Суд: Івано-Франківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші справи позовного провадження
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №352/404/26
Суддя: Пнівчук О. В.
Справа № 352/404/26
Провадження № 22-з/4808/129/26
Головуючий у 1 інстанції
Суддя-доповідач Пнівчук
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О. В.,
суддів: Бойчука І. В., Томин О. О.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Працевитого Геннадія Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Працевитого Геннадія Олександровича, на рішення Тисменицького районного суду від 24 липня 2026 року,
в с т а н о в и в:
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якому просила визнати автомобіль HYUNDAI TUCSON, 2007 року випуску, спільною сумісною власністю подружжя, стягнути з відповідача на її користь половину вартості спірного транспортного засобу у розмірі 148 345 грн та понесені нею судові витрати.
Рішенням Тисменицького районного суду від 24 липня 2026 року відмовлено частково в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення грошової компенсації у розмірі ринкової вартості автомобіля.
В іншій частині позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено.
Визнано автомобіль HYUNDAI TUCSON, 2007 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплаченого судового збору у розмірі 665,60 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Працевитий Г. О. подав апеляційну скаргу.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 листопада 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Працевитий Г. О., задоволено.
Рішення Тисменицького районного суду від 24 липня 2026 року скасовано та постановлено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено.
В порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки HYUNDAI TUCSON, 2007 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину ринкової вартості транспортного засобу автомобіль марки HYUNDAI TUCSON, 2007 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , з урахуванням здійсненого платежу, у розмірі 105 845 грн, а також понесені нею судові витрати по оплаті судового збору 1340 грн в суді першої інстанції та 1597,44 грн в суді апеляційної інстанції.
Представник ОСОБА_1 адвокат Працевитий Г. О. через систему «Електронний суд» 02 листопада 2026 року подав заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
На підтвердження зазначених витрат представником позивачки долучено ордер № 1342642 від 28.08.2026, договір про надання правової допомоги від 12 серпня 2026 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Юрконсалт» Геннадія Працевитого», додатковий договір від 12.08.2026 до договору про надання правової допомоги від 12.08.2026, акти № 18961 від 13.08.2026 та №20323 від 02.11.2026 про надані послуги та рахунки № 18961 від 13.08.2026 та №20323 від 02.11.2026, відповідно до яких вартість наданих послуг становить 6 000 грн.
ОСОБА_2 клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подав.
Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати – без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно із частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Враховуючи вищевказане, вирішення питання додаткового рішення здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні, питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
Згідно зі статтею 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивачки в апеляційній скарзі було заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції та після розгляду справи надано відповідні докази.
Відповідно до додаткового договору від 12.08.2026 до договору про надання правової допомоги від 12.08.2026 та актів № 18961 від 13.08.2026 та №20323 від 02.11.2026 про надані послуги вартість наданих послуг: апеляційна скарга 4 000 грн, участь у судовому засіданні – 2 000 грн, разом вартість наданих послуг становить 6 000 грн.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат за надання правничої допомоги адвокатом, апеляційний суд враховує задоволення апеляційної скарги, відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, загальні засади цивільного законодавства та критерії такого відшкодування, складність справи та виконаних адвокатом робіт; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та значення справи для сторін.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення заяви представника ОСОБА_1 адвоката Працевитого Г. О. та стягнення на її користь з ОСОБА_2 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатиме критерію розумної необхідності цих витрат.
Керуючись статтями 134, 137, 141, 270, 389 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Працевитого Геннадія Олександровича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Ухвалити додаткове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , проживаючої за адресою АДРЕСА_2 ) 6 000 грн на відшкодування витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуюча О. В. Пнівчук
Судді: І. В. Бойчук
О. О. Томин
Оригінал: reyestr.court.gov.ua