Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №495/4532/26
Суддя: Прийомова О. Ю.
Справа № 495/4532/26
№ провадження 2-др/495/39/26
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря Вініченко О.В.
справа № 495/4532/26
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
02 листопада 2026 року до суду надійшла заява представника позивача про поновлення позивачу строку для подання Заяви про ухвалення додаткового рішення по справі та розподіл судових витрат.
У мотивування вищеописаної заяви представник позивача посилається на те, що в провадженні суду перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до Відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
По справі було ухвалено судове рішення, однак суд не здійснив розподіл всіх судових витрат між Сторонами, а саме не здійснив розподіл понесених та заявлених Позивачем у позовній заяві витрат на професійну правничу допомогу.
У позовній заяві сторона Позивача подала до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи та просила суд зокрема стягнути з Відповідача понесені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
15.05.2026 між Позивачем та Адвокатським об`єднанням «Правовий баланс» в особі керуючого партнера адвоката Глуховецького О.С. укладено договір про надання професійної правничої допомоги (надалі також – Договір), за умовами п. 1.1 якого Позивач доручає, а Адвокатське об`єднання «Правовий баланс» приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Відповідно до п. 2.1.4 Договору Адвокатське об`єднання «Правовий баланс» зобов`язується надавати професійну правничу допомогу, зокрема шляхом складання проектів необхідних процесуальних документів, в тому числі, але не обмежуючись, листів, заяв, скарг, позовних заяв, клопотань, пояснень, відповідей, апеляційних чи касаційних скарг, інших процесуальних документів тощо.
За умовами п. 4.3 Договору розмір гонорару (винагороди) за підготовку позовних заяв є фіксованим та складає 10 000 гривень за одну позовну заяву та включає в себе податкові зобов`язання, які сплачуються адвокатським об`єднанням при отриманні такого гонорару.
Відповідно до п. 4.5 Договору оплата гонорару (винагороди) за підготовку позовних заяв здійснюється Клієнтом в розмірі фактично компенсованих Клієнту витрат на професійну правничу допомогу не пізніше 6 місяців з дати надходження сум такої компенсації на рахунок Клієнта.
На підтвердження понесених Позивач витрат на професійну правничу допомогу сторона Позивача додала до позовної заяви наступні копії документів:
Копію договору про надання професійної правничої допомоги від 15.05.2026;
Копію рахунку – фактури № 05-093236-КС-003 від 15.05.2026 року;
Копію свідоцтва адвоката про право на заняття адвокатською діяльністю;
Копію витягу з єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката.
Сторона Відповідача, у відповідності до принципу змагальності сторін, не навела жодних обґрунтованих заперечень щодо заявленого Позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та наданих Позивачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, представник позивача просить ухвалити по справі додаткове рішення, яким розподілити судові витрати між сторонами та стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу у заявленому у позовній заяві розмірі, а саме у розмірі 10 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Частинами 3, 4 ст. 270 ЦПК України встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що суд розглядає виключно питання про судові витрати, питання про ухвалення додаткового рішення вирішується без повідомлення учасників справи, за наявними матеріалами справи.
Так, 07 жовтня 2026 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області ухвалено рішення, яким позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено.
Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», кредитну заборгованість за Договором № 093236-КС-003 про надання кредиту у загальному розмірі 8 451,93 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 5 787,76 грн; суми прострочених платежів по процентах – 2 664,17 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією – 0,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», витрати, пов`язані із оплатою судового збору в розмірі 2662, 40 грн.
Згідно зі ст. 133 цього Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила чи має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі «Баришевський проти України», п. 88 Рішення у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Так, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2024 року у справі № 755/4666/22 (провадження № 61-4935св23) зазначено, що: «чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат».
З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року у справі № 303/1430/18 (провадження № 61-2451св22) зазначено, що: «відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено».
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18).
При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Так, під час подання позовної заяви Позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат які Позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, які складаються з витрат на судовий збір та витрат на професійну правову допомогу, яка орієнтовно становила 10 000,00 грн.
Фактичний розмір винагороди за надані послуги професійної правничої допомоги становить 10 000,00 грн, що підтверджується копією договору про надання професійної правничої допомоги від 15.05.2026; копією рахунку – фактури № 05-093236-КС-003 від 15.05.2026, які надавались позивачем як додаток до позовної заяви.
Враховуючи викладене, з огляду на загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, зважаючи на те, що у рішенні суду від 07 жовтня 2026 року не вирішено питання про судові витрати, суд вважає за необхідне ухвалити у справі додаткове рішення, стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу у заявленому у позовній заяві розмірі, а саме у розмірі 10 000,00 грн.
Керуючись ст. 137, 141, 264, 270, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Доповнити рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 листопада 2026 року по справі № 495/7532/26, зазначивши: Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст додаткового рішення складений 13 листопада 2026 року.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua