Суд: Полтавський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші справи позовного провадження
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №553/1860/21
Суддя: Триголов В. М.
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 553/1860/21 Номер провадження 22-ц/814/2957/26Головуючий у 1-й інстанції Москаленко В. В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 рокум. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючий суддя: Триголов В.М.
Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.
Секретар: Горбун К.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , адвоката Будігая Олександра Васильовича на рішення Подільського районного суду міста Полтави від 27 березня 2026 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівни, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт», Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій приватного нотаріуса, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м. Полтави із позовною заявою до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівни, треті особи – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт», Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання неправомірними дій приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. під час вчинення нотаріальних дій по відчуженню земельної ділянки, кадастровий номер 5324081900:00:015:0006, що належала ОСОБА_2 та перебуває в іпотеці на підставі договору іпотеки № 54429-89 від 18.11.2009.
В подальшому позивач надав до суду оновлену позовну заяву від 14.09.2021, в якій залучив співпозивачем ОСОБА_1 , до відповідача приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В., треті особи ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» щодо визнання протиправними дій приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. щодо реєстрації 14.12.2020 права власності на земельну ділянку в межах Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області кадастровий номер 5324081900:00:015:0006 за власником ТОВ «Фінансова компанія Горизонт». Розгляд справи просив здійснювати за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , перебуваючи у шлюбі, 07.02.2008 придбали у ОСОБА_3 приватизовану земельну ділянку площею - 1,90 га, що знаходиться на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Купівля-продажу земельної ділянки була посвідчена 07.02.2008 приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Москівець В.А., та зареєстрована в реєстрі за № 551.
На підставі вказаного договору купівлі-продажу, 12.06.2008 ОСОБА_2 видано Полтавською районною державною адміністрацією Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 360212, яким присвоєно кадастровий номер земельній ділянці за кадастровим номером 5324081900:00:015:0006.
18.11.2009 ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 54429-89 з ПАБ «Київська Русь». Предметом іпотеки за цим договором від 18.11.2009 є нерухоме майно - земельна ділянка. Вказаний договір іпотеки посвідчено 18.11.2009 приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Воронковою О.А. та зареєстровано в реєстрі за № 1812.
Цим же нотаріусом накладена заборона відчуження земельної ділянки, зазначеної в договорі іпотеки № 54429-89, що в свою чергу зареєстровано 18. 11.2009 в реєстрі за № 1813.
20.07.2015 ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» ліквідовано та його розпорядником стає Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
В подальшому позивачам стало відомо про те, що 29.10.2019 ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уклало з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ» договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави № UKR-2019-04/ПB/42 на підставі результатів відкритих торгів (аукціону). Про укладання 29.10.2019 договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави позивачам нічого не було відомо до моменту отримання від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ за вих. № 203-2 від 02.06.2020 вимоги (повідомлення) про усунення порушення зобов`язання за кредитним договором та намір звернути стягнення на предмет іпотеки.
Нерозуміючи намірів ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ» щодо подальшої співпраці, ОСОБА_2 направлено лист від 01.07.2020 з метою отримання відповідно до вимог ст.517 ЦК України доказів переходу прав у зобов`язанні від ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ», а також було висловлені свої заперечення щодо нового кредитора. Відповідь на зазначений лист не отримано.
Незважаючи на це, 14.12.2020 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В., на підставі заяви ОСОБА_4 від 14.12.2020 № 43099336, здійснено реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності на земельну ділянку, що знаходиться в межах Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, за кадастровим номером 5324081900:00:015:0006, на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ».
Таким чином позивачі перестали бути власниками земельної ділянки за кадастровим номером - 5324081900:00:015:0006, з чим вони категорично не погодились, в наслідок чого було подана до Ленінського районного суду м. Полтави позовна заява про визнання неправомірними дії приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В., під час вчинення нотаріальних дій по відчуженню земельної ділянки за кадастровим номером № 5324081900:00:015:0006, що належала ОСОБА_2 та перебуває в іпотеці на підставі договорів іпотеки №54429-89 від 18.11.2009.
На думку позивачів порушення їх законних прав, свобод та інтересів відбулося внаслідок порушення відповідачем норм діючого законодавства України. Відповідачем порушено п.4 ст.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 60, 61 Постанови Кабінету України від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідач як підставу для реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 5324081900:00:015:0006 за ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ», всупереч вимогам ст.72 Закону України «Про нотаріат», взяв Договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави, посвідчений 29.10.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Л.В. хоча цей договір повинен посвідчуватися виключно нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області (за місцем нерухомого майна).
Те ж саме стосується і порушення пункту 2 Глави 12 розділу II порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 № 296/5
Тобто Договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави, посвідчений 29.10.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Л.В., зареєстрований в реєстрі за № 52, в частині земельної ділянки за кадастровим номером 5324081900:00:015:0006, посвідчено з порушенням вимог ст.13-1 Закону України «Про нотаріат».
Рішенням Подільського районного суду міста Полтави від 27 березня 2026 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівни, треті особи – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт», Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій приватного нотаріуса – відмовлено.
Непогодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив позивач. Скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вказує, що суд першої інстанції не надав жодної належної оцінки наступним доказам: - висновку експерта Полтавського науково-дослідного експертнокриміналістичного центру МВС України № СЕ-19/117-24/19867-ПЧ від 28.01.2025, яким встановлено, що підпис у повідомленні про вручення виконаний не ОСОБА_2 ; - відсутності належного підтвердження отримання боржником вимоги іпотекодержателя; - відсутності обов`язкових документів, передбачених Порядком № 1127; - акту від 06.04.2023 за вих. № 2085/19.1.1/23 за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора – приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівни, співробітниками Міністерства юстиції України, яким однозначно встановлено незаконність дій нотаріуса під час вчинення нею 14.12.2020 реєстраційних дій щодо реєстрації права власності земельної ділянки за кадастровим номером – 5324081900:00:015:0006 за ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ». Фактично суд проігнорував обставини, які свідчать про протиправність державної реєстрації. Суд першої інстанції визнав допустимим позбавлення права власності без належного повідомлення боржника, що прямо суперечить діючому законодавству України щодо обов`язковості дотримання процедури позасудового звернення стягнення. При цьому Суд першої інстанції, пославшись на неналежний спосіб захисту, взагалі не дослідив питання законності дій нотаріуса, що є самостійним порушенням норм процесуального права та підставою для скасування рішення.
Так, на думку апелянта суд дійшов помилкового висновку, що обраний спосіб захисту не є ефективним, оскільки: - визнання протиправними дій приватного нотаріуса-державного реєстратора є самостійним способом захисту; - такий спосіб прямо спрямований на подальше відшкодування шкоди; - закон не обмежує право особи обирати спосіб захисту. Суд фактично підмінив право позивача на вибір способу захисту власною оцінкою «доцільності». При цьому спосіб обраного захисту позивачем відповідав кінцевій його меті, а саме вирішення питання про отримання страхової суми зі страхової компанії, в який Відповідачка, в силу вимог Порядку і Правил проведення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса, затверджених Постановою КМУ від 19.08.2015 № 624, повинна була застрахувати свою цивільно-правову відповідальність. Тобто, з урахуванням обставин справи № 553/1860/21 заявлені позовні вимоги Позивачем до Відповідача про визнання її дій протиправними під час вчинення нею 14.12.2020 реєстраційних дій щодо реєстрації права власності земельної ділянки за кадастровим номером – 5324081900:00:015:0006 за ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ» є допустимим способом захисту порушеного права, оскільки є самостійна мета, яка виражається у відшкодуванні шкоди. Вказане повністю відповідає положенням ст. 16 ЦК України.
Зважаючи на викладене апелянт просить скасувати рішення Подільського районного суду міста Полтави від 27 березня 2026 року, та постановити нове про задоволення позовних вимог.
У справі встановлено, що ОСОБА_2 , 1947 року народження, та ОСОБА_5 , 1948 року народження, перебували в зареєстрованому шлюбі з 12 вересня 1970 року, актовий запис № 26 від 12.09.1970 виконано Білоусівською сільською радою Драбівського району Черкаської області (свідоцтво про одруження серія НОМЕР_1 від 12.09.1970) (том № 1 а.с. 135).
ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка площею 1,90 га, з кадастровим номером 5324081900:00:015:0006 для ведення особистого селянського господарства, розташована в Ковалівській сільській раді Полтавського району Полтавської області на підставі договорів купівлі-продажу від 07 лютого 2008 року, що підтверджується відповідним договором купівлі-продажу земельної ділянки від 07.02.2008 посвідченим приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Москівець В.А. та зареєстровано в реєстрі за № 551 та Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 360212 від 12.06.2008, виданим Полтавською районною державною адміністрацією. Вказана земельна ділянка придбана під час шлюбу з ОСОБА_1 та є спільною сумісною власністю подружжя (том № 1 а.с. 112-113, 136-137, 138-139).
18 листопада 2009 року ОСОБА_2 уклав з ПАТ «Банк «Київська Русь» договір іпотеки № № 54429-89 та передав в іпотеку банківській установі належну йому на праві власності земельну ділянку на забезпечення вимоги іпотекодержателя за кредитним договором № 1230-01 від 20 листопада 2007 року, укладеним між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Експерт Сервіс Плюс», що підтверджується договором іпотеки посвідченим 18 листопада 2009 року приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Воронковою О.А. та зареєстровано в реєстрі за № 1812. Крім того, нотаріус наклав заборону на відчуження зазначеного нерухомого майна, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 25368571 від 18.11.2009 (том № 1 а.с. 140-145, 146).
29 жовтня 2019 року ПАТ «Банк «Київська Русь» уклало з ТОВ «ФК Горизонт» договір № UKR-2019-04/ПВ/42 про відступлення прав вимоги відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронних торгів № UKR-2019-04 від 12.09.2019 про наступне. За цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, заставодавців, поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за право вимоги грошові кошти в сумі 10 032 511,89 грн. Сторони домовилися, що відступлення Банком Новому кредитору права вимоги за договорами застави, що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань боржників за Основними договорами та були посвідчені нотаріально відбується за окремим договором, який укладається між Сторонами одночасно із укладенням цього договору та підлягає нотаріальному посвідченню (том № 2 а.с. 53-56).
Відповідно до Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, що є Додатком № 1 до вказаного вище договору № UKR-2019-04/ПВ/42 про відступлення прав вимоги від 29 жовтня 2019 року, право вимоги зокрема відступається за кредитним договором від 20 листопада 2007 року № 1230-01 (позичальник ТОВ «Е.С.П.Л») з усіма договорами про внесення змін та доповнень, додатковими угодами і додатками до нього, що є невід`ємною частиною, укладений з позичальником – ТОВ «Е.С.П.Л.» та договором поруки від 18 листопада 2009 року № 54437-89, поручитель – ОСОБА_6 (том № 2 а.с. 53-82).
Крім того, 29 жовтня 2019 року ПАТ «Банк «Київська Русь» уклало з ТОВ «ФК Горизонт» договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронних торгів від 12 вересня 2019 року № UKR-2019-04, який посвідчений 29 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Л. В. та зареєстрований в реєстрі за № 52. За цим договором ТОВ «ФК Горизонт» сплатило на рахунок ПАТ «Банк «Київська Русь» кошти у розмірі 10 032 511,89 грн. (том № 2 а.с. 83-86).
Відповідно до Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, що є Додатком № 1 до вказаного вище договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави від 29 жовтня 2019 року, право вимоги зокрема відступається за кредитним договором від 20 листопада 2007 року № 1230-01 (позичальник ТОВ «Е.С.П.Л») та договорами іпотеки від 18 листопада 2009 року № 54429-89, з усіма додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповненнями до вказаного договору, тощо, що є його невід`ємними частинами, укладеними між іпотекодержателем ПАТ «Банк «Київська Русь» та іпотекодавцем ОСОБА_2 , посвідченими приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Воронковою О.А., стосовно спірної земельної ділянки (том № 2 а.с. 87-104).
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1335 від 13 липня 2020 року відкликані повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» делеговані Стрюковій Ірині Олександрівні рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17 грудня 2018 року № 3382 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ». Здійснювати ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» з урахуванням вимог Закону № 590 та відповідно до частини п`ятої статті 44 Закону щодо здійснення ліквідаційної процедури системно важливого банку забезпечуючи виконання заходів щодо управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів Фондом безпосередньо.
Відповідно до відомостей Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03 вересня 2021 року ПАТ «Банк «Київська Русь» ліквідовано, його розпорядником є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (том № 1 а.с. 147-160).
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ » за вих. № 203-2 від 02.06.2020 надіслано на адресу ОСОБА_2 та ТОВ «Експерт – Сервіс Плюс» вимогу (повідомлення) про усунення порушення зобов`язання за кредитним договором та намір звернути стягнення на предмет іпотеки. В якому посилається на те, що 29 жовтня 2019 року ПАТ «Банк «Київська Русь» уклало з ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» договір про відступлення прав вимоги № UKR-2019-04/ПВ/42 на підставі результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронних торгів від 12 вересня 2019 року № UKR-2019-04. За умовами цього договору право вимоги, зокрема відступається за кредитним договором № 1230-01 укладеним з ТОВ «Експерт Сервіс Плюс» (том № 1 а.с. 192-194).
01.07.2020 ОСОБА_2 направлено лист ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ» з метою отримання відповідно до вимог ст.517 ЦК України доказів переходу прав у зобов`язанні від ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ», а також було висловлені свої заперечення щодо нового кредитора (том № 1 а.с. 195-196). Відповідь на зазначений лист не отримано.
14.12.2020 представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ» Салівон В.І. звернувся до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. із заявою про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку кадастровий номер 5324081900:00:015:0006. До вказаної заяви додано: квитанції про сплату адміністративного збору та фінансового забезпечення нотаріуса за державну реєстрацію, довіреність ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ» від 10.12.2020, якою ОСОБА_4 уповноважено бути представником товариства, договір іпотеки № 54429-89 від 18.11.2009, вимогу (повідомлення) про усунення порушення зобов`язання за кредитним договором та намір звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі ст. 38 Закону України «Про іпотеку» за вих. № 313-2 від 24.09.2020, адресовану ОСОБА_2 та ТОВ «Експерт – Сервіс Плюс», а також докази направлення даних вимог .
З оригіналу повідомлення про вручення поштового відправлення № 0500326448888, вбачається, що ОСОБА_2 отримав вимогу (повідомлення) про усунення порушення зобов`язання за кредитним договором та намір звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі ст. 38 Закону України «Про іпотеку» за вих. № 313-2 від 24.09.2020 (том № 4 а.с. 21).
Однак висновком експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/117-24/19867-ПЧ від 28.01.2025 встановлено, що рукописний запис « ОСОБА_2 » та відповідний підпис, що розміщений під ним, у повідомленні про вручення поштового відправлення № 0500326448888 виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою (том № 4 а.с. 88-96).
Як вбачається з рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 55765316 від 17.12.2020, державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 14.12.2020 15:32:09 за реєстраційним номером 43099336, яку подав ОСОБА_4 . Керуючись ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 вирішила провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на земельну ділянку кадастровий номер 5324081900:00:015:0006 за ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ» (том № 2 а.с. 139).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 237490832 від 17.12.2020, сформованого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В., 17 грудня 2020 року приватний нотаріус Дробітько В.В. зареєструвала право власності за ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ» на земельну ділянку кадастровий номер 5324081900:00:015:0006, площею 1,9001 га, на підставі договорів іпотеки від 18 листопада 2009 року та договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави від 29 жовтня 2019 року (том № 2 а.с. 140).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 в справі № 440/8003/21 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівни, треті особи: ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ», ПАТ «Банк Київська Русь», ТОВ «Експрес Сервіс Плюс» про визнання дій неправомірними, відмовлено у відкритті провадження. Повідомлено позивачу, що справу може бути розглянуто в порядку цивільного судочинства.
Північно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Суми) в межах компетенції та повноважень розглянуто адвокатський запит Будігая О.В., за результатами розгляду якого листом за вих. № 22793/23077-26-21 від 09.09.2021 повідомляємо наступне. Наказом Міністерства юстиції України від 07 червня 2021 року № 2040/5 «Про затвердження Переліку нотаріальних округів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі» у Полтавській області створено Кременчуцький, Лубенський, Миргородський, Полтавський районні нотаріальні округи та Полтавський міський нотаріальний округ. Відповідно до пп. 16 п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ (далі - Постанова) у Полтавській області створено Кременчуцький, Лубенський, Миргородський та Полтавський райони. Абзацом 4 пп. 16 п. 1 Постанови визначено Полтавський район (з адміністративним центром у місті Полтава) у складі територій Білицької селищної, Великорублівської сільської, Диканської селищної, Драбинівської сільської, Зіньківської міської, Карлівської міської, Кобеляцької міської, Коломацької сільської, Котелевської селищної, Ланнівської сільської, Мартенівської сільської, Мачухівської сільської, Машівської селищної, Михайлівської сільської, Нехворощанської сільської, Новосанжарської селищної, Новоселівської сільської, Опішнянської селищної, Полтавської міської, Решетилівської міської, Скороходівської селищної, Терешківської сільської, Чутівської селищної, Щербанівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 721-р до складу Полтавської міської громади входять наступні територіальні громади: Полтавська, Абазівська, Бричківська, Валківська, Гожулівська, Пальчиківська, Сем`янівська, Супрунівська, Тахтаулівська, Чорноглазівська, Ковалівська. Враховуючи вимоги ст. 13-1 Закону України «Про нотаріат», приватні нотаріуси, нотаріальна діяльність яких здійснюється в межах районного нотаріального округу, вчиняючи нотаріальні дії виключно в межах району, без урахування території міста, а приватні нотаріуси, нотаріальна діяльність яких здійснюється в межах міського нотаріального округу, вчиняють нотаріальні дії виключно в межах міста, без урахування території району. Щодо можливості вчинення нотаріальних дій, пов`язаних з придбанням нерухомого майна, що було предметом застави (іпотеки), то згідно з пп. 2,7 п. 2 гл. 2 р. І Порядку вчинення нотаріальних-дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерстві юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, якщо рішення суду або договору про задоволення вимог іпотекодержателя передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, посвідчення таких договорів здійснюється на загальними правилами посвідчення договорів відчуження. Відповідно до ч. 4 ст. 55 Закону посвідчення договорів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна здійснюється за місцем знаходження такого майна або за місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи – однієї із сторін відповідного договору. Разом з тим, придбання нерухомого майна, що було предметом застави (іпотеки) шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва регулюється ст. 72 Закону, зокрема, відповідно до ч. 3 вказаної статті придбання нерухомого майна, що було предметом застави (іпотеки), оформлюється нотаріусом за місцезнаходження такого нерухомого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва на підставі документів, визначених Законом України «Про іпотеку» (том № 1 а.с. 213-214).
За результатами розгляду заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі наказу Міністерства юстиції України від 17 березня 2023 року № 671/7 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В.» проведено перевірку відносно приватного нотаріуса Дробітько В.В., за результатами проведення якої складено акт за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора – приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівни, яким встановлено, що приватним нотаріусом Дробітько В.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.12.2020 № 55765316, на підставі якого відкрито розділ № 2251699953240 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:015:0006, та проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» (номер запису 39763343).
З аналізу змісту Договору іпотеки встановлено, що предметом іпотеки є земельна ділянка, яка розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 1,90 га, кадастровий номер якої 5324081900:00:015:0006, що передана ОСОБА_2 (іпотекодавець) у власність на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 360212, виданого Полтавською районною державною адміністрацією 12.06.2008, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі № 0108854600223 (Державний акт до заяви не додано).
Згідно відомостями ДЗК власником земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:015:0006 значиться ОСОБА_3 .
Зважаючи на вище викладене, приватний нотаріус Дробітько В.В. зобов`язана була відмовити в державній реєстрації прав відповідно до п. 4ч. 1 ст. 24 Закону, оскільки подані документи не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Отже, приватним нотаріусом Дробітько В.В. порушено вимоги пунктів 12, 61 Порядку № 1127, статей 3, 10, 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки проведено державну реєстрацію прав: за відсутності довідки іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу зва основним зобов`язанням та відомостей про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності; за наявності суперечностей між відомостями, що містяться у Державному акті та Відомостями ДЗК.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 06 квітня 2023 року № 1259/5, тимчасово заблоковано державному реєстратору - приватному нотаріусу Дробітько В. В. доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць (том № 3 а.с. 113-117).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 76 років про що 31 жовтня 2023 складено відповідний актовий запис № 47 виконавчим комітетом Диканської селищної ради, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (том № 3 а.с. 85).
Як вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 74649290 від 08.11.2023, сформованого приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Шимкою О.І., останнім 08.11.2023 заведено спадкову справу 122/2023, номер в Спадковому реєстрі 71525991 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 (том № 3 а.с. 85).
Згідно листа приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Шимка О.І. за вих. № 01-16/287 від 08.11.2023 спадкоємцем до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , яка подала заяву про прийняття спадщини за законом (том № 3 а.с. 86).
Діти померлого ОСОБА_2 - син ОСОБА_6 та донька ОСОБА_7 відмовилися від належного їм спадкового майна на користь дружини померлого, їх матері – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з частиною першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_8 зазначала про те, що порушення її законних прав, свобод та інтересів відбулося внаслідок порушення відповідачем норм діючого законодавства України, зокрема на її думку , порушено п.4 ст.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 60, 61 Постанови Кабінету України від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.72 Закону України «Про нотаріат», п. 2 Глави 12 розділу II порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вважав, що позивачкою обрано неналежний спосіб захисту.
З таким висновком погоджується суд апеляційної інстанції, з урахуванням наступного.
Згідно із частинами першою та другою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У разі, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав і законних інтересів осіб. Такі права та законні інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити в рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Отже, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір, у свою чергу, не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, провадження № 12-80гс20).
У справі, що перебуває на розгляді апеляційного суду скаржником зазначено про не надання та не дослідження судом першої інстанції питання законності дій нотаріуса, що є самостійним порушенням норм процесуального права та підставою для скасування рішення.
Проте , колегія судів зауважує, що факт порушення пунктів 12, 61 Порядку № 1127, статей 3, 10, 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» засвідчує акт за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора – приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівни. Наведений акт є чинним, відомостей про його скасування матеріали справи не містять. Вимог про відшкодування шкоди по при відповідні посилання в апеляційній скарзі у позові не заявлено.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричинених цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55)).
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).
Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності. Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача. Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні). Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції встановив, що вимогою позивача є виключно визнання протиправними дій відповідача - приватного нотаріуса Диканського районного нотаріального округу Полтавської області Дробітько В. В., але позовних вимог про визнання неправомірними реєстраційних записів, рішень та вимог про витребування майна до нового власника такого майна позивач не заявляла.
У постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 826/2840/17 зазначено, що оскарження виключно дій державного реєстратора без оскарження наслідків, в цьому випадку реєстраційного запису, не може призвести до ефективного та дієвого захисту його прав від ймовірних порушень з боку відповідача, а задоволення позовних вимог, у разі встановлення підстав для цього, не призведе до відновлення права, на захист якого був поданий даний позов.
Суд першої інстанції вірно послався на висновок викладений у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 640/6855/19 в якому Верховний Суд вказав, що розгляд справи окремо лише щодо визнання протиправними дій приватного нотаріуса, може призвести до ситуації, коли реєстраційні записи у Єдиному державному реєстрі не будуть співпадати юридичними фактами, на підставі яких вони вчинені, а отже й не будуть відображати реальний правовий стан. Це може поставити під сумнів офіційність та достовірність відомостей реєстру, а отже підірвати довіру до нього та держави, яка забезпечує ведення реєстру.
Якщо правовідносини сторін щодо нерухомого майна мають договірний характер, і воно не було відчужене третім особам, вимогу про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не можна вважати неналежним способом захисту прав власника. Задоволення такого позову, що відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України, зумовить внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на відповідне нерухоме майно. Це відновить становище власника, яке існувало до прийняття державним реєстратором оскарженого рішення. Судове рішення про задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем тільки за умови, що на час вчинення реєстраційної дії це право зареєстроване за відповідачем, а не за іншою особою (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21)).
Встановивши, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушених прав, оскільки вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій приватного нотаріуса не призведе до повернення у її власність спірного нерухомого майна, а отже, і до поновлення порушених прав, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.
У постанові від 29 травня 2025 року справа №529/235/22 Верховний Суд зауважив, що з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, зроблених у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20), від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21), належним способом захисту у разі, якщо майно не відчужене іпотекодержателем, є оскарження рішення про позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Будігая Олександра Васильовича – залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду міста Полтави від 27 березня 2026 року – залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: В.М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua