Суд: Самарський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №205/4717/26
Суддя: Кушнірчук Р. О.
Справа 205/4717/26
Провадження 2/206/2372/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Кушнірчука Р.О., при секретарі судового засідання Худайкуловій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, —
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 194837584 від 15 лютого 2019 року в розмірі 19 643,30 грн, з яких 7 400,00 грн — основна сума боргу та 12 243,30 грн — проценти, а також судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 лютого 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 194837584, за яким відповідачці надано 3 700,00 грн на строк 24 дні зі сплатою процентів за ставкою 1,55 відсотка на день. Надалі додатковою угодою від 25 лютого 2019 року суму кредиту збільшено до 7 400,00 грн та складено відповідний графік розрахунків. Відповідачка своїх зобов`язань не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість.
Право вимоги за зазначеним кредитним договором передавалося за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а в подальшому — за договором факторингу № 20190103 від 03 січня 2019 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Згідно з витягом із реєстру прав вимоги № 6 від 20 листопада 2019 року стосовно відповідачки обліковано вимогу в розмірі 19 643,30 грн.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 14 квітня 2026 року матеріали позову передано за територіальною підсудністю до Самарського районного суду міста Дніпра.
Представник позивача в судове засідання не з`явився; у позовній заяві просив здійснити розгляд справи за його відсутності та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.
За наявності передбачених частиною першою статті 280 ЦПК України умов, враховуючи неявку належним чином повідомленої відповідачки, неподання нею відзиву та відсутність заперечень представника позивача, суд проводить заочний розгляд справи за наявними матеріалами. Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічним засобом у разі неявки всіх учасників справи не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали, надавши оцінку кожному доказу окремо та їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до статей 12, 13, 76–81, 89 ЦПК України кожна сторона доводить обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Неподання відповідачкою відзиву не свідчить про автоматичне визнання позову та не звільняє суд від необхідності перевірити належність, допустимість і достатність доказів виникнення та розміру боргу.
Статтями 11, 202, 205, 207, 626, 628 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів; договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення цивільних прав та обов`язків; правочин може вчинятися в електронній формі. Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений і підписаний у визначений законом спосіб, за правовими наслідками прирівнюється до договору в письмовій формі.
Із кредитного договору № 194837584 від 15 лютого 2019 року, додаткової угоди від 25 лютого 2019 року та долучених графіків розрахунків встановлено погодження умов кредитування, збільшення основної суми кредиту до 7 400,00 грн, а також умов сплати процентів. У графіку до додаткової угоди відображено проценти у розмірі 2 179,30 грн та загальну суму до повернення 9 579,30 грн.
За змістом статей 525, 526, 530, 629, 1048, 1049 та 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк, договір є обов`язковим для сторін, а позичальник повинен повернути отримані грошові кошти та сплатити передбачені договором проценти. Доказів погашення основного боргу у розмірі 7 400,00 грн суду не надано.
Щодо переходу права вимоги суд зазначає, що відповідно до статей 512 і 514 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок передання права вимоги за правочином; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу. Долучені договори факторингу, витяг з реєстру прав вимоги № 6 від 20 листопада 2019 року та інші документи дозволяють встановити перехід до позивача права вимоги за договором № 194837584.
Наявність у справі витягу з реєстру прав вимоги, у якому відображено суму 19 643,30 грн, підтверджує обсяг вимоги, зазначений сторонами правочину про відступлення, проте не підміняє перевірки судом первісної підстави виникнення зобов`язання та порядку визначення окремих складових боргу. Відповідно до статті 89 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед установленої сили.
Разом з тим встановлення факту переходу права вимоги не є безумовним підтвердженням правомірності всіх складових її грошового розміру. Новий кредитор не набуває більшого обсягу прав, ніж мав первісний кредитор, а відомості реєстру факторингу підлягають оцінці разом з умовами кредитного договору та розрахунком.
При визначенні належної до стягнення суми процентів суд виходить із того, що плата за правомірне користування кредитом нараховується на умовах та протягом строку, погоджених сторонами. Зміна розміру кредиту, продовження строку кредитування або встановлення іншої ставки мають підтверджуватися умовами правочину та відповідними доказами, а не виключно підсумковою сумою у внутрішньому обліковому документі кредитора.
Позивачем заявлено до стягнення 12 243,30 грн процентів. Однак долучені кредитний договір і додаткова угода містять графік зі сплатою 2 179,30 грн процентів. Наданий розрахунок із фіксованою сумою 12 243,30 грн, відображеною у реєстрі прав вимоги, не розкриває належним чином періоди та договірні підстави нарахування решти процентів, а також не підтверджує погодженого сторонами продовження строку кредитування в обсязі, необхідному для виникнення всієї заявленої суми.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 сформулювала висновок, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після закінчення встановленого договором строку кредитування або пред`явлення вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України. Після цього можливі наслідки невиконання грошового зобов`язання визначаються, зокрема, статтею 625 ЦК України, але вимог про стягнення окремо розрахованих сум за цією статтею у цій справі не заявлено.
З огляду на наведене суд вважає доведеною вимогу про стягнення 2 179,30 грн договірних процентів, прямо відображених у доданому до додаткової угоди графіку. Вимога про стягнення решти процентів у розмірі 10 064,00 грн (12 243,30 грн – 2 179,30 грн) належними доказами не підтверджена та задоволенню не підлягає.
Щодо позовної давності суд враховує, що загальна позовна давність за статтею 257 ЦК України становить три роки. При цьому строки позовної давності продовжувалися під час карантину відповідно до пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та в період воєнного стану відповідно до пункту 19 цього розділу, який виключено Законом № 4434-IX із 04 вересня 2025 року. Водночас відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення рішення. Відповідачка такої заяви не подала. Сам по собі час укладення договору не є підставою для відмови у позові внаслідок спливу позовної давності за відсутності відповідної заяви.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення 7 400,00 грн основної суми боргу та 2 179,30 грн процентів, разом 9 579,30 грн. В іншій частині заявлених вимог суд відмовляє за недоведеністю їх розміру.
Згідно з платіжною інструкцією від 11 листопада 2025 року позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову судовий збір розподіляється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки задоволено 9 579,30 грн із заявлених 19 643,30 грн, з відповідачки належить стягнути на користь позивача 1 476,64 грн судового збору.
Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 247, 258–259, 263–265, 268, 274–279, 280–282 ЦПК України, статтями 11, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 626, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд —
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, IBAN НОМЕР_2 в АТ «ТАСКОМБАНК») заборгованість за кредитним договором № 194837584 від 15 лютого 2019 року у розмірі 9 579 (дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 30 копійок, з яких: 7 400,00 грн — основна сума боргу, 2 179,30 грн — проценти.
У задоволенні позовних вимог про стягнення процентів у розмірі 10 064,00 грн — відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, IBAN НОМЕР_2 в АТ «ТАСКОМБАНК») судовий збір у розмірі 1 476 (одна тисяча чотириста сімдесят шість) гривень 64 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а у випадках, передбачених ЦПК України, — з дня складення повного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подано заяви про його перегляд або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Р.О. Кушнірчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua