації перевезення вантажу і виконання ним функцій, як експедитора не слід ототожнювати із зобов`язаннями перевізника, адже у договорі траспортного експедирування №UA00205879 від 01.01.2021, укладеному між ТОВ «Аліадо», як Замовник та ТОВ «Мерск Україна ЛТД», як Експедитор не йдеться про поєднання транспортних і експедиторських послуг в одній особі. Тому помилкове визначення судом апеляційної інстанції статусу ТОВ «Мерск Україна ЛТД» у цих правовідносинах як перевізника призвело до передчасного висновку про необхідність застосування у правовідносинах останнім і ТОВ «Фермент Плюс» виключної підсудності у порядку частини 1 статті 30 ГПК України.
Апеляційне провадження
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.07.2026 (головуючий-суддя О.В. Зварич, судді: С.М. Бойко, І.Ю. Панова) прийнято справу № 907/914/22 за апеляційною скаргою ТОВ «Мерск Україна ЛТД» на рішення Господарського суду Закарпатскьої області від 18.01.2024 у даній справі до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.09.2026. В судовому засіданні 28.09.2026 оголошено перерву у розгляді справи № 907/914/22 в межах розумного строку до 12.10.2026. 12.10.2026 розгляд даної справи не відбувся у зв`язку із зайнятістю судді С.М. Бойко в інших судових засіданнях, в зв`язку з чим призначено судове засідання у справі № 907/914/22 на 09.11.2026.
Відповідач-2 (скаржник) в судовому засіданні підтримав доводи наведені у апеляційній скарзі та інших процесуальних документах по суті справи.
Представники позивача та відповідача-1 просили залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу – без задоволення.
Обставини справи
10.02.2021 між Фірмою "Tabak Importer (Smc-Private) Limited" (Пакистан) (Продавець) та ТОВ "Фермент Плюс" (Покупець) укладено контракт № TFU-03 на поставку "необробленого, неферментованого з частково відділеною середньою жилкою тютюну, сорту Вірджінія".
Згідно пункту 3.1 контракту вартість товару визначається в доларах США за кг нетто та складає 2,8 дол. США за 1 кг. Оплата за товар здійснюється у вигляді 100 % передоплати, згідно виставленого Продавцем інвойсу.
28.01.2020 між ТОВ «Аліадо» (Експедитор) та ТОВ «Фермент Плюс» (Клієнт) укладено договір № 20/А019-TR про надання транспортно-експедиційних послуг. Відповідно до умов цього договору Експедитор зобов`язується від свого імені або від імені Клієнта за плату та за рахунок Клієнта здійснити або організувати надання транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в т.ч. надання митно-брокерських послуг (п. 1.1 договору).
Згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору транспортно-експедиційні послуги, які надаються Експедитором складаються з комплексу послуг, пов`язаних з підготовкою та відправленням вантажів повітряним, автомобільним та морським транспортом, контролем за проходженням вантажів, а також декларування товарів та транспортних засобів, консультації з митних питань та інші види послуг, пов`язані із митним оформленням вантажів.
Для виконання договірних зобов`язань Експедитор уповноважений укладати договори з транспортними та іншими організаціями на декларування товарів та транспортних засобів, договори з портами на перевалку, зберігання вантажів та додаткові роботи і послуги, в тому числі перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та вивантаження контейнерів, відбір зразків та проб, зважування, фумігація, дезактивація, визначення кількості та якості, сертифікація, страхування вантажу, тощо (п. 2.3 договору).
Підпунктом 3.1.3 пункту 3.1 договору сторони погодили, що Експедитор має право залучати дот виконання своїх обов`язків по договору інші організації та осіб.
Пунктом 3.2 договору визначено, що Експедитор зобов`язаний: надавати Клієнту послуги відповідно до умов даного договору, додатків до договору (за наявності) та заявок до нього, за умови виконання Клієнтом взятих на себе зобов`язань (підпункт 3.2.1); залучати транспортні засоби та забезпечувати їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об`єкти для вчасного відвантаження/доставки вантажу (підпункт 3.2.2); надавати послуги, пов`язані з прийняттям, накопиченням, сортуванням, складуванням, завантаженням, відвантаженням, зберіганням, перевезенням вантажу (підпункт 3.2.3); за письмовим замовленням (Заявкою) Клієнта здійснювати транспортно-експедиційні послуги (підпункт 3.2.5).
В свою чергу у відповідності до п. 3.4 договору на Клієнта покладено обов`язки, зокрема: щодо відшкодування Експедитору витрат з оплати вантажних операцій, зберігання контейнера, простою транспортних засобів, а також демередж/детеншн (штраф за понаднормоване використання контейнерного обладнання) судноплавної контейнерної лінії-власника контейнерного обладнання згідно рахунків організації, що здійснювала вантажні операції, порту, терміналів. Перевізників, тарифів лінії, інших організацій, у разі огляду вантажу в контейнері та/або транспортному засобі або затримки вантажу в контейнері та/або транспортному засобі в портах відвантаження, перевалки, прибуття, на прикордонних переходах за вимогою митних, інших офіційних контролюючих, наглядових та правоохоронних органів (підпункт 3.4.7); при затримці вантажу у відповідності з підпунктом 3.1.8 договору, сплатити Експедитору усі витрати (в тому числі ті, що пов`язані зі зберіганням вантажу, використанням та/або простоєм контейнерного обладнання та/або транспортних засобів) (підпункт 3.4.12); сплатити Експедитору вартість зберігання вантажу в портах відвантаження, перевалки, прибуття, а також демередж/детеншн у відповідності з рахунками портів, морських перевізників, їх агентів (підпункт 3.4.13); на протязі 48 год здійснити митне оформлення вантажу (підпункт 3.4.14).
Підпункті 5.1.4 пункту 5.1 договору сторони погодили відповідальність за вантаж під час його морського перевезення несе морський перевізник згідно правил та умов даного перевізника, що викладені в його коносаменті та інших його правилах/умовах.
Пунктом 5.2 договору визначено відповідальність Експедитора за виконання зобов`язань згідно цього договору, зокрема: Експедитор несе відповідальність за втрату або пошкодження вантажу та/або його пакування, що були спричинені діями або бездіяльністю залучених ним перевізників за умови належного виконання Клієнтом зобов`язань, що передбачені підпунктами 3.4.4 - 3.4.6; Експедитор не несе відповідальність за псування, втрату, пошкодження вантажу та/або його пакування та інші збитки Клієнта, що були спричинені невчасним отриманням від Клієнта Заявки, інформації та документів, а також у разі відсутності у них повної та достовірної інформації про найменування, кількість, якість та інших характеристик вантажу, його особливостей та властивостей, умовах його обробки, перевалки, зберігання та перевезення; у разі невиконання або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань, що були вказані в ппідпунктах 3.4.4. - 3.4.6. договору, Експедитор не несе відповідальність за пошкодження вантажу та/або його пакування; Експедитор не несе відповідальність за кількість та/або якість вантажу та/або його пакування, шо був доставлений до місця призначення вантажу при наявності непошкоджених пломб, якими був опломбований контейнер та/або транспортний засіб на місці завантаження/митного оформлення вантажу; Експедитор не несе відповідальність за збереження вантажу за умови, що Перевізник був наданий Клієнтом.
Відповідно до п. 9.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, з можливістю пролонгації на рік у разі не надходження за 30 днів до закінчення терміну дії договору письмового повідомлення однієї із сторін про намір його розірвати. Зазначений договір пролонговано сторонами на 2021 рік, тобто до 31.12.2021, що не заперечується сторонами.
01.01.2021між ТОВ «Меркс Україна ЛТД», як агент компанії Maersk A/S (Данія), яка діє під торгівельними марками: Maersk, Safmarine, Sealand Americans, та агент компанії Sealand Europe A/S, яка діє під торгівельною маркою Sealand-a Maersk Company (Експедитор) та ТОВ «Аліадо» (Замовник) укладено договір транспортного експедирування № UA00205879.
Згідно з п. 1.1 договору в порядку та на умовах визначених в цьому договорі, Експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Замовника організувати виконання наступних послуг стосовно вантажів Замовника, які постачаються в контейнерах: організація та забезпечення зберігання та перевезення вантажів; укладення від імені Замовника або від власного імені договорів перевезення вантажів з перевізниками, іншими підприємствами, організаціями; організація та забезпечення відправлення та/або отримання вантажів в пунктах відправлення та/або призначення; організація митного оформлення вантажів Замвоника.
Пунктами 2.1-2.5 договору визначено обов`язки Експедитора, зокрема, укладати договори з транспортними та іншими організаціями на перевезення, проводити з ними розрахунки за надані послуги; вживати заходів щодо своєчасного отримання від перевізників, портів, інших організацій документів, пов`язаних з пересуванням вантажу (накладні, специфікації, акти, сертифікати тощо); повідомляти Замовника, за його вимогою, про усі відомості щодо процесу виконання цього договору, у тому числі надсилати кур`єрською поштою товарно-транспортні, товаросупровідні та інші необхідні документи; інформувати Замовника про вимушені затримки на шляху прямування, аварії та інші форс-мажорні обставини, які перешкоджають своєчасній доставці вантажу; за прибуттям вантажу до кінцевого пункту призначення, своєчасно передати уповноваженому представнику вантажоодержувача вантаж та усі необхідні супровідні документи, що стосуються виконаного перевезення.
У відповідності до п. 5.1, 5.2 договору сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором в розмірі фактичного матеріального збитку, визначеного та доведеного відповідно до застосовних правил та/або чинного законодавства. Експедитор несе відповідальність за пошкодження або втрату вантажу під час його транспортування відповідно до Гаазьких Правил для морського транспорту та умов коносаменту морського перевізника всьому шляху транспортування вантажу, на який поширюється дія коносаменту.
У разі простою контейнера з провини Замовника, останній сплачує демередж/детеншен (додаткову плату за простій та/або наднормативне використання контейнерів) відповідно до тарифів Лінії (п. 5.4 договору).
Пунктом 5.6 договору встановлено, що сторони не несуть відповідальність за порушення зобов`язань за договором, якщо таке порушення відбулось не з їх провини, у тому числі у разі настання форс-мажорних обставин.
На умовах, укладеного договору № від 01.01.2021 протягом травня-червня 2021 року ТОВ «Мерск Україна ЛТД» здійснено переміщення вантажу (необроблений сирий тютюн, сорт «Вірджинія», з частково відокремленою середньою жилкою) в семи контейнерах: MSKU1679782, MRKU6483620, SUDU6591424, MRSU3702795, TCNU2431260, MRKU5864160, CAAU6104378, отримувачем якого було ТОВ «Фермент Плюс».
Як зазначає позивач у позовній заяві через неналежне транспортування, товар у двох контейнерах №№MSKU1679782, MRKU6483620 прийшов у стан повної непридатності внаслідок потрапляння води (в тому числі, морської, про що свідчить білий наліт на товарі), у зв`язку з чим позивачу завдано матеріальні збитки.
ТОВ «Фермент Плюс» надіслало на адресу ТОВ «Мерск Україна ЛТД» повідомлення від 15.11.2021 про пошкодження вантажу, в якому зазначено, що під час контролю за розвантаженням товару при відкритті контейнерів №МКU1679782 та №MRKU6483620, які транспортувались ТОВ «Мерск Україна ЛТД», в присутності експерта LLC «NAVIMAR» було зафіксовано пошкодження товару – тютюнової сировини, а саме необробленого, неферментованого з частково відділеною середньою жилкою тютюну, сорт Вірджінія, отримувачем якого є ТОВ «Фермент Плюс».
В матеріалалх справи міститься копія звіту про інспекцію від 16.11.2021, здійсненого за дорученням ТОВ «Аліадо», сертифікованим незалежним експертом – сюрвеєром ТОВ «NAVIMAR», яким встановлено, що в контейнерах №МКИ1679782 та №MRKU6483620 наявний сильний гнилий запах, запахи вогкості та цвілі. Упаковка тютюну (мішковина) має сліди вогкості (білий і чорний наліт на тканині). В звіті також вказано, що зазначене могло статись через потрапляння вологи через великі тріщини в контейнерах, в яких перевозився вантаж, оскільки навіть за зовнішніми ознаками видно, що контейнери мають високий ступінь зносу, є застарілими і непридатними для перевезення даного виду вантажу.
06.10.2022 ТОВ «Фермент-Плюс» на адресу ТОВ «Меркс Україна ЛТД» надіслано претензію на суму 2 140 895,28 грн.
Листом-відповіддю від 14.09.2022 за вих. № 617 ТОВ «Меркс Україна ЛТД» повідомило, що вказані у зазначеному вище листі контейнери перевозились перевізником Maersk A/S згідно з умовами коносаментів Maersk A/S. У вказаному листі також зазначено, що ТОВ «Меркс Україна ЛТД», як агент перевізника Maersk A/S не уповноважений Перевізником проводити розслідування щодо можливого пошкодження вантажу. Усі претензії щодо можливого пошкодження вантажу протягом перевезення розглядаються Перевізником Maersk A/S згідно з умовами коносаменту та правил розгляду претензій по кожному коносаменту окремо.
На підтвердження факту та розміру завданих позивачу збитків надано: Тальманську розписку від 11.11.2021; експертні висновки ТПП України № УТЕ-223/1 від 30.08.2022 та № УТЕ-223/2 від 30.08.2022; Висновок товарознавчої експертизи № 44-64 від 25.10.2022; висновок Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 22-4464 від 25.10.2022; нотаріально засвідчені покази свідків; фото та відео матеріали про пошкодження товару; бухгалтерські документи (зокрема, акти, платіжні доручення) та інші документи.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 20/А019-TR від 28.01.2020 про надання транспортно-експедиційних послуг, укладеного між ТОВ «Аліадо» (Експедитор) та ТОВ «Фермент Плюс» (Клієнт) та договору транспортного експедирування № UA00205879 від 01.01.2021, укладеного між ТОВ «Меркс Україна ЛТД», як агент компанії Maersk A/S (Данія), яка діє під торгівельними марками: Maersk, Safmarine, Sealand Americans, та агент компанії Sealand Europe A/S, яка діє під торгівельною маркою Sealand-a Maersk Company (Експедитор) та ТОВ «Аліадо» (Замовник).
Враховуючи характер спору та правовідносини, що склалися між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати норми, що регулюють діяльність з перевезення вантажів та транспортно-експедиторську діяльність.
За приписами статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.
Відповідно до частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Як визначено нормами статті 920 ЦК України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначаються також нормами Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.
Нормами статті 4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", встановлено, що транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо. Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України. Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб`єкти господарювання.
За приписами статті 8 названого Закону експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування. Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України. Експедитори за дорученням клієнтів, серед іншого, забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України; здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").
За змістом ст. 932 ЦК України, експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
Частиною 3 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" унормовано, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.
На виконання вказівок, викладених Верховним Судом у постанові від 22.07.2025у даній справі, а саме з метою вирішення питання про задоволення чи відмову у задоволенні вимог позивача щодо завданої йому шкоди має бути встановлено ступінь вини кожного з відповідачів і має бути з`ясовано чи порушили кожен з них права позивача, колегія суддів враховує наступне.
Матеріалами даної господарської справи підтверджено, що вантажовідправником «TABAK IMPORTER (SMC-PRIVATE) LIMITED» за умовами контракту №TFU-03 від 10.02.2021 судном Маерськ Бруклін відправлено у контейнерах відправлено вантаж «необроблений сирий тютюн «Вірджинія», з частково відокремленою середньою жилкою» на адресу вантажоодержувача ТОВ «Фермент Плюс» із повідомленням про прибуття вантажу - ТОВ «Аліадо», підтвердженням чого є коносаменти на морські перевезення.
Факт прийняття вантажу ТОВ «Мерск Україна ЛТД» до перевезення підтверджується договором від 01.01.2021 та вказується в коносаментах, які наявні в матеріалах справи.
Як зазначалось вище, умовами договору № 20/А019-TR від 28.01.2020 про надання транспортно-експедиційних послуг, укладеного між ТОВ «Аліадо» (Експедитор) та ТОВ «Фермент Плюс» (Клієнт), а саме пунктом 5.2 договору, визначено відповідальність Експедитора за виконання зобов`язань згідно цього договору, зокрема сторони погодили, що Експедитор несе відповідальність за втрату або пошкодження вантажу та/або його пакування, що були спричинені діями або бездіяльністю залучених ним перевізників за умови належного виконання Клієнтом зобов`язань, що передбачені підпунктами 3.4.4 - 3.4.6.
Водночас, пунктами 5.1, 5.2, 5.4 укладеного між ТОВ «Меркс Україна ЛТД», як агент компанії Maersk A/S (Данія), яка діє під торгівельними марками: Maersk, Safmarine, Sealand Americans, та агент компанії Sealand Europe A/S, яка діє під торгівельною маркою Sealand-a Maersk Company (Експедитор) та ТОВ «Аліадо» (Замовник) договору транспортного експедирування № UA00205879 від 01.01.2021 сторони погодили, що несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором в розмірі фактичного матеріального збитку, визначеного та доведеного відповідно до застосовних правил та/або чинного законодавства. Експедитор несе відповідальність за пошкодження або втрату вантажу під час його транспортування відповідно до Гаазьких Правил для морського транспорту та умов коносаменту морського перевізника всьому шляху транспортування вантажу, на який поширюється дія коносаменту. У разі простою контейнера з провини Замовника, останній сплачує демередж/детеншен (додаткову плату за простій та/або наднормативне використання контейнерів) відповідно до тарифів Лінії.
Як зазначалось вище, позивачем до матеріалів даної справи долучено Тальманську розписку від 11.11.2021 в якій зазначено, що «..при вивантаженні виявлено пошкодження упаковки, наявні ознаки плісняви..».
12.11.2021 під час контролю розвантаження товару, здійсненого за дорученням ТОВ «Аліадо», сертифікованим незалежним експертом - сюрвеєром ТОВ «NAVI MAR» встановлено, що у двох із семи контейнерів, а саме в контейнерах № MSKU1679782 та № MRKU6483620 наявний сильний гнилий запах, запахи вогкості та цвілі. Упаковки тютюну (тканина) мають сліди вологи (білий та чорний наліти). Зазначене - могло статись через потрапляння вологи через великі тріщини в контейнері, в якому перевозився вантаж, оскільки навіть за зовнішніми ознаками видно, що контейнер має високий ступінь зносу, є застарілим і непридатним для перевезення даного виду вантажу. Дані факти відображено у звіті про перевірку експерта ТОВ «NAVI MAR» від 16.11.2021.
Також згідно наявних в матеріалах справи висновків Одеської регіональної торгово-промислової палати №УТЕ- 223/1 та №УТЕ-223/2 від 30.08.2022 вбачається, що кожний тюк є спресованою тютюновою сировиною, який обтягнутий мішковиною, зашитою вручну. Тюки з тютюновою сировиною зі слідами висохлої підмочки та плісняви білого та чорного кольору, присутній різкій запах цвілі. Для проведення ідентифікаційного огляду товару експертом, випадковим методом було відібрано 30 тюків з товаром. При відкритті 30 тюків з товаром встановлено, що тютюнова сировина в оглянутих тюках пріла з ярко вираженим різкім запахом цвілі. Згідно із Законом України розділ I стаття 1 «Про вилучення з обігу, переробки, утилізації, знищення або подальшого використання неякісної та небезпечної продукції» від 14.01.2000 № 1393-XIV, фактично оглянутий товар (необроблена тютюнова сировина типу «Вірджинія» з частково відокремленим стеблом) у кількості 30 тюків, відноситься до неякісної та небезпечної продукції, продукція не відповідає вимогам споживчих властивостей.
Відповідно до висновку Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №22-4464 від 25.10.2022 експертом відповідно до Методичних рекомендацій «Щодо відбору проб тютюнової сировини та зразків тютюнових виробів» органолептичним методом був проведений зовнішній огляд об`єкта дослідження (тютюнова неферментована сировина за кодом згідно УКТЗЕД 2401 20 85 00 (Контракт №TFU-03 від 10.02.2021, згідно з коносаментом № МAEU 209952385 від 30.04.2021 на т/х «MAERSK BROOKLYN» у контейнері № MRKU6483620 та згідно з коносаментом № МАЕU 210001847 від 30.04.2021 на т/х «MAERSK » у контейнері № MSKU1679782), в результаті якого встановлено: тютюнову сировину упаковано в тюки прямокутної форми, пакувальний матеріал схожий з джутовою тканиною. На деяких тюках маються маркувальні дані зі слідами плісняви. Тюки з тютюновою сировиною мають сліди вогкості та плісняви (білий та чорний наліт на тканині), підмочки. Присутній різкий запах цвілі. При розтині пакування встановлено, що в ньому знаходиться сировина рослинного походження, яка на вигляд має ознаки фрагментів листя тютюну та сильний запах тухлості, що не є характерним даному виду товару. Колір сировини варіюється від жовтого до темно-коричневого і з відтінками місцями темно-зелених цяток точкового характеру. За зовнішніми ознаками частина сировини пріле та гниле листя зі стороннім запахом, також маються механічні ушкодження тютюнового листя у вигляді відірваної частини аркуша, тріщин тканини.
За результатами експертного висновку вбачається, що досліджувані об`єкти, які надійшли в контейнерах №№ MSKU 1679782, MSKU 6483620 - не відповідають вимогам стандартів передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, використовуються в електронних сигаретах та пального». Якісний стан об`єктів дослідження, які надійшли в контейнерах №№MSKU 1679782, MSKU 6483620, за органолептичними показниками, так і за зовнішніми ознаками - сировина є прілою та гниле листя із різким запахом цвілі, також маються механічні ушкодження тютюнового листя у вигляді відірваної частини аркуша, тріщин тканини. Досліджувані об`єкти, які надійшли в контейнерах №№ MSKU 1679782, MSKU 6483620, не відповідають стандартам та нормативним документам за органолептичними показниками.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що товар/вантаж «тютюнова неферментована сировина», яка надійшла т/х «MAERSK BROOKLYN» на адресу ТОВ «Фермент Плюс» за умовами Контракту №TFU-03 від 10.02.2021, згідно з Коносаментами від 30.04.2021 №MAEU 209952385, №MAEU №210001847, у контейнерах №МSKU6483620, №МSKU1679782, відноситься до неякісної та небезпечної продукції, оскільки не відповідає вимогам споживчих властивостей, який не можливо реалізувати як підакцизний товар на внутрішньому ринку України.
Таким чином, факт наявності збитків у позивача, що стали наслідком недотримання або неналежного виконання взятих на себе зобов`язань відповідачем-1 та відповідачем-2 за договором № 20/А019-TR від 28.01.2020 про надання транспортно-експедиційних послуг та договором транспортного експедирування № UA00205879 від 01.01.2021 належним чином доведений, документально підтверджений.
Водночас, відповідачами не спростовано факт того, що вантаж було прийнято цілісним та в установленому законом порядку, як і не спростовані експертні висновки.
Щодо розміру збитків.
Позивач, згідно заяви про зміну предмета позову просив стягнути солідарно із відповідачів завдані збитки в розмірі 7293039,33 грн., з яких: 2938755,09 грн. - вартість зіпсованого товару в 2 контейнерах; 935135,77 грн. - розмір сплаченого демереджу за простій контейнерів MSKU1679782 та MRKU6483620; 660480,79 грн. - недоотриманий прибуток (втрачена вигода), без ПДВ; 577853,08 грн. - витрати на зберігання товару, який переміщувався в контейнерах MSKU1679782 та MRKU6483620 на митному ліцензійному складі ТОВ "ЕЛІТ БІЗНЕС БРОК"; 576494.19 грн. - інфляційне збільшення, розраховане відповідно до ст. 625 ЦКУ; 110848.38 грн. - штрафні санкції (3% річних), розраховані відповідно до ст. 625 ЦКУ; 1493472.03 грн. - штрафні санкції (подвійна облікова ставка НБУ).
Стаття 22 Цивільного кодексу України дає загальне визначення збитків.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України).
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Виходячи з аналізу вищенаведених норм права вбачається, що збитки мають правову природу, яка не ототожнюється з будь-якими сумами, які особа повинна сплатити у зв`язку з виконанням умов договору, оскільки під збитками слід розуміти реальну втрату матеріальних цінностей, а також реальні витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, або втрата доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність наступного юридичного складу: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. При цьому, необхідно встановити, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.
Саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
При цьому, реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, та - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Надаючи оцінку визначенню правильності вартості пошкодженого товару, який переміщувався в контейнерах MSKU1679782 та MRKU6483620, колегія суддів враховує наступне.
Згідно висновку судово-економічної експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 23-215 від 23.03.2023 дослідженням записів у регістрі бухгалтерського обліку ТОВ «Фермент Плюс» «Оборотно-сальдова відомість по рахунку 3712» за період січень 2021 року - грудень 2022 року щодо взаємовідносин з контрагентом «TABAK IMPORTER (SMC-PRIVATE) LIMITED» за договором №3 встановлено, що станом на грудень 2022 року рахується сальдо (дебетове) у вигляді сплаченого авансу на загальну суму 80 362,80 дол. США.
Як слушно зауважив суд першої інстанції, регістр бухгалтерського обліку ТОВ «Фермент Плюс» «Оборотно-сальдова відомість по рахунку 3712» за період січень 2021 року - грудень 2022 року надано у розрізі іноземної валюти (долар США) без відображення суми заборгованості у національній валюті.
У результаті дослідження даних копій платіжних доручень в іноземній валюті та копії «Виписки з особового рахунку» ТОВ «Фермент Плюс» у АТ «ОТП банк» за №А133005280000026003455083240 (у доларах США) від 13.08.2021 встановлено, що у серпні 2021 року позивачем у безготівковому порядку з валютного рахунку перераховані грошові кошти на адресу постачальник «TABAK IMPORTER (SMC-PRIVATE) LIMITED» за умовами Контракту №TFU-03 від 10.02.2021 на загальну суму 80362,80 дол. США, що і відображено у регістрі бухгалтерського обліку ТОВ «Фермент Плюс» («Оборотно-сальдова відомість по рахунку 3712» за період січень 2021 року - грудень 2022 року), що у гривневому еквіваленті складає 2151199,64 грн., у тому числі за даними платіжних доручень: №75 від 13.08.2021 на суму 44872,80 дол. США, що у гривневому еквіваленті складає 1201182,03 грн.; №76 від 13.08.2021 на суму 35490,0 дол. США, що у гривневому еквіваленті складає 950017,61грн.
Отже, наявними в матеріалах справи первинними документами (платіжні доручення в іноземній валюті від 13.08.2021 № 75, № 76 та банківської виписки від 13.08.2021) та записів у регістрах бухгалтерського обліку ТОВ «Фермент Плюс» за період січень 2021 року - грудень 2022 року підтверджується сальдо розрахунків у вигляді авансу «TABAK IMPORTER (SMC-PRIVATE) LIMITED» за умовами Контракту №TFU-03 від 10.02.2021, яке сформувалось за результатом господарських операцій по безготівковій сплаті Товариством «Інвойсів» №TFU-03/07-11/21 від 13.04.2021 та №TFU-03/08-12/21 від 14.04.2021 на загальну суму 80362,80 дол. США.
З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підтверджені витрати, які позивач сплатив за товар постачальнику «TABAK IMPORTER (SMC-PRIVATE) LIMITED» згідно до умов Контракту №TFU-03 від 10.02.2021 за «Інвойсами» №TFU-03/07-11/21 від 13.04.2021 та №TFU-03/08-12/21 від 14.04.2021 у загальній сумі 80362,80 дол. США, що на день сплати 13.08.2021 у національній валюті складає 2151199,64 грн.
Крім цього, у результаті дослідження копій первинних документів («Рахунків на оплату» та «Актів надання послуг») виписаних від імені відповідача-1 відносно контейнерів №МSKU6483620, №МSKU1679782 на адресу позивача за умовами договору №20/А019TR від 28.01.2020 встановлено, що позивачем отримано послуги від відповідача-1 на загальну суму 1630449,29грн., у тому числі ПДВ 218391,33грн. (кол.5-6,11-12 додатку № 1 до висновку), у тому числі: морський фрахт на суму 206 000,0 грн. (без ПДВ); понаднормове використання контейнерів на суму 1310347,89 грн. (у т.ч. ПДВ 218391,33 грн.); демередж (господарська санкція за простій контейнерів) на суму 114102,0 грн. (без ПДВ).
Надані первинні документи («Рахунки на оплату» та «Акти надання послуг») виписані від імені відповідача-1 відносно контейнерів №МSKU6483620, №МSKU1679782 на адресу позивача за умовами договору №20/А019TR від 28.01.2020, та «Акти надання послуг» містять підписи у двосторонньому порядку від імені осіб, які їх уклали і засвідчено печатками сторін та оформлені згідно вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в України» від 16 липня 1999 року № 996.
З долучених позивачем до матеріалів справи документів вбачається, що фактичні витрати позивача щодо сплати постачальнику «TABAK IMPORTER (SMC-PRIVATE) LIMITED» за умовами Контракту №TFU-03 від 10.02.2021 товару (вантажу) «необроблений, неферментований, з частково відокремленою середньою жилкою, листовий тютюн сорту «Вірджинія»» за даними Коносаментів від 30.04.2021 №MAEU209952385, №MAEU210001847, у контейнерах №МSKU6483620, МSKU1679782 та отримання транспортно-експедиційних послуг відповідачем-1 за умовами договору №20/А019TR від 28.01.2020, підтверджуються на загальну суму 3563258,20 грн. (без ПДВ), без врахуванням ввізного мита, розцінок щодо витрат на переробку сировини (тари, електроенергії, тирси, заробітної плати) та витрат (адміністративні, збутові, інші), у тому числі: загальна вартість товару 80362,80 дол. США, яка на день сплати 13.08.2021 у національній валюті складає 2151199,64 грн., що підтверджується даними наданих первинних документів (платіжні доручення в іноземній валюті від 13.08.2021 №75, №76 та банківської виписки від 13.08.2021) та записами у регістрах бухгалтерського обліку ТОВ «Фермент Плюс» щодо сплати за товар постачальнику «TABAK IMPORTER (SMC-PRIVATE) LIMITED» за умовами Контракту №TFU-03 від 10.02.2021 за «Інвойсами» №TFU-03/07-11/21 від 13.04.2021 та №TFU-03/08-12/21 від 14.04.2021; загальна вартість послуг щодо перевезення та зберігання товару у вищезазначених контейнерах становить 1630449,29 грн. (у т.ч. ПДВ -218391,33 грн.), що підтверджується даними первинних документів («Рахунків на сплату» та «Актів надання послуг») ТОВ «Фермент Плюс» по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «Аліадо» за умовами договору №20/А019TR від 28.01.2020.
З врахуванням наведеного та беручи до уваги наявні у справі докази в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність збитків позивача в частині вартості зіпсованого товару у сумі 2151199,64 грн. (80362,80 дол. США в гривневому еквіваленті станом на 13.08.2021), 935135,77 грн - сума сплаченого демереджу за простій контейнерів № МSKU6483620, №МSKU1679782 та 456560,51 грн. - витрати на зберігання товару на митному складі.
Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність позивачем позовних вимог в частині суми неотриманого прибутку в розмірі 660480,79 грн.
Місцевий господарський суд підставно врахував висновки судової експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 23-215 від 23.03.2023, згідно якого визначаючи розмір упущеної вигоди експерт виходив з того, що відповідно умов «Специфікації» №4 від 01.06.2021 до договору поставки №04/1-2021 від 10.02.2021 ТОВ «Фермент Плюс» зобов`язувалось відвантажити покупцю ТОВ «Потестас» товар «тютюн «Вірджинія» з частково відділенною середньою жилкою» у кількості 17 220,0кг за ціною 190грн./кг на загальну суму 3271800,0грн. (без ПДВ).
Також у висновку ТОВ «Центру судових експертиз «Альтернатива» №21/21 технологічного дослідження норм втрат тютюнової сировини від 22.02.2021, яким проведено дослідження норм втрат тютюнової сировини під час її переробки у ТОВ «Фермент Плюс», визначено, що фактичні витрати на виробництві Товариства складають 40%, у тому числі: втрати при стрипсуванні - 30,9%; втрати при сортуванні сировини - 2,70%; втрати при ферментації- 6,40%, а норми втрат, які затверджені на підприємстві складають 42,4% (32,0+3,5+6,9) та «відповідь експерта така: Діюча норма втрат, затверджених на підприємстві не є збільшеними згідно ТУ. Відсотки втрат на всіх етапах переробки не заходять за межі вказані в ТУ. Фактичні витрати відповідають затвердженим нормам на даному підприємстві».
Розрахунково, на підставі даних статей та норм витрат «Плановій калькуляції» за червень 2021 року, у межах компетенції експерта економіста, за даними наданих документів ТОВ «Фермент Плюс» відносно товару «необроблений, неферментований, з частково відокремленою середньою жилкою, листовий тютюн сорту «Вірджинія»» у контейнерах №МSKU6483620, МSKU1679782, розрахунок недоотриманого прибутку (упущеної вигоди) складатиме 660 480,79 грн, а не розмірі 846485,27грн., як наведено у розрахунку ТОВ «Фермент Плюс».
Щодо позовних вимог в частині стягнення 576494,19 грн. інфляційного збільшення, 3% річних в розмірі 110848,38 грн. та 1493472,03 грн. – штрафних санкцій (подвійна облікова ставка НБУ), колегія суддів зазначає таке.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох відсотків річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому, як правильно зауважив суд першої інстанції, ст.625 ЦК України, яка міститься в главі «Правові наслідки порушення зобов`язання. Відповідальність за порушення зобов`язання», передбачає відповідальність за порушення грошового зобов`язання, в тому числі у вигляді сплати 3% річних. Це свідчить про можливість її застосування до всіх випадків порушення зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Наведене спростовує доводи скаржника про неможливість застосування до спірних правовідносин положень вказаної статті.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, також не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
Місцевий господарський суд перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру 3% річних в розмірі 110848,38 грн. та інфляційних втрат в сумі 576494,19 грн., встановив, що проведене позивачем нарахування є арифметично правильним в межах заявлених сум. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій (подвійна облікова ставка НБУ) в розмірі 1493472,03 грн., колегія суддів враховує наступне.
Статтею 216 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ст. 230 ГК України).
За змістом положень частин 4 та 6 статті 231 ГК України (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Зазначеною нормою права передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Умови договору про сплату пені за кожний день прострочення, не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку, іншого строку нарахування пені, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, сторонами в договорі не визначено, а умова за кожен день прострочення, не може розцінюватися як установлення іншого строку, відтак правомірним є нарахування пені за порушення строків сплати вартості отриманих послуг протягом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
З врахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позивачем неправильно нараховано штрафні санкції (подвійна облікова ставка НБУ) у розмірі 1493472,03 грн, про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок та підставно задоволено вказану вимогу в межах шестимісячного строку від дня коли, зобов`язання мало бути виконано, а саме в сумі 254443,32 грн.
Підсумовуючи все вищенаведене, враховуючи вказівки Верховного Суду наведені у постанові від 22.07.2025 у справі № 907/914/22 щодо встановлення ступеня вини ТОВ «Аліадо» та ТОВ «Мерск Україна ЛТД» у заподіянні шкоди ТОВ «Фермент Плюс», надавши оцінку укладеним сторонами договорам: договору № 20/А019-TR від 28.01.2020 про надання транспортно-експедиційних послуг та договору транспортного експедирування №UA00205879 від 01.01.2021 та беручи до уваги фактичні обставини даної справи, колегія суддів констатує наявність правових підстав про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача завданих збитків в розмірі 5266455,17 грн., з яких: 2151199,64 грн - вартість зіпсованого товару в контейнерах MSKU1679782 та MRKU6483620; 935135,77 грн - розмір сплаченого демереджу за простій контейнерів MSKU1679782 та MRKU6483620; 660480,79 грн - недоотриманий прибуток (втрачена вигода), без ПДВ; 577853,08 грн - витрати на зберігання товару, який переміщувався в контейнерах MSKU1679782 та MRKU6483620 на митному ліцензійному складі ТОВ «ЕЛІТ БІЗНЕС БРОК»; 576494,19 грн - інфляційне збільшення; 110848,38 грн - штрафні санкції у вигляді 3 % річних; 254443,32 грн - штрафні санкції у вигляді подвійної облікової ставки НБУ.
В силу положень частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з положеннями частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на вищенаведені норми права та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.01.2024 у справі № 907/914/22 слід скасувати в частині відмовлених позовних вимог до ТОВ «Аліадо».
Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача-2 підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - частковому скасуванню.
Судові витрати
З огляду на те, що суд частково задовольняє апеляційну скаргу, судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд –
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерск Україна ЛТД» б/н від 08.02.2024 (вх. № 01-05/407/24 від 09.02.2024) задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.01.2024 у справі №907/914/22 скасувати в частині відмовлених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛІАДО».
Пункти 2-4 резолютивної частини рішення викласти в такій редакції:
«Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛІАДО» (65005, м. Одеса, вул. Прохоровська, буд. 8, код ЄДРПОУ 42920261) та Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРСК Україна ЛТД» (01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44, оф. 315, код ЄДРПОУ 19351630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕНТ ПЛЮС» (89427, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Розівка, вул. Трудова, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 43190969) завдані збитки в розмірі 5266455,17 грн, з яких: 2151199,64 грн - вартість зіпсованого товару в контейнерах MSKU1679782 та MRKU6483620; 935135,77 грн - розмір сплаченого демереджу за простій контейнерів MSKU1679782 та MRKU6483620; 660480,79 грн - недоотриманий прибуток (втрачена вигода), без ПДВ; 577853,08 грн - витрати на зберігання товару, який переміщувався в контейнерах MSKU1679782 та MRKU6483620 на митному ліцензійному складі ТОВ «ЕЛІТ БІЗНЕС БРОК»; 576494,19 грн - інфляційне збільшення; 110848,38 грн - штрафні санкції у вигляді 3 % річних; 254443,32 грн - штрафні санкції у вигляді подвійної облікової ставки НБУ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛІАДО» (65005, м. Одеса, вул. Прохоровська, буд. 8, код ЄДРПОУ 42920261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕНТ ПЛЮС» (89427, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Розівка, вул. Трудова, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 43190969) 39497,28 грн судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРСК Україна ЛТД» (01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44, оф. 315, код ЄДРПОУ 19351630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕНТ ПЛЮС» (89427, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Розівка, вул. Трудова, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 43190969) 39497,28 грн судового збору.»
В решті рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.01.2024 у справі №907/914/22 залишити без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги та касаційних скарг розподілити пропорційно розміру задоволених вимог.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕНТ ПЛЮС» (89427, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Розівка, вул. Трудова, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 43190969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРСК Україна ЛТД» (01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44, оф. 315, код ЄДРПОУ 19351630) 68603,51 грн судових витрат за розгляд апеляційної скарги та 3328,00 грн судових витрат за розгляд касаційної скарги.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРСК Україна ЛТД» (01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44, оф. 315, код ЄДРПОУ 19351630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕНТ ПЛЮС» (89427, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Розівка, вул. Трудова, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 43190969) 1514,00 грн судових витрат за розгляд касаційної скарги.
Доручити Господарському суду Закарпатської області видати відповідні накази.
Справу повернути в Господарський суд Закарпатської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя С.М. Бойко
Суддя І.Ю. Панова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua