Суд: Львівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про спонукання виконати або припинити певні дії
Дата: 09 листопада 2026 р.
Справа: №466/8487/22
Суддя: Ніткевич А. В.
Справа № 466/8487/22 Головуючий у 1 інстанції: Федорова О.Ф.
Провадження № 22-ц/811/1481/26 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого - судді Ніткевича А.В.
суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.
секретаря Гаврилюк Я.Ю.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 квітня 2026 року у складі судді Федорової О.Ф. у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про визнання протиправними та скасування рішення комісії та нарахування коштів у сумі 26071,06 грн, -
встановив:
У жовтні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» від 24.11.2020 щодо задоволення Акту про порушення від 20.02.2020 року №007210, який складений відносно ОСОБА_1 та донарахування об`єму газу та його вартості у розмірі 26071,06 грн.; стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 суму відшкодування моральних збитків у розмірі 10 000 грн.
В обгрунтування позовних вимог повідомив, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .
Між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» укладено договір про надання послуг з постачання йому, як споживачу, природного газу та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
20.02.2020 до його будинку прибули представники відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» з метою планової повірки лічильника газу у зв`язку з чим він забезпечив їм безперешкодний доступ до лічильника.
Після огляду ЗВТ представниками відповідача, з незрозумілих для позивача причин, здійснено демонтаж та складено протокол №0005307 щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу. Жодного Акту про порушення представниками відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 20.02.2020 в присутності позивача ОСОБА_1 не складалося, а тим більше такого він не підписував.
Згідно із Актом №197 експертизи ЗВТ від 27.02.2020 комісією встановлено, що виявлено втручання в роботу ЗВТ, а саме: «частково пошкоджений нижній відбиток заводського тавра, пошкоджено захисне покриття під кришкою лічильного механізму».
Позивач ОСОБА_1 не погоджується з обставинами, наведеними в Акті №197 від 27.02.2020 року, оскільки на його думку, виявлені комісією порушення відбулись з вини представників відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» при здійсненні демонтажу ЗВТ.
20.11.2020 позивач ОСОБА_1 отримав запрошення від 18.11.2020 №477 на засідання комісії АТ «Львівгаз», яке відбудеться 24.11.2020 о 14:50 год. Разом із запрошенням отримав копію Акту про порушення серії №007210 від 20.02.2020, в якому вказано: встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: «лічильник помальований».
Відповідачем АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на адресу позивача ОСОБА_1 надіслано повідомлення №790-Со-3891-0321 від 30.03.2021 щодо задоволення Акту про порушення №007210 від 20.02.2020. До повідомлення долучені рахунок на оплату №61048270 від 29.03.2021, копія Акту про порушення серії №007210 від 20.02.2020, Акт розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості на суму 26071,06 грн за період з 08.11.2019 по 20.02.2020, повідомлення про припинення газопостачання №007 від 30.03.2021.
15.07.2021 відбулося повторне засідання комісії та згідно з протоколом №47/07-Н рішення комісії залишено без змін.
Відповідачем АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на адресу позивача ОСОБА_1 надіслано лист від 15.06.2022 №790-Лв-8777-0622 про те, що 16.05.2022 відбулося повторне засідання комісії АТ «Львівгаз», яка залишила рішення попередньої комісії без змін.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що дії відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» є незаконними, складені ним документи не відповідають вимогам чинного законодавства України та не дозволяють встановити дійсні обставини.
Стверджує, що жодного втручання в роботу лічильника газу не було, адже своєчасно сплачує кошти за спожитий газ, заборгованості перед відповідачем АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» немає.
З вищенаведених підстав просив позовні вимоги задовольнити.
Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10 квітня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про визнання протиправними та скасування рішення комісії та нарахування коштів у сумі 26071,06 грн задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» від 24.11.2020 щодо задоволення Акту про порушення від 20.02.2020 №007210, який складений відносно ОСОБА_1 та донарахування об`єму газу і його вартості у розмірі 26071,06 грн.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 суму відшкодування моральних збитків у розмірі 3000 грн.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992.40 грн.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 судові витрати на судову трасологічну експертизу у сумі 9087.36 грн., на судову почеркознавчу експертизу у сумі 25444.00 грн.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 31500.00 грн.
Рішення суду оскаржив відповідач Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», подавши апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що виявлення такого факту, що лічильник був помальований, може свідчити про спробу приховати втручання, а вже при проведенні експертизи було детальніше оглянуто пристрій ЗВТ, однак наявність помальованого лічильника не виключає наявності також пошкодження цілісності тавра та покриття під кришкою лічильника.
Таким чином, при складанні Акту про порушення працівники Оператора ГРМ повинні лише зазначити візуально наявні ознаки втручання в роботу ЗВТ, а не описувати детально суть чи вид порушення, оскільки це неможливо зробити без проведення експертизи ЗВТ.
Вказує, що факт втручання позивачем у ЗВТ підтверджено висновком експерта за результатами проведення судової трасологічної експертизи від 05.09.2024 №2510-Е, з якого вбачається, що на внутрішніх поверхнях лічильного механізму лічильника газу Metrix G6 заводський №038302 наявні численні механічні пошкодження (потертості та подряпини), утворені в результаті дії сторонніх твердих предметів, які свідчать про спроби впливу на рухомі елементи лічильного механізму (зубчасте колесо, що конструктивно розміщене на валу магнітної муфти). Окрім того, факт втручання в роботу ЗВТ підтверджується також Актом експертизи ЗВТ та/або пломби №197 від 27.02.2020.
Також відповідач вважає, що судом першої інстанції не було враховано висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 542/881/19 від 11 березня 2026 року про те, що будь яке стороннє втручання у ЗВТ/лічильник газу, що призводить до викривлення даних, є відповідальністю саме споживача, якому переданий ЗВТ/лічильник газу на відповідальне зберігання, та нарахування йому вартості необлікованого спожитого газу і трактування положень Кодексу ГРС по-іншому не має на те правового сенсу, а тому не потрібно доводити складові цього порушення (дію, спосіб та наслідки).
Щодо відшкодування моральної шкоди зазначає, що позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував причинний зв`язок між діями АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», що полягали у складанні Акту про порушення та захворюваннями позивача, не доведено також наявності самих моральних страждань чи психічних потрясінь, які були спричинені діями АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз».
Також вважає, що стягнуті судом витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є необґрунтованими.
Аналізуючи детальний розрахунок від 31.03.2026 можна побачити, що за 10 клопотань встановлено суму у 8000 гривень, що є явно неспівмірною сумою для стягнення, враховуючи об`єм та складність даної категорії справи.
Суд не надав оцінки тому, що справи про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу є досить типовими, щодо яких уже є вироблена стала судова практика.
Звертає увагу, шо Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 вказував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 на заперечення доводів скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково враховуючи таке.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції врахував, що 20.02.2020 при проведенні працівниками відповідача у будинковолодінні позивача, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та у його присутності демонтажу ЗВТ та складання протоколу №0005307 про направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, інших документів, окрім вказаного протоклу, датованого 20.02.2020 року, працівники відповідача не складали. Тому вважати, що акт про порушення №007210 від 20.02.2020 року був складений працівниками АТ «Львівгаз» 20.02.2020 року при проведенні демонтажу ЗВТ за участю споживача – позивача ОСОБА_1 з якими останній був ознайомлений та підписав, підстав немає, оскільки автентичність підпису споживача у відповідних графах акта спростовується висновками експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи.
Також, суд звернув увагу, що для висновку про несанкціоноване втручання позивача в роботу лічильника газу, необхідним є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу, коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням. За відсутності однієї із вказаних обставин, твердження про несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу та донарахування об`єму газу є необґрунтованим.
Відтак, зважаючи на встановлені обставини, суд прийшов висновку, що відсутній причинно-наслідковий зв`язок спотворення показників газового лічильника з відомостями в Акті про порушення №007210 від 26.12.2022 року, Акті експертизи ЗВТ та/або пломби №0005307 від 20.02.2020 року, Висновку експерта за результатами проведення судової трасологічної експертизи від 05.09.2024 року №2510-Е, Висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 09.10.2025 року №3005-Е, у зв`язку з чим, у АТ «Львівгаз» відсутні правові підстави для застосування донарахування об`єму природного газу.
Крім цього суд, оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, врахував характер та ступінь її завдання, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважав, що позовна вимога про відшкодуання моральної шкоди підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача, як заподіювача шкоди підлягає стягненню 3000 гривень моральної шкоди на користь позивача, яка, на думку суду, буде достатньою компенсацією завданих переживань.
Також, суд провів розподіл судових витрат,
Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та споживачем послуг АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» з особовим рахунком № НОМЕР_1 .
20.02.2020 представниками відповідача у будинковолодінні за адресою: АДРЕСА_1 у присутності споживача ОСОБА_1 , складено протокол №0005307 про направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу.
Так, у протоколі №0005307 про направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу зазначено, що згідно із актом про виявлені порушення (без номера акта та без зазначення дати його складання) лічильник типу Metrix типорозмір G-6, заводський №038302, рік випуску 1995, з показами 55226, дата проведення повірки 2012 рік, встановлений за адресою: АДРЕСА_1 , споживач ОСОБА_1 , направляється на експертизу в Сервісний центр ПАТ «Львівгаз».
З акту про порушення №007210 від 20.02.2020 вбачається, що при повірці лічильника встановлено порушення Кодексу газорозподільної системи, а саме: лічильник помальований.
Згідно із висновками акта експертизи ЗВТ та/або пломби №197 від 27.02.2020, складеного комісією АТ «Львівгаз», встановлено частково пошкоджений нижній відбиток заводського тавра, пошкоджено захисне покриття під кришкою лічильного механізму. Висновок: Виявлено втручання в роботу ЗВТ.
Згодом, на адресу позивача надійшов лист АТ «Львівгаз» №790-Сл-3891-0321 від 30.03.2021 з додатками (копія акту про порушення №007210 від 20.02.2020; акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості та повідомлення про припинення газопостачання, рахунок на оплату №61048270 від 29.03.2021. Відповідно до змісту вказаного листа, 24.11.2020 відбулося засідання центральної комісії по розгляду актів про порушення відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. За результатами засідання комісією прийнято рішення про задоволення акту про порушення №007210 від 20.02.2020. На виконання п.12 глави 5 Розділу XI Кодексу газорозподільних систем позивачу виставлено до оплати рахунок №61048270 від 29.03.2021 на суму 26071.06 грн.
З акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 29.03.2021 вбачається, що підставою для проведення розрахунку є акт про порушення №007210 від 20.02.2020, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) виникла заборгованість за період з 08.11.2019 по 20.02.2020, що становить 26071.06 грн., обсяг донарахованого природного газу – 3824.13 м3.
В свою чергу, позивачем надано квитанції про оплату за спожитий природний газ, якими підтверджується систематична оплата позивачем наданих відповідачем послуг та відсутність заборгованості у позивача за спожитий природний газ.
Окрім цього, матеріалами справи підтверджено, що на підставі ухвали суду від 25.03.2024, судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз складено висновок за результатами проведення судової трасологічної експертизи від 05.09.2024 №2510-Е, згідно із яким на внутрішніх поверхнях лічильного механізму лічильника газу Metrix G6 зав. №038302 наявні численні механічні пошкодження (потертості та подряпини), утворені в результаті дії сторонніх твердих предметів, які свідчать про спроби впливу на рухомі елементи лічильного механізму (зубчасте колесо, що конструктивно розміщене на валу магнітної муфти). При цьому, слідів, що свідчили б про контакт стороннього предмету з зубчастими колесами, зокрема, з тим, що конструктивно розміщений на валу магнітної муфти та прилеглим до нього (проміжним) немає. Встановити, чи перебуває наявність пошкоджень захисного покриття під кришкою лічильного механізму лічильника газу Metrix G6 зав. №038302 в причинно-наслідковому зв`язку з викривленням показників лічильника та несанкціонованим відбором газу, не видавалось можливим, оскільки корпус не є складовою вимірювального та лічильного механізму, що виконує функцію обліку газу, дані пошкодження свідчать про неодноразову дію стороннього предмету (сторонніх твердих предметів) на поверхню корпусу лічильника; за умови, що даним предметом відбувався контакт із рухомими елементами лічильного механізму, відбувалось і блокування роботи механічної частини лічильника газу під час вимірювання ним об`єму спожитого газу.
Із змісту позовних вимог вбачається, що спір виник між сторонами з приводу порушення вимог спеціального законодавства в сфері газопостачання щодо втручання в роботу комерційного ЗВТ та, як наслідок, несанкціонованого споживання природного газу.
Взаємовідносини між споживачами природного газу та Оператором ГРМ регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП за №2494 від 30.09.2015 року, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №2496 та Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП за №2498 від 30.09.2015.
Відповідач є оператором ГРМ, що здійснює діяльність з розподілу природного газу в рамках Кодексу газорозподільних систем, отриманої ліцензії та діючого законодавства України.
Відповідно до глави 3 розділу VI Кодексу, споживачі, в тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт (пункт 1).
Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу (пункт 3).
Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Згідно з частиною першою та другою статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку природного газу, зокрема є: несанкціонований відбір природного газу; самовільне під`єднання до системи, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання.
Відповідно до Кодексу ГРС, побутовий споживач – споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Кодексом ГРС також визначено, що несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу – втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Пунктом 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема, Оператор ГРМ та споживач, під час ведення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв`язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильника газу).
Перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюється у будь-який час доби та у присутності споживача (суміжного суб`єкта природного газу) або його представника, крім випадків, передбачених цим розділом (абзац перший пункту 2 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС).
Згідно із пунктом 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС, у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень, представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 1) пошкодження пломб; 2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу); 3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об`єму газу; 4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору; 5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; 6) наявність несанкціонованого газопроводу; 7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильника газу).
Розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу.
При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом. При виявленні ознак пошкодження ЗВТ (лічильника газу) за умови відсутності ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована його позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. До отримання результатів експертизи або позачергової чи експертної повірки розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення не здійснюється.
Пунктом 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС також передбачено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
У разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення (пункт 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС).
Відповідно до пунктів 1-4 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною у додатку 16 до цього Кодексу.
Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/ несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від підписання або підписати його без зауважень.
У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.
Пунктом 6 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС також передбачено, що у разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті про порушення порушенням, яке стосується пошкодження пломб (крім факту їх відсутності або спрацювання магнітного індикатора), пошкодження ЗВТ/лічильника газу (крім явних ознак навмисного в них втручання), він може вимагати проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки у порядку, визначеному цим Кодексом. У такому разі в акті про порушення робиться відповідний запис, при цьому представник Оператора ГРМ здійснює заходи щодо пакування пошкодженої пломби та/або лічильника газу (ЗВТ) та складає відповідний акт про направлення їх на експертизу чи позачергову або експертну повірку. До отримання їх результатів нарахування, передбачені цим Кодексом, не застосовуються.
В свою чергу, експертиза засобу вимірювальної техніки/експертиза пломб – це комплекс заходів, які здійснюються комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом оператора ГРМ, або суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу», з метою отримання даних щодо відповідності засобу вимірювальної техніки/пломб параметрам, визначеним їх виробниками, умовам монтажу та експлуатації, їх цілісності чи відповідності метрологічним характеристикам, а також пересвідчення у відсутності інших ознак впливу на засіб вимірювальної техніки/пломбу, які можуть свідчити про втручання в засіб вимірювальної техніки/пломбу та викривлення результатів вимірювання.
Пунктом 3 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що експертизу ЗВТ та/або пломби проводить комісія, до складу якої входить не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів.
Пунктом 4 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС визначено, що споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) зобов`язаний бути присутнім під час проведення експертизи.
У пункті 5 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС зазначено, що під час проведення експертизи комісія проводить зовнішній огляд пакувального пакета (тари), в який було запаковано ЗВТ та/або пломбу.
Після зовнішнього огляду пакувального пакета (тари) комісією перевіряються: 1) відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним у протоколі; 2) цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознаки порушень, зазначених у протоколі; 3) цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ; 4) цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ; 5) цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка ЗВТ; 6) наявність сторонніх предметів усередині ЗВТ; 7) відповідність маркування ЗВТ нормативно-технічній документації; 8) відповідність ЗВТ, програмного забезпечення та контрольної суми паспорту на ЗВТ та/або опису типу на цей тип ЗВТ; 9) відповідність втручань у роботу ЗВТ наявним актам перевірок та/або відомостям про повірку та ремонт ЗВТ тощо.
Під час обстеження пломби та/або ЗВТ комісія перевіряє ознаки, зазначені в протоколі. Результати огляду заносяться до акта експертизи ЗВТ.
Результати огляду фіксуються в акті експертизи. Акт експертизи підписується всіма членами комісії, а також споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу) або його уповноваженою особою. Якщо споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) або його уповноважена особа чи член комісії мають окрему думку з приводу проведення експертизи, вона має бути відображена в акті експертизи.
У разі відмови від підпису будь-кого з членів комісії або споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) чи уповноваженої ним особи в акті експертизи про це робиться відповідний запис (пункт 8 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС).
Так, у протоколі №0005307 про направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу зазначено, що лічильник типу Metrix типорозмір G-6, заводський №038302, рік випуску 1995, встановлений за адресою: вул. Січових Стрільців, 63, с. Кротошин, Львівський р-н, Львівська обл., споживач ОСОБА_1 , направляється на експертизу в Сервісний центр ПАТ «Львівгаз». Разом з тим, у вказаному протоколі не зазначено, ні номер акта про виявлені порушення, ні його дати складання.
Окрім того, у протоколі щодо направлення ЗВТ та /або пломби на експертизу не розписано, які саме, на думку представника газопостачальної (газотранспортної) організації, ознаки порушень ним виявлені, що власне є підставою для складання такого протоколу.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що акт про порушення №007210 від 20.02.2020 в день повірки ЗВТ представниками відповідача не складався, він особисто не підписував жодного іншого документа окрім протоколу про направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, а підпис в акті про порушення №007210 від 20.02.2020 року зроблено іншою особою, що, на переконання позивача, свідчить про те, що вказаний акт про порушення під час демонтажу лічильника на повірку працівниками відповідача не складався. Такий акт, як стверджував позивач, він отримав разом із запрошенням від 18.11.2020 року №477 на засідання комісії.
За результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, проведеної за ухвалою суду на заявлене клопотання позивача, суду надано висновок експерта за від 09.10.2025 №3005-Е, згідно з яким, рукописні тексти, якими заповнені рядки акту 007210 від 20.02.2020 (крім рукописного тексту «АП-П-35-20») виконані однією особою. Рукописний текст «АП-П-35-20» в акті 007210 від 20.02.2020 та рукописні тексти, якими заповнені рядки цього ж документу, виконані різними особами. Підпис від імені ОСОБА_1 розташований у нижній частині акту 007210 від 20.02.2020 після друкованого тексту «З Актом про порушення ознайомлений споживач (його представник):» перед рукописним записом « ОСОБА_1 » , виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
За встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акт про порушення №007210 від 20.02.2020 складений працівниками АТ «Львівгаз» 20.02.2020 при проведенні демонтажу ЗВТ не відповідає вимогам глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, оскільки складений без участі споживача, він з таким не був ознайомлений та не підписав, при цьому, як зазначено вище, такий акт міг вважатися дійсним у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення, якщо його підписали або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.
В свою чергу, згідно із пунктом 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу».
При складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; 3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).
Споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.
У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі ( пункт 10 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС).
Згідно з пунктом 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.
Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
Як вбачається з матеріалів справи, результат засідання комісії, оформлений рішенням про задоволення акту про порушення та складення акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу в розмірі 26071,06 грн., не ґрунтується на належних та допустимих доказах, зокрема в основу покладено акт про порушення №007210 від 20.02.2020, який є недійсним.
Встановлені обставини свідчать про допущення істотних порушень вимог закону працівниками відповідача АТ «Львівгаз» в межах проведених дій по встановленні відповідних порушень, демонтажу лічильника, складанні акту про порушення та проведення експертизи.
Наведене свідчить про те, що наявні у справі докази не підтверджують належним чином факт несанкціонованого втручання позивача у роботу засобу вимірювальної техніки, а тому не можуть бути достатньою підставою для донарахування необлікованого обсягу природного газу.
Крім цього, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов правильного висновку про те, що позивач довів право на відшкодування завданої йому моральної шкоди у зв`язку з незаконними, неправомірними діями працівників АТ «Оператор газорозподільних систем» «Львівгаз».
Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа.
З огляду на обставини справи, характер правопорушення, глибину душевних переживань позивача через звинувачення у втручанні в лічильник, наведені позивачем обгрунтування вимушених змін у його житті у зв`язку з протиправними діями працівників відповідача, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, порушення його нормального звичного способу життя, ураховуючи те, вчинення неправомірних дій щодо особи завжди викликає негативні емоції, має негативний вплив на особу, потерпілу від цих неправомірних дій, викликає в особи душевні переживання, в певній мірі і страждання, що завдають їй моральної шкоди, колегія суддів вважає підставним стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди.
З врахуванням того, що компенсація моральної шкоди має відображати реальні втрати та страждання заявника, відшкодування шкоди має бути адекватним, оскільки розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з моральними переживаннями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа і що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення на відшкодування моральної шкоди 3000,00 грн., що буде відповідати вимогам розумності та справедливості.
Доводи апеляційної скарги АТ «Оператор газорозподільних систем «Львівгаз» не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, як щодо стягнення з АТ «ЛЬвівгаз» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, так і її розміру.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про підставність позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з АТ «Львівгаз» моральної шкоди та щодо розміру стягнутої судом суми на відшкодування завданої моральної шкоди.
Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Так, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
В свою чергу, порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України
Відповідно до положень ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ст. 133 ЦПК України).
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до положень вказаної вище статті, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
В силу частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Так, у статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Слідуючи висновкам викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Судом встановлено, що 20.10.2020 між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Бучківською М.Б. укладено договір про надання правової допомоги б/н відповідно до умов якого адвокат бере на себе обов`язки за дорученням клієнта: надавати адвокатську-правову допомогу, представляти та захищати права й інтереси громадянина ОСОБА_1 у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, у компетенцію яких входить рішення відповідних питань, збирати відомості про факти, які можуть бути використані в якості рішення відповідних питань, збирати відомості про факти, які можуть бути використані в якості доказів у цивільних, господарських і кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, запитувати й одержувати документи або їхні копії від підприємств установ, організацій, об`єднань, громадян, ознайомлюватись на підприємствах з документами та необхідними матеріалами, тощо.
Окрім цього, 20.10.2020 між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Бучківською М.Б. підписано протокол погодження договірної ціни, який вважається невід`ємною частиною договору і є підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів між замовником та адвокатом.
Так, у протоколі зазначено, що сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни щодо надання юридичних послуг, а саме: підготовка адвокатських запитів (при необхідності) - 1000,00 грн.; Підготовка позовної заяви про в (вивчення матеріалів справи, підготовка документів, формування правової позиції по справі, подача позову до суду) – 5000,00 грн; підготовка відзиву, заперечення (з усіма додатками) до суду (при необхідності)- 2000,00 грн.; підготовка клопотань та різного роду документів (з усіма додатками) до суду (при необхідності) – 800,00 грн; отримання рішення суду – 1000.00 грн; участь в судовому засіданні – 1500.00 грн./1 засідання.
Згідно із детальним розрахунком від 31.03.2026 до протоколу погодження договірної ціни до договору про надання правової допомоги від 20.10.2020, адвокатом надано наступні послуги: підготовка позовної заяви про (вивчення матеріалів справи, підготовка документів, формування правової позиції по справі, подача позову до суду)- 5000.00 грн., підготовка адвокатського запиту від 24.05.2023 – 1000.00 грн., підготовка клопотань (з усіма додатками) до суду: 1) клопотання від 11.11.2022 про витребування доказів (оригінал Протоколу, оригіналу Акту про порушення №007210 від 20.02.2020), 2) клопотання від 11.04.2023 про витребування доказів (копія Наказу про постійну діючу комісію АТ Львівгаз), 3) клопотання від 11.04.2023 про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, 4) клопотання від 22.11.2023 щодо виклику свідка ОСОБА_2 , 5) клопотання від 22.11,2023 адвоката Бучківської М.Б. про долучення доказів (оригіналу відповіді АТ Львівгаз на адвокатський запит щодо надання копій документів), 6) клопотання від 25.01.2024 про призначення трасологічної експертизи ЗВТ, 7) клопотання від 14.05.2025 про витребування доказів, 8) клопотання від 14.05.2025, про витребування матеріалів медичної документації, 9) клопотання від 05.06.2025 року про долучення оригіналів документів до матеріалів справи, 10) клопотання від 22.01.2026 року про закриття підготовчого провадження у справі – всього 10 клопотань по 800.00 грн.= 8000. 00 грн.; Участь в судовому засіданні: 14.11.2022 року, 13.12.2022 року, 03.07.2023року, 02.10.2023 року, 22.11.2023 року, 24.01.2024 року, 25.03.2024 року, 30.04.2025 року, 15.05.2025 року, 05.06.2025 року, 31.03.2026 року – всього 11 судових засідань по 1500.00 грн/1 судове засідання = 16500.00 грн.; отримання рішення суду – 1000.00 грн. Всього 31500.00 грн.
Відповідно до Акту виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 20.10.2020 року виконавцем для замовника надано перелік послуг визначених у п. 1.1. Договору від 20 жовтня 2022 року року, Протоколі погодження договірної ціни від 20 жовтня 2022 року, Детальному розрахунку до Протоколу погодження договірної ціни. Сторони погоджуються, що загальна вартість наданих послуг становить 31 500 грн. та включає в себе, зокрема, юридичні консультації, підготовка адвокатських запитів, підготовка до написання позовної заяви, безпосереднє написання позовної заяви, представництво інтересів Замовника у судових засіданнях у цивільній справі суду першої інстанції.
У постанові Великої Палати Верховного Суду, справа № 910/12876/19, касаційний суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Згідно із ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або ) значенню справи.
Іншими словами, колегія суддів виходить з того, що процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, таким чином фіксованість гонорару у договорі не безумовним обов`язком суду стягнути такий, що спростовує доводи апеляційної скарги у цій частині.
Зазначене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, слідуючи якій заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Як зазначено Верховним Судом в постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/2211/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 580/2610/19 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
З врахуванням усіх обставин спірних правовідносин у сукупності, колегія суддів, розділяє позицію сторони відповідача щодо незгоди із заявленою стороною позивача сумою витрат на професійну правову допомогу, яку понесено під час розгляду справи у суді першої інстанції та вважає таку безпідставно завищеною.
Зокрема, представником диференційовано (розділено) послуги, які надавалися, при цьому, усі послуги (аналіз, консультація, складання процесуальних документів, участь у засіданнях,) охоплюються поняттям представництва та здійснюються будь яким адвокатом у межах наданих йому повноважень та визначених законом прав.
Крім цього, із наданих адвокатом Бучківською М.Б. доказів не можливо встановити кількість затраченого часу адвокатом на здійснення представництва позивача, для оцінки такого, у контексті складності правовідносин, оскільки вартість не всіх наданих послуг зазначена зі співвідношенням до часового еквіваленту, тобто без зазначення загальної кількості потрачених годин (часу) та вартості години роботи адвоката.
Іншими словами, категорія справи та обізнаність представника у такій, а також судовій практиці з цього приводу, що презюмується, дає підстави для висновку про те, що визначений адвокатом розмір витрат на правову допомогу у сумі 31500,00 грн за представництво інтересів позивача лише у суді першої інстанції є необгрнутованим хоча б з погляду зазначених вище обставин.
Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин, ціну позову, колегії суддів вважає, що вартість послуг адвоката та необхідність потраченого часу для таких є неспівмірним із складністю таких та обсягом проробленої роботи, відтак знаходить частково підставними доводи сторони відповідача про необхідність зменшення стягнутого судом розміру судових витрат на правову допомогу.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин даної справи, її складності та результатів розгляду такої, достатньою сумою витрат на правову допомогу, яку необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 , буде 10 000,00 грн..
В свою чергу, підстави зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду в частині стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з проведенням експертиз, у розмірі 9087.36 грн. та 25444. 00 грн. відповідно, відсутні, оскільки такі є доведеними та відносяться до судових витрат (п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Враховуючи наведене доводи апеляційної скарги знайшли свою часткову підставність, тому оскаржуване рішення необхідно змінити, зменшивши суму витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» в користь ОСОБА_1 з 31500,00 гривень до 10 000,00 гривень, із залишенням без змін судового рішення в іншій частині.
Часткове задоволення апеляційної скарги не є підставою для перерозподілу судових витрат у справі, відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» – задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 квітня 2026 року в частині стягнення витрат на правову допомогу змінити, зменшити суму витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» в користь ОСОБА_1 з 31 500,00 гривень до 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
В решті рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 11 листопада 2026 року.
Головуючий А.В. Ніткевич
Судді С.М. Бойко
С.М. Копняк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua