Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №206/3691/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Суд: Самарський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №206/3691/26

Суддя: Кушнірчук Р. О.

Справа 206/3691/26

Провадження 2/206/2327/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Кушнірчука Р.О., при секретареві Худайкуловій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності, –

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2026 року до Самарського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана через представника ОСОБА_2 , в якій позивачка просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 47,1 кв. м, житловою площею 27,8 кв. м.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що набула квартиру за договором дарування від 22 липня 1996 року. Державний реєстратор відмовив у державній реєстрації права власності через неможливість отримати архівне підтвердження реєстрації права в Донецькому бюро технічної інвентаризації у зв`язку з тимчасовою окупацією міста Донецька.

Ухвалою суду від 05 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 08 жовтня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 листопада 2026 року.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися. У заяві поданій через систему «Електронний суд», представник позивачки Таранкова О.О. просила розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити та проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Донецька міська рада, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, явку представника не забезпечила, причин неявки не повідомила, заяв та клопотань не подала. Відзиву на позов у встановлений судом строк не подала.

За наявності умов, визначених частиною першою статті 280 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість заочного розгляду справи за наявними в ній доказами. Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, допитавши свідків, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За договором дарування від 22 липня 1996 року, посвідченим Першою Донецькою державною нотаріальною конторою та зареєстрованим у реєстрі за № 5-724, ОСОБА_1 набула у власність квартиру АДРЕСА_1 . Реєстраційний напис на договорі засвідчує реєстрацію Донецьким бюро технічної інвентаризації права приватної власності на цю квартиру за ОСОБА_1 . За технічним паспортом загальна площа квартири становить 47,1 кв. м, житлова – 27,8 кв. м.

29 квітня 2026 року подано заяву про державну реєстрацію права власності за реєстраційним номером 72803571. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Смішко А.М. від 05 травня 2026 року № 84647616 відмовлено у проведенні реєстраційних дій. Із рішення вбачається, що реєстратор перевірив відомості електронних реєстрів щодо спірної квартири та звернувся із запитом до Донецької обласної державної адміністрації. У відповіді від 05 травня 2026 року повідомлено про відсутність у неї запитуваної інформації та неможливість перенаправити запит до органу місцевого самоврядування і Донецького БТІ через тимчасову окупацію.

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28 травня 2026 року № 5005932240090, сформований за РНОКПП позивачки, містить відомості про іншу квартиру, розташовану в селищі Гостомелі Київської області. Відомостей про спірну квартиру цей витяг не містить.

Правомірність набуття квартири за договором дарування суд оцінює за законодавством, чинним на час його укладення. За статтями 128, 227 та 244 ЦК Української РСР право власності за договором виникало з моменту передачі речі, якщо інше не передбачалося законом або договором, а до форми договору дарування нерухомого майна застосовувалися вимоги щодо нотаріального посвідчення та реєстрації. Нотаріально посвідчений договір і реєстраційний напис БТІ в сукупності підтверджують набуття позивачкою права власності на спірну квартиру за правилами, чинними на той час.

Договір дарування встановлює підставу набуття квартири та особу набувача. Реєстраційний напис БТІ підтверджує, що право зареєстровано саме за ОСОБА_1 . Технічний паспорт дає змогу зіставити зазначену в договорі квартиру з об`єктом, щодо якого заявлено позов, за адресою, номером і площею. Сукупність цих документів підтверджує належність позивачці саме спірної квартири.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними, зокрема якщо їх реєстрацію проведено відповідно до законодавства, чинного на момент їх виникнення. Отже, відсутність відомостей про квартиру в електронному реєстрі не припиняє права власності, зареєстрованого Донецьким БТІ.

За статтями 16, 328 та 392 ЦК України визнання права є способом захисту раніше набутого права власності, коли воно оспорюється або не визнається, а також у разі втрати правовстановлювального документа. У цій справі договір дарування з реєстраційним написом підтверджує належність квартири позивачці, однак її право не одержало офіційного підтвердження в Державному реєстрі речових прав через недоступність паперових архівів БТІ. Ця перешкода підтверджена рішенням державного реєстратора. За встановлених обставин визнання права власності судом дає позивачці можливість зареєструвати раніше набуте право на підставі судового рішення відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 зазначеного Закону.

З рішення державного реєстратора вбачається, що перешкодою для внесення відомостей до електронного реєстру стала неможливість одержати архівне підтвердження попередньої реєстрації. Відсутність такого підтвердження за результатами запиту пояснюється недоступністю паперових реєстраційних матеріалів у місті Донецьку. Водночас у матеріалах справи є реєстраційний напис БТІ на самому договорі дарування, який суд оцінив разом з іншими письмовими доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову та визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру.

ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подання цього позову. Судові витрати, понесені позивачкою та підтверджені належними доказами, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 223, 247, 259, 263–265, 268, 280–284, 287–289, 354 ЦПК України, статтями 16, 328, 392 ЦК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), право власності на квартиру АДРЕСА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте Самарським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк може бути поновлений також з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження обчислюється з дати постановлення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Позивачка може оскаржити заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складення повного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо у строки, встановлені ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua