Рішення від 12 листопада 2026 р. у справі №680/768/26 — Новоушицький районний суд Хмельницької області

Суд: Новоушицький районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Дата: 12 листопада 2026 р.

Справа: №680/768/26

Суддя: Польова В. Є.

Справа № 680/768/26

№2/680/689/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Польової В.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживачів,

встановив:

Представник позивача - адвокат Соловей О.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживачів.

В обґрунтування зазначених вимог посилається на те, що 30 березня 2021 року між відповідачем АТ КБ «Приват Банк» та позивачкою укладено договір про відкриття та обслуговування банківського рахунку НОМЕР_1 .

07 лютого 2022 року у період з 01:08 години до 10:48 години з карткового рахунку НОМЕР_2 здійснено ряд платіжних операцій на суму 157679 гривень 00 копійок. Одразу після виявлення несанкціонованих операцій по вказаному рахунку, позивачка повідомила АТ КБ «Приват Банк» та вказала, що не здійснювала даних операцій, не розголошувала будь-якої інформації та паролів третім особам.

Окрім того, позивачка з даного приводу звернулася до Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Відомості про кримінальне правопорушення внесенні до ЄРДР за ч.2 ст. 190 КК України.

Банк листом повідомив про те, що кошти повернути не можливо, оскільки вказані операції можливо здійснити лише за допомогою використання фінансового номера телефону та іншої особистої інформації.

Звертали увагу на те, що рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області у справі №680/527/25, яке набрало законної сили і при розгляді якої АТ КБ «Приват Банк» було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору, встановлено, що номер телефону на який відправлялась інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період з 07 лютого 2022 року по 12 лютого 2022 року - НОМЕР_19 не знаходився в анкетних даних позивача.

Позивачка просила суд зобов`язати АТ КБ «Приват Банк» відновити залишок коштів на картковому рахунку до стану у якому він перебував перед несанкціоновами операціями 07 лютого 2022 року, шляхом повернення коштів у сумі 157679,00 грн. та стягнути з АТ КБ «Приват Банк» моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою суду від 16 вересня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без виклику сторін, витребувано докази у справі.

Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін не надходило.

Відповідач подав до суду 26 жовтня 2026 року відзив у якому зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі та вказав, що позивачка зареєстрована в застосунку Приват 24, з логіном, що відповідає її фінансовому мобільному номеру телефону: НОМЕР_4 , тобто для автентифікації в системі банку використовується виключно цей фінансовий номер.

07 лютого 2022 року за рахунками позивачки було проведено низку фінансових операцій. Згідно зі службовою перевіркою Служби безпеки Банку кожна операція та зміна конфігурації профілю відбувається з повним проходженням процедури автентифікації користувача за допомогою індивідуальних ідентифікаторів.

07 лютого 2022 року о 00:34:46 зафіксовано останній вхід із типового девайсу позивачки Samsung SM-A315F (app_imei: НОМЕР_20, Нова Ушиця, ІР НОМЕР_5 ) за фінансовим номером позивачки НОМЕР_6 .

07 лютого 2022 року о 00:35:01 з девайсу Samsung SM-A315F (ІР НОМЕР_7 ) здійснено зміну пароля до Приват24 та розблокування акаунту шляхом успішного введення вірного діючого РІN-коду картки позивачки № НОМЕР_8 .

О 00:45:03 через Web-версією проведено зміну логіна на НОМЕР_9 . Ця операція є захищеною та технічно вимагає одночасного володіння:

-поточним фінансовим номером телефону;

- останніми 4 цифрами платіжної картки;

-діючим PIN-кодом картки клієнта;

-введенням верифікаційних кодів ОТР (одноразових паролів), спрямованих системою на фінансовий номер позивачки.

О 00:46:02 зміну параметрів повторно підтверджено коректним введенням РІN-коду картки НОМЕР_8 з девайсу Samsung SM-A530F.

Усі перекази між власними картками (зокрема переказ 50126,41 грн. з картки «Універсальна» на карту для виплат) оформлення договорів «Миттєва розстрочка» (№22020732930634 на суму 64900,00 грн. та №22020732930656 на суму 22700,00 грн.) та вихідні перекази на сторонні платіжні інструменти проводилися безпосередньо в середовищі дистанційного банкінгу авторизованим користувачем.

Списання коштів через еквайрингові шлюзи сторонніх мерчантів (АТ «Сенс Банк», Ат АКБ «Конкорд») відбулося із застосуванням технології 3D-Secure (Verified by Visa/Mastercard SecureCode), з ручним зазначенням реквізитів карток позивачки, секретного CVV2-коду та підтвердженням кодами безпеки.

Перше офіційне звернення позивачки щодо несанкціонованих операцій для фіксації в системі ОКОМ надійшло лише 07 лютого 2022 року о 13:13:01, тобто після завершення всіх оспорюваних транзакцій (остання транзакція відбулася о 10:55:47).

В задоволені позову просив відмовити, оскільки банком не було вчинено жодних протиправних дій відносно позивача, а дії вчинені невстановленими особами, що є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022242000000125.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «Приват Банк» та користувачем кредитної картки № НОМЕР_10 , картка для виплат № НОМЕР_11 ( у період вчинення оспорюваних платежів) та дві Інтернет - картки № НОМЕР_12 , НОМЕР_3 .

Договірні відносини між сторонами виникли на підставі підписаних сторонами Анкет-заяв про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг з 2010 року. В подальшому при перевипусці карток, зміні умов кредитування позивачка неодноразово підписала оновлені заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, зокрема 30 березня 2021 року.

Також позивачка була належним чином зареєстрована та верифікована у платіжному застосунку «Приват24». Логін для входу слугував її особистий фінансовий мобільний номер телефону НОМЕР_4 .

08 лютого 2022 року у зв`язку з несанкціонованим зняттям коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 звернулася до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, що підтверджено протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с.15).

На підставі вказаної заяви внесено відомості до ЄРДР за номером №1202242000000125 09 лютого 2022 року за ч.2 ст. 191 КК України (а.с.13).

13 червня 2022 року позивачка звернулась із заявою до відділення АТ КБ «ПриватБанк» з проханням припинити нарахування відсотків по кредитній карті та миттєвим розстрочкам, у зв`язку з тим, що договори оформлялись без її відома та згоди. (а.с.18).

Листом від 29 червня 2022 року №20.1.0.00/7-220613/14023 АТ КБ «ПриватБанк» повідомив позивачку про неможливість повернути кошти (а.с.7-9).

Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області у справі №680/527/26 від 22 грудня 2025 року відмовлено в позові ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору АТ КБ «Приват Банк» про стягнення заборгованості, яким встановлено, що кредитний договір не підписаний ОСОБА_1 , а фінансовий номер мобільного телефону НОМЕР_13 не належав їй (а.с.21-25).

У справі міститься зміст матеріалів Службової перевірки щодо можливих шахрайських дій відносно клієнта ОСОБА_1 , згідно яких АТ КБ «Приват Банк» встановив, що порушень договірних відносин з клієнтом, з боку банку не встановлено, платіжні операції було здійснено з посиленою автентифікацією платіжного інструменту і його держателя, тому оспорювані перекази покладаються на держателя картки/власника рахунку.

За наявною інформацією програмних комплексів встановлено:

На підставі виписки по картці НОМЕР_11 (особовий рахунок НОМЕР_14 старт дог.30.03.2021, тип дог KDV - карта для виплат, за 07 лютого 2022 року підтверджено списання 169416 грн.

На підставі виписки по картці НОМЕР_12 (особовий рахунок НОМЕР_15 старт дог. 07.02.2022, тип дог RIWE - Інтернет карта, за 07 лютого 2022 року підтверджено списання 1984,37 грн.

На підставі виписки по картці НОМЕР_3 (особовий рахунок НОМЕР_16 старт дог. 07.02.2022, тип дог RIWE - Інтернет карта, за 07 лютого 2022 року підтверджено списання (три транзакції) на загальну суму 14734,24 грн. та один переказ 2000,00 грн. на свою карту.

На підставі виписки по картці НОМЕР_10 (особовий рахунок НОМЕР_17 старт дог. 14.10.2013, тип дог CRPL- карта Універсальна, за 07 лютого 2022 року підтверджено списання (вісім транзакцій) на загальну суму 50126,41 на свою карту.

В ході аналізу хроніки авторизацій в Приват24 клієнта ОСОБА_1 07 лютого 2022 року виявлено входи в Приват24 клієнта з нетипових девайсів:

Модель девайсу: SM-A530F/Samsung

Операційна система: ANDROID

Версія:9

Browser: Chrome Mobile

Версія:98.0.4758.87

ІР-адреса:128.124.43.196

Ім`я провайдера: Vodafone Ukraine

Дата й час входу: 07 лютого 2022 року 00:35:05.

В подальшому після спірних операцій дані нетипові пристрої третіми особами не використовувались.

Підтвердження зміни логіна відбувалось через СМС з ОТЛ паролями, які надійшли від банку на поточний та новий номери телефонів (за строком давності дані СМС відсутні).

Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

За змістом ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ( Закон України, який діяв на час спірних правовідносин) встановлено загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами

Згідно з пунктом 1.14 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» електронний платіжний засіб платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ.

Пунктами 1.15, 1.23, 1.24, 1.32 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначені умови, за яких рух коштів вважається неналежним (неправомірним) переказом, а саме: ініціатором такого переказу має бути особа, яка не є платником, тобто якій не належить рахунок, з якого ініціюється платіж (неналежний платник), а кошти мають бути списані з рахунку неналежного платника помилково або неправомірно та зараховані на рахунок неналежного отримувача, тобто особи, яка не має законних підстав на одержання переказу.

Пунктами 14.14, 14.15 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що банк, зокрема, зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банка. У разі невиконання банком обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу ризик збитків від здійснення таких операцій несе банк.

При цьому обов`язок банку щодо повідомлення користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу користувача є виконаним у разі інформування банком користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем.

Відповідно до пункту 3, 12 розділу ІІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №705 (далі Положення), електронний платіжний засіб, за допомогою якого можна ініціювати переказ з рахунку користувача, має дозволяти ідентифікувати користувача.

Електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання електронного переказу.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5 - 7, 9, 10 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень.

Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається. Користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.

Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.

Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян».

Аналіз вказаних положень актів цивільного законодавства дає підстави для висновку, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов`язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.

Банк зобов`язаний інформувати користувача про всі операції з використанням платіжного засобу, а платник зобов`язаний повідомляти банк про всі оспорюванні ним операції, здійснені з використанням електронного платіжного засобу.

Крім того, у випадку повідомлення користувачем банку про платіжні операції, які він не використовував, банк зобов`язаний вжити заходів щодо збереження залишку коштів користувача та провести ретельне розслідування таких фактів і повідомити користувача про його наслідки.

При цьому на платника покладається відповідальність за здійснення несанкціонованих ним платежів за умови доведеності, що його дії чи бездіяльність призвели до втрати або незаконного використання платіжного засобу чи інформації, які дають можливість ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 03 жовтня 2022 року у справі № 387/746/18.

Із наданих банком відомостей убачається, що о 00:34:46 було здійснено вхід до системи з пристрою, який раніше використовувався позивачкою, а вже о 00:35:01 змінено пароль та розблоковано обліковий запис із використанням іншого, нетипового пристрою.

О 00:45:03 відбулася зміна фінансового номера телефону. Водночас відповідач не надав належних доказів того, що саме позивачка здійснила ці дії або свідомо підтвердила доступ до облікового запису сторонньою особою.

Посилання банку на необхідність введення одноразових кодів підтвердження для зміни фінансового номера та проведення окремих операцій саме по собі не доводить, що такі коди були отримані та використані позивачкою особисто, а також те, що вона надала згоду на відповідні дії.

Відповідач не надав конкретних відомостей щодо направлення, доставки та використання таких кодів стосовно кожної зі спірних операцій, зазначивши про відсутність частини SMS-даних у зв`язку із закінченням строку їх зберігання.

Окрім того суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що існує причинний зв`язок між діями позивачки та настанням збитків з посиланням на пояснення позивачки, наведені в ухвалі слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2022 року у справі № 676/850/22, оскільки телефонний дзвінок, надійшов 07 лютого 2022 року близько 10:27. Як убачається з матеріалів справи, значна частина коштів із рахунків позивачки була списана ще до зазначеного телефонного дзвінка, тобто відповідні операції розпочалися та відбулися до того, як позивачка виконала інструкції невідомої особи. За таких обставин наведені пояснення не можуть підтверджувати, що саме ці дії позивачки стали причиною отримання сторонніми особами доступу до рахунків та здійснення операцій, які вже на той час були проведені.

Суд враховує те, що частина спірних платежів була проведена через інтернет-еквайрингові термінали із зазначенням ручного введення номера картки, коду безпеки та використанням 3-D Secure. Однак такі технічні відомості підтверджують використання відповідних платіжних даних та проходження передбачених системою процедур, але самі по собі не встановлюють особу, яка фактично здійснила платежі, та не підтверджують волевиявлення позивачки на їх проведення.

Відповідачем також не надано доказів того, коли, кому та за яких обставин позивачка могла передати платіжні реквізити, PIN-коди чи іншу конфіденційну інформацію, або в чому конкретно полягали її дії чи бездіяльність, які сприяли незаконному використанню таких даних. Висновок внутрішнього розслідування банку про те, що конфіденційна інформація могла перебувати у розпорядженні позивачки або третіх осіб, яким вона могла її розголосити, грунтується на припущеннях і не підтверджений належними доказами.

Оцінюючи обставини зміни фінансового номера телефону на номер НОМЕР_9 , суд враховує також рішення суду в іншій цивільній справі, яке набрало законної сили та яким установлено, що зазначений номер позивачці не належав.

Факт зміни фінансового номера на номер, який не належав позивачці, не підтверджує її волевиявлення на таку зміну.

Позивачка звернулася до банку із повідомленням про оскарження спірних операцій о 13:13, тобто після здійснення платежів. Саме по собі несвоєчасне повідомлення банку не доводить, що позивачка ініціювала операції або сприяла незаконному використанню платіжних засобів.

Таким чином, сукупність наданих відповідачем доказів підтверджує факт здійснення операцій із використанням платіжних даних та засобів дистанційного обслуговування, однак не доводить, що їх ініціювала або погодила позивачка, а також не підтверджує конкретних дій чи бездіяльності позивачки, які перебували у причинному зв`язку з незаконним використанням платіжних засобів.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач не довів правомірності списання спірних коштів та наявності підстав для покладення на позивачку відповідальності за їх втрату. Тому вимоги позивачки щодо відновлення залишку коштів на рахунках у відповідній сумі є обґрунтованими.

Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 грн, суд виходить із такого.

Відповідно до статей 23, 1167 ЦК України право на відшкодування моральної шкоди виникає за умови встановлення факту її заподіяння неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю іншої особи, наявності причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою, а також інших передбачених законом умов цивільно-правової відповідальності.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У п.90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі №752/17832/14-ц (провадження №14-538цс19) міститься висновок про те, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Сам по собі факт порушення майнових прав особи не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач повинен довести не лише факт порушення її прав, а й наявність негативних наслідків немайнового характеру, їх характер, обсяг та зв`язок із протиправною поведінкою відповідача.

Судом установлено, що внаслідок здійснення спірних операцій 07 лютого 2022 року позивачка була позбавлена можливості розпоряджатися належними їй грошовими коштами, у зв`язку з чим була змушена звертатися до банківської установи, правоохоронних органів та суду з метою з`ясування обставин їх списання і захисту своїх майнових прав, що є наслідком реалізації нею права на захист порушених прав, однак не може автоматично ототожнюватися із заподіянням моральної шкоди.

Наведені позивачкою обставини самі по собі не підтверджують розмір моральної шкоди.

Так, посилання позивачки на виникнення почуття безпорадності, душевних переживань, необхідність обмежувати власні потреби та потреби сім`ї, а також докладати додаткових зусиль для організації повсякденного життя суд оцінює як опис суб`єктивного сприйняття нею обставин порушення майнових прав. Проте позивачкою не наведено достатньо конкретних обставин, які б свідчили про інтенсивність, тривалість та істотність таких страждань, їх вплив на звичний спосіб життя, стан здоров`я, соціальні зв`язки чи інші особисті немайнові блага.

Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин, установлені обставини порушення майнових прав позивачки, відсутність належного обґрунтування характеру, інтенсивності та тривалості моральних страждань, а також недоведеність причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача та заявленими негативними наслідками немайнового характеру, суд доходить висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживачів - задовольнити частково.

Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» відновити залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 (платіжна картка № НОМЕР_2 ) до стану, у якому він перебував перед несанкціонованими операціями від 07 лютого 2022 року, шляхом повернення 157679 (сто п`ятдесят сім тисяч шістсот сімдесят дев`ять) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_18 .

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» місце реєстрації юридичної особи: вул. Грушевського, 1 Д м. Київ, ЄДРПОУ - 14360570.

Суддя В. Є. Польова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua